Використання продуктів кримінального аналізу у процесі доказування

кандидат юридичних наук, доцент професор кафедри кібербезпеки та інформаційного забезпечення Одеського державного університету внутрішніх справ

Використання результатів кримінального аналізу, як специфічного виду інформаційно-аналітичної діяльності, полягає у визначенні внутрішніх зв'язків між інформацією, що стосуються злочину і будь-якими іншими даними отриманими з різних джерел, їх використанням в інтересах ведення оперативно-розшукової та слідчої діяльності та аналітичної підтримки такої діяльності, безумовно є одним із пріоритетних напрямків підвищення якості роботи правоохоронної системи. Вважається, що аналітичні продукти мають інформативний та рекомендаційний характер, і створюють підґрунтя для вирішення оперативних і тактичних завдань під час документування та розслідування кримінальних правопорушень, або планування превентивних заходів у протидії злочинності Нині кримінальний аналіз характеризується початком активного впровадження технологічних інновацій шляхом постійного оновлення програмних аналітичних інструментів, модернізації технічних засобів, запровадження інноваційних технологій. [1, С 301]. Завдяки кримінальному аналізу та доступу до інформації про взаємозв'язки суб'єктів, оперативні підрозділи забезпечують цілеспрямований пошук, виявлення, фіксацію, вилучення, упорядкування, аналіз та оцінку кримінальної інформації, її візуалізацію та використання в ході протидії злочинності.

Слід зазначити, що ще з 60-х років минулого століття правоохоронні системи іноземних держав використовують кримінальний аналіз у своїй роботі, і цей вид діяльності стали розглядати як окрему професію. Кримінальні аналітики продемонстрували, що здатні відшукати найприхованіші закономірності в діяльності кримінальних елементів, побудувати системні зв'язки в ситуаціях неочевидності.

Сьогодні кримінальний аналіз є основою моделі «Intelligence Led Policing» (поліцейська діяльність, керована аналітикою), спрямованої на прийняття ефективних управлінських рішень на підставі використання комплексу методів і технік збирання, обробки, оцінки, аналізу та реалізації інформації, а також обміну інформацією під час кримінального провадження, оперативно-розшукової діяльності та розроблення тактичних і стратегічних заходів з протидії злочинності.

Основна мета такої моделі полягає в тому, що підрозділи кримінального аналізу, маючи законний доступ до різних інформаційних баз, а також володіючи навичками розвідувальної аналітики, надають суттєву допомогу в роботі як оперативних так і слідчих підрозділів. Однак, досі немає єдиної думки з приводу процесуальної регламентації, змісту та класифікації форм спеціальних знань у процесі розслідування злочинів і відповідно порядку використання результатів діяльності кримінального аналітика як доказової інформації у досудовому провадженні. Це пояснюється тим, що форми використання спеціальних знань належним чином не врегульовані кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідно ч. 6 ст. 95 КПК України новими видами джерел доказів, основаних на спеціальних знаннях слід вважати висновки або думки свідка, підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, які дають показання, що ґрунтуються на спеціальних знаннях. Специфікою показань таких осіб є те, що їхній зміст становлять не тільки викладені факти, але і їх тлумачення на основі спеціальних знань. Спеціаліст, який залучається до кримінального провадження, може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок (ч. 1. ст. 71 КПК України). Відповідно до ч. 2 ст. 105 КПК України спеціаліст, який брав участь у проведенні слідчої (розшукової) дії під час досудового розслідування, дає письмові пояснення, що приєднуються до протоколу як додатки. письмових висновків спеціаліста, які є джерелом орієнтуючої інформації для слідчого в пошуку знаряддя злочину, злочинця, предметів його одягу та взуття, транспортного засобу та ін.

Виходячи зі специфіки діяльності кримінального аналітика можливо зробити висновок, що його участь у досудовому розслідуванні слід порівняти з участю спеціаліста.

Чинне кримінально-процесуальне законодавство надає право слідчому витребувати документи, в тому числі й ті, що складаються спеціалістами поза кримінальним провадженням. Їх підготовка здійснюється хоча за межами кримінальної процесуальної діяльності, але в установленому законодавством порядку. Це дає підстави віднести їх до процесуальних форм використання знань спеціалістів, змістом яких є підготовка особами, що володіють спеціальними знаннями, в порядку, встановленому відомчими правилами й інструкціями, документів довідкового характеру. Іноді такі документи мають суттєве значення для слідства.

У звітах, наданих кримінальними аналітиками відображаються елементи досліджень у ході перевірки за криміналістичними обліками, інформація про об'єкти, що перевіряються (людина, зброя, транспортний засіб та ін.), які раніше могли потрапити в орбіту кримінального судочинства і підлягали кримінальній реєстрації. Використання цих інформаційних обліків дозволяє виявити належність конкретної особи або предмета до розслідуваного злочину, визначити, чи вчинені кілька злочинів тією самою особою, чи застосовувалася при цьому та ж сама зброя, встановити особистість живих осіб чи невпізнаних трупів тощо. [2, С 308]

Основним джерелом доказу за результатами використання результатів діяльності кримінального аналітика в ході досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень слід вважати протокол його допиту. А звіти та документи, в яких зафіксовано результати дослідження аналітика долучаються до матеріалів кримінального провадження як додатки. Аналогічну точку зору підтвердили представники консультативної місії європейського союзу в ході проведення тренінгу присвяченому використанню методів кримінального аналізу. Таким чином, на території європейського союзу започатковано позитивний напрямок використання в ході досудового розслідування результатів діяльності кримінального аналітика, і це потребує проведення удосконалення чинного кримінального процесуального законодавства України.

Список використаних джерел

1. Калиновський О.В., Школьніков В.І. Використання методу кримінального аналізу для протидії організованій злочинності. Часопис Київського університету права. 2017. No 1.С.300-303.

2.Марушев А.Д Консультація як одна з форм використання спеціальних знань у кримінальному провадженні., Юридичний науковий електронний журнал № 4/2020 С. 307-309

Размещено на Allbest.ru