Проблемні питання нормативного забезпечення проведення випробувань безпілотних авіаційних комплексів на вплив зовнішніх факторів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблемні питання нормативного забезпечення проведення випробувань безпілотних авіаційних комплексів на вплив зовнішніх факторів

Вадим СІВАК доктор технічних наук, професор, провідний науковий співробітник, Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, м. Черкаси, Україна

Андрій ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри транспортних засобів та інженерного забезпечення охорони державного кордону, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький, Україна

Ірина ЛАППО кандидатка технічних наук, доцентка, Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, м. Черкаси, Україна

Володимир ЛЯШЕНКО кандидат технічних наук, старший дослідник, старший науковий співробітник, Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, м. Черкаси, Україна

Марина ГЕРАЩЕНКО наукова співробітниця, Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, м. Черкаси, Україна

Статтю присвячено аналізу нормативних документів щодо проведення випробувань безпілотних авіаційних комплексів на вплив зовнішніх механічних і кліматичних факторів. Одним із характерних напрямів розвитку форм і способів ведення збройної боротьби є широке застосування протидійними сторонами безпілотних авіаційних комплексів. Різноманіття безпілотної техніки на ринку озброєнь вимагає розробки чіткого методичного підходу до оцінки якості. Експериментальне визначення кількісних та якісних характеристик властивостей безпілотних авіаційних комплексів здійснюється шляхом проведення випробувань. Випробування є основним способом підтвердження заданих тактико-технічних характеристик та перевірки правильності обраних технічних рішень. Одним з видів випробувань, залежно від умов і місця проведення, є лабораторні випробування на вплив зовнішніх механічних і кліматичних факторів. Нормативною основою випробувань є система стандартів.

Через скасування державних військових стандартів системи ГОСТ В, які встановлювали рівень показників якості та склад, послідовність, загальні вимоги до проведення випробувань апаратури, приладів, пристроїв та обладнання військового призначення, виникла нагальна проблема нормативного забезпечення організації та проведення випробувань безпілотної техніки. Метою статті є аналіз нормативних документів щодо проведення випробувань безпілотних авіаційних комплексів на вплив зовнішніх факторів задля удосконаення методичного забезпечення випробувань. Визначено, що одним з основних напрямів вирішення проблеми нормативного забезпечення організації та проведення випробувань зразків безпілотної техніки є прийняття міжнародних стандартів як державних військових стандартів. Проаналізовано державні та військові стандарти, визначено основний перелік перевірок під час проведення випробувань безпілотних авіаційних комплексів на вплив механічних і кліматичних факторів. Установлено, що найбільш перспективним напрямом удосконалення методичного забезпечення випробувань безпілотних авіаційних комплексів на вплив зовнішніх факторів є застосування серії військових стандартів ВСТ 01.055.

Ключові слова: безпілотні авіаційні комплекси; випробування; зовнішні фактори; нормативне забезпечення; стандарт.

Sivak V., Dobrovolskyi A., Lappo I., Lyashenko V., Herashchenko M. Problematic issues of REGU-LATORY SUPPORT in the process of testing UNMANNED AERIAL SYSTEMS FOR THE IMPACT OF EXTERNAL FACTORS

The article is devoted to the analysis of regulatory documents on the testing of unmanned aerial systems on the impact of external mechanical and climatic factors. One of the characteristic directions of the development of forms and methods of armed struggle is the widespread use of unmanned aerial systems by opposing parties. The variety of unmanned vehicles on the arms market requires the development of a clear methodological approach to quality assessment. Experimental determination of the quantitative and qualitative characteristics of the properties of unmanned aerial systems is carried out by conducting tests. Tests are the main way to confirm the specified tactical and technical characteristics and verify the correctness of the selected technical solutions. One of the types of tests, depending on the conditions and location, is laboratory tests for the influence of external mechanical and climatic factors. The regulatory basis for testing is a system of standards. In connection with the abolition of the state military standards of the GOST V system, which established the level of quality indicators and the composition, sequence, general requirements for testing equipment, instruments, devices for military purposes, there was an urgent need for regulatory support for the organization and testing of unmanned aerial systems. It was determined that one of the main directions of solving the problem of normative support for the organization and testing of unmanned aerial systems is the adoption of international military standards as state ones.The purpose of the article is to analyze the regulatory documents on testing unmanned aerial systems for the influence of external factors in order to improve the methodological support of tests. It is determined that one of the main directions of solving the problem of regulatory support for the organization and testing of unmanned vehicles is the adoption of international standards as state military standards. The analysis of state and military standards was carried out, the main list of checks during the testing of unmanned aerial systems for the influence of mechanical and climatic factors was determined. It is established that the most promising direction for improving the methodological support of testing unmanned aerial systems for the impact of external factors is the use of a series of military standards VST 01.055.

Key words: unmanned aircraft systems; testing; external factors; regulatory support; standard.

ВСТУП

випробування безпілотний авіаційний

В умовах продовження збройної агресії російської федерації проти України одним із характерних напрямів розвитку форм і способів ведення збройної боротьби є широке застосування протидійними сторонами безпілотних авіаційних комплексів (БпАК). Як свідчить досвід ведення бойових дій, вони здатні суттєво підвищити ефективність вирішення завдань з ведення повітряної розвідки, організації радіоелектронної боротьби, забезпечити в режимі реального часу видачу цілевказівок вогневим засобам для знищення бойової техніки і живої сили противника [1].

Більшість країн світу, займаючись проблемами технічного переозброєння власних збройних сил, особливу увагу приділяють питанню розвитку безпілотної авіації. Створення БпАК було викликано перш за все прагненням забезпечити безпеку льотчику та зменшити витрати на виготовлення самого літального апарата, що обумовило широке застосування БпАК у бойових діях.

Різноманіття безпілотної техніки на ринку озброєнь вимагає розробки чіткого методичного підходу до оцінки якості. Експериментальне визначення кількісних та якісних характеристик властивостей БпАК здійснюється шляхом проведення випробувань на різних стадіях життєвого циклу. Випробування є основним способом підтвердження заданих тактико-тех- нічних характеристик та перевірки правильності обраних технічних рішень. Одним з видів випробувань БпАК, залежно від умов і місця проведення, є лабораторні випробування, зокрема на вплив зовнішніх чинників.

Постановка проблеми. На сьогодні Збройні Сили України отримують сучасні зразки озброєння та військової техніки (ОВТ), зокрема і безпілотну техніку, від країн-партне- рів НАТО. Ці зразки виготовлені та пройшли випробування на відповідність сучасним міжнародним авіаційним стандартам і стандартам НАТО. Вітчизняні підприємства, які розробляють і виготовляють БпАК, для досягнення сумісності та уніфікації з сучасними закордон- ними зразками, також почали впроваджувати стандарти НАТО.

Отже, актуальність дослідження обумовлена необхідністю удосконалення науково- методичного апарату оцінки міцності та стійкості БпАК до впливу зовнішніх чинників під час лабораторних випробувань згідно з міжнародними стандартами НАТО та авіаційними стандартами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз досліджень у галузі безпілотної авіації виявив, що на цей час значна увага була приділена таким питанням:

аналізу наявного стану проблем безпілотних літальних апаратів (БпЛА) в Україні та визначенню основних тенденцій сучасного та перспективного розвитку визначеного напрямку [2], [3];

створення, становлення та застосування безпілотної авіації у воєнних конфліктах сучасності [4]-[6];

теоретичної та практичної розробки та застосування БпАК [7], [8];

методики оцінки технічної досконалості та льотних даних тактичних БпАК, порівняльна оцінка бойових можливостей БпАК тощо [9].

Проте на сучасному етапі випробування бойових можливостей БпАК недостатньо дослідженим є питання науково-методичного забезпечення лабораторних випробувань БпАК до впливу механічних, кліматичних, електромагнітних чинників на відповідність міжнародним стандартам і стандартам НАТО.

Оскільки розробка високоточних зразків БпАК веде до необхідності створення нового покоління спеціалізованих систем контролю їх характеристик та параметрів під час випробувань, першочерговою необхідністю є вдосконалення системи випробувань, нормативною основою якої є система стандартів. Перш за все потребують перегляду стандарти, які регламентують підготовку та проведення випробувань, зокрема механічних і кліматичних, нових та модернізованих зразків БпАК.

Метою статті є аналіз та узагальнення основних положень нормативних документів щодо вирішення проблематики з науково-методичного забезпечення проведення випробувань БпАК з урахуванням впливу зовнішніх чинників.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

На сучасному етапі здійснення процедури з випробувальної діяльності нормативною основою у сфері оборони є національні, міждержавні стандарти на продукцію та послуги оборонного призначення, національні класифікатори, військові стандарти Міністерства оборони та інші нормативні документи [10].

Нормативною основою проведення лабораторних випробувань зразків озброєння та військової техніки є:

ДСТУ 3021-95. Випробування і контроль якості продукції. Терміни та визначення;

ДСТУ В-П 15.111:2019 - інші державні стандарти (типу ДСТУ, ДСТУ В);

державні стандарти, гармонізовані з міжнародними та регіональними (ДСТУ ІЕС, ДСТУ ISO та інші);

військові стандарти ВСТ.

Хоча термін дії старих комплексів стандартів ГОСТ В у свій час було продовжено до лютого 2022 року, постійно проводилась робота із скасування чинності цих комплексів стандартів і розробки національних військових стандартів. Зокрема наказом Державного підприємства “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (ДП “УкрНДНЦ”) від 28.12.2021 № 553 прийнято з наданням чинності з 1 серпня 2022 року ДСТУ В 20.39.101:2021 “Комплексна система загальних технічних вимог до озброєння та військової техніки. Основні положення” у зв'язку зі скасуванням ГОСТ В 20.39.101-76.

Основною метою вказаних комплексів стандартів було встановлення рівня показників якості апаратури, приладів, пристроїв і обладнання військового призначення (далі - апаратури). Визначено класифікацію апаратури залежно від умов експлуатації та бойового застосування. Усю апаратуру було поділено на 7 класів, які складалися з декількох груп виконання (табл. 1). Групи апаратури характеризуються сукупністю чинників впливу (механічних, кліматичних, електричних, електромаг-нітних та ін.), під час або після впливу яких апаратура має бути працездатна [11].

Належність до визначеної групи виконання встановлює склад, послідовність, загальні вимоги до проведення випробувань на відпо-відність вимогам нормативних документів, зокрема [12], [13]. Для кожної групи виконання встановлено перелік як обов'язкових пере-вірок, так і таких, що проводяться в тому випадку, якщо це визначено виробником у так- тико-технічному завданні (ТТЗ).

Таблиця 1

Класифікація апаратури військової техніки згідно з умовами експлуатації [11]

За нормами та методиками зазначених стандартів проводились випробування на вплив зовнішніх механічних і кліматичних чинників БпАК аж до сьогодні. Безпілотні комплекси є багатоскладовим зразком військової техніки. У його складі, залежно від класифікації та технічних особливостей БпЛА, можуть бути:

саме БпЛА (літакового типу або вертолітного типу);

засоби зв'язку з органом управління повітряним рухом та обладнання спостереження;

навігаційне обладнання;

обладнання, що забезпечує зліт та посадку БпЛА (залежно від способу зльоту та посадки);

обчислювач управління польотом, система управління польотом та автопілот;

обладнання контролю технічного стану комплексу;

система припинення польоту, яка дає змогу в аварійній ситуації контрольованим чином безпечно завершити політ;

обладнання, що забезпечує повернення БпЛА в район зльоту у разі виходу з ладу лінії керування та контролю;

спеціальне обладнання для завдань за призначенням.

Наприклад, український багатоцільовий БпАК А1-С/А1-СМ “Фурія”, який призначений для ведення повітряної розвідки вдень і вночі, визначення координат цілі, коригування артилерійського вогню, конвоювання (див. рисунок), має такий склад:

3 БпЛА типу “літаюче крило”;

денне та нічне корисне навантаження (те- пловізійна камера, фотокамера);

наземна станція управління та обробки інформації;

наземний антенний комплекс (антенний трекер на базі крокового двигуна);

додаткове обладнання.

Загальний вигляд БпАК А1-С/А1-СМ “Фурія”

Отже, згідно з класифікацією, наведеною в табл. 1, складові БпАК можна віднести до таких груп виконання:

корисне навантаження, наземна станція управління та обробки інформації, антени, додаткове обладнання належать до апаратури наземної техніки групи виконання 1.14 (апаратура, яка призначена для роботи на відкритому повітрі, у тому числі яка переноситься та

перевозиться всіма видами транспорту, працює на місці або в русі);

БпЛА бортової апаратури авіаційної техніки групи виконання 3.2 (апаратура дозвукових літаків з турбогвинтовими двигунами).

Склад і послідовність механічних і кліматичних випробувань для апаратури наземної техніки групи виконання 1.14 та апаратури авіаційної техніки групи виконання 3.2 згідно з [12] подано в табл. 2.

Таблиця 2

Склад і послідовність випробувань апаратури груп виконання

1.14 і 3.2 відповідно до ГОСТ В 20.57.303-76

Слід зазначити, що в Україні, яка до 2014 року не мала на озброєнні БпАК, практично з нуля створювалась нова галузь оборонно- промислового комплексу, що потребувало розвитку нормативно-технічної бази. На заміну застарілим комплексам стандартів (які до певного часу були зручні, опрацьовані роками), мали розроблятись нові нормативні документи, які б брали до уваги зміни як в науково-технічному секторі, так і зміни, які за цей час відбулись в екологічному аспекті. Світові кліматичні зміни спричиняють й необхідність внесення поправок у температурні характеристики кліматичних регіонів. Отже, на цей час є всі передумови для розробки та впровадження державних стандартів відповідно до вимог сучасності або прийняття міжнародних стандартів як державних.

У рамках реформування Збройних Сил України і з метою взаємозамінності та сумісності зі збройними силами держав-членів НАТО, що особливо актуально в умовах сучасних бойових дій, було вжито заходів щодо гармонізації нормативної складової випробувальної діяльності. Наказом ДП “УкрНДНЦ” від 28.01.2021 № 17 уведено в дію такі військові стандарти, які гармонізовані зі стандартами НАТО STANAG 4370 щодо проведення випробувань ОВТ на вплив зовнішніх факторів, а саме:

ВСТ 01.055.005-2021 (01). Настанови щодо впливу використання матеріалів оборонного призначення на навколишнє середовище (STANAG 4370 Ed:6/AECTR-100 Ed.E, IDT);

ВСТ 01.055.006-2021 (01). Озброєння та військова техніка. Загальні вимоги до випробування (STANAG 4370 Ed:6/AECTR-200 Ed.4, IDT);

ВСТ 01.055.007-2021 (01). Озброєння та військова техніка. Вимоги до кліматичних випробувань (STANAG 4370 Ed:6/AECTR-230 Ed.1, IDT);

ВСТ 01.055.008-2021 (01). Озброєння та військова техніка. Вимоги до механічних випробувань (STANAG 4370 Ed:6/AECTR-240 Ed.1, IDT);

ВСТ 01.055.009-2021 (01). Озброєння та військова техніка. Вимоги до електричних та електромагнітних випробувань (STANAG 4370 Ed:6/AECTR-250 Ed.C, IDT);

ВСТ 01.055.010-2021 (01). Озброєння та військова техніка. Вимоги та методи кліматичних випробувань (STANAG 4370 Ed:6/ AECTR-300 Ed.3, IDT);

ВСТ 01.055.011-2021 (01). Озброєння та військова техніка. Вимоги та методи механічних випробувань (STANAG 4370 Ed:6/ AECTR-400 Ed.3, IDT);

ВСТ 01.055.012-2021 (01). Озброєння та військова техніка. Вплив електромагнітного поля на навколишнє середовище. Методи випробувань (STANAG 4370 Ed:6/AECTR-500 Ed.E, IDT);

ВСТ 01.055.013-2021 (01). Озброєння та військова техніка. Десятиступеневий метод оцінювання властивостей матеріалу для подовження строку служби та зміни його застосування (STANAG 4370 Ed:6/AECTR-600 Ed.2, IDT).

На відміну від стандартів серії ГОСТ В, військові стандарти ВСТ 01.055 не містять детальної класифікації військової техніки з розподіленням на класи та групи. Аналіз цих стандартів свідчить, що загальні умови та методи випробування належать до таких платформ (platform):

люди, яких перевозять (man carried);

колісні транспортні засоби (wheeled vehicles);

гусеничні транспортні засоби (tracked vehicles);

гвинтові та реактивні літаки (propeller and jet aircraft);

вертолітна авіація (rotary wing);

надводні судна (ships);

підводні човни (submarines).

Залежно від типу літального апарата БпАК можуть бути віднесені до четвертої (propeller and jet aircraft) або п'ятої (propeller and jet aircraft) платформи. Для кожної з цих платформ є визначений перелік природних або штучних (індукованих) механічних і кліматичних впливів.

Типові фактори навколишнього середовища, на відповідність яким проводяться випробування на різних етапах життєвого циклу зразка, наведено у ВСТ 01.055.005-2021 (01). У табл. 3 подано фактори навколишнього середовища стосовно літальних апаратів з нерухомим крилом під час зберігання, транспортування та експлуатації.

На сьогодні деякі виробники БпАК заявляють у ТТХ виробу вимоги до впливу зовнішніх факторів на відповідність національному стандарту ДСТУ ISO 7137:2018 [14].

Згідно з цим стандартом умови навколишнього середовища та процедури випробування, що застосовуються до бортового обладнання, викладені у виданнях EUROCAE (European Organization for Civil Aviation Electronics) та RTCA (Radio Technical Commission for Aeronautics).

RTCA встановлює вимоги, норми і методи перевірок бортового обладнання літального апарата на вплив таких зовнішніх механічних і кліматичних факторів: температура і висота; зміна температури; вологість; ударні навантаження; вібрація; водонепроникність; забруднювальні речовини; пісок і пил; грибостійкість; соляний туман; обледеніння.

Також RTCA встановлює:

класифікацію обладнання за категоріями, які відповідають визначеним ступеням жорсткості зовнішніх впливів залежно від місця та способу встановлення обладнання та від очікуваних умов експлуатації літального апарата;

технічні вимоги до обладнання за зовнішніми впливами;

норми параметрів зовнішніх впливів, які відповідають визначеним зонам або умовам експлуатації літального апарата.

Наприклад, під час проведення випробувань на зміну температури середовища бортове обладнання поділяється на такі категорії для встановлення швидкості зміни температури:

категорія А - для обладнання, яке встановлюється ззовні літального апарата, швидкість зміни температури мінімум 10 °С/хв;

категорія В - для обладнання, яке встановлюється в зонах літального апарата з не- регульованою або частково регульованою температурою, швидкість зміни температури мінімум 5 °С/хв;

категорія С - для обладнання, яке встановлюється в зонах літального апарата з регульованою температурою, швидкість зміни температури мінімум 2 °С/хв.

Таблиця 3

Типові фактори навколишнього середовища життєвого циклу зразка випробування (БпАК) згідно з ВСТ 01.055.005-2021(01)

Обладнання для проведення випробувань на вібрацію поділяється на дві категорії:

категорія S (стандартна вібрація) - демонструє здатність обладнання функціонувати під час впливу вібрації в нормальних умовах експлуатації;

категорія R (жорстка вібрація) - демонструє справну роботу в нормальних умовах експлуатації і конструктивну цілісність після тривалих випробувань з підвищеним рівнем або після випробувань на резонанс. Застосування категорії R є переважним.

Отже, перелік зовнішніх факторів впливу у трьох групах стандартів майже ідентичний, проте відрізняється за рівнем показників якості. Можна зазначити, що до основних видів перевірок під час проведення випробувань БпАК на вплив механічних і кліматичних чинників, зазначених у всіх розглянутих стандартах, можна віднести такі: ударні та вібраційні навантаження; підвищена, понижена температура та зміна температури; підвищена вологість; атмосферний низький тиск та його швидка зміна; атмосферні опади (дощ, іній, сніг, град); обледеніння, заморожування; пил, пісок та забруднювальні речовини (агресивне середовище); соляний туман; пліснява тощо.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Динамічний розвиток виробництва БпАК в Україні та темпи постачання закордонних зразків вимагають відповідних змін і у науково-методичному та нормативному забезпеченні випробувань і вимірювань безпілотної техніки.

Аналіз нормативних документів виявив, що комплекси державних військових стандартів ГОСТ В 20.39 і ГОСТ В 20.57 уже є застарілими та такими, що не в повному обсязі задовольняють вимоги сучасних БпАК щодо впливу зовнішніх чинників. Потрібно враховувати і той факт, що термін дії цих стандартів було продовжено лише до лютого 2022 р., у подальшому вони практично усі мають бути скасовані. Військові стандарти ВСТ 01.055 гармонізовані зі стандартами НАТО, що загалом відповідає Концепції Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу України. Вони встановлюють вимоги до навколишнього середовища та методики проведення випробувань на вплив зовнішніх природних і штучних впливів як літальних апаратів, так і наземної переносної техніки. Національний стандарт ДСТУ ISO 7137:2018 гармонізований з міжнародним стандартом ISO та містить умови експлуатації та умови навколишнього середовища для бортового обладнання літального апарата, проте не містить вимог до складових наземної техніки БпАК. Однак до недоліків цих стандартів можна віднести те, що вони прийняті мовою оригіналу, що дещо ускладнює їх опрацювання і потребує в подальшому кваліфікованого перекладу.

Отже, найбільш перспективним напрямом удосконалення науково-методичного забезпечення випробувань БпАК на вплив зовнішніх чинників є застосування серії військових стандартів ВСТ 01.055.

Список використаних джерел

1. Особливості оцінки параметрів каналів зв'язку безпілотних авіаційних комплексів І та ІІ класів / В. М. Ільєнко та ін. Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки. 2020. Вип. № 3. С. 41-48.

2. Купріянова В. С., Матюшенко І. Ю. Стан та перспективи розвитку безпілотних літальних апаратів в Україні. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2015. № 50. С. 334-340.

3. Zhyvotovskyi R., Gorobets Yu., Momit O. Indicators and criteria of efficiency evaluation of safety aviation complexes application. Системи управління, навігації та зв'язку. 2018. Вип. 5(51). С. 8-12. URL: 10.26906/SUNZ.2018.5.008.

4. Павленко М. А., Тіхонов І. М., Нікіфоров І. А. Рекомендації щодо ефективного використання ударних безпілотних літальних апаратів в операції Об'єднаних сил. Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. 2021. № 1(42). С. 131-136. URL: 10.30748/nitps.2021.42.17

5. Животовський Р. М., Горобець Ю. О. Аналіз способів застосування безпілотних авіаційних комплексів. Системи озброєння і військова техніка. 2016. № 4(48). С. 16-21.

6. Петрук С. М. Безпілотні авіаційні комплекси в збройних конфліктах останніх десятиріч. Озброєння та військова техніка. 2017. № 1(13). С. 44-49.

7. Розробки перспективних безпілотних авіаційних комплексів в Україні. URL: http://opk.com.ua.

8. Мосов С. П., Хижняк В. В., Литовченко А. О., Ядченко Д. М. Класифікація, функції та завдання безпілотної авіації у сфері цивільного захисту України. Науковий вісник: цивільний захист та пожежна безпека. 2021. № 2 (12). С. 54-68. URL: 10.33269/nvcz.2021.2.54-68.

9. Мавренков О. Є., Стешенко П. М., Мавренкова А. О. До питання багатокритерійного порівнювального оцінювання безпілотних авіаційних комплексів. Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту авіації. 2021. Вип. 17(24). С. 35-39. URL: 10.54858/ dndia.2021-17-5.

10. Проблемні питання нормативно-технічного забезпечення проведення випробувань зразків озброєння та військової техніки / І. М. Лаппо та ін. Збірник наукових праць Державного науково- дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки. 2019. Вип. № 2. С. 112-118. URL: 10.037701/dndivsovt.2.2019.15.

11. ДСТУ ISO 7137:2018. Авіація. Умови навколишнього середовища та процедури випробування бортового обладнання. Київ : ДП “УкрНДНЦ”, 2018. 9 с. ISO 7137:1995.

References

1. Ilienko V.M., Isachenko O.O., Los A.M., Her1. Ilienko V. M. et. al. (2020). Osoblyvosti otsinky parametriv kanaliv zv'iazku bezpilotnykh aviatsiinykh kompleksiv I ta II klasiv [Special aspects of the parameters assessment of communication channels of unmanned aerial systems class I and II]. Zbirnyk naukovykh prats Derzhavnoho naukovo-doslidnoho instytutu vyprobuvan i sertyfikatsii ozbroiennia ta viiskovoi tekhniky. Cherkasu : DNDIVS OVT, no. 3, pp. 41-48. [in Ukrainian]

2. Kupriianova V. S., Matiushenko I. Yu. (2015). Stan ta perspektyvy rozvytku bezpilotnykh litalnykh aparativ v Ukraini [State and prospects unmanned aerial vehicle in Ukraine]. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti, no 50, pp. 334-340. [in Ukrainian]

3. Zhyvotovskyi R., Gorobets Yu., Momit O. (2018). Indicators and criteria of efficiency evaluation of safety aviation complexes application. Systemy upravlinnia, navihatsii ta zviazku, no 5 (51), p. 8-12. DOI: 10.26906/SUNZ.2018.5.008. [in English]

4. Pavlenko M. A., Tikhonov I. M., Nikiforov I. A. (2021). Rekomendatsii shchodo efektyvnoho vykorystannia udarnykh bezpilotnykh litalnykh aparativ v operatsii ob'iednanykh syl [Recommendations for the efficient use of unmanned aerial vehicles in joint forces operation]. Nauka i tekhnika Povitrianykh Syl Zbroinykh Syl Ukrainy, no 1 (42), pp. 131-136. DOI : 10.30748/nitps.2021.42.17. [in Ukrainian]

5. Zhyvotovskyi R. M., Horobets Yu. O. (2016). Analiz sposobiv zastosuvannia bezpilotnykh aviatsiinykh kompleksiv [Analysis of application unmanned aircraft systems]. Systemy ozbroiennia i viiskova tekhnika, no 4 (48), pp. 16-21. [in Ukrainian]

6. Petruk S. M. (2017.) Bezpilotni aviatsiini kompleksy v zbroinykh konfliktakh ostannikh desiatyrich [Unmanned aerial systems in armed conflicts of the last decades]. Ozbroiennia ta viiskova tekhnika, no 1(13), pp. 44-49. [in Ukrainian]

7. Rozrobky perspektyvnykh bezpilotnykh aviatsiinykh kompleksiv v Ukraini [Development of promising unmanned aircraft complexes in Ukraine]. Retrived from: http://opk.com.ua (accessed 13 June 2023). [in Ukrainian]

8. Mosov S. P., Khyzhniak V. V., Lytovchenko A. O., Yadchenko D. M. (2021). Klasyfikatsiia, funktsii ta zavdannia bezpilotnoi aviatsii u sferi tsyvilnoho zakhystu Ukrainy [Classification, functions and tasks of unmanned aviation in the field of civil protection of Ukraine]. Naukovyi visnyk: tsyvilnyi zakhyst ta pozhezhna bezpeka, no 2 (12), pp. 54-68. DOI :10.33269/nvcz.2021.2.54-68. [in Ukrainian]

9. Mavrenkov O. Ye., Steshenko P. M., Mavrenkova A. O. (2021). Do pytannia bahatokryteriinoho porivniuvalnoho otsiniuvannia bezpilotnykh aviatsiinykh kompleksiv [On the matter of multicriterial comparative evaluation of unmanned aviation complexes]. Zbirnyk naukovykh prats Derzhavnoho naukovo-doslidnoho instytutu aviatsii, no. 17 (24), pp. 35-39. DOI : 10.54858/ dndia.2021-17-5. [in Ukrainian]

10. Lappo I. M. et. al. (2019). Problemni pytannia normatyvno-tekhnichnoho zabezpechennia provedennia vyprobuvan zrazkiv ozbroiennia ta viiskovoi tekhniky [Problematic issues of normative and technical regulatory acts in the process of testing of armament and military equipment]. Zbirnyk naukovykh prats Derzhavnoho naukovo-doslidnoho instytutu vyprobuvan i sertyfikatsii ozbroiennia ta viiskovoi tekhniky, no 2, pp. 112-118. DOI: 10.037701/ dndivsovt.2.2019.15. [in Ukrainian]

11. DSTU ISO 7137:2018. Aviatsiia. Umovy navkolyshnoho seredovyshcha ta protsedury vyprobuvannia bortovoho obladnannia [State Standard ISO 7137:2018. Aviation. Environmental conditions and test procedures for on-board equipment (ISO 7137:1995)]. Kyiv : DP “UkrNDNTs”, 9 p. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru