Проблеми використання криміналістичних цифрових технологій документування наслідків війни

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

НАПрН України

НДІ вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса

Проблеми використання криміналістичних цифрових технологій документування наслідків війни

Негребецький В.В., к.ю.н., доцент, н.с.

Розслідування і документування воєнних злочинів - найважливіший напрямок у роботі правоохоронних органів України. Вирішальне значення має професійне, якісне, повне, всебічне, допустиме, вчасне та належне документування всіх елементів воєнного злочину. Станом на 20 листопада 2023 року Офісом Генеральної прокуратури зареєстровано понад 113 000 випадків воєнних злочинів та широкомасштабної агресії російської федерації проти України [1]. Задокументовані чисельні випадки руйнувань житлової інфраструктури, вбивств мирних жителів, мародерства та насильства. Зібрані докази згодом дозволять не лише довести, що ці злочини було вчинено, а й пов'язати їх із конкретними особами (злочинцями), висунути їм обґрунтовані обвинувачення та притягнути до відповідальності.

Документування переслідує не лише мету подальшого розслідування та притягнення до відповідальності.

Фіксація та збір фото, відео з відкритих джерел, інтерв'ювання та подальше цифрове архівування скоріш за все дозволить зберегти історію правдивою, без зайвих домислів, з неможливістю її спотворення будь-якою зі сторін. Зібрані вчасно, всебічно та якісно докази завжди несуть у собі сліди істини, від якої не захиститись ані державі-агресору, ані зраднику-політику. Правда завжди змусить порушника як мінімум домовлятись [2].

Задокументовані та поширені особисті історії людей, що зазнали насильство, жорстоке та нелюдське поводження, приниження людської гідності привернуть увагу недотичної частини суспільства до нестерпного збройного конфлікту та дасть можливість створити нові рекомендації та механізми захисту прав людини.

Документування та збережені факти руйнування, пошкодження, вбивства та інші воєнні злочини дозволять не лише претендувати, а і реально отримувати відшкодування, будь-то репарації, контрибуції, сатисфакції тощо. Ретельна фіксація дозволить включення точного опису минулого насильства в навчальні/освітні програми, у тому числі задля запобігання повторенню.

Сучасними завданнями цифрової криміналістики є пошук і аналіз цифрових слідів, аналіз даних, збирання доказової інформації у цифровому середовищі. Під цифровими доказами необхідно розуміти фактичні дані, які представлені у вигляді бінарного (двійкового) коду та містять інформацію, що має значення для об'єктивного вирішення справи [3]. В Україні створено цифрових платформ, призначених для збирання доказів воєнних злочинів в Україні, зокрема:

- Застосунок eyeWitness to Atrocities від Міжнародної асоціації юристів (IBA);

- Платформа WarCrimes (warcrimes.gov.ua) на базі Офісу Генерального прокурора України;

- War Crime Bot - для документування доказів порушень міжнародного гуманітарного права, прав людини і злочинів;

- TRIBUNAL UA - чатбот для фіксації фото-і відеодоказів вбивств, насильства, пограбувань цивільних або військових окупантами;

- SaveEcoBot - чатбот для повідомлень про злочини проти навколишнього середовища, що здійснюються на території України;

- Портал «Доказ» (dokaz.gov.ua);

- Портал «Культурні злочини» (culturecrimes.mkip.gov.ua) для збору доказів руйнування російською армією історичних та культурних пам'яток.

Так, на єдиній загальнодержавній платформі https://warcrimes.gov.ua/ здійснюється збирання та документування доказів про воєнні злочини держави - агресора. Таким чином, на базі Офісу Генерального прокурора України фактично було створено сучасну платформу для документування воєнних злочинів на Україні з можливістю надання документів, фото та відео. архівування цифровий доказ воєнний злочин

Вважаємо, що найбільш технічно оснащеним для потреб збору доказів воєнних злочинів є додаток від Міжнародної асоціації юристів «eyeWitness to Atrocities». Додаток розроблено за ініціативи Міжнародної асоціації юристів (IBA) в 2011 році. Користувачі програми завантажують свої кадри на захищений сервер для верифікації та безпечного зберігання. Фотографії та відео, зроблені за допомогою програми «eyeWitness to Atrocities», можна легко перевірити на предмет використання в якості доказів. Крім того, eyeWitness попіклуватиметься , щоб надані користувачем фото або відео були надані компетентним органам [4].

Офіс Верховного комісара ООН із прав людини та Центр з прав людини Каліфорнійського університету в Берклі у 2020 р. представили «практичний посібник щодо ефективного використання цифрової інформації у відкритому доступі для розслідування порушень міжнародного кримінального права з прав людини та гуманітарного права», який містить стандарти й методологічні підходи до «збору, збереження та аналізу інформації у відкритому доступі, яка може бути представлена як доказ у кримінальних процесах» [5].

Нажаль, норми Кримінального процесуального кодексу України не передбачають окремої категорії цифрових доказів. У КПК відсутнє визначення терміна «цифрові докази», не наведено докладного порядку їх вилучення, огляду, фіксування та зберігання. Тому у слідчих і суддів часто виникають труднощі у збиранні, оцінюванні цифрових доказів через відсутність у законодавстві України їх визначення, порядку фіксування й оцінки. При цьому використання цифрових доказів для документування випадків воєнних злочинів держави-агресора проти України є край необхідним. Документування не дасть можливості існувати та поширюватись брехливим спотворенням реальної історії боротьби України за незалежність.

Список використаних джерел

1. Злочини, вчинені в період повномасштабного вторгнення РФ станом на 20.11.23.

2. Shepitko, V.Y., Shepitko, M.V (2021) The role of forensic science and forensic examination in international cooperation in the investigation of crimes. Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, no. 28(1), pp. 179-186 (in English).

3. Звернення. (04.03.2022).

4. Шевчук В.М. Криміналістичне забезпечення розслідування воєнних злочинів: цифровізація, інновації, перспективи.

5. Галина Авдєєва, Ельжбета Живуцька-Козловська. Проблеми використання цифрових доказів у кримінальному судочинстві України та США.

6. Гладкий Д.В. Особливості використання програми «eyeWitness to Atrocities» в Україні для фіксації воєнних злочинів РФ // Державна безпека України в умовах російської агресії: актуальні питання експертно- криміналістичного та науково-технічного забезпечення: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції, 22 серпня 2023 р.: Том 2. Київ: ІСТЕ СБУ, 2023. С.29-31.

7. Протокол Берклі.

Размещено на Allbest.Ru