Оцінки рівня загрози безпеці аерокосмічного комплексу як основа формування стратегії протидії кримінальній протиправності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра права Національного аерокосмічного університету

«Харківский авіаційний інститут ім. М.Є. Жуковского»

Оцінки рівня загрози безпеці аерокосмічного комплексу як основа формування стратегії протидії кримінальній протиправності

Шинкаренко Ігор Ростиславович

кандидат юридичних наук, професор

Сучасні досягнення у авіаційно-космічній галузі визначили її провідне місце у критичній інфраструктурі України та її вплив на стан її секторальної стійкості.

Означене стало підґрунтям прийняття Концепції Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021-2025 роки. У документі визначено, що метою програми є забезпечення ефективного використання космічного потенціалу і підвищення його впливу на розв'язання актуальних завдань соціально-економічного, екологічного, інформаційного, наукового та освітнього розвитку суспільства, забезпечення реалізації інтересів держави у сфері національної безпеки та оборони.[1].

Як наслідок, незважаючи на на кібератаки по космічній та авіаційній інфраструктурі України та інших країн після початку повномасштабної агресії 24 лютого 2022 року, лише у 2022 році світовий космічний бюджет зріс на 9% до абсолютного показника у 103 мільярди євро. Серед цих витрат фінансування «військового» космосу збільшилося на 16% та склало 48 мільярдів євро, така пропорція у показниках зростання є свідченням того, які пріоритети зараз людство надає у розвитку космічних технологій. Наразі навколо Землі обертаються близько 5500 супутників, і майже 10% (близько 500 одиниць) належать або керуються військовими організаціями [2].

Економічна привабливість аерокосмічного комплексу є чинником кримінальної активності злочинних спільнот, окремих кримінальноактивних груп та одинаків відносно об'єктів аерокосмічного комплексу. Починаючи з науково-конструкторської-виробничо-експлуатаційної сфер, закінчуючи загрозами та ризиками її інформаційно-кібернетичної безпеки та актів незаконного втручання в діяльність суб'єктів - об'єктів господарювання, а також актів терористичної спрямованості [3; 4].

Загрози безпеки об'єктам аерокосмічного комплексу є підґрунтям вчинення кримінальних правопорушень стосовно суб'єктів авіаційної та космічної діяльності на об'єктах аерокосмічного комплексу. Як наслідок передбачення та оцінка рівня загрози безпеки є основою ефективної діяльності з протидії злочинності: попередження, виявлення, розіслідування кримінальних правопорушень.

Всі означені складові реалізуються на тактичному, оперативному та стратегічному рівнях та потребує відповідного наукового забезпечення.

На початку ХХІ століття сформувалося сучасне теоретичне бачення криміналістичного забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень на тактичному та стратегічному рівнях. Фундаторами цього наукового напрямку в українській школі криміналістики, є Ю. П. Аленін, В.Д. Берназ, О. П. Ващук, О. А. Земляна, А. В. Мурзановська, Ю. М. Немно, А.О. Панасюк, В. В. Тіщенко, О. О. Торбас, М. В. Шкрибайло та ін. [5, с. 28-32; 6, с. 106-158; 7, с. 227-230 ].

В той же час стратегія протидії злочинності розроблялася і в межах теорії контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності [8, с. 150-156; 9, с. 8-23; 10, с. 255-264.].

Криміналістичну, оперативно-розшукову, контррозвідувальну та розвідувальну стратегію об'єднує поняття кримінально протиправного діяння та кримінальної протиправності. Фактичні означені категорії є підсистемою стратегії протидії злочинності.

Слід погодитися з думкою, що стратегія протидії злочинності - це система обґрунтованих і офіційно прийнятих поглядів і уявлень, принципів і положень про шляхи, засоби і механізм захисту життєво важливих інтересів громадянина, суспільства, держави, законних з точки зору права, від внутрішніх і зовнішніх загроз із боку злочинності [11].

Американські дослідники М. Мескон, М. Альберт і Ф. Хедоури вважають, що стратегія - це “детальний всебічний комплексний план, призначений для того, щоб забезпечити здійснення місії організації і досягнення її цілей” [12.].

Розвиваючі погляди означених науковців В. Некрасов, вважає, що стратегія може розглядатися як довгостроковий план, який містить комплекс рішень щодо вибору напрямку розвитку правоохоронного органу, визначення його основних цілей, механізмів їх досягнення, а також моделі дій щодо формування та ефективного використання його потенціалу, що дає можливість створення сприятливих внутрішніх та зовнішніх умов для успішного вирішення завдань протидії злочинності [13, с. 80-89.].

Стосовно убезпечення авіаційно-космічного комплексу України стратегія протидії злочинності формується відповідно до загроз та ризиків у цій сфері, починаючі з визначення функцій задач суб'єктів протидії злочинності. Оцінка загроз та ризиків стратегічного характеру здійснюється у межах стратегічного кримінального аналізу. Означене стосується керівництва центральних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів та інших суб'єктів, що відбовідно своїх функцій задач визначають безпекові різики та загрози, як наслідок приймають довгострокові обґрунтовувати рішення для визначення пріоритетів в галузі інформаційних знань і компетенції, запобігання і боротьби зі злочинністю, розподілу ресурсів (людських, фінансових, матеріальних, соціальних і культурних) та інституційного розвитку.

Компетенція означених суб'єктів визначається низкою норматитвних актів, що регулюють авіаційно-космічні діяльність [14-18].

Відповідно до означених нормативних актів у сфері убезпечення авіаційно-космічної діяльності визначено конкретні компетенції суб'єктів: Уповноваженим органом з реалізації Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації є Уповноважений орган з питань цивільної авіації у сфері авіаційної безпеки у том числі служба авіаційної безпеки; Національна Поліція; Міністерство оборони України; Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту; Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я; Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту; Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику; Служба безпеки України.

У межах реалізація єдиної державної політики у сфері авіаційної безпеки, здійснюють [15] означені органи здійснюють:

1) аналіз рівня загрози цивільній авіації та здатності суб'єктів авіаційної діяльності нейтралізувати таку загрозу (Уповноважений орган з питань цивільної авіації у сфері авіаційної безпеки, служба авіаційної безпеки);

2) виявлення причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень під час превенції, запобігання, виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; (Національна поліція України);

3) заходи з відвернення або ліквідації наслідків актів незаконного втручання у військових секторах аеродромів спільного використання та виявлення, знешкодження вибухових пристроїв (Міністерство оборони);

4) кримінальний аналіз ризиків та загроз незаконного переміщення через державний кордон зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів та предметів, заборонених до переміщення через державний кордон (Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону);

5) кримінальний аналіз ризиків та загроз щодо незаконного переміщенню через митний кордон України зброї, вибухових, отруйних, радіоактивних та інших небезпечних речовин і предметів, а також перевезенню заборонених вантажів (Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику).

6) кримінальний аналіз ризиків та загроз з боку терористичних угрупувань спрямованих на вчинення актів незаконного втручання у діяльність суб'єктів авіаційної діяльності(Служба безпеки України).

Фактично результатом стратегічного кримінального аналізу є формування у межах стратегії національної безпеки, алгоритму формування стратегії протидії кримінальній протиправності.

Він повинен базуватися на таких положеннях:

1. Аналіз ризиків проводиться на відповідних організаційних рівнях правоохоронного органу (об'єкту критичної інфраструктури) за певні періоди часу (періодичний аналіз ризиків) або з метою аналізу окремої загрози (тематичний аналіз ризиків).

2. Оцінка ризиків формує пріоритети та системні гарантії стійкості на наднаціональному рівні - галузь інфраструктури.

3. Характер загрози є складовою частиною оцінки рівня загрози та ризиків, яка визначає цілі, засоби та способи реалізації протиправних актів в діяльність галузі, сектора, об'єкта.

4. Оцінка рівня загрози та ризиків періодично переглядається в залежності від змін характеру загрози.

Стосовно секторальних об'єктів галузі оцінки рівня загрози та ризиків включає три основні етапи:

- ідентифікація загрози за інформацією, отриманою з будь якого джерела, а також визначення характеру загрози;

- визначення ризику, що передбачає детальну оцінку конкретної загрози, аналіз ефективності існуючих заходів убезпечення для локалізації загрози, виявлення вразливих місць та оцінки залишкового ризику;

- аналіз результатів оцінки рівня загрози та ризиків, розроблення і здійснення, у разі необхідності, додаткових заходів убезпечення для зниження ризику, та прийняття рішення щодо можливості здійснення ліцензованої діяльності [19]

Таким чином у межах формування стратегії протидії кримінальній протиправності у аерокосмічному комплексі на рівні центральних органів виконавчої влади визначаються ризики та загрози безпеки на національному, регіональному (секторальному) та об'єктовому рівнях, прийняття обґрунтовуваних довготривалих рішень щодо визначення пріоритетів в області інформаційних знань і компетенції, запобігання і боротьби зі злочинністю, розподілу ресурсів (людських, фінансових, матеріальних, соціальних і культурних) та інституційного розвитку.

Список використаних джерел

безпека аерокосмічний кримінальний

1. Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021-2025 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 січня 2021 р. № 15-р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/15-2021-%D1%80#Text

2. Борель Ж. Війна Рф проти України підкреслила значення космосу у сучасних бойових діях. URL: https://www.ukrinform.ua/mbric-polytics/3659739-borrel-vijna-rf-proti- ukraini-pidkreslila-znacenna-kosmosu-u-sucasnih-bojovih-diah.html.

3. Єрменчук О. П. Основні підходи до організації захисту критичної інфраструктури в країнах Європи: досвід для України: монограф. Дніпро: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2018. 180 с.

4. Філіппов А.В. Адміністративно-правове забезпечення безпеки цивільної авіації в Україні: автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.07. Ірпінь: Нац. ун-т держ. податк. служби України, 2010. 17 с.

5. Берназ В. Д., Берназ П.В. Криміналістична стратегія як наукова категорія. Актуальні проблеми держави і права. 2008. Вип. 44. С. 28-32.

6. Тіщенко В. В., Аденін Ю. П., Ващук О. П., Мурзановська А. В. та ін. Теоретичні та практичні проблеми забезпечення ефективності досудового провадження. Наукові праці НУ ОЮА. 2015. С. 106-158. URL:

http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/7404/Tishchenko %20Alen%20Vashch%20M ur%20nauk%20pr17.pdf?sequence=1&isAllowed=y(дата звернення 22.05.23 - 12:35);

7. Книженко С. А. Стратегія розслідування злочинів проти правосуддя. Моло- дий вчений. 2015. N° 2 (17). С. 227-230. URL: http://molodyvcheny.in.Ua/files/joumal/2015/2/55.pdf (дата звернення 22.05.23 - 14:19).

8. Долженков О.Ф, Тарасенко РВ. Стратегія як категорія теорії криміналістики та оперативно-розшукової діяльності. Вісник кримінального судочинства. № 2. 2017. С. 150-156

9. Шинкаренко І.Р. Зміна парадигм теорії та практики оперативно-розшукової діяльності: теоретико - правові передумови та закономірності. Науковий вісник ДДУВС: Збірник наукових праць. 2013. Спец. вип. № 1(69). С. 8-23

10.. Шинкаренко І.Р Теоретично - прикладні проблеми формування державної оперативно-розшукової політики. Науковий вісник ДДУВС: Збірник наукових праць. 2015. Спец. вип.. № 1 (79). С. 255-264.

11. Строїч В. Стратегія протидії злочинності як правовий феномен URL: https://ena.lpnu.ua:8443/server/api/core/bitstreams/7ef3ff63-1943-4f37-93ef- 9d4964fd32eb/content.

12. Mescon M. H., Albert M., Khedouri F. Management. Harper & Row, New York, 1988. 257 p.

13. Некрасов В.А. Поняття сучасної стратегії протидії злочинам у сфері господарської діяльності та напрями її реалізації'/ Бюлетень обміну досвідом роботи. 2012. № 192. С. 80-89.

14. Закон України Про критичну інфраструктуру (Із змінами та доповненнями згідно із Законом № 2684-IX від 18.10.2022) URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1882-20#Text

15. Закон України Про державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 16, ст. 199 (зі змінами та доповненнями).

16. Повітряний кодекс України. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 4849, ст.536 (зі змінами та доповненнями);

17. Про космічну діяльність: Закон України. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 1, ст. 2 (із змінами та доповненнями).

18. Про державну підтримку космічної діяльності: Закон України. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 22, ст.172 (із змінами та доповненнями).

19. Інструкція з оцінки рівня загрози безпеці цивільної авіації України: Наказ Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Інструкції з оцінки рівня загрози безпеці цивільної авіації України» від 17 червня 2020 року № 356.

Размещено на Allbest.ru