Окремі питання правового забезпечення протидії домашньому насильству в Україні в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Окремі питання правового забезпечення протидії домашньому насильству в Україні в умовах воєнного стану

Андрій Фоменко, ректор

Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ,

доктор юридичних наук, доцент, Заслужений юрист України

Проблема домашнього насильства є досить дискусійною та багатогранною і має безліч аспектів, серед яких варто виокремити не тільки юридичні, але й соціальні, релігійні, політичні, економічні й тому подібне. Це питання є актуальним у наш час, оскільки Україна бореться не тільки за її суверенітет та територіальну цілісність, але й за права та свободи людини. Останні роки стали підґрунтям для підвищення рівня криміналізації суспільства, через восьмирічну агресію росії, яка набрала обертів повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, як результат відбувалось масове та систематичне порушення фундаментальних прав людини, на що звичайно була болісна реакція громадськості. Тому згідно з динамічним розвитком соціальної, суспільно-політичної та державно- правової дійсності постало питання, щодо удосконалення Кримінального та Кримінально процесуального законодавства України щодо домашнього насильства з урахуванням нового досвіду для України.

Принагідно зауважити, що про випадки вчинення домашнього насильства під час воєнного стану було заявлено значною кількістю населення, а саме: Київська область - майже 15%, Дніпропетровська область - близько 15%, м. Київ - 10%, Івано-Франківська область - кількість звернень зросла в тричі (10%), Львівська область - 15%, Закарпаття - 5%, Одеська область - до 10%, Харківська область - 6% [1]. Проте кількість звернень у порівнянні із минулими роками зменшилась, ще пов'язано із латентністю його вчинення, а також окупацією певних регіонів України, що не може не пригнічувати, адже такий вид порушення прав не має замовчуватись навіть під час воєнного стану, адже жертвам набагато складніше вийти із такої стресової ситуації залишившись на одинці із кривдником та захищати власні права.

Попри введення воєнного стану в Україні і увагу всієї міжнародної спільноти до цієї проблеми, злочинність в нашій державі зберігається. Так, насильство в сім'ї є явищем, яке може мати форму суспільно небезпечної поведінки та регламентоване статтею 126-1 й іншими статтями КК України [2].

Такий вид кримінальних правопорушень, як домашнє насильство, вчинене в умовах воєнного стану, повинно розглядатися як жорстокість по відношенні до осіб у рамках концепції статті 3 Європейської конвенції на підставі очевидної вразливості певних категорій населення до яких воно було вчинено, з урахуванням суспільної небезпеки [3].

Такий вид насильства слід розрізняти як окремий тип насильницьких дій під час воєнного стану, оскільки він як і будь-яка стресова ситуація впливає на світосприйняття, як зловмисника, так і жертви. Причинами таких проявів можуть бути різні, насамперед: стереотипи сімейного виховання, напруженість, конфлікти, насильство в суспільстві, відсутність гідних умов життя, відсутність усвідомленого батьківства та сімейних цінностей, відсутність репродуктивної культури у населення, алкоголізм, наркоманія тощо [4. с. 45]. Водночас насильство не може бути виправданим ні за яких обставин, тому в умовах воєнного стану ми повинні ефективно боротися з цим явищем і надавати відповідну підтримку постраждалим, оскільки саме зараз ризики домашнього насильства підвищуються, поштовхами до цього можуть бути: труднощі у працевлаштуванні та соціальній адаптації до звичайного життя після виїзду із зони бойових дій; можливі загрози насильства членам та родичам представників військових підрозділів України; пережите зґвалтування під час війни та багато іншого.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України вчинення злочину з використанням умов воєнного стану належать до обставин, які обтяжують покарання [2]. Оскільки через збройну агресію в Україні запроваджено воєнний стан, як особливий вид правового режиму, як результат використання цієї умови є обтяжуючою обставиною, це впливає на вид та розмір покарання. Водночас варто зазначити, що в КК України обставинами, що обтяжують покарання, є не заподіяння злочину під час війни, а його вчинення з використанням умов воєнного стану. Ця обставина, що обтяжує покарання, надає можливість суду призначити більш суворе покарання. При цьому судовою практикою не була сформовано законодавча база стосовно використання такого виду обтяжуючої обставини під час воєнного стану при кваліфікації кримінальних правопорушень, з урахуванням того, що за роки незалежності наша держава перший раз знаходиться в умовах повномасштабної військової агресії. Через це виникає багато питань, пов'язаних із застосуванням обтяжуючих обставин за п. 11 ч.1 ст. 67 щодо КК України, зокрема: за якою кваліфікацією обставин національне кримінальне законодавство України відносить правопорушення вчиненні за період воєнного стану; чи є вчинення домашнього насильства в умовах воєнного стану обтяжуючою обставиною, у разі його вчинення в тих місцевостях де не відбуваються активні бойові дії, або навпаки чи норма застосовуватиметься до злочинів, вчинених у місцях активного ведення бойових дій тощо.

Злочини, вчинені з використанням умов воєнного стану, не тотожні злочинам, вчиненим в період воєнного стану, тому розпізнати такі обтяжуючі обставини на практиці дуже важко, однак гендерно-обумовлене насильство є обтяжуючою обставиною в умовах воєнного стану, через що з урахуванням особливостей його вчинення застосовуються санкції розмір яких призначається за відповідне кримінальне правопорушення. Наприклад, за вчинення домашнього насильства санкція статті 126-1 КК України передбачає від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин громадських робіт або арешт на строк до шести місяців чи обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до двох років [2].

Насильство (та його прояви) впливає на здоровий психічний та емоційний стан людини, яка є більш вразливою в умовах воєнного стану, тому особи, які використовують та вчиняють такі злочини, підпадають під посилену кримінальну відповідальність. Отже, у випадку насильства в сім'ї, в умовах воєнного стану, суд має право призначити максимальне покарання у вигляді позбавлення волі, відповідно до санкцій, визначених цим Кодексом, відповідно до ст. 126-1 КК України. Через це по-перше, за наявності обставин, що обтяжують покарання, обов'язок з'ясування обставин вчинення кримінального правопорушення належить правоохоронним органам, якими розпочато та проведено досудове розслідування. Це регламентовано ч. 2 ст. 9 КПК України, а саме прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень [5].

Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 через акт військової агресії рф на території України був запроваджений воєнний стан [6]. Водночас війна, що триває, не позбавила необхідності боротися з домашнім насильством і запобігати йому. Принагідно, що підрозділи Національної поліції України активно працюють з подоланням його проявів користуючись чинною нормативно-правовою базою. Проте, такі норми не можуть гарантувати необхідний суспільний порядок. Відповідні статистичні дані свідчать, що в Україні майже 70% жінок зазнавали різних видів домашнього насильства, а 35% неповнолітніх систематично зазнавали різних видів жорстокого виховання, а більше третини умисних вбивств і тяжких тілесних ушкоджень відбувається вдома. Ці випадки демонструють важливість наукових досліджень у сфері кримінальної протидії домашньому насильству [7, с. 192].

Отже, мною констатовано, що незалежно від прояву та форми, насильство, вчинене в умовах воєнного стану, трактується як ситуація, що обтяжує вирок, а також надає суду можливість призначення суворішого покарання порівняно із мирним часом. Судом повинні враховуватись обставини, що обтяжують покарання, але він не зобов'язаний призначати покарання в межах максимального покарання, встановленого відповідною Верховенство права: доктрина і практика в умовах сучасних світових викликів статтею.

Наведено аргументи на користь того, що надалі норми чинного вітчизняного законодавства повинні удосконалюватись, а саме обмежувальні заходи повинні розглядатись як окремий засіб забезпечення кримінального провадження в окремому розділі Особливої частини КК України, який буде окреслювати саме проблематику домашнього насильства. Щодо застосування цих норм, то практика показала, що є певні проблеми із використанням обмежувальних заходів. Враховуючи їх зміст, на практиці вони можуть лише запобігти ризику протиправного впливу на потерпілого, свідків того ж кримінального провадження, вчиненню іншого кримінального правопорушення або продовженню кримінального правопорушення. Інших ризиків вони не передбачають, а тому ефективність застосування у такий спосіб важливості запобіжних заходів у кримінальному провадженні ставиться під сумнів.

Джерела

домашнє насильство воєнний стан

1. Губін С. Війна не скасовує потребу протидіяти домашньому насильству. URL: https://la-strada.org.ua/novyny/vijna-ne-skasovuye-potrebu protydiyatydomashnomu-nasylstvu.html. (дата звернення: 19.11.2022).

2. Кримінальний кодекс України. URL: https://zakon.rada. gov.ua/ laws/show/2341-14 (дата звернення: 19.11.2022).

3. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4.11.1950. URL: http://zakoKo2.rada.gov.ua/laws/show/995004. (дата звернення: 13.11.2022).

4. Запобігання та протидія проявам насильства: діяльність закладів освіти: навч.- метод. посіб. / В. Л. Андрєєнкова, В. В. Байдик, Т. В. Войцях та ін. Київ: ФОП Нічога С. О., 2020. 196 с.

5. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 р. № 4651-VI. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/4651-17#Text (дата звернення: 29.10.2022).

6. Про введення воєнного стану в Україні: Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022. URL: ttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text (дата звернення: 15.11.2022).

7. Якимова С. В. Лесяк Н. І. Домашнє насильство як вид кримінального правопорушення за законодавством України. Порівняльно-аналітичне право. 2019. № 3. С. 192-194.

8. Юнін О.С. Державна політика України у сфері запобігання домашньому насильству: сучасний стан та перспективи вдосконалення. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2021. № 4 (114). С. 1521.

Размещено на Allbest.ru