Свавільне позбавлення життя шляхом застосування евтаназії

Розгляд змісту окремих норм, що дає можливість для визначення свавільним позбавленням життя дій або бездіяльності які призвели до смерті фізичної особи з порушенням норм законодавства. Відсутність визначення евтаназії як свавільного позбавлення життя.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.05.2024
Размер файла 14,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оксфордський університет

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

Свавільне позбавлення життя шляхом застосування евтаназії

Віктор Савченко

кандидат юридичних наук, доцент

м. Оксфорд, Великобританія

Право на життя визнано особистим не майновим правом порушення якого не допускається. Але це не означає, що право на життя є абсолютно не недоторканним. В окремих випадках позбавлення життя визнається законним, що підтверджено у ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права [1, ст.6]. У ст. 27 Конституції України регламентовано, що кожна людина має невід'ємне право на життя і ніхто не може бути свавільно позбавлений життя [2, ст.27]. Зміст цієї норми показує, що людина може бути позбавлена життя, якщо такі дії не будуть кваліфікуватися як «свавілля». Саме поняття свавільності не врегульоване законодавством, Проте, зміст окремих норм дає можливість для визначення свавільним позбавленням життя дій або бездіяльності які призвели до смерті фізичної особи з порушенням норм законодавства. В контексті цього можна виділити низку випадків, але, в даній роботі, ми зосередимо увагу на евтаназії. В нормативних актах відсутнє пряме визначення евтаназії як свавільного позбавлення життя, що актуалізує доцільність проведення спеціального дослідження. норма законодавство евтаназія

Поняття евтаназії широко досліджене і зводиться до терміну «добра смерть», оскільки eu по-грецьки означає хороша, а thanatos смерть [3]. Евтаназія - це процес, при якому за допомогою клінічних заходів або їх помірності можна прискорити смерть пацієнта в невиліковному або термінальному стані, щоб уникнути надмірних страждань пацієнта [4, с.355].

Залежно від форми евтаназії (активна та пасивна), виділяють країни де вона дозволена або заборонена. Активна евтаназія дозволена у Нідерландах, Бельгії, Люксембургу, Колумбії, Канаді, Іспанії, Новій Зеландії та Швейцарії. Тільки пасивна евтаназія дозволена у Австралії, Португалії, Уругваї, Великобританії, Франції, Індії, Аргентині, США, Данії, Фінляндії, Норвегії, Швеції, Угорщині, Німеччині, Греції, Ізраїлю, Латвії та Литві. В Україні, як і в більшості країн, евтаназія заборонена.

Як зазначає Ф.Дж. Ансуатегі Роіг, в країнах де евтаназія дозволена, закон визнає та регулює суб'єктивне право людей на смерть [5]. Це право визначається обмеженнями та умовами практики, які також призводять до ряду зобов'язань або юридичних обов'язків для інших сторін, що втручаються: 1) треба чітко встановити бажання людини померти; 2) має існувати контекст достатньої, з погляду цінностей пацієнта, ситуації; 3) той, хто бере участь у процесі смерті, повинен робити це з наміром допомогти людині померти, керуючись співчуттям. [5]. В такому випадку, в країнах де евтаназія дозволена, вона не буде вважтися свавільним позбавленням життя при дотриманні зазначених принципів.

В країнах де евтаназія заборонена, в основі такої позиції знаходиться проголошення життя людини найвищою соціальною цінністю та її недоторканість. Зокрема така конструкція закріплена у ст. 3 Конституції України. Це призводить до не можливості використання евтаназії, а лікарі мають надавати медичну допомогу до останнього моменту життя пацієнта, від якої він не може відмовитись. Проте постає питання до кваліфікацію дій медичних працівників, коли вони відключають пацієнта від апарату штучної вентиляції легень, припинення реанімаційних дій через тридцять хвилин після початку або не надання реанімаційної допомоги невиліковно хворому пацієнту. Такі дії визнаються законними та вважаються евтаназією, якщо здійснені з дотриманням норм законодавства. Це обґрунтовується тим, що смерть пацієнта настає не через дії або бездіяльність лікаря, а через стан пацієнта, який несумісний з життям. Хоча фактично, така ситуація дуже близька до евтаназії.

В цих випадках ми керуємося правилом, що право пацієнта на життя та медичну допомогу вище за його свободу волі та волевиявлення. Саме через евтаназія заборонена в Україні, лікарі рятують пацієнта при спробі самогубства, а пацієнт неможне відмовитись від медичної допомоги, коли є загроза його життю. О. М. Паньків та Ю. І. Петровський наголошують, що в такий ситуації людина набуває суб'єктивне право на життя поза її свідомістю, яке не залежить від її волі [6, с.211].

Отже в Україні т інших країнах де заборонена евтаназія, вона завжди буде визнаватися свавільним позбавленням життя та порушенням особистого немайнового права. Наслідком такого порушення буде кримінальна відповідальність. В країнах де евтаназія дозволена, вона буде визнаватися свавільним позбавленням життя лише у випадках, коли вона проведена з порушенням вимог чинного законодавтсва. Проблематика застосування евтаназії в Україні потребуватиме гармонізації законодавству на шляху євроінтеграції. Це підтверджують останні тенденції. Наприклад, Р.О. Стефанчук підтвердив, що можливість легалізації пасивної евтаназії та асистованого самогубства в новому Цивільному кодексі буде надалі обговорюватися максимально відкрито із залученням спеціалістів [7]. Зазначене зумовлює необхідність подальшого дослідження даної тематики та ставатиме все більш актуальним.

Література

1. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права. Загальна декларація прав людини. Офіційний веб-сайт ВР України.

2. Конституція України. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

3. Ley Organica 3/2021, de 24 de marzo, de regulation de la eutanasia. Boletin Oficial delEstado. 2021. №72.

4. Parreiras M., Antunes G.C., Marcon L.M.P., Andrade L.S., Ruckl S., Andrade V.L.A. Eutanasia e suicidio assistido em paises ocidentais: revisao sistematica. RevBioet., 2016. №24(2), 355-367.

5. Roig Ansuategui F.J. Eutanasia: una reflexion moral / J.A. Del Real Alcala (Editor). Mdxico: Flores Editor y Distribuidor, S.A, Ciudad de Mdxico, 2016, 17-55.

6. Паньків О.М., Петровський Ю.І. Право людини на розпорядження життям: деякі аспекти. Медичне право України: проблеми становлення та розвитку: матеріали I Всеукраїнської науково-практичної конференції 19 - 20.04.2007, м. Львів, 2007. С. 210215.

7. Евтаназія у Цивільному кодексі: Стефанчук обіцяє максимально відкрите обговорення. Укрінформ.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.