Проблеми доступу до нормативно-правової інформації в сучасних умовах

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

НАПрН України

Державна наукова установи «Інститут інформації, безпеки і права»

Науковий центр електронного парламенту та правової інформації

Проблеми доступу до нормативно-правової інформації в сучасних умовах

Корж І.Ф., д.ю.н., с.н.с.

Якщо звернутися до терміну «демократія», який в сучасних умовах є орієнтиром розвитку суспільств, то наукові довідники в ньому вбачають такий державницький лад, що ґрунтується на принципі народовладдя (грец. Демо - народ, і краток - влада), і який забезпечує формування державного управління шляхом виборів та відповідальності влади перед народом. Таке врядування має забезпечуватися законом через забезпечення прав громадян - передусім виборчого права та свободи слова [1]. При цьому управління державою здійснюється народом, безпосередньо (пряма демократія), або через обраних представників (представницька демократія) [2, с.227].

Тим самим демократична держава покликана забезпечити весь комплекс прав людини і громадянина, передбачених чинним законодавством в усій багатоманітності їх прояву: закріплених як у Конституції України (особистих, політичних, соціально-економічних, соціально-культурних тощо), так і в галузевих актах. Реалізація і гарантування усього комплексу цих прав є головною формою здійснення демократії.

Особливо важливе значення в сучасних умовах набуває принцип знання громадянами своїх прав, а також обов'язків державної влади щодо їх забезпечення. І права громадян, і обов'язки державної влади щодо їх забезпечення набувають свого зовнішнього виразу через висвітлення відповідних нормативно-правових актів. Тобто, саме в нормативно-правових актах знаходять свій вираз і права, і обов'язки та їх впровадження та забезпечення, при цьому обопільні. З огляду на зазначене громадяни просто зобов'язані знати нормативно-правові акти, в яких визначаються як права, так і обов'язки сторін.

Відповідно до статті 57 Конституції України [3] закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними. Тобто, перед державою поставлено завдання виконати важливий обов'язок - забезпечити доведення до відома громадян зміст законів та інших нормативно-правових актів, що визначають їхні права і обов'язки. Це свідчить про те, що держава має бути готова забезпечити виконання та дотримання законних прав громадян. А показником реалізації зазначеного є наявність розвинутого громадянського суспільства, яке є невід'ємною складовою всіх демократичних правових держав світу.

Тим паче, положення Конституції України, а саме її частина друга статті 68 [3] зазначає, що «незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності». Тим самим ця частина Конституції генерує подвійний обов'язок щодо необхідності знання нормативно-правових актів: з одного боку зобов'язує громадян знати свої права і обов'язки, невиконання яких, насамперед обов'язку для громадян, може призвести до їхньої юридичної відповідальності; з іншого боку зобов'язує державну владу довести до громадян зміст нормативно-правових актів, що має забезпечити їх виконання громадянами і виникнення права влади діяти із застосуванням примусу громадян до їх виконання та притягнення, за необхідності, до юридичної відповідальності громадян у разі допущення правопорушення.

Зазначимо, що у розвинутих, демократичних країнах світу забезпечення громадянам доступу до публічної інформації є основним індикатором відкритості публічної влади. На сьогодні в Україні багато зроблено для створення умов доступу громадян до нормативно-правових актів. З цією метою в Україні впроваджено та функціонує ряд електронних баз нормативно-правових актів, що створює відповідні умови для доступу громадян до них. нормативний державний влада забезпечення право людина

Нині, незважаючи на воєнний стан в Україні, активно розвиваються інформаційно-пошукові системи, онлайн-консультації, інтернет-ресурси та бази даних, різні реєстри що значно полегшує роботу як правовиків, посадових і службових осіб органів державної влади, так і представників бізнесу та пересічних громадян. Так існують платні і безоплатні правові інформаційно-пошукові системи, найбільш популярні з яких є:

- платна спеціалізована інформаційно-правова система «Ліга: Закон» з відповідними своїми системами (платформами) ІПС LIGA:ZAKON; LIGA 360: Бухгалтер; LIGA 360: Юрист; LIGA 360: Керівник; LIGA 360: HR; LIGA 360: PR; VERDICTUM; CONTR AGENT. Дана інформаційна система дозволяє з легкістю виявляти і вивчати не тільки Законодавство України, а й інформаційну правову базу зарубіжних країн. А це просто необхідно представникам ділових кіл, які займаються або планують зайнятися зовнішньоекономічною діяльністю;

- правова інформаційно-пошукова система «Нормативні акти України» (НАУ). Функціонує трьома мовами - українською, російською, англійською. На даний час не працює;

- платний програмний комплекс «Експерт-Юрист». База даних містить нормативні акти, видані органами влади України, СРСР (існують документи органів влади колишнього СРСР щодо України), а також документи міжнародного характеру;

- сайт (офіційний портал) Верховної Ради України - офіційна інтернет-сторінка, яка містить в собі перелік проектів законодавства, саме Законодавство та Тезаурус «EUROVOC» (Українська), а також міжнародні акти;

- Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів Міністерства юстиції України. Є довгостроковим проектом розвитку системи надання правової інформації в Україні. Функціонування даного Реєстру забезпечує офіційність, достовірність, контрольність, актуальність і повноту правової інформації, яка надається юридичним та фізичним особам, що позитивно впливає на підвищення правової свідомості та правової культури громадян.

Окрім нормативно-правових актів вищих та центральних органів державної влади, є ще і локальні (місцеві) акти органів самоврядування, які висвітлюються на їхніх офіційних веб-сайтах.

На нашу думку забезпечення вільного доступу до нормативно-правових актів має розумітись у тому числі і як його безоплатність для громадян. За умов децентралізації нинішньої державної влади обов'язок надання правової інформації шляхом організації вільного доступу до відповідних реєстрів нормативно-правових актів має забезпечуватись органами місцевого самоврядування. У той же час, якщо розуміти реалізацію зазначеної функції у контексті всієї діяльності держави та її органів, то повинна бути створена та діяти Єдина централізована система, що забезпечує ведення та доступ користувачів до реєстрів нормативно-правових актів на рівні усієї України (Національний рівень), відповідні ресурси органів місцевого самоврядування повинні входити до такої системи.

В контексті проведення реформи децентралізації питання доступу до нормативно-правової інформації, яка створюється органами місцевого самоврядування, набуває додаткової актуальності, тому, що на місцевий рівень передано додаткові повноваження та ресурси внаслідок чого кількість рішень, що приймають органи та посадові особи на місцевому рівні значно збільшується. Таким чином, є актуальним питання створення єдиної бази нормативно-правової інформації державних та органів місцевого самоврядування.

Для України, створення національної системи нормативно-правових актів не є проблемою. Адже, на сьогодні існує більше десятка нормативно-правових електронних систем і баз даних, як державних органів, так і приватних, які на безоплатній або оплатній основі надають відповідні інформаційні послуги. Крім того є відповідний європейський досвід у цьому питанні.

Україна має передумови для створення своєї національної консолідованої системи нормативно-правових актів. Її можна створити двома шляхами:

- перший, створити спеціалізований, консолідований веб-портал, який поєднає в собі систему веб-порталів органів державної влади та регіональних органів місцевого самоврядування. Ведення такого порталу та його наповнення доручити Міністерству цифрової трансформації чи Міністерству юстиції України;

- другий, використати веб-портал Верховної Ради України, який вже є наполовину консолідованим порталом, оскільки інтегрований до веб-порталів органів державної влади і містить в собі нормативно-правові акти усіх органів державної влади. Залишилося лише його доопрацювати та інтегрувати до нього веб-портали регіональних органів місцевого самоврядування (муніципальні веб-портали). Його ведення та наповнення продовжувалося б Апаратом парламенту за нинішнього сприяння Державної наукової установи «Інституту інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України [4].

Другий шлях видається більш прагматичним і менш затратним, більш ефективним для громадян України та для власників веб-порталів публічної влади. І це був би лише перший крок. А наступним було б доцільним інтегрувати згаданий портал з веб-порталами Європейського Союзу, що цілковито є реальним. Саме через головний представницький веб-портал було б доцільно поєднати національну та європейську системи правової інформації. Як піде розвиток цього процесу - покаже час. Відповідні пропозиції Інститутом направлені.

Список використаних джерел

1. Демократія. Енциклопедія сучасної України. Encyclopedia of Modem Ukraine.

2. Демократія. Політологічна енциклопедія. Навчальний посібник Книга ІІ / Укладачі: Карасевич А.О., Шачковська Л.С. Умань: ПП Жовтий О.О., 2016. 560 с.

3. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. №2 254к/96-ВР / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 1996. №30. Ст. 141.

4. Корж І.Ф., Ланде Д.В., Лихоступ С.В. Консолідована система нормативно-правової інформації в умовах децентралізації державної влади в Україні - невід'ємна складова демократії: моног. Київ; Одеса: Фенікс, 2020. 388 с.

Размещено на Allbest.Ru