Облік геномної інформації людини в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru

Облік геномної інформації людини в умовах воєнного стану

Рачинський Олексій Олександрович

курсант навчальної групи Ф1-302 факультету №1 Харківського національного університету внутрішніх справ

Науковий керівник:

Фоміна Тетяна Григорівна

доктор юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінального процесу та організації досудового слідства факультету №1 Харківського національного університету внутрішніх справ

державна реєстрація геномна біологічна

Війна поставила перед українським суспільством багато нових викликів та оголила велику кількість законодавчих прогалин. Одним з таких викликів виявилася необхідність створення єдиної бази даних ДНК, задля можливості ідентифікації загиблих, розшуку безвісті зниклих, а також з метою досягнення ефективності кримінального провадження під час розслідування воєнних злочинів.

Рішенням проблеми стало прийняття Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» (далі - Закону). Закон передбачає створення Електронного реєстра геномної інформації людини (далі - Електронного реєстра), затверджує процедуру та суб'єктів державної реєстрації геномної інформації людини, ії цілі, а також правові засади обробки такої інформації. Одразу треба зазначити, що у п.4 ч.1 ст.1 Закону геномна інформація людини (далі - геномна інформація) визначена, як відомості про генетичні ознаки людини. У свою чергу, в п.5 ч.1 ст.1 Закону Електронний реєстр геномної інформації людини (далі - Електронний реєстр) - це інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, реєстрацію, накопичення, зберігання, поновлення, пошук, використання і поширення (розповсюдження, передачу) геномної інформації людини. Держателем Електронного реєстру є Міністерство внутрішніх справ. У реєстр вносяться персональні данні та відомості про генетичні ознаки людини. Але варто зазначити, персональні дані мають знеособлений вид та вносяться до реєстру з використанням абетково-цифрового коду. Абетково-цифровий код - унікальний ряд літер і цифр, який використовується з метою знеособлення персональних даних в разі надсилання інформації Адміністратору Електронного реєстру геномної інформації людини та підлягає внесенню до нього разом з геномною інформацією людини (п.1 ч.1 ст.1 Закону). З метою подальшої ідентифікації знеособлених абетково-цифровим кодом персональних даних, установа або особа, яка забезпечує надсилання геномної інформації до Електронного реєстру, ведуть облік відомостей про осіб та їх відібраний біологічний матеріал із дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних (ч.2 ст.11 Закону). Всі відомості, що містяться в реєстрі, є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають оприлюдненню (ч.5 ст.4 Закону). https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2391-20#Text

Такі зміни у законодавстві підвищують ефективність дій правоохоронних органів не тільки у сфері боротьби та запобіганні злочинності, а також - реалізації соціальних функцій: розшук безвісті зниклих, ідентифікація трупів та людських останків. Відповідно до п.1 ст.4 Закону метою проведення Державної реєстрації геномної інформації є: 1) ідентифікація осіб, які вчинили кримінальне правопорушення; 2) розшук осіб, зниклих безвісти; 3) ідентифікація невпізнаних трупів людей, їх останків та частин тіла людини; 4) ідентифікація осіб, які не здатні через стан здоров'я, вік або інші обставини повідомити інформацію про себе. https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2391-20#Text

Законом передбачається два види державної реєстрації геномної інформації: обов'язкова та добровільна. У ч.1 ст.5 зазначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягає геномна інформація:1) осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров'я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, або стосовно яких обвинувальний акт у кримінальних провадженнях зазначеної категорії злочинів передано до суду; 2) осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння або злочини проти основ національної безпеки України, життя, здоров'я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, та до яких за рішенням суду застосовані примусові заходи медичного характеру; 3) осіб, засуджених за вчинення умисних злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров'я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; 4) установлена з біологічного матеріалу, отриманого під час проведення слідчих (розшукових) дій відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та неідентифікована; 5) невпізнаних трупів людей, їх останків та частин тіла людини, відомості про виявлення яких унесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань або відображено у постанові про початок досудового розслідування, винесеній у порядку, передбаченому статтею 615Кримінального процесуального кодексу України; 6) встановлена з раніше відібраних біологічних зразків осіб, зниклих безвісти, або біологічного матеріалу з особистих речей осіб, зниклих безвісти, відомості щодо яких внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань або відображено у постанові про початок досудового розслідування, винесеній у порядку, передбаченому статтею 615 Кримінального процесуального кодексу України;7) осіб, які не здатні через стан здоров'я, вік або інші обставини повідомити інформацію про себе. https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2391-20#Text

У свою чергу право на добровільну реєстрацію мають громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства. Така реєстрація проводиться з письмової заяви особи про відбір у неї біологічного матеріалу, проведення молекулярно-генетичної експертизи та внесення геномної інформації до Електронного реєстру. Добровільна реєстрація геномної інформації неповнолітніх, недієздатних та обмежено дієздатних осіб проводиться на підставі письмової заяви їхніх законних представників, а також за присутністю таких представників (ст. 6 Закону). https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2391-20#Text

Отже, можемо зазначити, що механізм державної реєстрації геномної інформації людини вирішує низку юридичних прогалин у сфері.

Размещено на Allbest.ru