Поняття повідомлення про підозру в кримінальному провадженні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поняття повідомлення про підозру в кримінальному провадженні

Бордюг Ольга Іванівна

здобувач вищої освіти

ННІ права та інноваційної освіти

Науковий керівник:

Шиян Анатолій Григорович

старший викладач кафедри кримінально-правових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Повідомлення про підозру займає особливе місце в структурі досудового розслідування. Воно підводить підсумок проведеної до того часу роботи, зібраним доказам, у більшості визначає подальше спрямування кримінального провадження і є початковим моментом притягнення до кримінальної відповідальності. Даний акт означає появу в кримінальному судочинстві нового учасника процесу - підозрюваного.

Правильне вирішення питання щодо повідомлення особи про підозру сприяє досягненню таких перспективних завдань кримінального провадження, як: зміцнення законності та правопорядку, охорона інтересів суспільства, прав і свобод громадян, та виховання їх в дусі дотримання Конституції України і відповідних законів.

Системний аналіз норм Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) з приводу правової регламентації повідомлення про підозру свідчить, що в чинному кримінальному процесуальному законодавстві не міститься нормативного визначення поняття «повідомлення про підозру», хоча в цілій низці статей цього закону законодавець згадує про «привід підозри», «обґрунтовану підозру», «суть підозри» та «підставу для підозри». Також не містить подібного роз'яснення й положення глави 22 КПК, які безпосередньо присвячені регламентації даного інституту. Лише в ст. 277 КПК визначено зміст письмового повідомлення про підозру; в ст. 276 КПК дається вичерпний перелік випадків обов'язкового повідомлення про підозру та порядок здійснення такого повідомлення, а в статтях 278, 279 та 481 КПК встановлено процесуальні аспекти повідомлення особі про підозру [1].

Актуальність даного питання підтверджується значною кількістю публікацій і думок науковців. Наприклад, спроби розкрити поняття повідомлення про підозру зроблено в наукових працях таких учених, як О.В. Баганець, І.В. Гловюк, О.В. Іващенко, Я.О. Ковальова, М.А. Погорецький, І.В. Роганюк, Л.Д. Удалова, А.Р. Туманяц, О.В. Фараон, А.Я. Хитра та інших. Однак й досі однозначної точки зору з приводу розуміння повідомлення про підозру немає.

На сьогодні точаться бурхливі дискусії серед науковців та практичних працівників про зміст, правову природу та значення інституту повідомлення про підозру. При цьому слід мати на увазі, що відповідно до положень п. 11 ч. 2 ст. 36 КПК прокурор уповноважений повідомляти особі про підозру. Виходячи із цього, можна сказати, що керівна роль у вчиненні цієї процесуальної дії відводиться власне прокурору, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням [1].

Правова природа повідомлення про підозру в кримінальному провадженні надзвичайно складна, унаслідок чого в доктрині кримінального процесу зазначене поняття розглядається в багатьох аспектах.

Для підтвердження багатоманітності розуміння поняття повідомлення про підозру наведемо міркування деяких науковців. Наприклад, О.В. Фараон зазначає, що повідомлення про підозру - це один із важливих і відповідальних актів стадії досудового розслідування кримінального провадження, який, відтак має визначену процесуальну форму та зміст [2, с. 22].

Н.С. Карпов вказує, що повідомлення про підозру є одним із найважливіших процесуальних рішень, яке приймає під час проведення досудового розслідування прокурор або слідчий за погодженням з прокурором [3, с. 132].

Схоже визначення пропонують М. Гузела та А. Палюх. На їхню думку, повідомлення особі про підозру - це інститут кримінального процесуального права, який полягає у вчиненні процесуальних дій компетентним державним органом чи посадовою особою (прокурором або за його погодженням слідчим), що реалізуються у відповідному правозастосовному акті, що спричиняє притягнення особи до кримінальної відповідальності та набуття цією особою процесуального статусу (підозрюваного), а також створює передумови для подальшого руху кримінального провадження та виконання завдань кримінального судочинства [4, с. 253].

Заслуговує своєї уваги також погляд А.М. Погорецького та В.О. Гринюка, які повідомлення про підозру розглядають у таких контекстах: 1) процесуальна діяльність, зміст якої полягає у складанні слідчим або прокурором письмового повідомлення про підозру та його врученні особі, відповідно до ст. ст. 276-279 КПК України; 2) процесуальна дія; 3) етап стадії досудового провадження та форма повідомлення; 4) процесуальне рішення; 5) етап досудового розслідування тощо [5, с. 63].

Також варто зазначити, що поняття повідомлення про підозру, на нашу думку, можна розглядати: по-перше, у широкому та вузькому значенні; подруге, у матеріальному та процесуальному аспектах.

У широкому розумінні повідомлення про підозру - це інститут кримінального процесуального права, який включає в себе відносно самостійні правові норми, спрямовані на врегулювання правовідносин, які виникають між учасниками кримінального провадження у зв'язку зі здійсненням повідомлення про підозру, його зміною та полягає у вчиненні прокурором або слідчим, дізнавачем за погодженням із прокурором процесуальних дій, що реалізуюся у відповідному правозастосовному акті, за наявності якого особа набуває процесуального статусу підозрюваного, а також створює передумови для подальшого руху кримінального провадження та виконання завдань кримінального судочинства.

У вузькому значенні повідомлення про підозру - це процесуальна дія, яка полягає у висуненні уповноваженою службовою особою припущення на підставі наявних доказів у кримінальному провадженні щодо вчинення особою кримінального правопорушення, що складається в письмовій формі відповідно до кримінального процесуального законодавства.

У матеріальному аспекті повідомлення про підозру розглядається як процесуальний документ, складений уповноваженою особою відповідно до вимог КПК, що має містити: зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; стислий виклад обставин кримінального правопорушення та викладення прав підозрюваного. кримінальний процесуальний кодекс підозра

Щодо процесуального розуміння даного поняття, то під ним розуміється сукупність процесуальних дій, які направлені на: а) пред'явлення особі, яка на переконання слідчого, дізнавача та/або прокурора ймовірно вчинила кримінальне правопорушення, письмового повідомлення про підозру; б) вручення письмового повідомлення про підозру та роз'яснення підозрюваному його прав; в) зміну повідомлення про підозру у випадках, передбачених ст. 279 КПК.

Важливою складовою ґрунтовного дослідження даного визначення є аналіз ознак повідомлення особі про підозру. Найповнішу характеристику з приводу цього надала вчена А.Я. Хитра. Зокрема, вона зазначає, що повідомлення про підозру: є проміжним результатом вирішення кримінального провадження, тобто його подальший рух, і підсумком процесу вирішення питання про початок процедури притягнення особи до кримінальної відповідальності; адресується чітко визначеному суб'єкту, тобто є засобами індивідуальної правової регламентації кримінальних процесуальних відносин; має певну встановлену кримінальним процесуальним законом форму документа; є актом застосування норм кримінального процесуального права; виходить від компетентних органів держави, їх посадових осіб (прокурора, слідчого) і є категоричним, офіційно владним, обов'язковим для виконання [6, с. 350].

Отже, підсумовуючи вищевикладене, можна сказати, що повідомлення про підозру є одним із важливих процесуальних рішень, яке приймає прокурор або слідчий, дізнавач за погодженням з прокурором під час здійснення кримінального провадження у стадії досудового розслідування. Незважаючи на достатній накопичений позитивний досвід реалізації норм КПК України, окремі проблемні моменти інституту повідомлення особі про підозру залишаються ще не до кінця вирішеними і вимагають розроблення принципово нових нормативних приписів з урахуванням не тільки науково-обґрунтованих напрацювань, а й досвіду та потреб судово-слідчої практики.

Список використаних джерел

1. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 9-10, № 11-12, № 13. Ст 88.

2. Фараон О.В. Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ. 2016. 247 с.

3. Карпов Н.С. Наслідки незаконного повідомлення про підозру у кримінальному провадженні. Науковий вісник Херсонського державного університету. Херсон. 2014. Вип. 5. Т 3 С. 132-136.

4. Гузела М., Палюх А. Поняття повідомлення про підозру в кримінальному провадженні. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки: збірник наукових праць. 2017. № 876. С. 249-254.

5. Погорецький А.М., Гринюк В.О. Повідомлення судді про підозру: проблемні питання правового регулювання, теорії та практики. Вісник кримінального судочинства. 2018. № 2. С. 58-71.

6. Хитра А.Я. Визначення поняття повідомлення про підозру у кримінальному провадженні. Теорія та практика правоохоронної діяльності: Міжнар. наук.-практ. конф. (11 листопада 2016 року). Львів: ЛьвДУВС. 2016. С. 348-351.

Размещено на Allbest.ru