Інформаційні технології зі штучним інтелектом як сучасний інструментарій ефективного парламентського контролю

Размещено на http://allbest.ru

Державна наукова установа

«Інститут інформації, безпеки і права НАПрН України»

Інформаційні технології зі штучним інтелектом як сучасний інструментарій ефективного парламентського контролю

Костенко О.В. доктор філософії (Ph.D.) з юридичних наук,

завідувач наукової лабораторії теорії цифрової трансформації і права

наукового центру цифрової трансформації і права

Парламентський контроль є основою сильної демократичної системи як процес забезпечення виконання парламентом своїх повноважень в суспільних інтересах. Він передбачає моніторинг дій органів державної влади і місцевого самоврядування та їх коригування у відповідності до інтересів суспільства та законодавства. Ефективність парламентського контролю базується на наступних ключових факторах. Перш за все, повноваження, надані парламенту, мають бути достатньо потужними, щоб забезпечити ефективність контролю. По-друге, дотримання принципу прозорості діяльності уряду, що забезпечується регулярними інформаційними звітами парламенту та громадськості. По-третє, високою компетентністю та незалежністю парламентаріїв навіть за умов політичного тиску. Крім того, необхідна модернізація і цифровізація традиційних форм парламентського контролю, таких як комітети та слухання, з метою підтримки балансу захисту прав і свобод громадян під час цифровізації суспільних відносин, особливо із застосуванням технологій штучного інтелекту (далі - АІ), шляхом прийняття сучасних законів.

АІ відноситься до класу інформаційно-комунікаційних систем, які функціонують за алгоритмами, що моделюють інтелект людини. Важливість застосування АІ в процесах парламентського контролю полягає в його здатності допомагати в аналізі політик, ідентифікації потенційних проблем і формулюванні відповідних реакцій парламенту, виявленні ризиків в діяльності органів державної влади, наданні неупередженого аналізу великих обсягів даних окремих галузей, виявлення закономірностей тощо.

Використання методів АІ в парламентському контролі надасть численні переваги, а саме:

- сприятиме підвищенню прозорості та підзвітності парламентського контролю;

- виявлятиме аномалії в даних, відстежувати закономірності та контролювати події в реальному часі, перш ніж вони набудуть негативного контексту або деструктивного результату;

- своєчасно визначатиме та коригуватиме тенденції і моделі у таких сферах, як державний та місцеві бюджети, ефективність законодавства, соціальний вплив економічних реформ тощо;

- аналізуватиме дані з державних веб-сайтів, щоб точно визначити сфери, які потрібно вдосконалити, роблячи інформацію більш доступною для громадськості;

- підвищуватиме ефективність і точність у процесі прийняття рішень, що призведе до кращих результатів для суспільства;

- автоматизовуватиме різні завдання, такі як аналіз даних і звітність, надаватиме узагальнену аналітичну інформацію, яку парламентаріям важко побачити через складність і кількість даних;

- зменшуватиме робоче навантаження та вивільнятиме час законодавців та парламентарів для оптимізації посадових обов'язків, що призведе до економії бюджетних коштів;

- аналізуватиме та формуватиме шаблони мовлення для підвищення якості парламентських дебатів, а також створювати для парламентарів зворотний зв'язок у режимі реального часу щодо своїх виступів для їх подальшої оптимізації;

- забезпечуватиме об'єктивний аналіз даних та виявлення проблем, пов'язаних з корупцією, шахрайством або будь-якими іншими правопорушеннями, що зміцнить довіру між парламентом і громадянами та призведе до більш надійного демократичного процесу;

- підвищуватиме ефективність законотворчих процесів шляхом ефективного виконання таких завдань, як розшифрування сесій, аналіз відмінностей між законопроектами, поправками та поточними законами, здійснення аналізу на відповідність нормам законодавства Європейського Союзу та міжнародних нормативно-правових актів.

Є кілька прикладів того, як АІ використовується для підвищення ефективності та дієвості парламентів.

Так, Палата представників США запровадила інструмент АІ для автоматизації процесу аналізу розбіжностей між законопроектами, поправками та поточними законами, що дозволило бачити їх вплив на сферу застосування закону. Технологія АІ здатна інтерпретувати посилання на правові положення, описані в законопроектах, і отримувати ці положення, а також тлумачити і виконувати поправкові інструкції. Інструмент, вже доступний для Офісу законодавчого радника Палати представників Сполучених Штатів [1].

Токійський Національний вищий інститут політичних досліджень (GRIPS) розробив систему, яка використовує дані з Парламенту Японії, щоб зробити парламентські відео доступними для пошуку, використовуючи новітні методи розпізнавання мовлення.

Парламент Південно-Африканської Республіки вивчає можливість використання чат-бота, щоб допомогти членам парламенту інформацією про статус конкретного законопроекту, резолюції, питання чи процесу розгляду.

Палата представників Нідерландів впровадила систему «Speech2Write», яка пропонує своєму Управлінню парламентської звітності (PRO) можливість не просто перетворювати голос у текст, але й замість цього «перекладати» голос у письмові звіти.

Найближчим часом парламент Естонії збирається представити проект HANS - систему штучного інтелекту, яка стане важливим інструментом в роботі законодавців здійснюючи декодування стенограм на основі алгоритмів розпізнавання мови, що підвищить ефективність і точність стенограм сесійних сеансів [2].

Слід зазначити, що впровадження технологій АІ містить і певні ризики, які формуються менше в технологічній площині, а більше в соціальній.

Останні дослідження, що ґрунтуються на серії проектів із моделювання електорату та генерації «алгоритмічних шаблонів» виборчих думок - основи ефективного соціохакінгу, свідчать про те, що мовні моделі, навчені на «медіа-дієтах», можуть прогнозувати громадську думку. На стику виборчих технологій та соціології виборів дослідники навчилися створювати алгоритмічні копії соціальних груп, які перевели соціохакінг з теоретичної до практичної площини.

Соціохакінг - це методика навчання алгоритмів, здатних на агрегованому рівні відігравати роль універсальних вікон у людському мисленні лише на рівні соціальних груп. Аналізуючи bigdata соціокультурного досвіду демографічної групи, можна отримати розподіл відповідей моделі, що корелюється з розподілом відповідей людей під час опитування цієї групи. Тобто, можна тренуватися виявляти когнітивні аномалії різних соціальних груп на їх алгоритмічних моделях. А виявивши ці аномалії, цілеспрямовано формувати вплив на свідомість людей, маніпулюючи ними у потрібному векторі.

На початку 2023 року «революція ChatGPT» несподівано відкрила колосальні можливості впливу ChatGPT на політичні судження людей. Дослідження показало, що переконливість АІ у політичних питаннях не поступається професійним політтехнологам, а здатність АІ грати на відтінках індивідуальних переваг конкретних людей дозволяє переконувати людей навіть у найгостріших поляризованих питаннях політики.

Виступаючи у ролі «медіа-дієтолога», мовна модель АІ виділяє приховані від нас тонкощі мови, що дозволяє мовній моделі здійснювати тонке настроювання свідомості людей на ті чи інші світоглядні та політичні сфери уподобань.

Тепер технологія соціохакінгу має повний набір інструментів впливу на соціальні групи:

- формувач алгоритмічної копії соціальної групи - свого роду полігон на якому тренується та налаштовується мовна модель;

- конструктор «алгоритмічних шаблонів», які формують контент, що легко сприймається;

- генератор «медіа-дієти», яку потрібно транслювати таргетованій соціальній групі;

- набір прийомів переконань, які ґрунтуються на когнітивних особливостях таргетованої соціальної групи з метою точкового впливу на свідомість та подальшої маніпуляції людьми у потрібному векторі [3].

Фактично використання технологій АІ для соціохакінгу та «медіа-дієт» можливо застосовувати для прямого та опосередкованого впливу на парламентарів.

Сьогодні Україна одна із небагатьох країн, яка не створила та затвердила власну Стратегію розвитку штучного інтелекту [4], «Білу книгу впровадження АІ» та Державну або галузеві моделі розвитку АІ на короткостроковий та довгостроковий період. Алгоритми АІ в Україні створюються лабораторно і застосовуються вузькоспеціалізовано та хаотично, а також не мають системності і не обліковуються (ліцензуються, маркуються тощо).

Вважаємо вкрай актуальним та необхідним у найкоротші терміни активізувати вирішення проблемних питань технічного, етичного, соціального та правового застосування АІ, перш за все в органах державної влади. парламентський контроль україна влада

Література

1. Artificial Intelligence: Innovation in parliaments. URL: https:// www.ipu.org/innovation-tracker/story/artificial-intelligence-innovation-in- parliaments (дата звернення: 19.04.2023).

2. Introducing HANS, the new AI support tool for Estonian lawmakers. URL:https://e-estonia.com/hans-ai-support-tool-for-estonian-parliament/ (дата звернення: 20.04.2023).

3. Eric Chu, Jacob Andreas, Stephen Ansolabehere, Deb Roy. Language Models Trained on Media Diets Can Predict Public Opinion. Cornell University, May 2023. DOI: https://doi.org/10.48550/arXiv.2303.16779.

4. Костенко О. Аналіз національних стратегій розвитку штучного інтелекту. Інформація і право. 2022. № 2(41). С. 58-69.

Размещено на Allbest.ru