Права власності на майно в умовах воєнного стану: міжнародне закріплення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Права власності на майно в умовах воєнного стану: міжнародне закріплення

Нікітчук О.Ю., Маркиш Т.О.

здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти

навчальної групи ПМПФ-20-3

Науковий керівник: Анісімова М.Ф., доцент кафедри міжнародного права Державний податковий університет, к.ю.н., доцент

Права людини є наскрізною темою всіх програм і стратегій ООН в таких ключових галузях, як мир і безпека, розвиток, гуманітарна допомога та економічні і соціальні питання. Одним з найважливіших досягнень ООН є створення всеосяжного зводу законів в галузі прав людини - універсального кодексу, що захищається на міжнародному рівні, до якого може приєднатися будь-яка держава і до реалізації якого прагнуть всі люди. ООН визначила широке коло визнаних на міжнародному рівні прав, включаючи цивільні, культурні, економічні, політичні та соціальні права. Вона також створила механізми заохочення і захисту цих прав і сприяння державам у виконанні взятих на себе зобов'язань [1, с. 5-6]. Міжнародні стандарти прав людини, що закріплені в міжнародних актах являють собою уніфіковані, універсальні принципи і норми, які визначають зміст та обсяг прав людини і встановлюють обов'язок держави з їх забезпечення, охорони та захисту, а також передбачають санкції за їх порушення.

Дійсно, міжнародні стандарти прав людини в широкому значенні можна розглядати в якості своєрідної моделі, «цивілізаційного орієнтиру для розвитку правової сфери держав». У цьому випадку в нього можуть бути включені не тільки норми права, закріплені в певних джерелах, а й правові ідеї і погляди. Тим самим, міжнародні стандарти в галузі прав людини є інтегральною категорією, що акумулює і відображає стан права в суспільстві на певному етапі історичного розвитку [2, с. 17]. На основі цих стандартів кожна держава зобов'язана упорядкувати чинне законодавство, усунути протиріччя з нормами міжнародного права, відмінити застарілі норми, ліквідувати прогалини [3, с. 378].

Наразі слушним є зазначення Т. Плугатара та С. Лелет, які підкреслюють, що міжнародні стандарти прав людини стали частиною української правової системи, про що свідчать як положення Конституції України, законів України «Про міжнародні договори України», «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», так і практика та механізм відтворення стандартів, зокрема створених ЄСПЛ, в ряді норм національного законодавства, оскільки практика ЄСПЛ, що містить тлумачення норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підлягає обов'язковому врахуванню в правозастосовчій діяльності на внутрішньодержавному рівні незалежно від наявності або відсутності у неї статусу формально-юридичного джерела українського права [3, c. 378]. Положення Конституції України визнають найвищою соціальною цінністю людину, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпеку. Зважаючи на збройну агресію рф, її повномасштабне вторгнення на територію України та введення воєнного стану права людини в Україні підлягають виключній охороні [4].

У свою чергу правове регулювання забезпечення прав власності під час воєнного стану регламентується Конституцією України [4], Законом України «Про правовий режим воєнного стану» [5], Законом України від «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» [6], Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» [7] тощо. Однак, за умови воєнного стану забезпечення цивільного захисту права власності в повній мірі не гарантована, наприклад, І. Костяшкін в своєму дослідженні говорить про наступне, що в національному законодавстві відсутні правові механізми, які могли б забезпечити тимчасово переміщеним особами не лише житло, а й рівнозначну земельну ділянку. Він вказує на необхідність реформування спеціального законодавства, щодо цивільного захисту населення та впровадження норм, які гарантували б особі відновлення нормальної життєдіяльності [8, c. 113].

Е. Тітко з приводу цивільного захисту зазначає, що за умови воєнного стану відбувається забезпечення прав людини за допомогою двох напрямів: обмеження і захист прав людини. За допомогою першого напряму відбувається нормалізації ситуації. Другий напрям - здійснює захист прав та інтересів людини в особливий період та на території в якій ведуться бойові дії [9, с. 126]. З думкою дослідника варто погодитись, адже обмеження прав здійснюється також для забезпечення права і в такому випадку влада діє в інтересах своїх громадян. Зокрема, можемо зазначити, що обмеження прав і свобод на право власності - є виправданим та забезпечує захист громадян. Права і свободи звичайного цивільного населення найбільш вразливі у випадку війни.

Отже, можемо наголосити, що значення власності на сучасному етапі розвитку України важко переоцінити. Дійсно, у мирний час порушення прав власності є обмеженням конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, однак в умовах воєнного стану, як на національному так і на міжнародному рівні вони вважаються тимчасовими та розумно необхідними для відвернення державної небезпеки, зокрема у випадку ведення війни. Проте, можливе обмеження такого роду прав як власності під час воєнного стану, здійснюються в цілях створення безпечного середовища для існування.

Література

право власності воєнний стан

1. Бігняк О.В. Основи міжнародно-правових стандартів прав людини. Навчально- методичний посібник. Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2019. 168 с.

2. Наливайко Л.Р., Степаненко К.В. Міжнародно-правові стандарти прав людини. Навчальний посібник. Дніпро : ДДУВС, 2019. 184 с.

3. Плугатар Т. А,Лелет С. М.Міжнародні стандарти прав людини та їх забезпечення в Україні в умовах воєнного стану. Актуальність та особливості наукових досліджень в умовах воєнного стану. Київ, 2022. С. 377-380.

4. Конституція України від 01.01.2020 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної

Ради України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-

%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення 09.04.2023)

5. Закон України «Про правовий режим воєнного стану»від 31.03.2023 р. № 389VIII. Відомості Верховної Ради України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389- 19#Text (дата звернення 09.04.2023)

6. Закон України від «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»від 29.09.2022 р. № 4765VI. Відомості Верховної Ради України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765- 17#Text (дата звернення 09.04.2023)

7. Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»від

14.02.2023 р. № 64/2022. URL : https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/64/2022#Text (дата

звернення 09.04.2023)

8. Костяшкін І. О. Проблеми забезпечення соціальної функції права власності на землю в особливих умовах. Університетські наукові записки. 2014. №1. С. 91-98.

9. Тітко Е. В. Розуміння та тлумачення понять «надзвичайна ситуація» та «надзвичайний стан» у контексті цивільного захисту. Право і суспільство. 2017. №2. С. 122-129.

Размещено на Allbest.ru