Деякі аспекти надання працівниками поліції домедичної допомоги потерпілим під час проведення ОГП: нормативно-правове забезпечення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Деякі аспекти надання працівниками поліції домедичної допомоги потерпілим під час проведення ОГП: нормативно-правове забезпечення

Андрій Зеленський,

здобувач вищої освіти Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Науковий керівник:

Євген Зеленський, старший викладач кафедри тактико - спеціальної підготовки Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Актуальність теми полягає в тому, що право на життя та здоров'я є невід'ємним для кожної людини, згідно зі статтями 3 та 27 Конституції України. Це право також прямо закріплено в статті 49 закону про охорону здоров'я, яка гарантує кожній людині право на медичну допомогу. Це відповідає приписам Загальної декларації прав людини (стаття 25) та Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права (стаття 12), які також забезпечують право на медичну допомогу для кожної людини.

Основна частина персоналу правоохоронних органів постійно працює в непередбачуваних умовах, де неможливо передбачити, що може трапитися під час виконання службових обов'язків. прикладами таких ситуацій можуть бути: акти хуліганства, тілесні ушкодження потерпілих внаслідок злочину (під час його запобігання), знаходження трупа або виявлення людини в критичному стані, аварії на дорозі тощо. будь-який поліцейський може потрапити у такі ситуації, як під час служби, так і поза її межами, тому важливо мати необхідні навички і знання для надання домедичної допомоги постраждалим до прибуття медичних фахівців. проте, щоб правоохоронці могли надавати таку допомогу ефективно та знавши свої обов'язки, їм необхідно пройти відповідну медичну підготовку [4].

Аналіз сучасних наукових розробок у галузі правоохоронної діяльності показує, що дослідження компетенцій поліцейських з надання домедичної допомоги постраждалим в умовах масових травм або під час службово - бойових дій та систематичного вивчення цього питання не проводилися.

Відповідно до вимог закону «Про екстрену медичну допомогу», працівники поліції та інші особи, які не мають медичної освіти, але повинні надавати домедичну допомогу людині у невідкладному стані, повинні володіти практичними навичками надання такої допомоги [5]. Аналогічна вимога передбачена у статті 18 Закону «Про Національну поліцію», згідно з якою поліцейський зобов'язаний надавати невідкладну, в тому числі домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали в результаті правопорушень, нещасних випадків або опинилися в стані, що загрожує їхньому життю чи здоров'ю [4]. Згідно зі статтею 23 Закону «Основні повноваження поліції», поліція зобов'язана вживати всіх можливих заходів для надання невідкладної, в тому числі домедичної і медичної, допомоги постраждалим внаслідок правопорушень, нещасних випадків або знаходяться в небезпечному стані [4].

Також, згідно з пунктом 4 статті 43 цього ж закону, поліцейські зобов'язані забезпечувати невідкладну медичну допомогу постраждалим, які отримали травми в результаті застосування заходів примусу [4].

Тому, поліцейський має знати процедуру та бути в змозі діяти негайно , щоб надати медичну та іншу потрібну допомогу особам, які її потребують. Важливе значення в медичній підготовці поліцейських приділяється їх знайомству з нормативно-правовими актами, які лежать в основі регулювання даної сфери діяльності.

У галузі охорони здоров'я використовуються різні стандарти, такі як медичний стандарт, клінічний протокол, табель матеріально-технічного оснащення та лікарський формуляр. Для працівників поліції важливо мати знання про ці стандарти, а також медико-технологічні документи, які регулюють екстрену медичну допомогу [6].

Проте, навіть якщо служба екстреної медичної допомоги належним чином організована в разі нещасних випадків або отримання тілесних ушкоджень, її ефективність може бути обмеженою, якщо особи поруч з потерпілим не знають, як надати допомогу перед прибуттям медичної бригади. Це може залежати від того, наскільки правильно та своєчасно здійснюється перша медична допомога безпосередньо на місці події.

При розробці навчальної програми дисципліни «Домедична допомога» для поліцейських важливо враховувати зміст Навчально-тренувальних програм трьох рівнів з підготовки осіб, які не мають медичної освіти, але мають обов'язки надавати домедичну допомогу за їхньою службовою діяльністю. Ці навчальні програми затверджені Міністерством охорони здоров'я від 29.03.2017 № 346 [7]. Нормативним документом визначено термін «перший на місці події», який означає перших осіб, що прибули на місце події, як індивідуально, так і в складі групи до прибуття професійних медичних працівників. Вони виконують базові маніпуляції для порятунку життя постраждалого з використанням мінімального набору обладнання або без нього.

При вивченні окремих тем навчального курсу, зокрема при розгляді матеріалу з суміжних дисциплін, таких як тактико-спеціальна підготовка, спеціальна фізична підготовка та особиста безпека поліцейського, корисним буде мати на озброєнні знання про норми наказу МОЗ України «Про затвердження Загальних вимог щодо проведення медичного сортування постраждалих і хворих та форм медичної документації» [8].

Отже, з метою формування готовності поліцейських надавати ефективну домедичну допомогу потерпілим під час нещасних випадків під час виконання службових обов'язків ОГП, науково-педагогічний склад ЗВО МВС України повинен забезпечувати належну медичну підготовку поліцейських відповідно до нормативно-правових актів.

Належне знання поліцейськими законодавства, що регулює забезпечення домедичної допомоги потерпілим, може значно підвищити ефективність їхньої служби та збільшити довіру населення до працівників правоохоронного органу.

У майбутньому, на нашу думку, важливим є проведення аналізу сучасних медичних підходів для порятунку поранених (потерпілих), а також врахування тактичної медицини в ході проведення спеціальних операцій та інших бойових дій, які здійснюють працівники Національної поліції України.

Список використаних джерел

поліцейський надання домедичної допомоги

1. Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України від 28 червня 1996 року (із змінами, внесеними Законом України від 02 червня 2016 року № 1401- VIZI). URL: 1иі|У//хакоп0).гас1а.до\'.ііа/іа\\лУіо\\7254і</96-вр.

2. Загальна декларація прав людини: прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/995_015.

3. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права: прийнято 16 грудня 1966 року Генеральною Асамблеєю ООН. Док. ООН А/ИБ8/2200 А (XXI). URL: http://zakon2.rada.gov.ua laws/show/995_042.

4. Про Національну поліцію: Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII (із змінами в редакції від 03.07.2020). URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/main/580-19.

5. Про екстрену медичну допомогу: Закон України від 5 липня 2012 року № 5081 - VI (із змінами та доповненнями станом на 16.10.2020). URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/ show/5081-17/page1-2.

6. Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі

стандартизації екстреної медичної допомоги: Наказ МОЗ України від 05.06.2019 № 1269. URL:https://moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-05062019-1269-pro-

zatverdzhennja-ta-vprovadzhennja-mediko-tehnologichnih-dokumentiv-zi-standartizacii-

ekstrenoi-medichnoi- dopomogi.

7. Про удосконалення підготовки з надання домедичної допомоги осіб, які не мають медичної освіти: наказ Міністерства охорони здоров'я України від 29.03.2017 № 346. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0346282-17.

8. Про затвердження Загальних вимог щодо проведення медичного сортування постраждалих і хворих та форм медичної документації: наказ Міністерства охорони здоров'я України 18.05.2012 № 366. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0884-12#Text.

Размещено на Allbest.ru