Удосконалення кримінально-процесуальної регламентації створення і діяльності спільних слідчих груп

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса Національної академії правових наук України

УДОСКОНАЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ РЕГЛАМЕНТАЦІЇ СТВОРЕННЯ І ДІЯЛЬНОСТІ СПІЛЬНИХ СЛІДЧИХ ГРУП

Пашковський Микола Іванович науковий співробітник

відділу дослідження проблем кримінального

процесу та судоустрою кандидат юридичних наук, доцент

Однією з процесуальних форм міжнародного співробітництва під час кримінального провадження є здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень спільними слідчими групами.

В чинному КПК України питання створення і діяльності спільних слідчих груп (далі - ССГ) врегульовано в статті 571.

Слід зазначити, що Україна має позитивний досвід використання вказаного інституту. Одним з найбільш відомих публічних прикладів є створення та участь в ССГ для координації міжнародного кримінального розслідування злочинів, пов'язаних зі збиттям літака рейсу МН17 Малайзійських авіаліній 17 липня 2014 року, відповідно до Угоди між Україною та Королівством Нідерландів про міжнародне правове співробітництво щодо злочинів, пов'язаних зі збиттям літака рейсу МН17 Малайзійських авіаліній 17 липня 2014 року [1] та п. 20-3 розділу ХІ “Перехідні положення” КПК України.

Після повномасштабного збройного вторгнення російської федерації в Україну 24 лютого 2022 року та широкомасштабного і систематичного вчинення нападів на цивільне населення з боку російських військових, інших порушень міжнародного гуманітарного права, міжнародного права прав людини, що спричинило масову евакуацію громадян України в країни Європи, перед правоохоронними органами постав виклик з організації досудового розслідування надзвичайно великої кількості основних міжнародних злочинів (злочину агресії, геноциду, воєнних злочинів) та збирання доказів щодо вчинення злочинів проти людяності для наступного повідомлення Міжнародного кримінального суду (МКС) в умовах обмеженості ресурсів, недоступності місць вчинення злочинів та перебування значної кількості свідків та потерпілих за межами України.

Відомо, що саме Євроюст вже 2 березня 2022 року організував координаційну зустріч на прохання національних органів влади Литви, Польщі та України для обговорення судового переслідування ймовірних основних міжнародних злочинів, скоєних в Україні, а вже 25 березня 2022 року за підтримки Євроюсту на підставі угоди між цими державами створено спільну слідчу групу (JIT) з розслідування ймовірних тяжких міжнародних злочинів (пізніше до JIT доєдналися 25 квітня 2022 р. - Офіс Прокурора МКС, 30 травня 2022 р. - Естонія, Латвія та Словаччина, 13 жовтня 2022 р. - Румунія) [2]. Євроюст має відповідну експертизу щодо найтяжчих (основних) міжнародних злочинів (злочину агресії, геноциду, воєнних злочинів та злочинів проти людяності), оскільки він забезпечує діяльність Секретаріату Європейської мережі з розслідування та судового переслідування геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів («Мережа геноциду») та є спостерігачем в цій Мережі; разом з цією Мережею підтримує розслідування та судове переслідування основних міжнародних злочинів на національному рівні, наприклад, “сприяючи спільним підходам і забезпечуючи ефективний обмін оперативною інформацією, доказами, знаннями та ресурсами” [3].

Безумовно, це свідчить про значний досвід ЄС в протидії основним міжнародним злочинам. Крім того, власні розслідування основних міжнародних злочинів ведуть деякі інші держави-члени ЄС на підставі універсальної або персональної кримінальної юрисдикції (зокрема, Іспанія, Німеччина та інш.). Ще більша кількість держав надають Україні допомогу у збиранні доказів. досудовий розслідування спільний група

У зв'язку з цим постає питання чи відповідає ст. 571 КПК України процесуальній ситуації, що склалася у зв'язку з діяльністю вказаної JIT, потенційним розширенням її предмету відання на злочин агресії з метою забезпечити діяльність новостворених: Бази даних доказів щодо основних міжнародних злочинів (Core International Crimes Evidence Database - CICED) [4] та Міжнародного центру з переслідування злочину агресії - International Centre for the Prosecution of the Crime of Aggression against Ukraine (ICPA).

29 квітня 2022 року у Верховній Раді України за № 7330 зареєстровано проект Закону про внесення зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення діяльності спільних слідчих груп, яким пропонується: (і) закріпити за Генеральним прокурором (особою, яка виконує його обов'язки) повноваження надавати доручення керівнику органу досудового розслідування (ОДР) про створення ССГ, якщо кримінальне правопорушення вчинено на території України; (іі) надати право керівнику ОДР за погодженням з Генеральним прокурором (особою, яка виконує його обов'язки) приймати рішення у формі постанови про створення ССГ, визначаючи при цьому її склад, у тому числі старшого слідчого ССГ, який здійснюватиме координації її діяльності; (ііі) передбачити можливість членів ССГ за письмовим погодженням зі старшим слідчим ССГ проводити слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії на території держави, де вчинено кримінальне правопорушення, або на території однієї з держав, компетентні органи якої є членами ССГ, якщо цього вимагають потреби досудового розслідування та судового провадження; (iv) визначити правила допустимості доказів, отриманих членами ССГ у рамках кримінального провадження [5].

Детальний критичний аналіз цього проєкту надано у висновку експертів Ради Європи, зокрема зроблено такі співпадаючі з нашою позицією зауваження: (і) що рішення Генерального прокурора про створення ССГ приймається після укладання відповідної угоди з компетентними органами заінтересованих держав; (іі) що можливе делегування Генеральним прокурором своїх функцій щодо ССГ; (ііі) що старшим слідчим (українським слідчим) не обов'язково повинен бути керівник українського ОДР; (iv) потребує розв'язання питання чи входитимуть до складу спільних слідчих груп інші особи, крім слідчих і їхніх колег з іноземних держав; (v) потрібно визначитися з питанням про можливість укладати угоди про ССГ з органами міжнародних або міждержавних організацій та ряд інших істотних зауважень [6]. Крім того, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило критичні зауваження, зокрема щодо доречності посилання на “судове провадження”; узгодженості проекту з Законом України «Про ратифікацію Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах» від 01.06.2011 № 3449-VI; необхідності додаткового обґрунтування положення щодо призначення саме старшого слідчого для координації діяльності членів спільної слідчої груп; узгодженості проєкту з ч. 2 ст. 550 КПК та інттт. [7].

З цими зауваженнями погоджуємося та висловлюємо додаткові, виходячи з практики функціонування зазначеної JIT.

1. Ані ст. 571 КПК України, ані проєкт Закону № 7330 не передбачають участь в ССГ Офісу прокурора МКС, а з урахуванням тенденції до створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, то та органу розслідування такого Трибуналу (на цей час є розуміння, що таким органом буде ICPA). Відповідно, це породжує питання про незаконність діяльності відповідних представників від вказаних міжнародних органів у складі ССГ, зокрема на території України. При цьому слід зважати, що розділ IX-2 КПК України щодо особливостей співробітництва з МКС про таку форму співробітництва як ССГ не згадує, а КПК взагалі не містить регламентації співробітництва з іншими аніж МКС органами міжнародного кримінального правосуддя. Очевидно, що в цій частині є прогалина.

2. Другою, на наш погляд, істотною прогалиною є те, що ані ст. 571 КПК України, ані проєкт Закону № 7330 не згадують угоду про створення ССГ, яка, як правило, має визначальне значення в діяльності ССГ. ССГ створюється на підставі згоди центральних органів заінтересованих держав, яка, як правило, оформлюється відповідною угодою. Дослідники відзначають, що такі угоди визначають, як організаційно-правові умови створення та діяльності ССГ, так і питання, що мають процесуальний характер: роль відряджених членів; вимоги щодо розкриття інформації та допустимості доказів. Такі угоди мають відповідні темпоральні характеристики [8, с. 78]. Типові угоди розроблені як в Євроюсті, так і в системі Ради Європи, отже Україна буде їх використовувати чи орієнтуватися на їх положення. Тому в тексті ст. 571 КПК України має бути відсилання до угоди про створення та діяльність ССГ, якою можуть встановлюватися додаткові умови щодо складу та порядку діяльності ССГ. У випадку, коли угода містить положення, що конкурують з КПК України (встановлюють відмінні правила), має застосовуватися КПК України (тоді втрачається їх сенс), або згідно з ч. 2 ст. 1 КПК згода на обов'язковість такої угоди має бути надана Верховною Радою України (як це було зроблено з вищезазначеною Угодою між Україною та Королівством Нідерландів [1].

3. Частина 3 ст. 571 КПК в редакції проєкту Закону № 7330 викладена таким чином, що не зрозуміло чи мають бути дотримані вимоги КПК України щодо проведення процесуальних дій та заходів, які вимагають погодження прокурора або ухвали слідчого судді, оскільки складається враження, що достатньо для таких ситуацій лише “письмового погодження зі старшим слідчим спільної слідчої групи”.

4. Немає сумнівів, що в наш час діяльність ССГ неможлива без використання відповідних інформаційно-телекомунікаційних систем досудового розслідування та інформаційних систем з управління інформацією та доказами (що використовуються для зберігання та аналізу доказів). У тому числі мова може йти про використання Бази даних доказів щодо основних міжнародних злочинів (CICED) [4]. Однак, якщо такі системи відрізнятимуться від передбаченої ст. 106-1 КПК України, то поставатиме питання щодо допустимості відповідних доказів. Таке питання має вирішуватися в угоді про створення та діяльність ССГ, а сама можливість використання подібних систем має бути передбачена ст. 571 КПК України.

Тези цієї доповіді підготовлено в рамках виконання фундаментальної теми: «Теоретико-правові проблеми цифровізації кримінального провадження в Україні» (№ державної реєстрації: 0121U114401).

Список використаних джерел

1. Угода між Україною та Королівством Нідерландів про міжнародне правове співробітництво щодо злочинів, пов'язаних зі збиттям літака рейсу МН17 Малайзійських авіаліній 17 липня 2014 року: Угода Україна від 07.07.2017 р.: станом на 12 лип. 2018 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/528_002-17#Text (дата звернення: 23.05.2023).

2. Joint investigation team into alleged core international crimes committed in Ukraine - Milestones. Eurojust, 2023. 1 p. URL: https://www.eurojust.europa.eu/sites/default/files/assets/joint-investigation-team-into-anegedcore-international-crimes-committed-in-ukraine-milestones.pdf (date of access: 23.05.2023).

3. Genocide Network. Eurojust. URL: https://www.eurojust.europa.eu/judicial-cooperation/practitioner-networks/genocide-network (date of access: 23.05.2023).

4. Початок роботи бази даних доказів основних міжнародних злочинів і нового Міжнародного центру переслідування злочину агресії на базі Євроюсту Eurojust. URL: https://www.eurojust.europa.eu/ua/news/pochatok-roboty-bazy-danykh-dokaziv-osnovnykhmizhnarodnykh-zlochyniv-i-novoho-mizhnarodnoho (дата звернення: 23.05.2023).

5. Проєкт Закону «Про внесення зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення діяльності спільних слідчих груп»: від 29.04.2022 р. № 7330. URL: https://itd.rada.gov.ua/binInfo/Bills/Card/39520 (дата звернення: 23.05.2023).; Пояснювальна записка до проєкту Закону «Про внесення зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення діяльності спільних слідчих груп»: від 29.04.2022 р. № 7330. URL: https://itd.rada.gov.ua/binInfo/Bins/Card/39520 (дата звернення: 23.05.2023).

6. Експертний висновок експертно-консультативної групи Ради Європи з підтримки Офісу Генерального прокурора України щодо проєкту Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення діяльності спільних слідчих груп». На основі коментарів пана Джеремі Макбрайда та за рецензією пані Нони Цоцорії. 2022. 17 с. URL: https://rm.coe.mt/coe-expert-opmion-ua-jomt-mvestigativeteams-draft-law-7330-ukr/1680a71abd (дата звернення: 23.05.2023).

7. Висновок на проект Закону України «Про внесення зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення діяльності спільних слідчих груп»: від 29.04.2022 р. № 7330. URL: https://itd.rada.gov.ua/binInfo/Bins/Card/39520 (дата звернення: 23.05.2023).

8. Красноборова М. П. Спільні слідчі групи: адміністративно-правовий та організаційний аспекти діяльності: автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.07. Київ, 2020. 215 с.

Размещено на Allbest.ru