Методика формування позитивного іміджу Державної прикордонної служби України через сучасні медіа

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методика формування позитивного іміджу Державної прикордонної служби України через сучасні медіа

Валентна Мірошніченко, докторка педагогічних наук, професорка, начальниця кафедри; Ольга Гончаренко, докторка філософських наук, доцентка, доцентка кафедри психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Статтю присвячено розробленню методики формування позитивного іміджу ДПСУ через сучасні медіа. До найбільш суттєвих ознак іміджу автори відносять такі: імідж є цілеспрямовано сформованим образом людини, предмета чи явища; імідж є ідеальним об'єктом, усвідомленим людиною, реалізація якого відбувається під час діяльності та спілкування; імідж є цілісною структурою, що не конфліктує з культурою соціуму; імідж має вплив на поведінку людей; імідж є явищем динамічним; імідж є більш ілюзорним, ніж реальний образ.

Автори зосереджують увагу на корпоративному іміджі. Організаційну (корпоративну) культуру вони трактують як сукупність найважливіших припущень, схвалених представниками відомства, таких, що мають своє відображення в цінностях та нормах, яких вони дотримуються.

Щодо засобів масової інформації, то зазначаються їх основні ознаки: звернення до масової аудиторії, доступність багатьом людям, корпоративний зміст виробництва і розповсюдження інформації. Методика формування позитивного іміджу ДПСУ через сучасні медіа передбачає отримання та систематизацію знань про прикордонну професію, військову службу, український народ, його мову, історію та героїчне сьогодення; знайомство з народними традиціями патріотичного змісту, їх творче застосування у повсякденній діяльності; навчання робити висновки-узагальнення, знаходити і пояснювати причинно-наслідкові зв'язки у суспільно-політичних процесах розвитку демократичної України; формування вмінь, навичок роботи з різноманітними джерелами інформації.

Ураховуючи наведене нами раніше, методика формування позитивного іміджу ДПСУ через сучасні медіа являє собою сукупність систематизованих методів, прийомів і засобів формування позитивного іміджу ДПСУ через сучасні медіа, правил їх застосування, порядку інтерпретації одержаних результатів. Її розроблення обов'язкове ще й тому, що вона визначає можливості різноманітних методів для досягнення бажаного результату - сформованого позитивного іміджу ДПСУ.

До організаційних форм формування позитивного іміджу ДПСУ через сучасні медіа автори відносять такі:

використання на заняттях та виховних заходах інформаційних джерел щодо героїчних епізодів та повчальних прикладів в діяльності прикордонників, прикладів мужності та героїзму сучасних прикордонників;

вивчення історії, воєнної історії своєї Вітчизни, свого міста, історії прикордонної служби, підрозділу;

залучення прикордонників до участі в упорядкуванні меморіальних комплексів, пам'ятників, церемонії поховань захисників України; пропаганда в медіа передового досвіду кращих прикордонників, прикладів мужності та патріотизму.

Ключові слова: методика; відомчий імідж; корпоративна культура; формування позитивного іміджу; засоби масової інформації; сучасні медіа.

Methods of forming a positive image of the state border service of Ukraine through modern media

Miroshnichenko V., Honcharenko О.

The article is devoted to the development of a method of forming a positive image of the State Security Service through modern media. The authors include the following as the most essential features of an image: an image is a purposefully formed image of a person, object or phenomenon; image is an ideal object perceived by a person, the realization of which occurs during activity and communication; the image is a complete structure that does not conflict with the culture of society; image has an impact on people's behavior; image is a dynamic phenomenon; the image is more illusory than the real image.

The authors focus on the corporate image. They interpret the organizational (corporate) culture as a set of the most important assumptions approved by the representatives of the department, which are reflected in the values and norms they adhere to.

As for mass media, their main features are indicated: appeal to a mass audience, accessibility to many people, corporate content of production and distribution of information.

The method of forming a positive image of the State Security Service through modern media involves obtaining and systematizing knowledge about the border profession, military service, the Ukrainian people, their language, history and heroic present; acquaintance with folk traditions of patriotic content, their creative application in everyday activities; learning to draw generalization conclusions, to find and explain cause-and-effect relationships in the social and political processes of the development of democratic Ukraine; formation of abilities, skills of working with various sources of information.

Based on what we stated earlier, the method of forming a positive image of the DPSU through modern media is a set of systematized methods, techniques and means of forming a positive image of the DPSU through modern media, the rules of their application, the order of interpretation of the obtained results. Its development is also mandatory because it determines the possibilities of various methods to achieve the desired result - the formed positive image of the DPSU.

The authors include the following as organizational forms of forming a positive image of the DPSU through modern media:

the use in classes and educational events of information sources regarding heroic episodes and instructive examples in the activities of border guards, examples of courage and heroism of modern border guards;

studying the history, military history of one's Homeland, one's city, the history of the border service, unit;

involvement of border guards in organizing memorial complexes, monuments, burial ceremonies of defenders of Ukraine;

propaganda in the media of the best experience of the best border guards, examples of courage and patriotism.

Key words: methodology; departmental image; corporate culture; formation of a positive image; mass media; modern media.

Постановка проблеми

Війна Росії проти України гостро поставила питання про необхідність володіння навичками тактики ведення бою та максимального нарощування системи оборони, підвищення рівня боєздатності органів і підрозділів Державної прикордонної служби України (далі - ДПСУ), результативності виконання ними завдань оперативно-службової та службово-бойової діяльності. Як засвідчує практичний досвід, значний вплив тут має ступінь довіри населення до прикордонного відомства та прикордонників. Тому зростає актуальність дослідження питання розвитку позитивного іміджу ДПСУ.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Результати аналізу психолого-педагогічної літератури свідчать, що різні аспекти проблеми формування іміджу становлять інтерес для науковців та практичних фахівців різних сфер діяльності. Чисельні дослідження цього явища проведено вченими у галузі психології (О. Панасюком, Є. Позднишевим), соціологами (К. Станіславською, І. Федоровим). Також у педагогічних науках досліджувалися питання пов'язані з формуванням професійного іміджу фахівців (В. Горчаковою, О. Холод, В. Шепель).

Серед чинників, що впливають на зазначений процес, виокремлюється вплив засобів масової інформації. Щодо самих засобів масової інформації та 'їх функцій (зокрема - інформаційної), то ці питання перебувають, як правило, в полі наукових інтересів представників політології (Г. Алмонд, С. Верба, К. Левківський, В. Липинський, Г. Полуніна). Окремі аспекти застосування сучасного інформаційного середовища в освітньому просторі розглядають Н. Апатова, А. Верлань, О. Гончарова.

У контексті тематики нашого дослідження привертає увагу науковий доробок вчених, які вивчали імідж організації (О. Кудінова, М. Самохіна), займались вузькою тематикою, а саме іміджевою складовою діяльності міліції (С. Мозоль, А. Токарська, О. Цільмак), чи Збройних Сил України (Д. Давидов, В. Данілов, У Ільницька).

Метою статті є розроблення методики формування позитивного іміджу ДПСУ через сучасні медіа.

Теоретичні основи дослідження

Імідж є багатоаспектною і багатогранною категорією. Учені застосовують різні підходи для його тлумачення. Імідж, з одного боку, тлумачать як образ суб'єкта, уявлення про нього, що цілеспрямовано й активно формується в масовій свідомості за допомогою різних засобів з метою зміцнення (послаблення) його престижного, авторитетного впливу, забезпечення довірливого чи, навпаки, недовірливого ставлення до нього.

Цікавим є факт, що в 30-ті рр. ХХ ст. З. Фройду вдалося видати не один номер періодичного видання “Імідж”. Пізніше імідж набуває значення категоріальної економічної а управлінської структури. Так, з 50-х рр. XX ст. в США терміном “імідж” оперували фахівці з рекламної індустрії для позначення цінової відмінності у товарах, схожих за призначенням, зовнішнім виглядом та за технологією виготовлення. Технологи маркетингу застосовували його як головний атрибут, щоб рекламувати товар серед широкого кола споживачів.

Пізніше, наприкінці 80-х рр. ХХ ст., поняття “імідж” поповнює категоріальний апарат наукових праць. Словник естетичних термінів (1989 р.) надається така його дефініція: “Імідж є уявленням про людину чи річ, формування якого відбувається за сприяння засобів масової інформації, серед яких найсуттєвішу роль відіграють рекламні засоби”. Ці положення успішно адаптувалися до темпу соціального розвитку, спричиненого науково-технічним прогресом.

Серед факторів зростання суспільної затребуваності в наявності іміджевої складової вчені зосереджують увагу на таких: 1) вияв лідерської сутності людини; 2) поширення теорії спеціалізувати працю (антропогенезу); 3) намагання бути більш значущим та соціально успішним; 4) пришвидшення розвитку інтерактивних засобів масових комунікацій; 5) поглиблення тенденцій “самозакоханості особистості” в соціумі постіндустріальної епохи інформації [1].

Результати дослідження

У працях Н. Барна представлено репрезентативний матеріал щодо чисельності поглядів на іміджеву складову характеристики особистості. Аналіз дефініцій іміджу представниками різних галузей знань засвідчує багатоаспектність цього явища та підходів до його трактування, а також виокремлює окремі ознаки цього феномену [2].

На нашу думку, найбільш суттєвими ознаками іміджу є такі:

імідж є цілеспрямовано сформованим образом людини, предмета чи явища;

імідж є ідеальним об'єктом, усвідомленим людиною, реалізація якого відбувається під час діяльності та спілкування;

імідж є цілісною структурою, що не конфліктує з культурою соціуму;

імідж має вплив на поведінку людей;

імідж є явищем динамічним;

імідж є більш ілюзорним, ніж реальним образом.

Вчені, що займалися дослідженням іміджу, для створення його таксономії пропонують зупинитися на таких підходах: 1) функціональний - класифікують імідж за його функціональним навантаженням; 2) контекстний - класифікують імідж за контекстним змістом впровадження; 3) порівняльний - здійснюють порівняння подібних іміджевих пропозицій. Слід зауважити, що більшість вчених використовують класифікацію видів іміджів, розроблену дослідниками Ф. Джефкінзом та Д. Ядіним. Вона орієнтована, передусім, на імідж установи чи відомства, але її елементи можуть бути застосовані до іміджевих моделей, орієнтованих на конкретну індивідуальну особистість. Автори вважають оптимальним такий таксономічний поділ іміджу установи чи відомства:

“дзеркальний імідж - це самосприймання персоналом образу свого відомства та його ролі у соціумі;

поточний імідж - сприймання відомства “з боку”, “ззовні”, з точки зору тих, кого це не стосується;

бажаний імідж - імідж, до досягнення якого прагне кожен працівник на своєму місці;

відомчий імідж - образ всього відомства, з урахуванням його історичного значення, ролі у державі та соціумі; пов'язаний з успішністю та якістю діяльності персоналу;

фірмовий імідж - це є стиль відомства, що передбачає чітко визначену форму одягу, оформлення службових приміщень, оформлення виробничих засобів тощо” [2].

Водночас В. Шепель визначає такі “види іміджу: індивідуальний імідж, що особливо активізувався останнім часом у сфері соціальних відносин; родинний імідж - враховує родинні традиції, уподобання; професійний імідж - імідж певного професійного середовища; етнічний імідж - імідж окремих етносів, що забезпечує збереження їх ідентичності та самобутності; регіональний імідж - імідж певного регіону; імідж країни - містить ознаки різних соціальних установ та чинить вплив на економіко-політичну стабільність країни” [2]. Для нашого дослідження найбільший інтерес становить відомчий імідж.

За А. Ульяновським, “таксономія відомчого іміджу орієнтується на ступінь охоплення аудиторії: моноімідж - стосується явищ та об'єктів, які не відрізняються для різних суспільних груп; мульти імідж - стосується спеціалізованих послуг чи товарів, які споживають різні категорії населення, наприклад, освітні послуги надаються на різних рівнях різним групам населення” [2]. Також нами було взято до уваги таку “класифікацію іміджу:

імідж людини - сприйняття групою людей конкретної людини на підставі усвідомленого моделювання її образу. Моделювання такого образу відбувається під час безпосереднього контактування чи в результаті поінформованості про цю людину через різноманітні засоби комунікації;

імідж об'єкта - це усвідомлене сприйняття об'єкта (людини, предмета, системи) іншими людьми на підставі наявності у них окремих характеристик цього об'єкта.

імідж установи - це думка про цю установу (відомство) у групи людей на підставі результатів конкретних дій цієї установи (відомства) чи наявної інформації про можливі такі дії;

імідж товару - сприйняття певного товару групою людей на підставі думки про цей товар, що виникла під час його використання особисто, або завдяки іншим” [3].

У контексті нашої тематики найбільший інтерес, як уже зазначалося, становить імідж фірми. У нашому випадку - це імідж ДПСУ.

Відомо, що імідж будь-якого відомства створює корпоративна культура. Функції корпоративної культури безпосередньо пов'язані із формуванням позитивного іміджу. Зупинимось детальніше на понятті й сутності корпоративної (організаційної) культури. Організаційна культура є сукупністю найважливіших припущень, схвалених представниками відомства, таких, що мають своє відображення в цінностях та нормах, яких вони дотримуються. Вони задають представникам відомства орієнтири їхньої діяльності у створенні відповідного іміджу. Для ДПСУ такі цінності зафіксовані у Відомчих стандартах [4].

Ціннісні орієнтації передаються через “символічні” засоби оточення. Можна виділити такі рівневі характеристики організаційної культури: поверхневий - це “символічний” рівень, що підтримує певні моделі організаційної поведінки; підповерхневий рівень, що поєднує цінності й норми, зафіксовані у відомчих документах, якими керується персонал в повсякденній діяльності; базовий або глибинний рівень (базові припущення виникають у персоналу відомства на підставі особистого досвіду, що підкріплюється завдяки позитивному спільному досвіду. Отже, основною функцією корпоративної культури прикордонників можна вважати створення відчуття ідентичності всього персоналу прикордонного відомства.

Створення іміджу є невід'ємною частиною існування кожної установи чи відомства. Без чіткого іміджу важко зрозуміти, що являє собою установа, її призначення, стиль діяльності, пропозиції та прагнення.

Корпоративна культура сприяє розвиває здатність персоналу усвідомлювати свою ідентичність, несе в собі інформацію про те, як досягти успіхів у професійній діяльності, а також сприяє стабільності соціальної системи, в якій персонал перебуває щоденно. Особливості культури окремого відомства залежать від індивідуальних цінностей, від стилю діяльності його керівників, від звичаїв та традицій повсякденного життя [5] -- [7].

Культура відомства передається його представникам різними способами. Найефективнішим є надання цікавої інформації щодо діяльності, сьогодення, традицій, символів та мови. Інформація: містить опис подій, пов'язаних зі створенням та розбудовою відомства; ключових рішень, які визначають стратегію розвитку відомства в майбутньому; вищої ланки керівництва. Вона дозволяє порівнювати минуле із сьогоденням, забезпечує пояснення практичних ситуацій в діяльності відомства. Традиції: дотримуючись традицій, представники відомства успадковують культурні та професійні відомчі надбання, оскільки традиції містять витоки таких цінностей, як норми відомчої поведінки, які вважаються прийнятними.

Імідж відомства є результатом комплексного впливу багатьох чинників. Зокрема, М. Білозерських визначає імідж ОВС як “емоційний образ силової структури, формування якого одночасно є стихійним і цілеспрямованим, а також здійснює психологічний вплив на різні соціальні групи” [8, с. 48-50].

Погоджуємося з В. Ромадикіною, що “формування іміджу відомства пов'язане з тими функціями, які згідно із законодавством, покладаються на це відомство, та тими основними засадами, на яких, ґрунтується діяльність персоналу” [9, с. 39-48]. Із цього випливає, що позитивний імідж прикордонного відомства сприяє підтримці позитивного морально-психологічного клімату в колективах прикордонників;

дотриманню персоналом військової дисципліни та правопорядку;

зростанню авторитету прикордонників серед населення; зростанню моральної відповідальності кожного за виконання своїх обов'язків за посадою; зростанню рівня надійності у професійній діяльності.

Слушним, вважаємо, є висловлювання О. Фудара щодо іміджмейкерського підходу у створенні потенційних джерел ідентифікування відомства за ціннісними ознаками. Одним із таких чинників є організаційна культура, яку слід розуміти як сукупність дій та зв'язків, що забезпечують діяльність досягнення цілей; поєднання маркетингової та рекламної діяльності; культуру вияву зовнішньої атрибутики; водночас імідж лідера та персоналу; організацію зв'язків з громадськістю (PR) з метою формування позитивного іміджу установи (відомства) в свідомості суспільства. Зміст згаданого підходу є відносно новим для українських реалій, тому його віднесено до інноваційних, таких, що особливо зацікавлює керівну ланку відомства як необмежені потенційні можливості розвиватися... Вирішальну роль для створення іміджу відомства відіграють наявні відгуки про його діяльність. Причому суттєвим є не зміст відгуку, а його потенціал щодо створення думки про діяльність відомства” [10].

На думку дослідника Ю. Палехи, в установі чи відомстві “має бути свій PR-відділ, якщо відомство мале, залучати до роботи зовнішнього консультанта - піар-консультанта або іміджмейкера”. Останнім часом все більшого значення набувають PR-проєкти, пов'язані зі створенням і керуванням репутацією, формуванням корпоративного іміджу та місії окремих відомств. Успіх у створенні та реалізації PR-проєктів починається з формування позитивного іміджу керівників відомства і сприяє розвитку почуття віри й гордості персоналу за своє відомство. До основних принципів управління зв'язками з громадськістю у відомстві належать принципи науковості, поступовості, комплексності, мобільності, системності, об'єктивності, конкретності, надійності. Ю. Палеха звертає увагу на наявність таких складових корпоративного іміджу: управлінської та фінансової - рівень ефективності керівництва відомством; громадської - активність персоналу відомства, його вплив на суспільні процеси; роботодавчої складової - система грошового забезпечення, система підтримки та стимулювання персоналу [11].

Такі фактори, як бойова та мобілізаційна готовність, дисциплінованість, професіоналізм, сумлінне ставлення до виконання професійного обов'язку, мають прямий вплив на формування позитивного іміджу прикордонного відомства. Сьогодні для прикордонного відомства також важливою є довіра населення. Прикордонники в умовах війни є тією “силою”, на яку так розраховує місцеве населення, сподіваючись на отримання певної допомоги різних видів, відчуття захищеності, спокою. Рівень довіри населення до прикордонників взаємопов'язаний з іміджем відомства.

Вдало створене позитивне враження, думка виконує роль суспільного орієнтира та впливає на формування прихильності громадської думки та позитивного сприйняття прикордонного відомства як складової сектору безпеки і оборони України.

Позитивний імідж прикордонного відомства може виявлятися через такі ознаки:

здатність прикордонників “захоплюватись” службою; здатність захищати національні інтереси та гарантувати безпеку держави;

пошана українськими громадянами та іноземцями прикордонників; схвальні відгуки про діяльність прикордонників у суспільстві; морально-психологічний клімат в прикордонних колективах; кількість прикордонних династій;

соціальна захищеність прикордонників, рівень життя військовослужбовців і членів їх сімей тощо. Беручи до уваги наукові підходи дослідників щодо іміджу, кожна особа, установа чи відомство заслуговує мати свій імідж. Звідси виникає думка про розвиток позитивного іміджу прикордонного відомства як сукупності позитивного іміджу всіх категорій персоналу. У контексті нашого дослідження особливий інтерес становить методика формування іміджу ДПСУ

Відомо, що метод є способом пізнання явищ природи та суспільного життя; прийом або системним утворенням з прийомів, що набуває поширення у середовищі представників обмеженої сфери. Метод може слугувати засобом досягнення конкретної мети, вирішення конкретного завдання; поєднанням операційних сполучень задля теоретико-прикладного навчання пізнаннєвих процесів [12, с. 103]. Поєднання дотичних способів досягнення оптимальних результатів діяльності є методикою. У науково-педагогічній літературі традиційно дотримуються позначення під “методикою” конкретних принципів, форм та засобів використання методів пізнання різноманітних суспільних проблем та їх розв'язання [12, с. 103]. Отже, постає завдання розроблення методики формування позитивного іміджу ДПСУ через сучасні медіа. Для його виконання, вважаємо, необхідно грамотно поєднати теоретичну та практичну складові у структурі підготовки персоналу.

Щодо поняття “медіа”, то воно походить від латинського medium - засоби, що передають, зберігають і відтворюють інформацію. Різновидом медіа, орієнтованим на одночасне передавання інформації великим групам людей, є масмедіа (засоби масової інформації).

Засоби масової інформації являють собою розгалужену мережу установ, що займаються збором, обробкою, поширеннями інформаційних повідомлень. До них входять телевізійні, газетні, журнальні та інші установи. Усі ці та інші засоби відповідають спільним ознакам - вони є спрямованими на коло широких мас, достатньо багато людей мають можливості ними скористатися. Сьогодні в інформаційному просторі демократичного суспільства засоби масової інформації відіграють настільки важливу роль, що їх навіть метафорично називають “четвертою владою”. Сучасні засоби масової інформації є механізмом передачі різноманітних відомостей будь-яким особам. Медіа пов'язані із суспільною комунікацією та можуть приймати різні форми, можуть стосуватись різних соціальних груп та бути пов'язані з великим числом різних галузей життєдіяльності. Не є виключенням діяльність ДПСУ Тут слід згадати про відомчі медіа.

Відомчі засоби масової інформації виконують такі основні функції:

інформаційну - поширення інформації про значущі для персоналу відомства та держави загалом події;

освітню - донесення до персоналу певних знань, зокрема стосовно діяльності ДПСУ, оцінки, відбору та роз'яснення тієї інформації, яка надходить з джерел масової інформації;

соціалізації - засвоєння персоналом прикордонного відомства політичних норм, цінностей, зразків поведінки, що дозволяє адаптуватися до вимог соціальної дійсності;

критики і контролю - юридична та моральна оцінка подій і осіб, причому у здійсненні контрольних функцій засоби масової інформації прикордонного відомства як правоохоронної структури опираються не лише на громадську думку, але й на закон;

мобілізаційну - спонукання персоналу до певних дій з урахуванням політичної ситуації в державі.

Основними напрямами діяльності відомчих засобів масової інформації є висвітлення політичних подій; висвітлення змін та реформ, що відбуваються в прикордонному відомстві; вивчення громадської думки; організація обговорення важливих проблем військовослужбовців та працівників; формування політичної культури, моральних та професійних якостей прикордонників. Важливу роль у процесі формування позитивного іміджу ДПСУ відіграють повідомлення через сучасні медіа про події в світі, в Україні, в ДПСУ.

Методика формування позитивного іміджу ДПСУ через сучасні медіа передбачає отримання та систематизацію знань про прикордонну професію, військову службу, український народ, його мову, історію та героїчне сьогодення; знайомство з народними традиціями патріотичного змісту, їх творче застосування у повсякденній діяльності; навчання робити висновки-узагальнення, знаходити і пояснювати причинно-наслідкові зв'язки у суспільно-політичних процесах розвитку демократичної України; формування вмінь, навичок роботи з різноманітними джерелами інформації.

З урахуванням наведеного нами раніше, методика формування позитивного іміджу ДПСУ через сучасні медіа являє собою сукупність систематизованих методів, прийомів і засобів формування позитивного іміджу ДПСУ через сучасні медіа, правил їх застосування, порядку інтерпретації одержаних результатів. Її розроблення обов'язкове ще й тому, що вона визначає можливості різноманітних методів для досягнення бажаного результату - сформованого позитивного іміджу ДПСУ Адже одного лише переліку методів не достатньо.

Необхідно їх систематизувати, сконструювати в певну модель, визначити послідовність 'їх застосування. Ця методика відповідає на запитання “як, яким способом, за допомогою яких методів та заходів сформувати позитивний імідж ДПСУ через сучасні медіа?”.

Метод ми розуміємо як шлях досягнення поставленої мети [13], [14], способи педагогічного впливу на прикордонника, за допомогою яких формуються певні світоглядні позиції, погляди, переконання та досвід діяльності і поведінки, забезпечується реалізація визначеної виховної мети. Тому методика формування позитивного іміджу ДПСУ через сучасні медіа містить такі групи методів: перша (ознайомлення, інформування, повідомлення, роз'яснення, дискусія, переконання тощо) - здійснюють різнобічний вплив на свідомість, почуття і волю; друга (тренування, вправи, привчання, педагогічна вимога) - забезпечують організаційну складову формування позитивного іміджу відомства, третя група (заохочення, покарання, змагання) - об'єднує методи, які виконують функції регулювання, коригування і стимулювання діяльності персоналу.

Серед організаційних форм формування позитивного іміджу ДПСУ через сучасні медіа поширеними є такі:

використання на заняттях та виховних заходах інформаційних джерел щодо героїчних епізодів та повчальних прикладів у діяльності прикордонників, прикладів мужності та героїзму сучасних прикордонників;

вивчення історії, воєнної історії своєї Вітчизни, свого міста, історії прикордонної служби, підрозділу;

залучення прикордонників до участі в упорядкуванні меморіальних комплексів, пам'ятників, церемонії поховань захисників України;

пропаганда в медіа [15] передового досвіду найкращих прикордонників, прикладів мужності та патріотизму.

державний прикордонник імідж медіа

Висновки та перспективи подальших досліджень

Результати дослідження переконують, що формування позитивного іміджу ДПСУ можливе лише за умови здійснення формування позитивного іміджувсіх категорій персоналу. Це стає можливим звикористанням засобів масової інформації. Та чи інша подія, явище, описане словом, передане за допомогою образів, предметів або відображене в аудіо-, ві- део- і електронних варіантах, поміщених в засобах масової інформації, примножує свою значущість, адже має великий вплив, бо про них знає значна кількість осіб, споживачів інформації. Активне використання медіа як засобу формування позитивного іміджу ДПСУ має відбуватися системно, організовано та цілеспрямовано.

Проведення перспективних досліджень потребують: велика значущість сучасних медіа як засобу формування позитивного іміджу ДПСУ, окремі прогалини у системі їх використання в умовах діяльності відомства, а також певні протиріччя у визначенні форм подачі інформації.

Список використаних джерел

1. Бондаренко І.С. Іміджологія: Психологія іміджу: навчально-методичний посібник для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” напряму підготовки “Реклама і зв'язки з громадськістю”. Запоріжжя: ЗНУ, 2014. 122 с.

2. Барна Н.В. Іміджелогія: навч. посіб. для дистанційного навчання. Київ: Університет “Україна”, 2008. 217 с.

3. Сердюк С.І. Формування професійної надійності майбутніх офіцерів-прикордонників в умовах розвитку позитивного іміджу прикордонного відомства. Молодий вчений. 2017. № 7(47). С. 325-329.

4. Відомчі стандарти культури прикордонної служби: практичний посібник на щодень. Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2009. 52 с.

5. Hofstede G., Hofstede G.J., Minkov М. Cultures and organizations: software of the mind. London; NewYork: McGraw-Hill, 1991. 561 р.

6. Kottler J., Heskett J. Corporate culture and performance. NewYork: FreePress, 1992. 214 р.

7. Kunde J. Corporate religion: building a strong company through personality and corporate soul. London: Financial Times Prentice Hall. 2002. 304 p.

8. Белозерских М.А. Стереотипи масової свідомості та імідж органів внутрішніх справ. Молодий вчений. 2010. № 12. Т. 2.

9. Ромадикіна В.С. Методологічні підходи до психологічної інтерпретації феномена “імідж міліції. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні та психологічні науки. Хмельницький: Видавництво НАДПСУ, 2011. № 3. С. 39-48.

10. Фудар О. Формування іміджу підприємства та його значення.

11. Палеха Ю. Етика ділових відносин: навч. посібник. Київ: Кондор, 2008. 356 с.

12. Ягупов В.В. Педагогіка: навчальний посібник. Київ: Либідь, 2002. 560 с.

13. Bonwell C.C., Eison J.A. Activelearning: Creating Excitementin the Classroom. Washington, 1991. 98 р.

14. Martin J. Culture in organization: three perspectives. NewYork: Oxford University Pre.

15. Research methods in psychology / J.J. Shaugnessy, E.B. Zechmeister, J. S. Zechmeister. 5 ed. Bostonetc: McGraw-HillHigherEducftion, 2000. 560 p.

References

1. Bondarenko I.S. (2014). Imidzholohiia:[Imageology] Psykholohiia imidzhu: navchalno-metodychnyi posibnyk dlia studentiv osvitno-kvalifikatsiinoho rivnia “bakalavr” napriamu pidhotovky “Reklama i zviazky z hromadskistiu”. Zaporizhzhia: ZNU. 122 p. [in Ukrainian]

2. Barna N.V (2008). Imidzhelohiia [[Imageology]]: Navch. posib. Dlia dystantsiinoho navchannia. Kyiv: Universytet “Ukraina”. 217 p. [in Ukrainian]

3. Serdiuk S.I. (2017). Formuvannia profesiinoi nadiinosti maibutnikh ofitseriv-prykordonnykiv v umovakh rozvytku pozytyvnoho imidzhu prykordonnoho vidomstva. [Formation of professional reliability of future border officers in conditions of development of a positive image of the border agency] Molodyi vchenyi. № 7(47). P. 325-329. [in Ukrainian]

4. Vidomchi standarty kultury prykordonnoi sluzhby (2009). [Departmental standards of culture of the border service]: praktychnyi posibnyk nashchoden. Khmelnytskyi. Vyd-vo NADPSU,. 52 p. [in Ukrainian]

5. Hofstede G., Hofstede G.J., Minkov М. (1991). Cultures and organizations: software of the mind. London; NewYork: McGraw-Hill. 561 р. [in English]

6. Kottler J., Heskett J. (1992). Corporate culture and performance. New York: Free Press. 214 р. [in English]

7. Kunde J. (2002). Corporate religion: building a strong company through personality and corporatesoul. London: Financial Times Prentice Hall. 304 p. [in English]

8. Belozerskykh M.A. (2010). Stereotypy masovoi svidomosti ta imidzh orhaniv vnutrishnikh sprav [Stereotypes of mass consciousness and the image of internal affairs bodies]. Molodyi vchenyi. № 12. T. 2.[inUkrainian]

9. Romadykina V.S. (2011). Metodolohichni pidkhody do psykholohichnoi in- terpretatsii fenomena “imidzh militsii. [Methodological approaches to the psychological interpretation of the phenomenon “police image] Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: pedahohichni ta psykholohichni nauky. Khmelnytskyi:Vydavnytstvo NADPSU. № 3. P. 39-48. [in Ukrainian]

10. Fudar O. Formuvannia imidzhu pidpryiemstva ta yoho znachennia. [Formation of the image of the enterprise and its meaning]. [in Ukrainian]

11. Palekha Yu. (2008). Etykadilovykhvidnosyn: navch. posibnyk. [Ethics of business relations]. Kyiv: Kondor. 356 p. [inUkrainian]

12. Yahupov V.V. (2002). Pedahohika: navchalnyi posibnyk. [Pedagogy] Kyiv: Lybid. 560 p. [in Ukrainian]

13. Bonwell C.C., Eison J.A. (1991). Activelearning: Creating Excitementin- the Classroom. Washington, 98 p. [in English]

14. Martin J. Culture in organization: three perspectives. New York: Oxford University Pre [in English]

15. Research methods in psychology / J.J. Shaugnessy, E.B. Zechmeister, J.S. Zechmeister. - 5 ed. Bostonetc.: McGraw-Hill Higher Educftion, 2000. 560 p. [in English]

Размещено на Allbest.ru