Встановлення способів приховування кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством

Размещено на http://allbest.ru

Національна академія внутрішніх справ

Встановлення способів приховування кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством

Комаринська Юлія Борисівна кандидат юридичних наук, доцент

професор кафедри криміналістики та судової медицини

Коло кримінальних правопорушень, вчинення яких пов'язано із домашнім насильством, доволі широке і відповідно має досить велику кількість способів його вчинення та приховування.

Результати багаторічних наукових досліджень з питань створення та вдосконалення методик розслідування різних видів кримінальних правопорушень ввели у криміналістичну науку розмежування способу вчинення кримінального правопорушення на повноструктурний, що поєднує єдиним замислом спосіб підготовки, вчинення та приховування кримінального правопорушення і протилежний такому, тобто неповноструктурний, тобто спосіб вчинення та приховування розглядаються як окремі категорії.

В переважній більшості спосіб приховування розглядається вченим- криміналістами [1; 2; 3; 4 та інші] як вжиття особами певних дій, з метою знищення або спотворення слідової інформації кримінального правопорушення.

Досліджуючи кримінальні правопорушення, пов'язані із домашнім насильством, доречним буде акцентувати увагу на тому, що способи вчинення таких кримінальних правопорушень потребують розмежування на дві групи відповідно від наявності або відсутності такого елементу як приховування:

1) Кримінальні правопорушення в яких під способом вчинення слід розуміти повноструктурне поняття способу вчинення. У таких випадках особою правопорушника, переважно, виступає кривдник, особа, яка чинить систематичне насильство.

Слід зауважити, що мова йде саме про приховування слідів кримінального правопорушення, вчиненого в результаті домашнього насильства, адже сліди домашнього насильства приховують як кривдник так і жертва. розслідування кримінальний приховування злочин насильство

Така обставина є перешкодою для встановлення систематичності застосування домашнього насильства, що в свою чергу ускладнює встановленню доказів, що підтверджували би мотиви вчинення кримінального правопорушення, що досліджується.

Доречним буде розглянути дану групу кримінальних правопорушень на прикладі вбивства та кримінальних правопорушень вчинених у співучасті. Так результати проведеного дослідження науковцями кафедри соціальних служб коледжу Емек Єзріель, Афула Ізраїль, Ruhama Goussinsky і Dalit Yassour- Borochowitz, підтверджують, що з точки зору мотиву та емоційної динаміки вбивство жінки-партнера ("феміцид") не відрізняється від інших проявів насильства щодо партнера-жінки.

Результати показують, що обставини, пов'язані з вбивством, набагато більш відмінні, і в більшості випадків смертельне насильство не є спонтанним, а скоріше спланованим і умисним актом, мотивованим глибоким відчаєм, що призводить до бажання знищити іншу людину навіть ціною самознищення [5].

Жінки набагато частіше вбивають, щоб захистити себе від жорстокого інтимного партнера. Їхні дії можуть бути не у відповідь на негайний напад, а на триваюче насильство або загрозу серйозного насильства. Оскільки більшість жінок менші та фізично слабші за свого партнера-чоловіка, вони можуть вбити свого інтимного партнера, коли він спить або коли цього не очікує [6]. Жінки зазвичай використовують зброю, наприклад, ніж, тоді як чоловіки зазвичай використовують голі руки [7]. Вчинивши кримінальні дії у відповідь на домашнє насильство жінки також, в переважній більшості, намагаються їх приховати.

Також до цієї групи слід віднести кримінальні правопорушення, що вчиняються у співучасті, такі як торгівля людьми, експлуатація дітей, заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, побої та мордування тощо.

Насильство в сім'ї, окрім побутових проявів, виступає і в інших формах, які торкаються інтересів злочинності і, зокрема, організованої. Основними формами є: насильницьке використання малолітніх і неповнолітніх громадян до здійснення чи потурання у скоєнні різних злочинів (з поміж них, найчастіше за етичним принципом); організоване нелегальне вивезення з України організованою злочинністю молодих жінок і неповнолітніх дітей у країни Європи і Азії для використання їх у секс-бізнесі; вивезення малолітніх дітей для продажу за кордоном особами, що бажають їх усиновити, купівля дітей у батьків з неблагополучних сімей; спостерігається тенденція використання підлітків і юнаків з неблагополучних і малозабезпечених сімей для виконання злочинних задумів керівників злочинних організованих груп; «продаж» окремих членів сім'ї, що за якихось причин виявилися боржником, в економічне рабство (безоплатна, тяжка робота; фізичне знищення одного члена сім'ї іншим для одержання матеріальної вигоди) як найвища форма насильства в сім'ї [8].

Таким чином, під час розслідування кримінальних правопорушень, що відносяться до цієї групи, слідчий повинен розуміти, що в таких випадках відбувається подвійне приховування - домашнього насильства і відповідного кримінального правопорушення, що є його наслідком, яке свідомо вчинене.

2) Кримінальні правопорушення в яких спосіб вчинення та спосіб приховування є двома окремими етапами протиправних діянь. В таких випадках особою правопорушника може бути будь-хто з учасників події.

Так результати вивчення матеріалів кримінальних проваджень та результати анкетування практичних працівників дозволяють провести наступний розподіл:

1) член родини, який піддавався систематичному насильству - 7 8%;

2) людина, яка чинить систематичне домашнє насильство, однак не розрахувавши силу і наслідки своїх дій вчинив більш тяжке кримінальне правопорушення - 17%;

3) особа, яка намагаючись захистити жертву систематичного насильства вчинила кримінальне правопорушення, переважно це вбивство та нанесення тілесних ушкоджень різного ступеня важкості - 5%.

У розслідування кримінальних правопорушень цієї групи, приховування кримінальних дій, що є наслідком домашнього насильства не є запланованим. Враховуючи не спланований хід подій правопорушник заздалегідь не планує спосіб приховування. Воно вчиняється ґрунтуючись на інстинктах самозбереження. Відповідно воно не настільки ретельно проведено, і є психологічним тягарем для правопорушника. В таких випадках встановлення та дослідження обраного правопорушником способу і засобів приховування кримінального правопорушення, надає слідчому ще більше доказової інформації.

Список використаних джерел

1. Бахін В. П. та інш. Огляд місця події при розслідуванні окремих видів злочинів: Науково-практичний посібник. К.: ЮрІнком Інтер, 2005. 215с.

2. Весельський В. К., Зав'ялов С. М., Пясковський В.В. Сучасні можливості використання даних про спосіб вчинення злочину в боротьбі зі злочинністю. К. : КНТ, 2009. 160 с.

3. Коновалова В. О. Вбивство: мистецтво розслідування: [монографія]. Харків: Факт, 2006. 311 с.

4. Чаплинський, К. О., Лускатов, О. В., Пиріг, І. В., Плетенець, В. М., Чаплинська, Ю. Криміналістика: підруч. для студентів вищ. навч. закл. 2-е вид, переробл. і доповн. Дніпро: Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ, 2017. 480 с.

5. Ruhama Goussinsky, Dalit Yassour-Borochowitz, “I killed her, but I never laid a finger on her” -- A phenomenological difference between wife-killing and wife-battering, Aggression and Violent Behavior, Volume 17, Issue 6, 2012, Pages 553-564. URL:https://www. sciencedirect.com/science/article/pii/ S1359178912000869

6. Victorian Law Reform Commission. Defences to homicide: Final report. Melbourne,Australia. 2004. 360 р. URL: https://www.lawreform.vic.gov.au/wp-content/uploads/2021/07/VLRC_Defences_to_Homicide_Final_Report- 1.pdf.

7. Tyson D., Kirkwood D., Mckenzie M. Family Violence in Domestic Homicides. ViolenceAgainst Women. 2016. Vol. 23, no. 5. P. 559-583.URL: https://doi.org/10.n77/1077801216647796

8. Думко Ф. К. Підготовка курсантів до роботи з неблагополучними сім'ями: монографія. Одесса, 2002. 166 с.

Размещено на Allbest.ru