Досвід поліцейських Великої Британії щодо протидії гендерно-обумовленому насильству

Размещено на http://allbest.ru

Досвід поліцейських Великої Британії щодо протидії гендерно-обумовленому насильству

Олена Арцебарська, дільничний офіцер поліції

сектору превенції ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області

Захист прав людини є центральним завданням сучасної демократичної розвиненої держави. Права жінок у цьому плані не є винятком. Адже, існують випадки, коли жінки та дівчата навіть не підозрюють, що дії, які вчиняються щодо них, є саме насильством, наприклад, захвати, дотики або погрози зі сторони незнайомців. Тому у кожній державі запроваджуються зміни до чинного законодавства у сфері протидії з гендерно обумовленим насильством. На прикладі Великої Британії, у липні 2021 року законодавцем було запущено програму «Стратегії щодо боротьби з насильством відносно жінок та дівчат» (далі - Стратегія) [3].

Зазначена Стратегія наводить дані, котрі описують кількість жертв такого прихованого виду насильства. Доказом цього є опитування, проведене Plan International UK у 2018 році, відповідно до якого 38 % опитаних дівчат, у віці від 14 до 21 років, піддавалися словесним образам, у тому числі коментарям сексуального характеру у громадських місцях, не рідше 1 разу на місяц. З цього виливає, що зазначене питання потребує уваги з боку законодавця та створення нових та ефективних механізмів захисту прав жінок та дівчат від гендерно обумовленого насильства.

Окрім питання захисту прав жінок та дівчат, виникло питання які саме дії необхідно віднести до такого різновиду насильства. Тому Стратегія містить певний перелік дій, які відносяться до гендерно обумовленого насильства стосовно жінок та дівчат та навіть розподіляє їх на відповідні групи. Розглянемо кожну з таких груп детальніше: 1) вуличні домагання: свист, зверхній погляд, фізичне насильство, яке містить сексуальний або гендерний елемент, сексуальні жести, пропозиції сексуального характеру, сексуальні дотики, перегляд продуктів порнографічного характеру в публічних місцях; 2) насильство в сім'ї та у стосунках: кіберпереслідування, домашнє насильство, переслідування, фізичне насильство; 3) зловживання честю: примус до шлюбу, розповсюдження неправдивих чуток тощо; 4) сексуальна експлуатація та сексуальне насильство: торгівля людьми, примус до проституції, рабство тощо [1].

До того ж, Стратегія містить алгоритм дій поліції у випадку вчинення кожного з видів насильства. У випадку вчинення домашнього насильства відповідно до Закону про злочинність та безпеку 2010 р., розділ 24, керівник або вище може видати повідомлення про захист від домашнього насильства (DVPN) особі (P) у віці 18 років та старше, якщо: 1) є розумні підстави вважати, що P вдавався до насильства або погрожував насильством по відношенню до пов'язаної з ним особи випуск DVPN необхідний для захисту цієї пов'язаної особи від насильства чи загрози насильства з боку Р.

Асоційована особа визначається відповідно до статті 62 Закону про сім'ю 1996 року (відкриває зовнішній сайт у тій же вкладці) і включає в себе, де вони перебувають або були одружені, громадянських партнерів або співмешканців. У разі видачі DVPN констебль має протягом 48 годин звернутися до мирового суду із заявою про захист від насильства в сім'ї (DVPO) відповідно до статті 27 Закону про злочинність та безпеку 2010 року (відкриває зовнішній сайт у тій же вкладці).

Суд може винести DVPO за дотримання таких умов: 1) суд задоволений балансом ймовірностей того, що Р застосовував насильство або погрожував насильством стосовно пов'язаної особи; 2) суд вважає, що оформлення ДВПО необхідне захисту асоційованої особи від насильства чи загрози застосування насильства з боку Р.

Захист від примусового шлюбу полягає у поданні захисного судового наказу про примусовий шлюб може, якщо заявник або будь-хто інший: 1) у шлюбі з примусу; 2) під загрозою примусового шлюбу

Наказ буде розроблено для захисту людини залежно від її обставин, наприклад, для запобігання вивезенню людини з Великої Британії. Порушення наказу про захист примусового шлюбу може бути розглянуте у суді у сімейних справах або у кримінальному суді. Відповідно до Закону про сімейне право 1996 року, розділ 63, порушення наказу є кримінальним злочином з максимальним покаранням у вигляді п'яти років позбавлення волі [2].

Також доволі часто у поліцейській діяльності практикується надання застави до пред'явлення звинувачення, заарештованим за підозрою у скоєнні кримінального злочину, але за відсутності підстав тримати їх під вартою, доки триває розслідування. Поліцейські повинні оцінювати ризики при прийнятті рішень про звільнення під заставу. Головною міркуванням офіцера, який визначає умови звільнення під заставу, повинні бути безпека та захист потерпілого, дітей, підозрюваного та широкої публіки.

До того ж, у Великій Британії у сфері протидії гендерно обумовленому насильству діють відповідні заборонні судові накази. Відповідно до Закону про захист від домагань 1997 р., суд може накласти заборонний судовий наказ у разі виправдання обвинуваченого у скоєнні злочину, якщо він вважає це необхідним для захисту особи від переслідування з боку відповідача.

Ці накази мають профілактичний та захисний характер. Керівний принцип у тому, що наказ може бути необхідний захисту людини чи людей. Заборонні судові накази можуть бути винесені лише стосовно відповідача (але не потерпілого чи будь-якого свідка), навіть якщо докази під час судового розгляду вказують на те, що поведінка як відповідача, так і потерпілого потребує вжиття заходів.

Типи випадків, коли може застосовуватися заборонний судовий наказ, включають, але не обмежуються: 1) випадки, коли обвинувачений і свідок знають один одного або раніше перебували в інтимних відносинах (наприклад, справи про домашнє насильство); 2) випадки, коли сторони підтримують постійний контакт (наприклад коли жертва веде місцевий бізнес); 3) випадки, коли є докази того, що жертва якимось чином зазнавала переслідувань з боку відповідача (наприклад, незначні порушення громадського порядку або злочинні збитки, що продовжуються) [3].

На нашу думку, особливістю законодавства Великої Британії у суспільних відносинах, які виникають довколо захисту прав жінок та дівчат є накази, котрі передбачають захист жінок та дівчат від переслідування. Отже, наказ про захист від переслідування - це цивільний наказ, який може запросити поліція відповідно до Закону про захист від переслідування 2019 року (відкриває зовнішній сайт у тій же вкладці). Поріг для порушення кримінальної справи про скоєння злочину не обов'язково має бути досягнутий для винесення наказу. Це дозволяє завчасно втрутитися поліції до винесення обвинувального вироку, щоб вирішити проблему переслідування до того, як вона укоріниться чи посилиться, а також захистити жертв від серйознішої шкоди. Однак немає жодних обмежень щодо стадії кримінального судочинства, на якій може бути винесений наказ. Залежно від обставин наказ може бути винесений після обвинувального або виправдувального вироку. Вони також можуть бути винесені, якщо кримінальне переслідування не ведеться, хоча їх не слід розглядати як альтернативу судовому переслідуванню.

Заява про наказ має бути санкціонована посадовцем не нижче виконроба. Клопотання про видачу судового наказу про захист від переслідувань подається поліцією, зокрема британською транспортною поліцією чи поліцією Міністерства оборони, до магістратського суду шляхом подання скарги. насильство поліцейський кримінальний сексуальний

У заяві про видачу судового наказу про захист від переслідувань або тимчасового судового наказу поліція може запросити як заборону на виконання певних дій (наприклад, заборону відвідування певних територій), так і/або вимоги про здійснення певних дій (наприклад, відвідування терапевтичних сеансів) рамках наказу про захист. жертва від ризику переслідування. Особа, яка без поважної причини порушує наказ про захист від переслідування або тимчасовий наказ, вчиняє кримінальний злочин [1].

Тимчасовий судовий наказ про захист від переслідування - це тимчасовий судовий наказ, що встановлює заборони та/або позитивні вимоги, які суд вважатиме за доцільне. Це має захистити жертву протягом будь-якого періоду між заявою про повний порядок та її ухвалою [2].

Отже, з вищевикладеного можемо зробити висновок, що питання захисту прав жінок та дівчат є неймовірно актуальним в наш час. Прикладом цього є запровадження відповідних змін до чинного законодавства Великої Британії щодо захисту прав жінок від гендерно обумовленого насильства (прийняття «Стратегії щодо боротьби з насильством відносно жінок та дівчат»). Зазначена Стратегія містить дані про необхідність запровадження механізму захисту жінок та дівчат від вчинення щодо них гендерно обумовленого насильства, перелік дій, котрі відносяться до такого насильства та розподілення їх у групи та алгоритм дій поліції та інших державних органів у випадку виявлення фактів гендерно обумовленого насильства.

Список використаних джерел

1. Plan International UK. (2018). Street harassment. 2021.

2. Office for National Statistics. (2021). Perceptions of personal safety and experience of harassment, Great Britain: 2 to 27 June 2021.

3. Violence against women and girls: Toolkit 2021. College of Policing Limited. URL: https://assets.college.police.uk/s3fs-public/2021-12/Violence-against-women-and-girls- toolkit.pdf.

Размещено на Allbest.ru