Виклики застосування механізмів децентралізованого судочинства як альтернативного способу вирішення спорів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виклики застосування механізмів децентралізованого судочинства як альтернативного способу вирішення спорів

Васько В.А.

аспірант Державної наукової установи "Інститут інформації, безпеки і права НАПрН України"

Зі збільшенням транскордонних взаємозв'язків, які стали можливими за рахунок швидкого обміну інформацією традиційні централізовані системи, в тому числі й ті, що забезпечують здійснення правосуддя, стикаються з безпрецедентними викликами. Зростаюча поширеність нових видів спорів у онлайн-спільнотах часто за участю анонімних або псевдо- німних користувачів, які походять з різних правових юрисдикцій, стимулює інтерес до розробки інноваційних методів вирішення конфліктів.

Однією з відповідей на такі виклики стала індустрія онлайн вирішення суперечок (далі - ОВС), що використовує ІТ технології для сприяння механізмам альтернативного вирішення спорів (далі - АВС). Іншими словами, ОВС по суті означає проведення процесів АВС в режимі онлайн [1]. На сьогодні ОВС охоплює широкий спектр способів врегулювання конфліктів включаючи механізми переговорів, медіації, посередництва, арбітражу та інші. Гібридні процеси, які поєднують як онлайн, так і офлайн елементи, також входять до сфери застосування ОВС [1].

Нині численні платформи електронної комерції пропонують власні системи ОВС. Проте наявні рішення у цій сфері не відповідають очікуваному трансформаційному потенціалу, пропонуючи лише незначні вдосконалення існуючих методів врегулювання конфліктів. Саме тому сучасні технології, такі як блокчейн та похідні від неї технології були покликані створити нові механізми АВС у віртуальному середовищі.

Застосування технології блокчейн у сфері ОВС породило нову парадигму, що в наукових колах більш відома під назвою "децентралізоване судочинство" (далі - ДС). Один із перших кроків у формалізації визначення децентралізованого судочинства було зроблено авторитетними вченими у галузі правого регулювання застосування технології блокчейн Федеріко Астою та Бруно Деффайнсом. Науковці стверджують, що для того, щоб система вирішення спорів вважалася системою децентралізованого судочинства, остання повинна відповідати трьом умовам: 1) бути побудованою як децентралізована автономна організація DAO на архітектурі технології блокчейн, 2) ґрунтуватися на механізмі, що використовує криптоекономічні стимули, і 3) створювати відчуття справедливості [2].

Застосування технології блокчейн сприятиме підвищенню рівня довіри до індустрії ОВС. Специфічний спосіб прийняття рішень через систему голосування вузлами мережі блокчейн-спільноти забезпечує цілісність процесу вирішення спорів і запобігає будь-яким маніпуляціям щодо роботи з доказами, відбором незалежних суддів тощо. Система ОВС будучи створена на основі блокчейну гарантує, що процес вирішення спорів відбуватиметься виключно за заздалегідь погодженими її учасниками правилами, які відповідатимуть принципу "код - це закон" [3].

Децентралізовані системи судочинства мають певну схожість з традиційними механізмами АВС, зокрема арбітражем. Обидва мають на меті забезпечити альтернативні шляхи вирішення спорів поза межами традиційних судових систем. Однак, між децентралізованим арбітражем і традиційним арбітражем існують суттєві відмінності. Традиційний арбітраж, як правило, має більш централізовану та формалізовану структуру зі встановленими міжнародними та національними інституціями правилами. З іншого боку, децентралізованому арбітражу бракує такого уніфікованого підходу до регулювання [4]. спор медіація арбітраж

Відсутність централізованого органу в децентралізованому арбітражі може бути як сильною стороною, так і викликом. З позитивного боку, це може підвищити ефективність, прозорість та нейтральність процесу. Смарт-контракти можуть автоматизувати певні аспекти арбітражу, а децентралізований характер може зменшити ризик упередженості. Однак відсутність єдиної нормативної бази викликає занепокоєння щодо застосовного права під час вирішення конфліктів системами ДС, що в свою чергу має значний вплив на послідовність вирішення спорів та захист прав і свобод учасників індустрії ОВС.

Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, (далі -Конвенція), є фундаментальним інструментом у сфері міжнародного арбітражу. Проте між науковцями точаться дискусії щодо того чи можуть її положення застосовуватись до децентралізованого судочинства, оскільки в ній прямо передбачено, що "Конвенція застосовується щодо визнання та приведення у виконання арбітражних рішень, винесених на території держави іншої, ніж та держава, де запитується визнання та приведення у виконання таких рішень" [5,6]. Натомість у децентралізованих системах, у випадку анонімності учасників, арбітражний процес може взагалі не мати чіткого територіального зв'язку, а в іншому випадку може залучати сторони та арбітрів з різних правових юрисдикцій. Таким чином, невизначеність щодо юрисдикції формально суперечить застосуванню норм Конвенції до концепції децентралізованого судочинства.

Ще одна проблема застосування Конвенції до децентралізованого судочинства полягає в тому, що суди можуть відмовити у виконанні рішень, прийнятих за допомогою систем ДС на підставі ст. 5 Конвенції [5] або у випадку суперечності арбітражного рішення публічному порядку. Наприклад, суд може вважати, що одна зі сторін не мала можливості себе захистити, або що процедура арбітражу не відповідала вимогам законодавства країни, де відбувся арбітраж тощо.

Але з іншого боку, рішення, прийняті в системах децентралізованого судочинства, щодо конфліктів, які випливають з групи спорів пов'язаних із застосуванням блокчейну не будуть потребувати схвалення національними судами через самозабезпечувальний характер розумних контрактів, що лежать в основі ДС [3]. Тому проблематика правового регулювання та затвердження децентралізованих арбітражних рішень є більш актуальною для групи спорів не пов'язаних із застосуванням технології блокчейн та похідних від неї технологій.

Натомість, багато, хто з науковців взагалі заперечують можливість механізмів ДС вирішувати традиційні конфлікти. Наприклад, М. Бух- вальд стверджує, що система ДС є потенційно не придатною до вирішення складних економічних та правових спорів поза ланцюгом блоків за рахунок неможливості збору доказів у реальному часі [7].

Крім того, залишається проблема невідповідності ДС основним принципам АВС, що викликає значне занепокоєння щодо дотримання належної правової процедури, включаючи забезпечення основних прав та свобод учасників системи. Відтак для подолання цих викликів на нормативному рівні необхідно врегулювати механізми ДС. Але хоч з одного боку, регулювання і може забезпечити певну правову визначеність, котра буде запобігати можливим зловживанням від використання децентралізованого судочинства. З іншого боку, ДС ґрунтується на ідеї автономності та відсутності централізованого контролю, тому будь-яке регулювання з боку централізованих інституцій порушить його основні принципи.

Таким чином, нова парадигма децентралізованого судочинства породжує проблеми взаємодії між класичним правом та правом саморегулюючих систем блокчейну. У зв'язку з цим, як альтернативу правового регулювання ДС для вирішення спорів поза межами блокчейну ми пропонуємо розробити квазі-правові рекомендації, котрі не носитимуть імперативного характеру.

Також на сучасному етапі розвитку галузі децентралізованого судочинства оптимальним є використання гібридних процесів ОВС, так як це, наприклад, зробив один із цивільних судів Мексики в своєму рішенні від 28 травня 2021 року, визнавши та виконавши арбітражне рішення, що ґрунтується на блокчейн-протоколі [6]. Проте в цьому випадку суд не виконав безпосередньо рішення винесене платформою ДС, а виконав, рішення арбітражного суду, яке в свою чергу імплементувало рішення платформи децентралізованого судочинства Kleros у свій висновок по справі.

У даному випадку предмет спору існував поза межами блокчейну. Тому з метою виконання рішення винесеного платформою ДС, його необхідно було легалізувати. Після прийняття рішення в онлайн-режимі, арбітр в офлайн-режимі виніс рішення, яке включало в себе рішення прийняте платформою децентралізованого судочинства Kleros. Однак важливо відзначити, що в даній справі сторони погодились на використання механізмів ДС та боржник відмовився оскаржувати дане рішення в національному суді, хоч і мав на це право. Відтак неможливо передбачити, чи підтримав би суд подібне рішення за інших обставин. Таким чином, рано робити висновки, що механізми децентралізованого судочинства можна вважати альтернативним способом вирішення традиційних спорів.

Отже, на сьогодні використання механізмів децентралізованого судочинства для вирішення нескладних спорів похідних від застосування блокчейну та відповідно виконання таких рішень не викликає критичних зауважень за рахунок ключових особливостей самої технології. Натомість щоб такий механізм став прийнятним як альтернативний спосіб вирішення спорів поза блокчейн-середовищем він повинен відповідати концепції належної правової процедури, що в свою чергу суперечити- ме головній ідеї децентралізації таких систем. За відсутності правового регулювання ДС може слугувати виключно доповненням до існуючих механізмів ОВС та АВС.

Список використаних джерел

1. UNCITRAL Technical Notes on Online Dispute Resolution. New York, 2017. URL: https://bit.ly/3R9MieX.

2. Ast F., Deffains B. When Online Dispute Resolution Meets Blockchain: The Birth of Decentralized Justice. Stanford Journal of Blockchain Law and Policy. 2021. URL: https://bit.ly/3ujwywG.

3. Bergolla L., Seif K., Eken C. Kleros: A Socio-Legal Case Study Of Decentralized Justice & Blockchain Arbitration. SSRN Electronic Journal. 2021. URL: https://bit.ly/47CqVsx

4. Chevalier M. From Smart Contract Litigation to Blockchain Arbitration, a New Decentralized Approach Leading Towards the Blockchain Arbitral Order. Journal of International Dispute Settlement. 2021. Vol. 12, no. 4. P. 558-584. URL: https://bit.ly/49IZBtX

5. Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень: Конвенція Орг. Об'єдн. Націй від 10.06.1958 р. URL: https://bit. ly/3QOqsMD

6. Virues M. Accommodating Kleros as a Decentralized Dispute Resolution Tool for Civil Justice Systems: Theoretical Model and Case of Application. URL: https://bit.ly/46no2dt

7. Buchwald M. Smart Contract Dispute Resolution: The Inescapable Flaws of Blockchain-Based Arbitration, 168 U. Pa. L. Rev. 1369 (2020). URL: https://bit.ly/3G9XKRb

Размещено на Allbest.ru