Роль міжнародних правових актів у механізмі правового забезпечення функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль міжнародних правових актів у механізмі правового забезпечення функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України

Іван Богатирьов

доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, Навчально-науковий інститут права імені князя Володимира Великого ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом»

У статті розкрито роль міжнародних правових актів у механізмі правового забезпечення функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України. Зазначено, що ця проблема потребує свого вирішення як на теоретичному, так і практичному рівні.

Доведено, що вивчення ролі міжнародних правових актів у механізмі правового забезпечення функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України грунтується нами на таких підставах: по-перше, чинні міжнародні правові акти, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України; по-друге, завдяки цим міжнародним правовим актам Державна кримінально-виконавча служба України забезпечує вироблений роками гуманний і схвалений міжнародною спільнотою механізм правового впливу на засуджених в місцях несвободи з метою їх виправлення й ресоціалізації; по-третє, міжнародні правові акти - це своєрідні орієнтири трансформації кримінально-виконавчої системи у пенітенціарну систему нового зразка.

Завдяки міжнародним правовим актам правове забезпечення функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України набуло нового змісту за напрямом формулювання оптимального механізму застосування прогресивної системи виконання покарання та дозволило обгрунтувати значення блоку праць інноваційного характеру, підготовлених науковою школою «Інтелект».

Відзначено, що в умовах сучасного переосмислення ролі міжнародних правових актів у механізмі правового забезпечення функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України відбулася нагальна необхідність проведення відповідного наукового пошуку з вирішенням конкретних наукових завдань, що є незаперечною і конче важливою науковою справою. Зважаючи на сучасні трансформаційні процеси, зазначено, що саме міжнародні правові акти відіграють важливу роль у механізмі правового забезпечення функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України і можуть бути правовим фундаментом у вирішенні питання про трансформацію кримінально-виконавчої системи України в пенітенціарну систему нового європейського типу.

Ключові слова: міжнародні правові акти; механізм; правове забезпечення; функціонування; служба.

Bohatyrov Ivan. Role of international legal acts in the mechanism of legal support for the functioning of the State penitentiary service of Ukraine

The article discloses the role of international legal acts in the mechanism of legal support for the functioning of the State Penitentiary Service of Ukraine. It was noted that this problem requires its solution, both at the theoretical and practical level.

It has been proved that the study of the role of international legal acts in the mechanism of legal support for the functioning of the State Penitentiary Service of Ukraine is based on the following grounds: first, the existing international legal acts, the consent to be bound by the Verkhovna Rada of Ukraine, are part of the national legislation of Ukraine; secondly, thanks to these international legal acts, the State Penal Enforcement Service of Ukraine provides a humanitarian mechanism developed over the years and approved by the international community for the legal impact on prisoners in places of non-freedom with a view to their correction and resocialization; thirdly, international legal acts are specific guidelines for the transformation of the penal system into a new form of penitentiary system.

Thanks to international legal acts, the legal support for the functioning of the State Penitentiary Service of Ukraine has acquired a new meaning in the direction of formulating the optimal mechanism for applying a progressive system of execution of punishment and has made it possible to substantiate the importance of a block of work of an innovative nature prepared by the scientific school Intelligence.

It was noted that in the context of a modern rethinking of the role of international legal acts in the mechanism of legal support for the functioning of the State Penitentiary Service of Ukraine, there was an urgent need to conduct an appropriate scientific search with the solution of specific scientific problems, which is an indisputable and very important scientific matter.

Taking into account modern transformational processes, it is stated that it is international legal acts that play an important role in the mechanism of legal support for the functioning of the State Penitentiary Service of Ukraine and can be the legal foundation in deciding on the transformation of the penal system of Ukraine into a new European type of penitentiary system.

Key words: international legal acts; mechanism; legal support; functioning; service.

Постановка проблеми

Вивчення ролі міжнародних правових актів у механізмі правового забезпечення функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України грунтується на таких підставах:

по-перше, чинні міжнародні правові акти, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України;

по-друге, завдяки цим міжнародним правовим актам Державна кримінально-виконавча служба України забезпечує вироблений роками гуманний і схвалений міжнародною спільнотою механізм правового впливу на засуджених в місцях несвободи з метою їх виправлення й ресоціалізації;

по-третє, міжнародні правові акти - це своєрідні орієнтири трансформації кримінально-виконавчої системи у пенітенціарну систему нового зразка.

Серед умов, які сприяють певною мірою недотриманню збоку персоналу в місцях несвободи міжнародних правових актів за весь період незалежності України (1991-2021 рр.), є неналежне виконання адміністрацією установ виконання покарань ДКВС України своїх службових обов'язків, дотримання законів при виконанні вироків суду щодо особи, яка засуджена за вчинений злочин, що породжує звернення засуджених до Європейського суду з прав людини.

Підтвердженням нашої позиції щодо ролі міжнародних правових актів у механізмі правового забезпечення функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України є положення п. «б» ч. 2 ст. 9 Закону України «Про міжнародні договори України», згідно з яким ратифікації підлягають міжнародні договори України, що стосуються прав, свобод та обов'язків людини і громадянина¹.

Так усі міжнародні договори (незалежно від форми й найменування: договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо) стосовно поводження із засудженими (як з громадянами України, так і з громадянами інших держав чи осіб без громадянства) повинні бути ратифіковані.

Серед них варто виділити: Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод², Міжнародний пакт про громадянські і політичні права Міжнародний пакт про громадянські і політичні права : прийнято Генеральною Асамблеєю ООН 16.12.1966 та ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-УШ від 19.10.1973. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_043 (дата звернення: 15.12.2020)., Конвенцію проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10.12.1984, ратифікована із застереженнями Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 3484-XI від 26.01.87. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_085 (дата звернення: 15.12.2020)., Європейську конвенцію про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню Європейська конвенція про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню : ухвалена Радою Європи 26.11.1987 та ратифікована Законом України від 24.01.97 № 33/97-ВР URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_068 (дата звернення: 15.12.2020)., Конвенцію про права дитини Конвенція про права дитини від 20.11.1989 (Конвенцію ратифіковано постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 (дата звернення: 15.12.2020). та ін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Джерельною базою написання статті стали наукові праці вітчизняних вчених у галузі кримінального та кримінально-виконавчого права, зокрема, таких як: Ю. В. Баулін, А. І. Богатирьов, І. Г. Богатирьов, І. Богатирьова, Є. М. Бодюл, М. Я. Гуцуляк, О. М. Джужа, Т. А. Денисова, О. Г. Колб, Н. В. Коломієць, В. Я. Конопельський, М. Копотун, В. О. Корчинський, О. Г. Михайлик, Ю. О. Но- восад, М. С. Пузирьов, Г. О. Радов, А. Х. Степанюк, В. М. Трубников, С. Я. Фаренюк, В. П. Філонов, О. І. Фролов, С. І. Халимон, О. В. Хорошун, С. В. Царюк, Ю. В. Шинкарьов, О. О. Шкута, О. В. Щербина, Д. В. Ягунов, І. С. Яковець, А. О. Яровий, М. М. Яцишин та ін.

Метою статті є вивчення ролі міжнародних правових актів у механізмі правового забезпечення функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України. Водночас варто зазначити, що вивчення ролі міжнародних правових актів у механізмі правового забезпечення функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України свідчить про їх недостатню розробленість, наукове осмислення та практичне вирішення в роботі із засудженими в місцях несвободи. Це також кореспондується із реалізацією основного завдання служби щодо здійснення єдиної державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та з метою розроблення і обгрунтування конкретних заходів з удосконалення ефективності функціонування ДКВС України. Наведені нами судження загалом корелюють із сучасною доктриною кримінально-виконавчого права, яка була розроблена авторським колективом вітчизняних вчених (І. Г. Богатирьов, М. С. Пузирьов, О. О. Шкута) в частині її співвідношення з міжнародними нормами Богатирьов І. Г., Пузирьов М. С., Шкута О. О. Доктрина пенітенціарного права України : монографія. Київ : ВД «Дакор», 2017. 236 с..

Основний зміст статті

Відзначимо, що в умовах сучасного переосмислення ролі міжнародних правових актів у механізмі правового забезпечення функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України важливого значення набуває необхідність проведення відповідного наукового пошуку з вирішенням конкретних наукових завдань, що є незаперечною і конче важливою науковою справою. Це, як зазначають вітчизняні вчені пенітенціаристи, у підсумку створить доктринальні передумови трансформації кримінально-виконавчої системи України в пенітенціарну систему європейського зразка.

Крім цього, завдяки функціонуванню ДКВС України, з 2005 р. почали активно розроблятися особливості виконання та відбування покарання у виді позбавлення волі та довічного позбавлення волі у виправних колоніях різних рівнів безпеки. На жаль, у проєкті Закону України «Про пенітенціарну систему України» питанню функціонуванню ДКВС України приділено мало уваги.

На сучасне переосмислення ролі міжнародних правових актів у механізмі правового забезпечення функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України постійно у власних дослідженнях наголошують вітчизняні вчені-пе- нітенціаристи. Зокрема, професор А. Х. Степанюк вважає, що однією з особливостей сучасної цивілізації є становлення правових систем на основі загальновизнаних світовим співтовариством загальнолюдських цінностей, на базі ліберально-юридичного праворозуміння, що виходить із принципів верховенства права, панування закону, визнання й дотримання прав і свобод людини. Про те, що в основі правових принципів лежать загальнолюдські цінності, свідчить низка міжнародних актів.

На перевагах і прогресивному потенціалі міжнародних актів у сфері пенітенціарного права наголошує інший вітчизняний вчений В. М. Трубніков, відмічаючи, що вони втілили передові наукові ідеї й гуманістичні принципи виконання покарання у виді позбавлення воліТрубников В. М. Всеобщая декларация прав человека и проблемы правового положения осужденных к лишению свободы. Проблеми законності. 1998. Вип. 36. С. 173.. Схожих думок дотримуються вітчизняні вчені О. І. Богатирьова, А. Л. Ко- лодчина, які, аналізуючи шляхи реалізації положень міжнародних стандартів щодо засуджених, зазначають, що формування прогресивних процесів у поводженні із засудженими та удосконалення вітчизняного законодавства відбуваються під впливом міжнародних правових актів, які проголошують і закріплюють беззаперечність прав людини, зокрема й засу- дженогоКолодчина А. Л., Богатирьова О. І. Прокуратура як суб єкт реалізації Україною міжнародних стандартів у сфері захисту прав засуджених у місцях несвободи: монографія / за заг. ред. доктора юридичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України І. Г. Богатирьова. Київ : ВД «Дакор». 2021. С. 96.

Про схвалення Концепції реформування (розвитку) пенітенціарної системи України : розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 р. N° 654-Р. Урядовий кур'єр. 2017. № 178. С. 8-9.

Про Державну кримінально-виконавчу службу України : Закон України від 23.06.2005 № 2713-15. Відомості Верховної Ради України. 2005. № 30. Ст. 409..

Щодо означеної проблематики варто також звернути увагу на Концепцію реформування (розвитку) пенітенціарної системи України, у якій визначено розроблення законодавства у сфері функціонування ДКВС України відповідно до законодавства ЄС¹. З огляду на зазначеного можемо зробити висновок, що міжнародні правові акти відіграють важливу роль у механізмі правового забезпечення функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України і є очевидними та такими, що мають теоретико-прикладне значення у виправленні та ресоціалізації засуджених в місцях несвободи.

Важливого значення в реалізації міжнародних правових актів у механізмі правового забезпечення функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України відіграв Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», прийнятий Верховною Радою України 23 червня 2005 року. Саме в ньому законодавець визначив правові основи організації та діяльності ДКВС України, її завдання та пов- новаження².

Особливого значення цей Закон набув після підпорядкування в 2016 році служби Міністерству юстиції України. І одразу виникла певна дискусія щодо збереження Міністерством юстиції правоохоронних функцій. Зокрема, вітчизняні вчені І. Г. Богатирьов та М. С. Пузирьов більш грунтовно, ніж інші вчені відстоюють ДКВС України як правоохоронний орган, за виключенням навчальних закладів, що випливає зі ст. 11 КВК України та ст. 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».

Щодо органів і установ виконання покарань, слідчих ізоля- торів вчені на підставі аналізу кримінально-виконавчого законодавства (ст. 1, 4, 104 КВК України), Закону України «Про опе- ративно-розшукову діяльність» (абз. 8 ч. 1 ст. 5) Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України від 18.02.1992 № 2135-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 22. Ст. 303. з посиланням на норми ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» дійшли висновку, що їм властиві такі правоохоронні функції: здійснення оператив- но-розшукової діяльності (п. «в»); виконання вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов органів дізнання і попереднього слідства та прокурорів (п. «д»)

Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закон України від 23.12.1993 № 3781-XII. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 11. Ст. 50..

До речі, на цій позиції перебуває і вітчизняна вчена Т. О. Устюжанінова, яка розкриваючи інституціональні фактори впливу на функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України, додатково підкріпила свою позицію особливим фактором оперативно-службової діяльності, одним із ключових моментів якого є забезпечення безпеки засуджених, персоналу колоній та інших осіб, попередження і виявлення злочинів, вчинених у колоніях, а також порушень встановленого порядку відбування покарання (ст. 1, 102, 104 КВК України, ст. 18 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»), що вимагає підвищеного правового та соціального захисту персоналу ДКВС України, котрий і гарантовано Законом України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» Устюжанінова О. Т. Інституціональні фактори впливу на функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України. Порівняльно-аналітичне право. 2019. № 6. С. 428..

Отже, факт визнання органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів правоохоронними органами України не суперечить ст. 71 Європейських пенітенціарних правил, оскільки ця міжнародна норма прив'язує пенітенціарне відомство не до правоохоронної діяльності, а до окремих відомств, не сумісних, на думку міжнародної громадськості, з пенітенціарною практикою. Водночас ми погоджуємося із висловленим у науці застереженням, що у випадку позбавлення ДКВС України статусу правоохоронного органу її персонал втратить чинний нині соціальний і правовий захист, що створить для нього підвищений ступінь небезпеки від специфіки кримінально-виконавчих правовідносин, пов'язаних із безпосереднім контактом із засудженими й ув'язненими Богатирьов І. Г, Пузирьов М. С. Сучасні підходи до визначення сфери діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України. Вісник прокуратури. 2015. № 8. С. 49..

Це особливо актуалізується за сучасних умов та окремих спроб переформатування функцій оперативних підрозділів органів і установ виконання покарань, позбавивши їх за Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» від 04.10.2019 № 187-IX кримінальних процесуальних повноважень.

Варто погодитися з позицію професора І. Г. Богатирьова про те, що громадськість і держава покладають на персонал органів та установ виконання покарань особливі сподівання й висувають важливі вимоги - виправлення та ресоціалізації засуджених, а також запобігання вчиненню ними нових кримінальних правопорушень. Із практики роботи із засудженими відомо, що більшість із них - це брак виховання в сім'ї, школі, з боку громади, дільничних інспекторів тощо. Так, на установи виконання покарань покладається надзавдання - змінити світогляд і поведінку злочинця. Але ці професійні ролі суспільством належно не оцінюються

Богатирьов І. Г Українська пенітенціарна наука : монографія. Дніпропетровськ : ДДУВС, 2008. С. 72.

Богатирьов І. Національна програма трансформації Кримінально- в Пенітенціарну систему України : проєкт. Юридичний вісник України. 2020. № 3 (1280). С. 11..

Також слушним видається позиція поіменованого вченого, що «Національна програма трансформації кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну систему України формується на засадах довгострокових пріоритетів соціально-економічного, науково-технічного, національно-культурного розвитку країни з урахуванням європейських стандартів поводження з ув'язненими та засудженими і спрямована на розв'язання найважливішої загальносуспільної проблеми ресоціалізації засуджених та соціалізації їх у суспільство після звільнення»¹.

З огляду на процеси глобалізації й інтеграції світових кримінально-виконавчих систем, розвиток міжнародних нормативно-правових актів у механізмі правового забезпечення функціонування ДКВС України варто звернути увагу на міжнародне співробітництво в пенітенціарній сфері. Таке співробітництво відобразилося і на сучасному правовому полі функціонування ДКВС України, оскільки прийняття КВК України свідчить про послідовне та цілеспрямоване виконання нашою державою своїх зобов'язань у сфері реформування кримінально-виконавчої системи з метою максимального наближення умов тримання засуджених до міжнародних стандартів і правил поводження із засудженими.

На сучасному етапі перед законодавцем постає складне завдання - удосконалення чинного кримінально-виконавчого законодавства з метою забезпечення ефективної діяльності органів і установ виконання покарань та погодження умов тримання засуджених із міжнародними стандартами та правилами.

Зазначений напрям діяльності набув поширення у практичній діяльності ДКВС України з огляду на визнання необхідності поглиблення євроінтеграційних процесів у всіх сферах нашої держави. Більше того, на нашу думку, логічною є позиція автора проєкту Національної програми трансформації Кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну систему України передбачити в ній самостійний розділ 9 «Міжнародне співробітництво при виконанні Національної програми трансформації Кримінально-виконавчої системи в Пенітенціарну систему України», з такими положеннями: міжнародне співробітництво у пенітенціарній сфері спрямовується на підвищення ефективності та науково-технічного рівня виконання Національної програми трансформації кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну систему України;

до виконання окремих завдань (проєктів) Національної програми трансформації кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну систему України можуть залучатися іноземні юридичні та фізичні особи, іноземні інвестиції;

держава розвиває і підтримує всі форми міжнародного співробітництва у пенітенціарній сфері, які не суперечать законодавству та державним інтересам України Богатирьов І. Національна програма трансформації Кримінально-виконавчої системи в Пенітенціарну систему України : проєкт. Юридичний вісник України. 2020. № 3 (1280). С. 11..

Варто також зазначити, що більшість сучасних визначень міжнародно-правових актів, які можуть бути реалізовані у механізмі правового забезпечення функціонування ДКВС України, найбільш вичерпні прийняті або схвалені відповідними міжнародними організаціями гарантії, принципи, правила, рекомендації і норми, що визначають порядок та умови їх застосування в місцях несвободи Міністерства юстиції України.

Тому роль міжнародно-правових актів, які можуть бути реалізовані у механізмі правового забезпечення функціонування ДКВС України, має на меті, по-перше, упорядкувати чинні міжнародно-правові акти для їх реалізації в місцях несвободи; по-друге, визначити їх правовий статус як елемент безпеки засудженим під час відбування покарання в місцях несвободи.

Варто також відзначити, що з часів незалежності України і до 2014 року діяльність адміністрації УВП на нормативно-правовому рівні не пов'язували зі змістом реалізації міжнарод- науковий профіль видання спеціальність 081 "Право", 262 "Правоохоронна діяльність

но-правових актів у механізмі правового забезпечення функціонування ДКВС України. За результатами вивчення науково-навчальних джерел в їх основу було покладено наукові розробки учених першого (1991-1995 рр.), другого (1995-2003 рр.), третього (2004-2013 рр.), а також теоретико-прикладні пошуки учених четвертого періоду (розпочинаючи з 2014 р. і дотепер).

Отже, з'ясовано, що міжнародно-правові акти у механізмі правового забезпечення функціонування ДКВС України потребують ретельного визначення процедур реалізації прав засуджених на національному нормативно-правовому рівні; процедури, що безпосередньо визначені міжнародними нормативними актами і встановлюють порядок реалізації, забезпечення або захисту відповідного права чи комплексу прав засудженого на національному рівні, а тому їх дотримання персоналом місць несвободи є не що інше, як виконання на належному рівні своїх професійних обов'язків.

Крім того, міжнародно-правові акти у механізмі правового забезпечення функціонування ДКВС України самостійно, без кваліфікованої допомоги, є малоймовірним через узагальнене розуміння засудженими процедури використання таких міжнародних інструментів. Підтвердженням цьому є той факт, що Україна сьогодні посідає одне з перших місць за кількістю звернень до Європейського суду з прав людини.

Це пояснюється складною та витратною процедурою оформлення звернення до суду, що також вимагає якісної допомоги правозахисника, що не кожному засудженому під силу. Враховуючи, що у кримінально-виконавчому законодавстві України за останні роки відбулися вагомі зміни у сфері виконання покарання, ми вважаємо, що саме це сприяло поліпшенню умов тримання засуджених у місцях несвободи. Крім цього, Україна повільно, але наближається до норм і принципів, закладених у міжнародно-правових актах щодо поводження із засудженими та ув'язненими.

Висновки

За результатами вивчення ролі міжнародних правових актів у механізмі правового забезпечення функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України дало можливість дійти таких висновків:

1. Завдяки міжнародним правовим актам правове забезпечення функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України набуває нового змісту за напрямом формулювання оптимального механізму застосування прогресивної системи виконання покарання. Це також дозволило навести докази щодо значення блоку праць інноваційного характеру, підготовлених науковою школою «Інтелект», багато положень яких було покладено в основу трансформаційних процесів, що відбуваються в системі виконання покарань, починаючи з травня 2016 р.

2. Зазначимо, що в умовах сучасного переосмислення ролі міжнародних правових актів у механізмі правового забезпечення функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України відбулася нагальна необхідність проведення відповідного наукового пошуку з вирішенням конкретних наукових завдань, що є незаперечною і конче важливою науковою справою.

3. Зважаючи на сучасні трансформаційні процеси, зазначено, що саме міжнародні правові акти відіграють важливу роль у механізмі правового забезпечення функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України і можуть бути правовим фундаментом при вирішенні питання про трансформацію кримінально-виконавчої системи України в пенітенціарну систему нового європейського типу.

Список використаних джерел

правовий акт державна кримінально-виконавча служба

1. Богатирьов І. Г. Українська пенітенціарна наука : монографія. Дніпропетровськ : ДДУВС, 2008. С. 50-56.

2. Богатирьов І. Г., Пузирьов М. С. Сучасні підходи до визначення сфери діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України. Вісник прокуратури. 2015. № 8. С. 44-52.

3. Богатирьов І. Г., Пузирьов М. С., Шкута О. О. Доктрина пенітенціарного права України : монографія. Київ : ВД «Дакор», 2017. 236 с.

4. Богатирьов І. Національна програма трансформації Кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну систему України : проєкт. Юридичний вісник України. 2020. № 3 (1280). С. 11-12.

5. Європейська конвенція про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню : ухвалена Радою Європи 26.11.1987 та ратифікована Законом України від 24.01.97 № 33/97-ВР. URL : http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/995_068 (дата звернення: 15.12.2020).

6. Колодчина А. Л., Богатирьова О. І. Прокуратура як суб'єкт реалізації Україною міжнародних стандартів у сфері захисту прав засуджених у місцях несвободи : монографія / за заг. ред. доктора юридичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України І. Г. Богатирьова. Київ : ВД «Дакор» 2021. 198 с.

7. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод : прийнята Радою Європи 04.11.1950 та ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97 (редакція від 02.10.2013). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 (дата звернення:

15.12.2020) .

8. Конвенція про права дитини від 20.11.1989 р. (Конвенцію ратифіковано постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991). URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/995_021 (дата звернення: 15.12.2020).

9. Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10.12.1984, ратифікована із застереженнями Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 3484-XI від 26.01.1987. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/995_085 (дата звернення:

15.12.2020)

10. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права : прийнято Генеральною Асамблеєю ООН 16.12.1966 та ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19.10.1973 URL: http://zakon1.rada.gov.ua /laws/show/995_043 (дата звернення:

15.12.2020) .

11. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закон України від 23.12.1993 № 3781-XII. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 11. Ст. 50.

12. Про Державну кримінально-виконавчу службу України : Закон України від 23.06.2005 № 2713-15. Відомості Верховної Ради України. 2005. № 30. Ст. 409.

13. Про міжнародні договори України : Закон України від 29.06.2004 № 1906-IV. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 50. Ст. 540.

14. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України від 18.02.1992 № 2135-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 22. Ст. 303.

15. Про схвалення Концепції реформування (розвитку) пенітенціарної системи України : розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.09. 2017 № 654-Р. Урядовий кур'єр. 2017. № 178. С. 8-9.

16. Степанюк А. Ф. Загальна декларація прав людини і принципи діяльності органів та установ виконання покарань. Проблеми законності. 1998. Вип. 36. С. 181-190.

17. Трубников В. М. Загальна декларація прав людини і проблеми правового положення засуджених до позбавлення волі. Проблеми законності. 1998. Вип. 36. С. 172-180.

18. Устюжанінова О. Т. Інституціональні фактори впливу на функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України. Порівняльно-аналітичне право. 2019. № 6. С. 428-431.

REFERENCES

1. Bohatyrov I. H. (2008). Ukrayins'ka penitentsiarna nauka : monohrafiya [Ukrainian penitentiary science : monograph. Dnipropetrovsk : DDUVS]. P. 50-56 [in Ukrainian]

2. Bohatyrov I. H., Puzyrev M. S. (2015). Suchasni pidkhody do vyznachen- nya sfery diyal'nosti Derzhavnoyi kryminal'no-vykonavchoyi sluzhby Ukrayiny. Visnyk prokuratury [Modern approaches to determining the scope of the State Penitentiary Service of Ukraine. Bulletin of the prosecutor's office. No 8]. P. 44-52 [in Ukrainian]

3. Bohatyrov I. H., Puzyrev M. S., Shkuta O. O. (2017). Doktryna peni- tentsiarnoho prava Ukrayiny : monohrafiya [Doctrine of penitentiary law of Ukraine : monograph. Kyiv: VD «Dakor»]. 236 p. [in Ukrainian].

4. Bohatyrov I. (2020). Natsional'na prohrama transformatsiyi Krymi- nal'no-vykonavchoyi systemy v Penitentsiarnu systemu Ukrayiny: proyekt. Yurydychnyy visnyk Ukrayiny [National program of transformation of the penitentiary system into the Penitentiary system of Ukraine: project. Legal Bulletin of Ukraine]. No 3 (1280). Pp. 11-12 [in Ukrainian]

5. Yevropeys'ka konventsiya pro zapobihannya katuvannyam chy nely- uds'komu abo takomu, shcho prynyzhuye hidnist', povodzhennyu chy pokaran- nyu [Convention against Torture and Other Cruel, Inhuman or Degrading Treatment or Punishment of 10.12.1984, ratified with reservations by the Decree of the Presidium of the Verkhovna Rada of the Ukrainian SSR No 3484-XI of 26.01.87.] Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_085 (accessed 15.12.2020). [in Ukrainian]

6. Konventsiya pro zakhyst prav lyudyny i osnovopolozhnykh svobod [Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms: adopted by the Council of Europe on 04.11.1950 and ratified by the Law of Ukraine No 475/97-ВР of 17.07.97 (as of 02.10.2013)]. Retrieved from: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/995_004 (accessed 15.12.2020). [in Ukrainian]

7. Konventsiya pro prava dytyny [Convention on the Rights of the Child of 20 November 1989 (ratified by the Verkhovna Rada Resolution 789-XII of 27 February 1991)]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_021 (accessed 15.12.2020). [in Ukrainian]

8. Konventsiya proty katuvan' ta inshykh zhorstokykh, nelyuds'kykh abo takykh, shcho prynyzhuyut' hidnist', vydiv povodzhennya i pokarannya [European Convention for the Prevention of Torture and Inhuman or Degrading Treatment or Punishment: adopted by the Council of Europe on 26 November 1987 and ratified by the Law of Ukraine of 24 January 1997 No 33/97-VR]. Retrieved from: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_068 (accessed

15.12.2020) . [in Ukrainian]

9. Mizhnarodnyy pakt pro hromadyans'ki i politychni prava. [International Covenant on Civil and Political Rights: adopted by the UN General Assembly on 16.12.1966 and ratified by the Decree of the Presidium of the Verkhovna Rada of the Ukrainian SSR No 2148-VIII of 19.10.1973]. Retrieved from: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/ 995_043 (accessed . [in Ukrainian]

10. Kolodchyna A. L., Bohatyrova O. I. (2021). Prokuratura yak sub'yekt realizatsiyi Ukrayinoyu mizhnarodnykh standartiv u sferi zakhystu prav za- sudzhenykh u mistsyakh nesvobody: monohrafiya [Prosecutor's office as a subject of implementation of international standards in Ukraine in the field of protection of the rights of convicts in places of imprisonment: a monograph / for general. ed. Doctor of Law, Professor, Honored Worker of Science and Technology of Ukraine I. H. Bohatyrov. Kyiv: VD «Dakor» 2021]. 198 p. [in Ukrainian]

11. Pro skhvalennya Kontseptsiyi reformuvannya (rozvytku) penitentsiar- noyi systemy Ukrayiny [On approval of the Concept of reforming (development) of the penitentiary system of Ukraine: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 13.09. 2017 No 654-R. Government courier. 2017. No 78. 20 September]. Pp. 8-9. [in Ukrainian]

12. Pro mizhnarodni dohovory Ukrayiny: Zakon Ukrayiny [On international treaties of Ukraine : Law of Ukraine of June 29, 2004 No 1906- IV. Information of the Verkhovna Rada of Ukraine. 2004. No 50]. Art. 540. [in Ukrainian]

13. Pro operatyvno-rozshukovu diyal'nist' : Zakon Ukrayiny [On operative-search activity : Law of Ukraine of 18.02.1992 No 2135-XII. Information of the Verkhovna Rada of Ukraine. 1992. No 22]. Art. 303. [in Ukrainian]

14. Pro derzhavnyy zakhyst pratsivnykiv sudu i pravookhoronnykh or- haniv : Zakon Ukrayiny [On state protection of employees of courts and law enforcement agencies : Law of Ukraine of 23.12.1993 No 3781- XII. Information of the Verkhovna Rada of Ukraine. 1994. No 11]. Art. 50. [in Ukrainian]

15. Pro Derzhavnu kryminal'no-vykonavchu sluzhbu Ukrayiny : Zakon Ukrayiny [On the State Penitentiary Service of Ukraine : Law of Ukraine of June 23, 2005 No 2713-15. Information of the Verkhovna Rada of Ukraine. 2005. No 30]. Art. 409. [in Ukrainian]

16. Stepanyuk A. F. (1998). Zahalna deklaratsiya prav luyduny i pruntsupu diyalnosti organiv ta ystanov vukonannay pokaran [Universal Declaration of Human Rights and principles of activity of bodies and institutions of execution of punishments. Problems of legality. No 36]. P. 181-190. [in Ukrainian]

17. Trubnikov V. M. (1998). Zahalna deklaratsiya prav luyduny ta prob- lemu pravovogo pologennay zasudgenuh do pozbavlennay voli [Universal Declaration of Human Rights and Problems of the Legal Status of Convicts. Problems of legality. No 36]. P. 172-180. [in Ukrainian]

18. Ustyuzhaninova O. T. (2019). Instytutsional'ni faktory vplyvu na funktsionuvannya Derzhavnoyi krymiml'no-vykonavchoyi sluzhby Ukrayiny [Institutional factors influencing the functioning of the State Penitentiary Service of Ukraine. Comparative and analytical law. No 6]. P. 428-431. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru