Поліцейське піклування як превентивний поліцейський захід щодо дітей

Размещено на http://www.allbest.ru

Поліцейське піклування як превентивний поліцейський захід щодо дітей

Анна Сухарєва,

доцент кафедри

адміністративної діяльності поліції Одеського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент

Забезпечення законних інтересів та прав дітей є пріоритетним напрямком діяльності будь-якої розвинутої, правової держави. Кожна держава світу розробляє, приймає та впроваджує у життя такі нормативно-правові акти, які б у повному обсязі захищали економічні, соціальні, природні (невід'ємні), матеріальні права неповнолітньої особи.

Система заходів захисту українських дітей розміщена в ст. 4 Закону України «Про охорону дитинства» та включає: гарантування гідних умов для здоров'я, освіти, безпеки, виховання, психологічного,фізичного, духовного,соціального та інтелектуального розвитку дітей [1].

Особливу роль у захисті прав та інтересів дітей займають працівники Національної поліції України, як представники правоохоронних органів нашої держави, діяльність яких спрямована на запобігання вчиненню правопорушень з боку дітей, а також дітьми та проявам небезпеки відносно них.

Вважаємо, що прорив у сфері захисту прав неповнолітніх відбувся з прийняттям законодавчим органом влади нашої держави нове положення щодо діяльності Національної поліції України, а саме запровадження у практичну діяльність нового, раніше не відомого поліцейського заходу - поліцейське піклування, де особливим суб'єктом є діти.

Підтримуємо точку зору Зеленського Є.С., що неповнолітні є найбільш уразливими з тих, до кого може застосовуватися поліцейське піклування, адже права і свободи дітей є однією з найбільших соціальних цінностей будь-якої країни світу. На міжнародному рівні кожна країна несе відповідальність за забезпечення необхідного захисту та піклування про благополуччя дитини, враховуючи права та обов'язки її батьків, опікунів чи інших юридично відповідальних осіб [2; с.3].

Згідно ст. 6 Сімейного кодексу України неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років [3]. Застосування такого превентивного заходу до неповнолітньої особи має певні особливості. Головною відмінністю є те, що поліцейський негайно повинен довести до відома батьків або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки чи піклування про місце де перебуває дитина. Застосовуючи поліцейське піклування щодо неповнолітньої особи, поліцейський повинен так само як і до повнолітньої особи пояснити їй її права. Звичайно ж якщо особа малолітня (наприклад віком до 10 років), їй важко зрозуміти прописані законодавством її права. Тому головним завданням працівника поліції є здійснити усе, щоб права людини не були порушені, забезпечити дотримання прав і свобод неповнолітньої особи. Важливо щоб працівник поліції володів психологічними прийомами у спілкуванні з неповнолітньою особою, зміг зрозуміти її потреби, мав бажання та змогу допомогти у їх задоволенні.

Однак на практиці виникають ускладнення пов'язані з тим, що для неповнолітніх віком до 10 років такі пояснення будуть незрозумілим, тому завданням поліції є спілкування з дітьми за допомогою різних психологічних прийомів для того щоб забезпечити дотримання прав і свобод дитини.

Крім того, працівники поліції мають з'ясувати, чого неповнолітні віком до 16 років перебувають без нагляду, та вжити відповідних заходів до винних (повідомити орган опіки та піклування, про адміністративні чи кримінальні злочини щодо неповнолітніх тощо). Тобто в усіх діях щодо неповнолітніх працівники поліції повинні дбати про їхні інтереси та забезпечувати всі гарантовані законом права та свободи.

Заходи, що вживаються поліцейськими у процесі поліцейського піклування щодо неповнолітніх, включають надання медичної, юридичної, психологічної, побутової та матеріальної допомоги з урахуванням конкретних ситуацій.

У спілкуванні з підлітками працівники поліції повинні використовувати психологічні прийоми, спрямовані на підтримку психіко-емоційного здоров'я неповнолітнього (наприклад, заспокоїти його; створити атмосферу надійності та впевненості в оточенні та власних діях для подолання цих проблем; розмовляти, зрозумілою для дитини мовою), тому що психіка дітей не є стабільною та обставини, в яких опинилася неповнолітня особа, можуть спонукати до виникнення психологічних травм різної тяжкості. Під час здійснення заходів поліцейського піклування щодо неповнолітніх дуже важливо демонструвати ініціативу у вирішенні різного роду питань в міру можливості поліцейського (наприклад, за необхідності надати одяг, їжу, лікарські засоби тощо) [4].

Працівники поліції обов'язково повинні звернути увагу на те, чи є у дитини тілесні ушкодження (синці, гематоми, рани, забиття, шрами, набряки, переломи, вивихи тощо).

Мінка Т.П., Миронюк Р.В., Глуховерий В.А., зазначили, що до неповнолітніх віком до 16 років, які потребують поліцейського піклування, слід віднести такі категорії дітей:

діти-сироти (діти, батьки яких померли);

діти, позбавлені батьківського піклування (діти батьки, яких позбавленні батьківських прав,визнані безвісно зниклими або недієздатними, оголошенні померлими, відбувають покарання у в'язниці або тримання під вартою під час слідства, які знаходяться у розшуку, а також діти, які покинуті, діти, батьки яких невідомі та діти, які є безпритульними);

діти-інваліди (діти, функції організму, яких обмежені через хворобу, травму або вроджені вади психічного чи фізичного розвитку, що призводять до тривалих порушень життєдіяльності та потребують додаткової соціальної допомоги та захисту);

діти-біженці (діти, які не є громадянами України, через обґрунтований страх бути переслідуваними за расою, вірою, національністю, громадянством, належністю до певної соціальної групи чи політичними переконаннями, не можуть бути у своїй країні. Діти, які потребують додаткового захисту відповідно до конвенції про статус біженців 1951 р.);

діти, які потребують тимчасового захисту (діти-іноземці, особи без громадянства, які проживають на території країни, яка має спільні кордони з Україною та, які змушені шукати захисту в Україні внаслідок зовнішньої агресії, окупації, війни, стихійного чи техногенного лиха);

дітей, які потребують тимчасового захисту (діти, які є іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають на території країни, що має спільний кордон з Україною, які масово вимушені шукати захисту [5, с. 145-146].

Однак, Закон України «Про Національну поліцію України» не визначає конкретний статус дитини відносно якої встановлюється поліцейське піклування. Згідно ст.41 ч. 1 п.1 «поліцейське піклування може здійснюватися щодо неповнолітньої особи віком до 16 років, яка залишилася без догляду» [6]. поліцейський піклування неповнолітній

Зовнішніми ознаками дитини, що є без догляду, може виступати її складний психічний та емоційний стани, пов'язані віком дитини, відсутністю батьків чи інших дорослих осіб, які опікуються дитиною. Ці ознаки можуть свідчити про події, коли дитина знаходиться у скрутних життєвих обставинах, знаходиться без опіки чи є безпритульною тощо.

Алгоритм дій працівника поліції, який знайшов без догляду дитину:

- встановити вік дитини;- розмовляти з дитиною спокійно і проявляти впевненість; -за потреби надавати домедичну допомогу або викликати швидку допомогу; - чітко і зрозуміло пояснити дитині причину застосування поліцейського піклування; - роз'яснити дитині її права; - дізнайтеся чи перебуває неповнолітня особа на профілактичних обліках в поліції; - негайно повідомити батьків дитини, опікунів, піклувальників або органи опіки про місце знаходження неповнолітнього; - опитати дитину про події.

Під час проведення опитування працівник поліції зобов'язаний дотримуватись вимог, які передбачені статтею 33 Закону, а саме:

1) проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога; 2) перед проведенням опитування особи поліцейський роз'яснює їй підстави та мету застосування поліцейського піклування, якщо це не перешкодить виконанню поліцією покладених на неї повноважень.

Під час застосування даного заходу працівнику поліції забороняється застосовувати спеціальні засоби до малолітніх осіб, крім випадків вчинення ними групового нападу, що реально загрожує життю і здоров'ю людей, працівників поліції або збройного нападу чи збройного опору.

Аналізуючи законодавство України, зміст матеріалів енциклопедії та різних джерел, можна зробити наступні висновки, щодо поліцейського піклування відносно неповнолітніх віком до 16 років:

це превентивний захід, тобто захід попередження адміністративних та кримінальних правопорушень, який не передбачає застосування санкцій;

це різновид поліцейського заходу, тобто захід, що відображає волю держави, посилаючись на повноваження поліції та використовується виключно поліцейськими (суб'єкти цього заходу);

це сукупність заходів піклування (медичного, правового, психологічного, побутового, матеріального характеру) про неповнолітню особу;

спеціальний об'єкт - неповнолітні віком до 16 років, які не залишилися без опіки;

поліцейське піклування відносно неповнолітніх полягає у захисті прав і свобод останніх, тобто всі дії поліції мають відповідати інтересам неповнолітніх;

наслідком застосування поліцейського піклування щодо неповнолітніх є передача їх батькам або усиновителям, опікунам тощо.

Література

Про охорону дитинства: Закон України від 26 квітня 2001 року № 30, ст.142. Верховна Рада України. Законодавство України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402- 14#Text (дата звернення: 7 квітня 2023 року)

Зеленський Є.С. Поліцейське піклування щодо неповнолітніх осіб: зміст та порядок застосування. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2015. Серія право. Вип. 35. Част. І. Том 2. С. 117-121.

Сімейний кодекс України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 (дата звернення: 7 квітня 2023 року)

Поліцейське піклування щодо неповнолітніх осіб: зміст та порядок застосування : http://studcon.org/policey ske-pikluvannya-shchodo-nepovnolitnih-osib-zmist-ta-poryadok- zastosuvannya-police-care-minors.

Науково-практичний коментар розділу IV «Повноваження поліції» та розділу V «Поліцейські заходи» Закону України «Про Національну поліцію»; Т. П. Мінка, Р. В. Миронюк, В. А. Глуховеря та ін. ; за заг. ред. Т. П. Мінки. Харків: Право, 2016. 178 с.

Про Національну поліцію України: Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/580- 19#Text (дата звернення: 7 квітня 2023 року).

Размещено на Allbest.ru