Проблемні питання судового розгляду військових кримінальних правопорушень

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Вінницький національний аграрний університет

Великоновосілківський районний суд Донецької області

Проблемні питання судового розгляду військових кримінальних правопорушень

Дурач О.А., ст. викладач, голова суду

До початку військових дій у Державі, на сході України, існувала ілюзія щодо непотрібності військової підготовки громадян, збройних сил, військової юстиції, військових судів. Проведення на Сході України антитерористичної операції, подальше вторгнення ворога на територію Держави 24.02.2022 р. змусило переосмислити необхідність у таких інституціях.

Однією зі вказаних інституцій, яка потребує певної підготовки у сфері безпосереднього розгляду військових кримінальних правопорушень і є судова система.

Логічним завершенням досудового розслідування вказаної категорії кримінальних правопорушень є передача справи до суду, який буде здійснювати швидкий, справедливий та неупереджений розгляд вказаних справ. При цьому суд повинен мати відповідний фах, достатню компетенцію для прийняття правильних та обґрунтованих рішень.

Починаючи з 2014 року, суди трьох інстанцій розглядають провадження щодо військових кримінальних правопорушень. Натомість, до теперішнього часу, умови для своєчасного та ефективного розгляду вказаної категорії справ не створені.

Так, не можна забувати про такий важливий і необхідний критерій розгляду вказаних справ, як швидкість. Саме забезпечення швидкості розгляду військових кримінальних правопорушень сприятиме повноті та об'єктивності їх розгляду. Обвинувачені, свідки по даним справам після вчинення більшості вказаних правопорушень продовжують виконувати свої військові обов'язки, забезпечення їх явки до суду зумовлено певними складнощами, у будь якому випадку, потрібен бути дотриманий баланс між нагальністю розгляду кримінального провадження та необхідністю військовослужбовця (неважливо в якому статусі) бути присутнім при виконання бойових завдань. Потрібно також враховувати, що зі плином часу втрачається можливість щодо забезпечення повноцінного розгляду справи, з викликом свідків, які пам'ятатимуть обставини подій, та й самих обвинувачених, які психологічно зосереджені не лише на розгляді проваджень щодо них, а головним чином на військових подіях, що є зрозумілим. Тут у нагоді стає можливість дистанційного розгляду кримінальних проваджень, на практиці, військовослужбовець під час розгляду справи прибуває до суду, найбільш територіально наближеного до його локації для участі у розгляді справи у режимі відеоконференції.

Натомість, справжньою проблемою є можливість проведення відеоконференції зі вказаними учасниками лише з приміщення суду. Так, відповідно до вимог ч.1 ст.336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження у судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин; необхідності забезпечення безпеки осіб; проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; наявності інших підстав, визначених судом достатніми. При цьому з метою забезпечення реалізації положень вказаної статті КПК України та встановлення єдиного порядку роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання (кримінального провадження), Наказом Державної судової адміністрації України від 15 листопада 2012 року № 155 було затверджено Інструкцію про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання (кримінального провадження) (далі-Інструкція).

Пунктом 1.2.1 вищевказаної Інструкції передбачено, що учасники судового процесу (кримінального провадження) можуть брати участь у процесуальних діях у режимі відеоконференції лише за наявності технічної можливості для її проведення у відповідних судах, державних органах чи установах. Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення (п.5 Інструкції). Лише в цьому випадку може бути забезпечено реалізацію положень ч.4, 6 ст.336 КПК, яка передбачає обов'язок суду, судового розпорядника або секретаря судового засідання (службової особи установи попереднього ув'язнення або виконання покарань) вручити особі, яка бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, пам'ятку про її процесуальні права та перевірити її документи, що посвідчують особу. Виходячи з викладеного, у кримінальному провадженні всі питання проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції (дистанційне судове провадження) під час судового провадження визначено ст.336 КПК України. відеоконференція судовий військовий кримінальний провадження

Однак, проведення відео-конференц-зв'язку під час судового засідання за участі сторін поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів учасників цією нормою не передбачено». Таким чином, враховуючи навантаженність судді суду, наприклад, першої інстанції (який, до речі, розглядає справи кримінальні, цивільні, про адміністративні правопорушення та деякі категорії адміністративних проваджень), при цьому з тих чи інших причин у судовій системі вакантними є понад дві тисячі посад суддів, кількість цих вакансій збільшується із кожним днем у зв'язку з поданням суддями заяв або про відставку, або про звільнення за власним бажанням, а також беручи до уваги обмежену кількість залів судових засідань інших судів, на яких покладається обов'язок забезпечити відеоконференцію під час розгляду вказаних проваджень, таке поняття як швидкість і своєчасність розгляду даних кримінальних правопорушень нівелюється. Можливим виходом з даної ситуації є забезпечення можливості участі обвинувачених та свідків по вказаним провадженням за допомогою відеоконференції з власних засобів. При цьому доцільно було би покласти обов'язок вручення відповідних пам'яток про їх процесуальні права на сторону обвинувачення під час проведення досудового розслідування.

Також, нагальним постає питання щодо якості розгляду вказаних кримінальних проваджень. З 2014 р. року судді мають певний досвід розгляду даних проваджень, але його не можна вважати достатнім. Періодично, з початку повномасштабної війни, проводяться семінари та тренінги з суддями з цих питань. До участі у вказаних тренінгах запрошуються викладачі національної школи суддів, судді вищих інстанцій. Натомість, не згадуються судді, які працювали у колишніх військових судах, які були ліквідовані у 2010 році, проте, вважаю, що їх досвід також повинен враховуватись.

З огляду на наведене, шляхом вирішення проблемних питань розгляду військових кримінальних правопорушень, вважаю відновлення роботи військових судів або у формі окремої палати при судах апеляційної та касаційної інстанції та визначення окремої юрисдикції певної кількості суддів першої інстанції, зі звільненням їх від розгляду інших категорій справ, або у формі відновлення роботи повноцінних військових судів на постійній остові, або лише на період воєнного стану. У такому випадку, буде забезпечуватись в повній мірі вимога щодо швидкості, своєчасності (за умови внесення змін в КПК України щодо можливості участі учасників справи у режимі відеоконференції), ефективності та якості розгляду вказаних категорій справ (судді спеціалізуватимуться лише на розгляді кримінальних військових кримінальних правопорушень).

І, для довідки, хочу зазначити наступне. За 2013 рік до суду направлено 265 справ про військові кримінальні правопорушення; за 2014 рік 904, за 2015 рік 3139, за 2016 рік 3420, за 2017 рік 3572, за 2018 рік 2505, за 2019 рік 2701, за 2020 рік 1842, за 2021 рік 2009, за 2022 рік 2822. Вказану інформацію отримано мною у відповідь на запит до офісу Генерального прокурора України від 04.04.2023 р. З наведених даних можна прослідкувати не лише статистичні дані щодо військових кримінальних правопорушень, а й динаміку порушених проваджень, які надійшли до суду в залежності від інтенсивності бойових дій на території Держави. Виходячи з цього, можна моделювати конструкцію, за якою можливе відновлення роботи військових судів в Україні.

Размещено на Allbest.Ru