Законодавча регламентація призначення судово-психіатричної експертизи у кримінальному та цивільному провадженнях

Аналіз нормативно-правового регулювання призначення судово-психіатричної експертизи судом або слідчим, зокрема особливостей їх призначення для з’ясування індивідуально-психологічних особливостей учасників процесу (потерпілих, свідків, підозрюваних).

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 15.05.2024
Размер файла 22,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив віку та якості неплідних маток на їх виживання за природних способів заміни у бджолиних сім'ях

Войналович М.В., канд. с.-г. наук, доц., Національний університет біоресурсів і природокористування України; Лісогурська Д.В., канд. с.-г. наук, доц., Лісогурська О.В., канд. с.-г. наук, доц., Фурман С. В., канд. вет. наук, доц., Поліський національний університет

У природних умовах бджолині сім'ї замінюють маток при роїнні, у разі раптової втрати матки та у випадку дефекту матки - тиха заміна. У всіх випадках бджоли вирощують більше однієї матки, а в кінцевому випадку у бджолиній сім'ї має залишитися лише одна, при цьому вік маток та їх якість є важливими чинниками у цьому виборі. У безматочних сім'ях які вирощують маток за природних способів їх заміни, залишатиметься та матка, яка швидше за інших дозріє і народиться. Щоб звести до мінімуму тривалість безрозплідного періоду, у сім'ї залишається матка яка вирощена із личинок старшого віку, однак відомо, що кращих за якістю маток отримують при вирощуванні із молодших личинок. У наших дослідженнях ми визначили вплив віку та якості неплідних маток на їх виживання за природних способів заміни маток у бджолиних сім'ях. Встановлено, що вік матки є важливим фактором у прийомі їх бджолиною сім'єю, тоді як їх якість, принаймні у нашому дослідженні, мало впливає на результат прийому.

Ключові слова: бджолина матка, маса маток, сперматека матки, морфометричні проміри маток, виживання матки.

The influence of the quality and age of the queen on its acceptance for the natural method of queen replacement in a bee colony

Voinalovych M.V., Lisohurska D.V., Lisohurska O.V., Furman S.V.

Introduction. When several queens are born at the same time in a bee colony, a physical struggle between them occurs, in the end only one survives and will become the only queen in the bee colony.

The goal of the work. To determine the influence of the age and quality of infertile queens on their survival under natural methods of queen replacement in bee colonies.

Materials and methods of research. The research was conducted at the Holosiiv educational and research apiary of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. For the study, five bee families were selected by the anal method, in which the queens were removed from the larvae after 6 hours and 48 hours, the weight of the queens was determined, morphometric measurements were taken, and it was determined which of the queens would remain alive during the fight between the young and old queens during the seeding in the bee colony. Processing of biometric data was carried out on a PC using the MS Excel program.

Results of research and discussion. According to the results of the study, it was established that uteri that were born two days earlier are twice as likely to emerge victorious in a fight with newborn uteri. Queens grown from 6-hour-old larvae prevailed by weight by 4.8% of queens grown from 48-hour-old larvae. larvae, they had a 15.2% larger spermatheca volume and a 16.6% larger venom gland volume.

Differences in morphometric measurements and the number of egg tubes in the ovaries of queens grown from younger and older larvae were not established.

Conclusions and prospects for further research. According to the results of the conducted research, it was established that the process of uterine survival under natural conditions of their replacement in families depends on the age of the uterus, and not on its quality. An important factor affecting the outcome of queen survival under natural methods of queen replacement in bee colonies is the sequence of their appearance from queen cells.

Key words: bee queen, queen mass, queen spermatheca, queen morphometric measurements, queen survival rate.

Вступ

Співпраця та взаємодія у соціальних комах є важливою темою поведінкової екології (Reeve, Ratnieks, 2013). Один із найяскравіших прикладів репродуктивного конфлікту можна побачити у Apis mellifera. Незважаючи на те, що сім'ї медоносних бджіл за нормальних умов мають лише одну матку, однак під час природних способів виведення та заміни маток у сім'ї одночасно розвиваються від декількох штук до декількох десятків маток. У цих випадках робочі бджоли вирощують маток із яєць які були відкладені маткою безпосередньо у мисочки (роїння, тиха заміна) або з личинок робочих бджіл, шляхом перебудови бджолиних комірок на маточні мисочки (рятункові маточники). Як тільки матка у маточнику дозріває, вона або відходить з роєм, або швидко намагається знищити своїх маток-сестер у маточниках (Visscher, 2018). Відомо, що якщо виходить з маточника одночасно у сім'ї більше однієї матки між ними виникає фізична боротьба, в кінцевому результаті лише одна матка виживає і стане єдиною повноцінною самкою у бджолиній сім'ї (Tarpy et al., 2000). Ймовірно, що конфлікт маток є набагато більш складнішим, ніж просто фізична боротьба. Цей період життєвого циклу медоносної бджоли є вирішальним, оскільки він визначає поточну та майбутню життєздатність сім'ї.

Існує певний селекційний потенціал, оскільки є певні відмінності у репродуктивному потенціалі новонароджених маток. Джерела репродуктивної мінливості включають як генетичні відмінності (Estoup et al., 2016) так і екологічні відмінності, що залежать від умов вирощування (Visscher, 2016; Fukuda, Sakagami, 2019). Враховуючи таку різноманітність продуктивних якостей, конкуренти матки повинні відрізнятися кращою якістю. Основним показником, що характеризує якість маток, це їх яйценосність. Найбільш продуктивні матки здатні забезпечити інтенсивний весняний розвиток, як наслідок кращі шанси на виживання сім'ї (YU, Longtao, et al., 2022).

Є декілька фізичних характеристик, які визначають репродуктивну функцію матки, зокрема краще розвинені яєчники, що вказують на більшу кількість яйцевих трубочок; більший об'єм сперматеки - дозволяє більше зберігати сперму, отже, довговічність плідної матки; більш ефективний метаболізм, що забезпечить високий рівень засвоєння корму, як наслідок продукування більшої кількості яєць (De Souza et al., 2019). Ці фактори можна вимірювати прямо чи опосередковано через масу чи розмір тіла матки (Ozbakir, 2021).

На додаток до відмінностей за якістю серед потенційних маток, різниця у віці серед новонароджених маток може сягати до 5 діб (Hatch, 1999). Різниця у віці між матками у декілька діб, може становити велике значення для сім'ї з кількох причин: 1 - середній час розвитку матки 16 діб; 2 - неплідна матка, що вижила, може розпочати відкладання яєць через 21 добу або й пізніше; 3 - тривалість вирощування бджолиного розплоду становить 21 добу; 4 - тривалість життя робочих бджіл становить приблизно 42 доби впродовж активного сезону. У результаті чисельність бджолиної сім'ї може різко зменшитися під час заміни матки та впродовж кількох тижнів після цього.

Таким чином, слід очікувати, що бджолині сім'ї можуть знаходитися під тиском відбору, щоб зберегти саму старшу неплідну матку за умови доступного вибору, задля мінімізації тривалості безрозплідного періоду у таких сім'ях.

Мета роботи. Визначити вплив віку та якості неплідних маток на їх виживання за природних способів заміни маток у бджолиних сім'ях.

Таблиця 1 Загальна кількість маток за два етапи заміни

Групи

Вік личинок

Прийом маточних личинок, %

Кількість одержаних неплідних маток, шт

Кількість виграних матками «боїв»

Дослід 1

Матки вирощені з личинок віком:

6 год (старші матки)

89,3

53

18

6 год. Друге прищеплення з інтервалом 48 год. після першого (молодші матки)

62,6

33

9

Дослід 2

6 год (ймовірно якісні матки)

81,3

57

19

48 год (ймовірно менш якісні матки)

80,0

54

12

Матеріали і методи досліджень

Дослідження проводили в два етапи, на першому етапі для дослідження використали п'ять бджолиних сімей української раси бджіл (Apis mellifera sossimai) на основі яких сформували сім'ї-виховательки з повним осиротінням. Через 24 годин у ці сім'ї прищеплювали у воскові мисочки по 15 личинок 6-ти годинного віку, які були закріплені на одній планці прищеплювальної рамки, через 48 годин у ці ж сім'ї аналогічно прищепили таку ж кількість личинок такого ж віку, розмістивши їх на іншій планці прищеплювальної рамки. В процесі вирощування планки з личинками двічі міняли місцями. Походження личинок для прищеплення було від тих маток які були у сім'ях на основі яких було сформовано сім'ї-виховательки. Для одержання личинок потрібного віку, використовували рамковий ізолятор. Через 7 діб після прищеплення личинок сім'ї-виховательки оглядали та знищували свищеві маточники. На 10 добу після прищеплення личинок, здійснювали їх ізоляцію у спеціальних кліточках. Після виходу з маточників маток, які були вирощені із 6-ти годинних личинок, мітили жовтим кольоровим маркером, а маток вирощених із 48 годинних личинок - синім. Всі матки які народжувалися із старших личинок, залишалися у кліточках до моменту народження всіх маток закладених у досліді.

Після народження всіх маток, із сімей виховательок було сформовано нуклеуси по 4 рамки розміру 14 стандартної рамки у кожному, у які між центральними рамками закріплювати кліточки з матками двох типів - молоду і старшу, на наступний день одночасно відкривали виходи в обох кліточках. На момент випуску маток старші матки були 3 добового віку, молодші - одно добового віку. Через дві доби після випускання маток, фіксували яка матка залишилися жива у нуклеусі.

На другому етапі ми використовували ту саму методику щодо формування сімей виховательок та прищеплення личинок. Одержані матки також були двох типів, вирощені з 6 годинних личинок (ймовірно високої якості) та матки вирощені з 48 годинних личинок (ймовірно нижчої якості). Як і на попередньому етапі дослідження, ми підсаджували по дві матки у нуклеуси, відпускали їх через 24 години, та визначали переможців.

Окрім того, ми провели подальші дослідження на двох групах маток, по-перше щоб переконатися, що матки виведені зі старших личинок були нижчої якості; по-друге - для визначення ступеня варіації між деякими морфологічними ознаками двох типів маток.

Для цього ми вибірково відібрали маток (ті, що не приймали участь у попередньому етапі дослідження) та здійснили їх оцінку за такими морфометричними промірами: маса тіла, ширина грудей; довжина грудей, ширина крила, довжина крила, об'єм великої отруйної залози, об'єм сперматеки та кількість яйцевих трубочок у правому яєчнику (Броварський, 2017).

В процесі дослідження було визначено кількість прийнятих личинок на маточне вирощування, кількість неплідних маток, що одержані у процесі дослідження. Поряд з цим визначили кількість «маток-переможців» та їх вік.

Отриманий цифровий матеріал опрацьовували методом варіаційної статистики з використанням критерію Стьюдента (Ібатуллін, 2017). Вираховували середні арифметичні величини (M) і похибки середніх арифметичних (±m). Результати середніх значень вважали статистично вірогідними за р<0,05 -*, р<0,01 -**, р<0,001 -***. Для розрахунків використані комп'ютерні програми Microsoft Excel.

Результати досліджень

Аналізуючи результати досліду з виведення маток з личинок різного віку, та їх виживання під час підсадки у сім'ї (табл. 1), нами не було встановлено суттєвої різниці у прийомі личинок на маточне вирощування як у першому так і другому досліді.

Аналізуючи результати виграних боїв при підсадці маток у нуклеуси, спостерігалася тенденція до переважання старших маток над молодими, що народжувалися на 48 год пізніше перших, так у першому досліді старші матки виграли 66,6% боїв, а молоді матки - лише 33%. У другому досліді спостерігалася аналогічна тенденція до переважання старших маток над молодими, 61% виграних боїв проти 37,8% відповідно (p<0,01).

Вивчаючи показники маси неплідних маток, що одержані в другому досліді (табл. 2), встановлено, що матки вирощені з 6-ти годинних личинок переважали за масою на 4,8% маток вирощених із 48 год. личинок (p<0,05), поряд з цим вони мали на 15,2% більший об'єм сперматеки (p<0,01) та на 16,6% об'єм отруйної залози (p<0.01).

Різниці у морфометричних промірах та кількості яйцевих трубочок у яєчниках маток вирощених із личинок молодшого та старшого віку не встановлено.

Обговорення результатів. Результати двох дослідів наочно демонструють, що заміна матки є невипадковим явищем. Вплив віку личинки з яких виводиться матка був значним, так бджоли вирощували більше маток з личинок 6-ти годинного віку. Цей ефект підтверджується й іншими дослідниками (Hatch et al., 1999; Sharma Shivani, 2021), якими було з'ясовано, що всі маточники закладаються у продовж перших 48 годин після втрати матки, скоріше за все це зумовлено відсутністю маточного феромону у бджолиній сім'ї (Bortolotti L, 2014). Однак, величина даного періоду може бути умовною, для зручності використання при проведенні досліджень. Припускаючи це, сім'ї можуть відбудовувати лише певну кількість рятункових маточників впродовж перших 2-х діб, після чого вирощування нових личинок зменшується.

Однак у наших дослідженнях такого ефекту не помічалося, це наводить на думку, що схильність робочих бджіл до вирощування маток не обов'язково зменшується з часом, а скоріше за все змінюється оптимальний вік личинки з яких бджоли вирощують маток. Таким чином, дані про вирощування маток з двох експериментів свідчать про те, що як вік личинок, так і час осиротіння сім'ї є важливими факторами, які впливають на процес заміни матки.

Процес вирощування маток у другому досліді ілюструє, що бджоли на етапі вибору личинок на маточне виховання не надавали суттєвої переваги молодим личинкам перед старшими, як запоруці одержання маток кращої якості. Це свідчить про те, що для бджолиної сім'ї, якість майбутньої матки не відіграє суттєвого значення на даному етапі. Оскільки практично однакову кількість маток було вирощено як з молодих личинок, так і з личинок 2-х добового віку.

Матки у першій групі були значно важчі, мали більший об'єм сперматеки та отруйної залози, можна припустити, що вони мають вищу репродуктивну якість. Однак суттєвої різниці в кількості яйцевих трубочок нами не було встановлено. Зважаючи на те, що кількість яйцевих трубочок у яєчниках є найважливішим аспектом якості матки, (оскільки це прямий показник плодючості матки), ми не можемо очікувати якогось переважаючого вирощування маток з молодих личинок. Тим не менш, схоже, що майбутній репродуктивний потенціал не має відношення до вирощування та заміни маток на даному етапі заміни маток.

Чинники, які можуть забезпечити цю перевагу, наприклад, міцніша кутикула або підвищена секреція феромонів є чисто спекулятивними на даний момент. Поряд з тим, бійки між матками є ще одним механізмом, який проявляється у сім'ях які виводять маток на заміну раптово зниклим, у цьому випадку бджоли бажають вивести матку так швидко, як це тільки можливо. При цьому старші матки знищують маточники з матками конкурентками ще до їх народження, що надає їм перевагу (De Grandi-Hoffman et al., 1998). Виявляється, що вибір матки бджолами може бути спрямований на скорочення безрозплідного періоду у сім'ї, а не для одержання якісних маток. З іншого боку, не встановлено суттєвих відмінностей у якості маток у нашому дослідженні, щоб виявити значний ефект впливу саме якості матки. Незважаючи на це, вік маток є вирішальним фактором під час їх вирощування так і їх виживаємості у випадку заміни у природних умовах.

В цілому, регулювання появи чисельності маток за природних способів їх заміни у сім'ях, швидше за все регулюється екологічними факторами та генетичною структурою бджолиної сім'ї (Visscher, 2018).

Таблиця 2 Якість бджолиних маток залежно від віку личинок з яких вони були вирощені, (М ± m)

Показники

Матки вирощені з личинок віком:

6 год

48 год

Маса неплідної матки, мг

188±0,16*

1 79±0,17

Ширина грудей, мм

4,76 ±0,262

4,69 ±0,205

Довжина грудей, мм

4,68 ±0,219

4,68 ±0,241

Ширина крила, мм

3,29 ±0,146

3,21 ±0,103

Довжина крила, мм

9,90 ±0,199

9,77 ±0,316

Кількість яйцевих трубочок

334±58

375±73

Об'єм сперматеки, мм3

1,51 ±0,293**

1,28 ±0,231

Об'єм отруйної залози, мм3

1,32 ±0,546*

1,10 ±0,280

Примітка: * - р<0,05; ** - р<0,01

неплідний матка бджолиний сім'я

Висновки та перспективи подальших досліджень

За результатами проведених досліджень встановлено, що процес виживаємості матки за природних умов їх виведення та заміни у сім'ях, залежить від віку матки, а не від її якості. Старші матки (вирощені з личинок 2-х добового віку) мають перевагу під час боротьби з молодими матками (вирощені з 6-ти годинних личинок). Отже важливим чинником, який впливає на результат виживаємості матки за природних способів заміни у бджолиних сім'ях, є черговість їх народження, тобто вихід маточника.

Таким чином взаємодія між внутрішніми бойовими здібностями маток і побічним, але в значній мірі невідомим впливом робочих бджіл, що також можуть регулювати процес заміни маток у сім'ях, ілюструючи важливість цього процесу в житті медоносних бджіл.

В подальших дослідженнях планується з'ясувати вплив інших чинників на вибір та прийом матки бджолиною сім'єю.

Список літератури

1. Ібатуллін І.І., Жукорський О.М., Бащенко М.І., та ін. Методологія та організація наукових досліджень у тваринництві. Київ. Аграр. наука, 2017.

2. Броварський В.Д., Бріндза Я., Отченашко В.В., Повозніков М.Г., Адамчук Л.О. Методика дослідної справи у бджільництві: Навчальний посібник. К.: Видавничий дім «Вініченко». 2017. 166с.

3. Разанова О., Панібратюк О. Якість бджолиних маток в залежності від терміну і способу їх виведення. Словацький міжнародний науковий журнал. Словаччина: Братислава. 2020. № 48, т. 1. С. 23-29.

4. Bortolotti L, Costa C. Chemical Communication in the Honey Bee Society. In: Mucignat-Caretta C, editor. Neurobiology of Chemical Communication. Boca Raton (FL): CRC Press/Taylor & Francis. 2014. Chapter 5.

5. David R. Tarpy, Shanti Hatch, David J.C. Fletcher, The influence of queen age and quality during queen replacement in honeybee colonies, Animal Behaviour, Volume 59, Issue 1. 2000. P 97-101.

6. De Grandi-Hoffman G., Watkins J.C., Collins A.M., Loper G.M., Martin J.H., Arias M.C., Sheppard W.S. Queen developmental time as a factor in the Africanization of European honey bee (Hymenoptera: Apidae) populations. Annals of the Entomological Society of America. 1998. 91. Р. 52-58.

7. De Souza D.A., Hartfelder K.H., Tarpy D.R. Effects of larval age at grafting and juvenile hormone on morphometry and reproductive quality parameters of in vitro reared honey bees (Hymenoptera: Apidae). Journal of Economic Entomology. 2019. 112(5). P. 2030-2039.

8. Estoup A., Solignac M., Cornuet J. Precise assessment of the number of patrilines and of genetic relatedness in honeybee colonies. Proceedings of the Royal Society of London, Series B. 2016. 258. P 1-7.

9. Fukuda H., Sakagami S.F. Worker brood survival in honeybees. Researches of Population Ecology. 2019. 10. P 31-39.

10. Hatch S., Tarpy D.R., Fletcher D.J.C. Worker regulation of emergency queen rearing in honey bee colonies and the resultant variation in queen quality. Insectes Sociaux. 1999. 46. P 372-377.

11. Ozbakir G.O. Effects of rearing method on some morphological and reproductive organ characteristics of queen honey bees (Apis mellifera L.). Med Weter. 2021. 77. P 89-94.

12. Reeve H.K., Ratnieks F.L.W. Queen-queen conflicts in polygynous societies: mutual tolerance and reproductive skew. In: Queen Number and Sociality in Insects (Ed. by L. Keller). New York: Oxford. 2013. P 45-85.

13. Sharma Shivani, Lovleen General review on artificial queen rearing in honey bees Journal of Entomological Research, 2021. Volume: 45. Issue: 2. P 316-323.

14. Visscher P.K. Colony integration and reproductive conflict in honey bees. Apidologie. 2018. 29. P. 23-45.

15. Visscher P.K. Effect of location within the nest on acceptance of queen cells in honeybee colonies. Journal of Apicultural Research. 2016. 25. P 154-157.

16. Yu L., Shi X., He X., Zeng Z., Yan W., Wu X. High-quality queens produce high-quality offspring queens. Insects. 2022. 13(5). P 486.

References

1. Bortolotti L., Costa C. (2014). Chemical Communication in the Honey Bee Society. In: Mucignat-Caretta C, editor. Neurobiology of Chemical Communication. Boca Raton (FL): CRC Press/Taylor & Francis. 2014. Chapter 5.

2. Brovarskyi V.D., Brindza Ya., Otchenashko V.V., Povoznikov M.H., Adamchuk L.O. (2017). Metodykadoslidnoi spravyubdzhilnytstvi [Methodologyofresearchinbeekeeping]: navchalnyi posibnyk. K.: Vydavnychyi dim «Vinichenko» [In Ukrainian].

3. David R. Tarpy, Shanti Hatch, David J.C. Fletcher, (2000). The influence of queen age and quality during queen replacement in honeybee colonies, Animal Behaviour, Volume 59, Issue 1. pp. 97-101. [In English].

4. De Grandi-Hoffman G., Watkins J.C., Collins A.M., Loper G.M., Martin J.H., Arias M.C., Sheppard W.S. (1998). Queen developmental time as a factor in the Africanization of European honey bee (Hymenoptera: Apidae) populations. Annals of the Entomological Society of America. 91. pp. 52-58.

5. De Souza D.A., Hartfelder K.H., Tarpy D.R. (2019). Effects of larval age at grafting and juvenile hormone on morphometry and reproductive quality parameters of in vitro reared honey bees (Hymenoptera: Apidae). Journal of Economic Entomology. 112(5). pp. 2030-2039.

6. De Souza D.A., Hartfelder K.H., Tarpy D.R. (2019). Effects of larval age at grafting and juvenile hormone on morphometry and reproductive quality parameters of in vitro reared honey bees (Hymenoptera: Apidae). Journal of Economic Entomology. 112(5). pp. 2030-2039.

7. Estoup A., Solignac M., Cornuet J. (2016). Precise assessment of the number of patrilines and of genetic relatedness in honeybee colonies. Proceedings of the Royal Society of London, Series B. 258. pp. 1-7.

8. Fukuda H., Sakagami S.F. (2019). Worker brood survival in honeybees. Researches of Population Ecology. 10. pp. 31-39.

9. Hatch S., Tarpy D.R., Fletcher D.J.C. (1999). Worker regulation of emergency queen rearing in honey bee colonies and the resultant variation in queen quality. Insectes Sociaux. 46. pp. 372-377.

10. Ibatullin I.I., Zhukorskyi O.M., Bashchenko M.I. (2017). Metodolohiia ta orhanizatsiia naukovykh doslidzhen u tvarynnytstvi [Methodology and organization of scientific research in animal husbandry]. Kyiv. Ahrar. nauka, [In Ukrainian].

11. Ozbakir G.O. (2021). Effects of rearing method on some morphological and reproductive organ characteristics of queen honey bees (Apis mellifera L.). Med Weter. 77. pp. 89-94.

12. Ozbakir G.O. (2021). Effects of rearing method on some morphological and reproductive organ characteristics of queen honey bees (Apis mellifera L.). Med Weter. 77. pp. 89-94.

13. Razanova O., Panibratiuk O. (2020). Yakist bdzholynykh matok v zalezhnosti vid terminu i sposobu yikh vyvedennia [The quality of queen bees depending on the term and method of their hatching]. Slovatskyi mizhnarodnyi naukovyi zhurnal. Slovachchyna: Bratyslava. № 48, t. 1. S. 23-29. [In Ukrainian].

14. Reeve H.K., Ratnieks F.L.W. (2013). Queen-queen conflicts in polygynous societies: mutual tolerance and reproductive skew. In: Queen Number and Sociality in Insects (Ed. by L. Keller). New York: Oxford. pp. 45-85.

15. Sharma Shivani, Lovleen (2021). General review on artificial queen rearing in honey bees Journal of Entomological Research, Volume: 45. Issue: 2. pp. 316-323.

16. Visscher P.K. (2016). Effect of location within the nest on acceptance of queen cells in honeybee colonies. Journal of Apicultural Research. 25. pp. 154-157.

17. Visscher P.K. (2018). Colony integration and reproductive conflict in honey bees. Apidologie. 29. pp. 23-45.

18. Yu L., Shi X., He X., Zeng Z., Yan W., Wu X. (2022). High-quality queens produce high-quality offspring queens. Insects. 13(5). P. 486.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Особливості призначення судово–психіатричної і судово–психологічної експертизи. Значення висновків судово–психіатричної і судово–психологічної експертизи для провадження в кримінально–процесуальному праві України.

    реферат [25,9 K], добавлен 03.08.2007

  • Особливості призначення судово-психіатричної і судово-психологічної експертизи. Значення висновків судово-психіатричної і судово-психологічної експертизи для провадження в кримінально–процесуальному праві України.

    реферат [26,6 K], добавлен 09.08.2007

  • Поняття та призначення судово-бухгалтерської експертизи, основні принципи та підстави її здійснення, нормативно-законодавче обґрунтування. Стадії підготовки та реалізації судово-бухгалтерської експертизи на підприємстві, правила формування звіту.

    контрольная работа [23,5 K], добавлен 06.11.2010

  • Правова природа експертизи. Визначення та основні риси експертизи у кримінальному процесі України. Підстави призначення і проведення експертизи. Процесуальний порядок провадження експертизи. Види експертизи у кримінальному судочинстві.

    курсовая работа [61,2 K], добавлен 16.03.2007

  • Види судових експертиз. Поняття та метод судово-бухгалтерської експертизи, її призначення та проведення, застосування при розслідуванні та розгляді кримінальних і цивільних справ, відмінності від ревізії. Взаємодія слідчого з експертом-бухгалтером.

    контрольная работа [24,4 K], добавлен 12.03.2012

  • Сутність судово-бухгалтерської експертизи (СБЕ), порядок її призначення та проведення. Джерела даних про операції та явища, фактичні обставини яких необхідно встановити в процесі проведення СБЕ. Комплексна класифікація об'єктів, методичні прийоми СБЕ.

    реферат [73,0 K], добавлен 13.12.2011

  • Фактори, що вплинули на становлення судово-бухгалтерської експертизи. Основні етапи розвитку судово-бухгалтерської експертизи. Розвиток сучасної судової бухгалтерії в Україні. Форми застосування знань з бухгалтерського обліку в судовому процесі.

    реферат [33,8 K], добавлен 25.03.2014

  • Дослідження повноважень експерта-бухгалтера у судовому процесі, участь якого передбачена процесуальним правом. Виявлення обставин, які сприяють вчиненню правопорушень у провадженні судово-бухгалтерської експертизи. Оцінка висновку експертизи слідчим.

    контрольная работа [85,2 K], добавлен 15.12.2011

  • Правова природа експертизи. Визначення та основні риси експертизи у кримінальному процесі України. Підстави призначення і проведення експертизи. Процесуальний порядок провадження експертизи. Висновок експерта.

    курсовая работа [61,0 K], добавлен 15.08.2007

  • Специфіка класифікації злочину в залежності від характеристики потерпілої від незаконного проведення аборту. Класифікація потерпілих, згода на проведення аборту, кримінологічна характеристика. Завдання судово-медичної експертизи при кримінальному аборті.

    реферат [24,2 K], добавлен 28.02.2010

  • Поняття експертизи в кримінальному провадженні, її види. Система судово-експертних установ в Україні. Підготовка матеріалів і формулювання питань експерту. Види зразків і тактика їх отримання для проведення експертизи. Оцінка і використання висновку.

    курсовая работа [53,5 K], добавлен 05.11.2013

  • Поняття судової експертизи, правила та юридичні підстави її підготовки і призначення. Загальна характеристика основних нормативно-правових актів, що регулюють судово-експертну діяльність. Аналіз сучасних можливостей судових експертиз у слідчій діяльності.

    реферат [23,9 K], добавлен 14.10.2010

  • Негативні модифікації молодіжної свідомості в сучасному суспільстві. Кримінальна відповідальність підлітків згідно Кримінального кодексу України. Призначення судової психологічно-психіатричної експертизи. Вживання примусових заходів виховного характеру.

    реферат [663,0 K], добавлен 16.11.2009

  • Розгляд питань щодо використання психологічних знань в юрисдикційному процесі: які особи можуть бути залучені для проведення судово-психологічної експертизи; до чиєї компетенції відноситься встановлення стану сильного душевного хвилювання людини.

    презентация [294,8 K], добавлен 08.11.2011

  • Криміналістична характеристика вбивства матір'ю новонародженої дитини. Типові слідчі ситуації й обставини, які підлягають встановленню по справах про дітовбивства. Тактика огляду місця події, допиту підозрюваного, призначення судово-медичної експертизи.

    курсовая работа [41,9 K], добавлен 11.10.2012

  • Історія застосування під час розгляду справ у судах спеціальних знань з бухгалтерського обліку та фінансів. Класифікація судових експертиз. Особливості додаткової і повторної судово-бухгалтерської експертиз, їх завдання, порядок призначення та висновок.

    контрольная работа [27,2 K], добавлен 12.03.2012

  • Поняття та зміст судово-експертної діяльності на сучасному етапі розвитку суспільства. Правове обрунтування етапів та складових судової експертизи. Вимоги до особи судового експерта з урахуванням володіння необхідними знаннями, вміннями і навичками.

    статья [15,9 K], добавлен 21.09.2017

  • Каліграфічний, прикметоописовий та графометричний етап розвитку судового почеркознавства. Предмет, завдання та об’єкти судово-почеркознавчої експертизи. Можливості експертизи у вирішенні ідентифікаційних, діагностичних та класифікаційних завдань.

    дипломная работа [256,8 K], добавлен 18.01.2014

  • Особливості діяльності прокурора у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру (ПЗМХ). Необхідність реорганізації психіатричної експертизи у психолого-психіатричну. Форма та зміст клопотання про застосування ПЗМХ.

    статья [22,4 K], добавлен 06.09.2017

  • Визначення місця, цілі і ролі допиту свідка в сучасному кримінальному процесі. Аналіз психологічних особливостей формування показань свідків. Характеристика тактичних прийомів проведення допиту і особливості допиту неповнолітніх, глухих і німих свідків.

    курсовая работа [30,1 K], добавлен 21.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.