Запобігання корупції інститутами громадянського суспільства: форми діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запобігання корупції інститутами громадянського суспільства:

форми діяльності

Пилип В.В.

кандидатка юридичних наук, доцентка кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права Ужгородського національного університету (м. Ужгород, Україна)

На підставі аналізу окремих чинників у статті наголошено на потребі активізації діяльності щодо запобігання корупції та протидії злочинності корупційної спрямованості. Завдяки текстуальному аналізу положень міжнародно-правових актів, наголошено, що інститути громадянського суспільства мають підключатися до діяльності щодо запобігання корупції та протидії злочинності корупційної спрямованості. Визначено найбільш активних суб'єктів громадянського суспільства, що залучаються до такої діяльності, серед яких, зокрема, недержавні медіа та громадські організації.

Визначено необхідність дотримання таких принципів діяльності останніх, як: ініціативність, партнерство, відкритість, відповідальність, політична незалежність, раціональність, збалансованість, комплексність. Охарактеризовано деякі форми діяльності міжнародних і зарубіжних інститутів громадянського суспільства, діяльність яких має антикорупційний характер. На підставі узагальнення теоретичних розробок українських учених та апробованого зарубіжного досвіду запобігання корупції, визначено форми діяльності, у яких може бути реалізована антикорупційна активність формалізованих структур громадянського суспільства.

До форм діяльності інститутів громадянського суспільства в напрямі запобігання корупції та протидії злочинності корупційної спрямованості віднесено такі як: участь у формування національної антикорупційної політики; адвокація та підвищення обізнаності населення про окремі чинники; створення коаліцій недержавних організацій; моніторинг; громадський контроль; проведення заходів дослідницького, аналітичного, роз'яснювально-просвітницького характеру; участь у робочих групах, конференціях, симпозіумах, круглих столах тощо; проведення викривальної діяльності протиправних діянь корупційної спрямованості. Окреслено перспективи подальших наукових пошуків і теоретичних розробок.

Ключові слова: громадянське суспільство, інститут, держава, корупція, запобігання, протидія, адміністративно-правові засади, форма, зарубіжний досвід.

Pylyp V., Candidate of Law, Associate Professor of the Department of Administrative, Financial and Information Law of Uzhhorod National University (Uzhhorod, Ukraine)

PREVENTION OF CORRUPTION BY CIVIL SOCIETY INSTITUTIONS: FORMS OF ACTIVITY

Based on the analysis of individual factors, the need to intensify activities related to preventing corruption and combating corruption-oriented crime is emphasized. Based on the textual analysis of the provisions of international legal acts, the article emphasizes that the institutions of civil society should be involved in activities related to preventing corruption and combating corruption-oriented crime. The most active subjects of civil society involved in such activities have been identified, including, in particular, non-state media and public organizations.

The need to observe such principles of the latter's activity as initiative, partnership, openness, responsibility, political independence, rationality, balance, and comprehensiveness was defined and emphasized. Some forms of activity of international and foreign institutions of civil society, whose activities are anti-corruption in nature, are characterized. Based on the generalization of theoretical developments of Ukrainian scientists and proven foreign experience of corruption prevention, the forms of activity in which the anti-corruption activity of formalized structures of civil society can be implemented have been determined.

The forms of activity of civil society institutions in the direction of preventing corruption and countering corruption-oriented crime include the following: participation in the formation of the national anti-corruption policy; advocacy and raising public awareness of certain factors; creation of coalitions of non-governmental organizations; monitoring; public control; conducting activities of a research, analytical, explanatory and educational nature;

participation in working groups, conferences, symposiums, round tables; conducting investigative activities of illegal acts of corruption orientation. Prospects for further scientific research and theoretical development are outlined.

Keywords: civil society, institution, state, corruption, prevention, counteraction, ad-ministrative and legal principles, form, foreign experience.

Постановка проблеми

запобігання корупція протидія злочинності

У 2022 р. Україна набрала 33 бали зі 100 можливих за Індексом сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index -- CPI), що більше на один бал порівняно з попереднім 2021 р. У десятирічній ретроспективі - це 8 балів, однак, попри це, у світовому рейтингу, що представлений 180 країнами, Україна посідає аж 116 місце [1]. Гіпотетично ці показники можуть негативно сприйматися іноземними інвесторами, активи яких є основою для становлення ринкової економіки, розвитку сучасного підприємництва в Україні, формування виробничого потенціалу. У цілому це призводить до того, що національні суб'єкти господарювання, незважаючи навіть на наявність інших переваг, які здатні запропонувати українські підприємці, недоотримують та не вправі отримати доступ до зарубіжного інвестиційного капіталу. Саме тому важливо забезпечувати та проваджувати ефективні механізми запобігання корупції, підтримувати належний рівень протидії злочинності корупційної спрямованості.

Недооціненими, на нашу думку, залишаються можливості інститутів громадянського суспільства в діяльності щодо запобігання та протидії корупції. Можливості останніх полягають у проведенні моніторингу державних послуг, викриття фактів надання неправомірної вигоди, сприяти підвищенню обізнаності населення в реалізації різноманітних антикорупційних інструментів тощо. Задля подальшого політичного та соціально-економічного розвитку нашої держави, створення гармонійних основ для функціонування його формалізованих структур, важливим є розроблення відповідних адміністративно-правових механізмів участі інститутів громадянського суспільства в діяльності органів державного сектору, серед яких важливу роль у запобіганні корупції та протидії злочинності відповідного спрямування відіграють правоохоронні органи. Саме тому важливими до з'ясування та впровадження є встановлення адміністративно-правових засад взаємодії інститутів громадянського суспільства з правоохоронними органами України в напрямах запобігання корупції та протидії злочинності корупційної спрямованості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженням особливостей правового регулювання окремих аспектів діяльності, спрямованої на запобігання та протидію корупції в Україні займалися С. Алфьоров, М. Бездольний, Р. Гречанюк, Н. Голота, А. Давидюк, І. Дьомін, Д. Єренко, Д. Заброда, В. Завгородній, М. Іванець, О. Іванов, Т. Коломоєць, В. Кібець, С. Кізь, І. Клочко, В. Колпаков, Ю. Комарова, А. Комзюк, О. Кузьменко, В. Луговий, П. Лютіков, А. Манжула, Я. Маслова, Т. Міщенко, М. Мельник, Р. Мельник, Д. ЛуКянець, С. Рівчаченко, С. Савранчук, С. Саранов, Д. Сіренко, М. Старинський, С. Стеценко, О. Ткаченко, С. Ткаченко, Р. Тучак, М. Удянський, Т. Хабарова, Н. Чопик, І. Яцків та ін.

Особливості притягнення до адміністративної відповідальності за порушення встановлених заборон у сфері запобігання корупції, розкриті в роботах Д. Иосифовича (2009), К. Берднікової (2016) та ін. Поняття, сутність і різновиди адміністративно-правових засобів протидії корупції - у працях А. Гайдука (2006), Д. Гудкова (2018), Ю. Коваленка (2011), С. Конєвої (2018), C. Рогульського (2005) та ін.

Постійно приділяють увагу українські вчені ще й адміністративно-правовим засадам взаємодії суб'єктів, уповноважених на запобігання корупції, а також з іншими органами, установами, організаціями. Ці питання розкриті в роботах М. Бездольного [2], Д. Заброди [3] та ін. Вагомими в частині з'ясування особливостей адміністративно-правового регулювання залучення громадськості до заходів запобігання корупції є напрацювання В. Іванцова. Останній на підставі аналізу положень чинного національного законодавства, узагальнення практики його застосування з'ясував сутність і визначив особливості адміністративно-правового регулювання процесу залучення громадськості до заходів, спрямованих на запобігання корупції, сформулював пропозиції щодо шляхів удосконалення адміністративного законодавства в згаданій сфері [4]. Також деякі аспекти проблематики залучення інститутів громадянського суспільства до запобігання корупції піддавалися аналізу в наукових роботах Н. Бочарової, В. Шкабаро, Ю. Палєєвої [5], В. Абдуллаєва [6], В. Анісімова [7], В. Горника, С. Кравченка [8] та ін. Водночас, незважаючи на вагомість ролі інститутів громадянського суспільства, поза увагою вчених дотепер залишаються особливості правового регулювання та засади діяльності останніх у напрямі запобігання корупції. Вважаємо, що це негативно позначається на діяльності подібного роду, стримує розвиток інституцій громадянського суспільства, а тому потребує активізації відповідних наукових пошуків і практичної діяльності.

Формулювання цілей

Метою статті є з'ясування адміністративно-правових засад діяльності інститутів громадянського суспільства в контексті запобігання корупції та протидії злочинності корупційної спрямованості.

Виклад основного матеріалу

Одним з основоположних документів, що забезпечує можливості участі громадянського суспільства в запобіганні корупції, є Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції. Відповідно до неї, кожна держава, яка ратифікувала цей міжнародно-правовий законодавчий акт, зобов'язана провадити таку політику, яка спрямована на активне залучення су-спільства до протидії корупції. Згідно з положеннями останньої, участь суспіль-ства з урядовими організаціями зміцнюється за рахунок прозорості та залучення населення до процесів прийняття рішень, надання доступу до інформації, про-ведення інформаційних заходів щодо створення атмосфери неприйняття кору-пції, реалізації відповідних освітніх програм у закладах середньої та вищої освіти, поваги, заохочення та захисту свободи пошуку, отримання й опубліку-вання, а також поширення інформації про корупцію (ст. 13 Конвенції). Інші статті Конвенції стосуються громадянського суспільства та обов'язків перед гро-мадянами, включаючи ст. 10 про публічне звітування, що передбачає надання доступу до інформації та прозорість державного управління, і ст. 33 про захист осіб, які повідомляють викривачів корупції [9]. Надаючи оцінку окресленим по-ложенням, можемо зауважити, що, хоча цією Конвенцією і визначено засади га-рантування та забезпечення участі неурядових організацій - інституцій грома-дянського суспільства в окремих аспектах діяльності щодо запобігання корупції, здебільшого вони все ж таки є суто декларативними і не визначають конкретних заходів, які б останні могли фактично провадити, тим паче у взаємодії з право-охоронними органами, які є спеціально уповноваженими органами щодо здійс-нення такої діяльності. Однак не можна повністю і нівелювати їхнє значення, адже положенням Конвенції мають відповідати норми національного законо-давства.

Отож, з огляду на окреслені положення Конвенції ООН проти корупції, у науковій спільноті зазначають, що взаємодія населення та держави в запобіганні корупції має здійснюватися на засадах партнерства та сприяти вирішенню чо-тирьох основних завдань, серед яких: збільшення довіри громадян до інститутів публічного управління та сектору безпеки, уповноважених законом на здійс-нення такої діяльності; задоволення проактивно налаштованих громадян до участі в реалізації заходів, спрямованих на запобігання корупції; використання можливостей представників суспільства, зокрема його інформаційного й інтеле-ктуального потенціалу, до прийняття більш ефективних рішень; розроблення антикорупційних заходів і покращення реалізації антикорупційної політики за рахунок активності представників суспільства [8, с. 125; 10, с. 158].

Вважаємо, що діяльність інститутів громадянського суспільства в окресле-них напрямах має здійснюватися з дотриманням таких принципів: 1) ініціатив-ності; 2) партнерства; 3) відкритості; 4) відповідальності; 5) політичної незалеж-ності; 6) раціональності; 7) збалансованості; 8) комплексності.

Також слід зупинитися на суб'єктах громадянського суспільства, діяльність яких є найбільш ефективною, адже кожен із них наділений різним обсягом ад-міністративно-правового статусу. З-поміж усіх інституцій громадянського суспі-льства, серед яких: громадські об'єднання, уособлені зокрема, громадськими ор-ганізаціями; недержавні медіа; профспілки та їх об'єднання, релігійні організації, органи самоорганізації населення; інші непідприємницькі товариства й установи та ін. [11, с. 96], найефективнішими у напрямах запобігання корупції та протидії злочинності корупційної спрямованості, як слушно зауважують в юридичній літературі, є: співпраця з медіа та громадськими організаціями, окремими представниками суспільства, які стають викривачами корупції.

Щодо заходів запобігання корупції, то до апробованих в юридичній літера-турі відносять провадження громадського контролю за діяльністю державних органів та органів місцевого самоврядування, що реалізується завдяки прова-дженню таких методів, як: громадська експертиза, контрольна перевірка, громадський моніторинг, громадський аудит, громадське розслідування [8, c. 128-129].

У контексті протидії корупції в органах місцевого самоврядування, як на-голошують в юридичній літературі, перевагу також слід надавати громадському контролю, що має посилюватися в аспекті аналізу прийнятих управлінських рі-шень, удосконаленню антикорупційного законодавства та державної кадрової політики [12, с. 58].

Пропонують також серед заходів запобігання корупції, що здійснюються інститутами громадянського суспільства, виокремлювати такі як: превентивні, просвітницькі та контролюючі [7, с. 38]. Складно погодитися з такою класифіка-цією, адже автор не вказав про класифікаційний критерій, застосований ним. Водночас слід зауважити, що і просвітницькі, і контролюючі заходи можуть мати на меті реалізацію превентивної функції, через що класифікувати їх у такі групи надто складно через неможливість відмежування одне від одного.

Визначаючи роль громадянського суспільства в запобіганні та протидії зло-чинності, В. Абдуллаєв запропонував визнавати пріоритетними такі напрями діяльності, як:

- вироблення національної антикорупційної політики, яка має реалізову-ватися лише за активної участі громадськості, зокрема громадських організацій антикорупційного спрямування, і базуватися на комплексному застосуванні процедур попереджувального, просвітницького, контролюючого та викриваль-ного характеру;

- посилення впливу громадської активності в запобіганні та протидії корупції в сучасній Україні шляхом мінімізації бюрократичних процедур щодо отримання інформації відносно корупційних факторів; подальшому вдоскона-ленню діяльності з дотриманням принципів публічності, прозорості та відкри-тості, судових і правоохоронних органів; здійснення надійного захисту викри-вачів корупції тощо;

- активне використання таких форм комунікації між органами публічної влади і громадськими організаціями, як: здійснення антикорупційного моніто-рингу; провадження програм дослідницького, аналітичного, роз'яснювально- просвітницького характеру; забезпечення відкритості та доступності інформації щодо діяльності органів публічної влади, проведених заходах антикорупційної спрямованості тощо [6, c. 11-12].

Варто звернутися до зарубіжного досвіду залучення інститутів громадян-ського суспільства до запобігання та протидії корупції. Так, наприклад, репре-зентативною є діяльність міжнародної неурядової організації Global Witness (з англійської - глобальний свідок), що має на меті протидію порушенням прав людини державами, що експортують природні ресурси. Остання займається ви-криттям корупційних схем експлуатації природних ресурсів і системи міжнаро-дної незаконної торгівлі задля протидії порушенню прав людини та мінімізації загроз для навколишнього середовища через таку діяльність.

Зростає роль інститутів громадянського суспільства в забезпеченні процесів імплементації міжнародних угод, особливо в незалежному моніторингові або участі в огляді процесів виконання таких конвенцій. Так зване «тіньове» звіту-вання забезпечує представників громадянського суспільства інформацією про державні зобов'язання й прогрес, досягнутий на шляху ратифікації міжнародних конвенцій.

Створення коаліцій недержавних організацій, залучених до провадження діяльності щодо запобігання корупції та протидії злочинності корупційної спрямованості, забезпечує координацію зусиль останніх та сприяє більш ефек-тивному досягненню цілей, за рахунок значної кількості залучених суб'єктів. Такі коаліції можуть брати участь у національних і міжнародних форумах і та-ким чином реалізовувати координаційну та представницьку функції.

Важливу роль інститути громадянського суспільства відіграють також в ад- вокації та підвищенні обізнаності населення, що в кінцевому результаті може сприяти провадженню антикорупційних реформ. Їх адвокаційні кампанії також сприятимуть підписанню, ратифікації та ефективному виконанню антико- рупційних конвенцій та інших нормативно-правових актів.

Дослідження та оцінка масштабів корупції, корупційних ризиків також мо-жуть бути важливим внеском громадянського суспільства в діяльність щодо запобігання корупції. Наприклад, свого часу представництва та партнери Transparency International в регіонах Близького Сходу скоординували свої зусилля задля підвищення обізнаності та провадження реформ задля ратифікації Конвенції ООН. Результатом цієї ініціативи стала публікація звітів про країни з аналізом існуючих антикорупційних законів у Бахрейні, Лівані та Марокко. У звітах було визначено низку необхідних реформ у конкретних країнах для покращення процесів виявлення, запобігання та переслідування корупції та приведення законодавства у відповідність до стандартів, викладених в Конвенції ООН проти корупції [13].

Висновки

Запобігання корупції та протидія злочинності корупційної спрямованості мають обов'язково здійснюватися із залученням інститутів гро-мадянського суспільства, адже це передбачено положеннями Конвенції ООН проти корупції. Через що й національне законодавство повинно гарантувати такі можливості, а також визначати безпосередні форми участі останніх. Зважаючи на те, що поки що національне законодавство таких положень не містить, ця проблематика має стати предметом комплексних досліджень задля її наукового розроблення з подальшим впровадженням отриманих результатів у законодавчу сферу.

Діяльність інститутів громадянського суспільства в окреслених напрямах повинно здійснюватися з дотриманням принципів ініціативності, партнерства, відкритості, відповідальності, політичної незалежності, раціональності, збалан-сованості, комплексності.

До форм діяльності інститутів громадянського суспільства в контексті за-побігання корупції та протидії злочинності корупційної спрямованості можуть бути віднесені такі як: 1) участь у виробленні національної антикорупційної по-літики; 2) адвокація та підвищення обізнаності населення про особливості рати-фікації міжнародно-правових актів, спрямованих на запобігання та протидію корупції, характер і масштаби діяльності міжнародних антикорупційних орга-нізацій, їх коаліцій, корупційні ризики, масштаби корупції тощо; 3) створення коаліцій недержавних організацій, зокрема і з зарубіжними та міжнародними організаціями, діяльність яких має антикорупційну спрямованість; 4) моніторинг діяльності органів публічного адміністрування та місцевого самоврядування; 5) здійснення громадського контролю; 6) проведення заходів дослідницького, аналітичного, роз'яснювально-просвітницького характеру; 7) провокація громадської активності в запобіганні та протидії корупції; 8) участь у робочих групах, проведення з'їздів, конференцій, симпозіумів і круглих столів, у тому числі з залученням представників міжнародних громадських організацій або працівників державних установ зарубіжних країн; проведення громадських слу-хань тощо; 9) викривальна діяльність протиправних діянь корупційної спрямо-ваності.

Наведені в статті положення відбивають думку авторки та спрямовані на активізацію наукових пошуків у такій предметній області як залучення інститу-тів громадянського суспільства до діяльності щодо запобігання корупції та про-тидії злочинності корупційної спрямованості, адже ця проблематика в умовах сьогодення є й досі актуальною.

Використані джерела:

1. Маятник боротьби з корупцією в Україні: крок вперед після кроку назад. Transparency International Ukraine. URL : https://cpi.ti-ukraine.org/ (дата звернення: 20.12.2023).

2. Бездольний М. Ю. Адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ щодо протидії корупції : автореф. дис канд. юрид. наук : 12.00.07. Харків. 2009. 20 с

3. Заброда Д. Г. Взаємодія суб'єктів боротьби з корупцією (адміністративно-правовий аспект) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07. Київ, 2005. 240 с.

4. Іванцов В. В. Адміністративно-правове регулювання залучення громадськості до заходів із запобігання корупції : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Київ, 2018. 20 с.

5. Бочарова Н., Шкабаро В., Палєєва Ю. До питання про участь громадськості у протидії корупції в зарубіжних країнах. Omul, criminologia, §tiinta. 2023. Вип. 1. С. 254-256.

6. Абдуллаєв В. А. Роль громадянського суспільства у запобіганні та протидії корупції. Публічне управління та митне адміністрування. 2021. № 3 (30). С. 5-13. URL : https://doi.org/10.32836/2310-9653-2021-31

7. Анісімов В. О. Інститути громадянського суспільства, як суб'єкти системи запобігання та протидії корупції. Сучасні аспекти модернізації науки, стан, проблеми, тенденції розвитку: матер. XXXVI Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Софія, 07 вересня 2023 р.). Бол-гарія: Софія: ГО «ВАДНД». С. 36-39.

8. Горник В. Г., Кравченко С. О. Взаємодія держави та громадянського суспільства у запобігання корупції як чинник національної безпеки. Вчені записки ТНУ ім. В. І. Вернадського. Серія: Державне управління. 2018. Т. 29 (68). № 3. С. 123-130.

9. Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції No 995_с16: підпи-сана 31 жовтня 2003 р., ратифікована Україною 18 жовтня 2006 р. [Електронний ресурс] URL : https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_c16#Text. (дата звернення: 23.12.2023).

10. Бондар І. С., Горник В. Г., Кравченко С. О., Кравченко В. В. Антикорупційна політика та запобіганні корупції в публічному управлінні: навч. посіб. Київ: Ліра-К, 2016. 192 с.

11. Пилип В. В. Сучасні концепти осмислення феноменів «Інститут» та «Інституція громадянського суспільства». Соціологія права. 2023. Вип. 1-2 (44-45). С. 94-98. DOI : https://doi.org/10.37687/2413-6433.2023-1-2.17.

12. Наумик А., Сидоренко Н. Шляхи протидії корупції та корупційним проявам в органах місцевого самоврядування України. Universum. 2023. № 1. С. 57-60. URL : https://archive.liga.science/index.php/universum/article/view/429.

13. Chene M., Dell G., Hodess R. UNCAC and the participation of NGOs in the fight against corruption. U4 Helpdesk Transparency International mchene transparency. URL : https:// www.u4.no / publications / uncac-and-the-participation-of-ngos-in-the-fight-against-corru ption. (дата звернення: 25.12.2023).

References:

1. Maiatnyk borotby z koruptsiieiu v Ukraini: krok vpered pislia kroku nazad. Transparency International Ukraine. N. p. URL : https://cpi.ti-ukraine.org/. [in Ukrainian].

2. Bezdolnyi, M. Yu. (2009). Administratyvno-pravovi zasady diialnosti orhaniv vnutrishnikh sprav shchodo protydii koruptsii. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv. [in Ukrainian].

3. Zabroda, D. H. (2005). Vzaiemodiia sub'iektiv borotby z koruptsiieiu (admi- nistratyvno-pravovyi aspekt). Candidate's thesis. Kyiv. [in Ukrainian].

4. Ivantsov, V. V. (2018). Administratyvno-pravove rehuliuvannia zaluchennia hroma- dskosti do zakhodiv iz zapobihannia koruptsii. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv. [in Ukrainian].

5. Bocharova, N., Shkabaro, V., Palieieva, Yu. (2023). Do pytannia pro uchast hroma- dskosti u protydii koruptsii v zarubizhnykh krainakh. Omul, criminologia, §tiinta, 1, 254-256. [in Ukrainian].

6. Abdullaiev, V. A. (2021). Rol hromadianskoho suspilstva u zapobihanni ta protydii koruptsii. Publichne upravlinnia ta mytne administruvannia - Public Administration and Customs Administration, 3 (30), 5-13. URL : https://doi.org/ 10.32836/2310-9653-2021-3.1. [in Ukrainian].

7. Anisimov, V. O. (2023). Instytuty hromadianskoho suspilstva, yak sub'iekty systemy zapobihannia ta protydii koruptsii. Suchasni aspekty modernizatsii nauky: stan, problemy, tendentsii rozvytku: mater. XXXVI Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (m. Sofiia (dystantsiino), 07 veresnia 2023 r.). - Suchasni aspekty modernizatsii nauky: stan, problemy, tendentsii rozvytku: mater. XXXVI Mizhnar. nauk.-prakt. conference (m. Sofiia (dystantsiino), 07 veresnia 2023 r.), 3639. Bolhariia: Sofiia: HO «VADND». [in Ukrainian].

8. Hornyk, V. H., Kravchenko, S. O. (2018). Vzaiemodiia derzhavy ta hromadianskoho suspilstva u zapobihannia koruptsii yak chynnyk natsionalnoi bezpeky. Vcheni zapysky TNU im. V, I. Vernadskoho. Seriia: Derzhavne upravlinnia - Scientific notes of Taurida National V.I. Vernadsky University series «Public Management and Administration», 29 (68), vol. 3, 123-130. [in Ukrainian].

9. Konventsiia Orhanizatsii Ob'iednanykh Natsii proty koruptsi (2003). Konventsiia; Mizhnarodnyi dokument No 995_с16 31 zhovtnia 2003. (2003). [Electronic resource] N. p. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c16# Text. [in Ukrainian].

10. Bondar, I. S., Hornyk, V. H., Kravchenko, S. O., Kravchenko, V. V. (2016). Antykoru- ptsiina polityka ta zapobihanni koruptsii v publichnomu upravlinni: navch. posib. Kyiv: Lira-K. [in Ukrainian].

11. Pylyp, V. V. (2023). Suchasni kontsepty osmyslennia fenomeniv «Instytut» ta «Ins- tytutsiia hromadianskoho suspilstva». Sotsiolohiia prava - Sociology of Law, 1-2 (44-45), 94-98. URL : https://doi.org/10.37687/2413-6433.2023-1-2.17. [in Ukrainian].

12. Naumyk, A., Sydorenko, N. (2023). Shliakhy protydii koruptsii ta koruptsiinym proiavam v orhanakh mistsevoho samovriaduvannia Ukrainy. Universum, (1), 57-60. URL :https://archive.liga.science/index.php/universum/article/view/429. [in Ukrainian].

13. Chene, M., Dell, G., Hodess, R. (2008). UNCAC and the participation of NGOs in the fight against corruption. U4 Helpdesk Transparency International mchene transparency. N. p. URL : https:/ /www.u4.no/publications/uncac-and-the-participation-of-ngos-in-the-fight- against-corruption.

Размещено на Allbest.ru