Блокчейн та національна безпека: виклики та відповіді сьогодення

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНУ «Інститут інформації, безпеки і права НАПрН України»

БЛОКЧЕЙН ТА НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА: ВИКЛИКИ ТА ВІДПОВІДІ СЬОГОДЕННЯ

Доронін І.М. доктор юридичних наук,

доцент зав. наукової лабораторії

На сьогодні можливо констатувати, що дослідження проблеми застосування технології блокчейн у різних сферах суспільного життя переживає певний спад, пов'язаний із деякою втратою наукового інтересу порівняно із піком публікацій 2014-2018 років. Зараз існують інші теми та проблеми, що посіли значне місце в увазі науковців. Якщо розглядати суто правовий вимір проблематики, то правова регламентація фактично звелась лише до визначення місця криптовалют у сучасній економіці (в основному з метою оподаткування те декларування як цінностей) та, відповідно, шляхів конкретної регламентації правовими засобами. У цьому аспекті проблематика дискусій мало змінилась, хоча озвучені свого часу правові проблеми [1-3] і знайшли свої часткове вирішення на законодавчому рівні.

Стан законодавчого регулювання, а точніше кажучи - намагань регламентації свідчить про початок певного процесу. Зазначений процес можливо охарактеризувати як відмову від точкової регламентації в певних інтересах до імплементації європейського законодавства у відповідній сфері. І у цьому напрямку заслуговують на увагу відповідні законотворчі ініціативи (законопроект 10225 та альтернативні), що намагаються вирішити проблему правового «завісання» ухваленого Закону України «Про віртуальні активи» від 17.02.2022 р., який так і не набрав чинності. Як відомо його Прикінцеві положення передбачають набрання чинності «з дня набрання чинності законом України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами..», що, як відомо, досі не відбулось.

Не вдаючись до аналізу законодавчого акту у сфері регулювання «віртуальних активів» можливо лише зазначити, що подальша правова регламентація у першу чергу в оподаткуванні має відповідати Markets in Crypto-Assets (MiCA) - законодавчому акту ЄС, ухваленому 20.03.2023 року, що набуває чинності у 2024 році.

Але технологія «блокчейн» не обмежується криптовалютами чи «віртуальними активами» (у термінах вітчизняного законодавства), оскільки її застосування можливо в досить різних напрямах. Що стосується загроз та викликів у сфері національної безпеки, то в першу чергу знову ж таки дослідниками згадуються загрози від використання криптовалют з незаконними цілями (відмивання коштів, торгівля предметами, вилученими з обігу, корупція, фінансування тероризму тощо). Саме таким чином розглядаються загрози через призму завдань правоохоронних органів. Свого часу автор запропонував розглядати проблеми національної безпеки при використанні технологій більш комплексно [4, с. 35].

Повертаючись до визначення впливу технології блокчейн на загрози у сфері національної безпеки можливо визначити певні правові проблеми, що, залишаючись не регламентованими, можуть негативно впливати і створювати передумови до таких загроз.

Зокрема, можливості технології по збереженню інформації створюють цілком передбачувану спокусу до її застосування для збереження інформації, що критично важлива, та повинна захищатись від свавільного маніпулювання [5]. Водночас, приведення окремих аспектів застосування блокчейну до правового поля відповідної юрисдикції є досі невирішеним попри на різноманітну інформацію щодо тих чи інших піонерських проектів, у першу чергу у сфері земельних кадастрів, титулів власності на майно, реєстрації транспортних засобів та інших державних реєстрів [6].

Стосовно загроз національній безпеці можливо визначити наступне. По-перше, у цей час досить активно обговорюються питання використання технології (а точніше певних її елементів, по суті - закритого або «приватного» блокчейну) при конструюванні інформаційних систем військового призначення [7]. По-друге, мова може йти про застосування цієї ж технології і в інтересах кібербезпеки (в досить широкому значенні - від кіберзахисту до кібернападу та бойових дій в кіберпросторі приблизно аналогічним способом). блокчейн національний безпека криптовалюта

Але зазначені технологічні та технічні можливості по суті залишають незмінними увесь той конгломерат правових проблем, що на сьогодні піддається досить обережному вирішенню. В основі знаходиться проблема так званого постійного «розподілу» для інформації. Не випадково «блокчейн» за своєю суттю є технологією розподілених реєстрів (distribute ledger), тобто інформація знаходиться одночасно всюди і ніде у повному обсязі. А це змінює парадигму правового регулювання у питанні захисту інформації. На сьогодні законодавча термінологія змінюється у напрямку уточнень форми, а не суті. Так, першим серед визначень термінів у Законі України «Про інформацію» є визначення терміну «документ» як матеріального носія інформації. Саме на розумінні «носія інформації» і будується увесь законодавчий масив у сфері поводження інформації з обмеженим доступом - наприклад, у визначеннях «власник матеріальних носіїв інформації» (Закон України «Про державну таємницю»). У даному випадку можливим вирішенням буде лише чітке визначення юридичної відповідальності за збереження інформації, тобто технічна неможливість її модифікації має спонукати до розповсюдження такої відповідальності на власника мережі блокчейн безвідносно до можливого часткового знаходження інформації на будь-яких носіях.

І хоча зазначена вище проблема наразі може видаватись дещо штучною, це далеко не так. Хоча б тому, що використання різних видів DL технології з військовою метою можливо значно раніше аніж передбачалось до цього особливо з огляду на досить динамічний характер розвитку військової техніки. Не слід також залишати поза увагою і можливе застосування таких технологій для зберігання критично важливої інформації у першу чергу щодо захисту від неавторізованої модифікації.

Підсумовуючи викладене можливо зазначити дві основні групи проблем застосування блокчейн технології, що постали у тому числі і в сфері національної безпеки. По-перше, це належна регламентація обігу криптовалют (або віртуальних активів за термінологією вітчизняного законодавства) з метою недопущення їх використання із незаконною метою. По-друге, це належне правове визначення статусу інформації, що зберігається при використанні DL технологій, у контексті юридичної відповідальності. Конкретні шляхи правового регулювання будуть зумовлюватись подальшим розвитком прикладного аспекту використання технологій.

Список використаних джерел

1. Shcherbak S. How Should Bitcoin be Regulated? European Journal Of Legal Studies. 2014. Vol. 7. No 1.P. 45-91.

2. Kiviat T. Beyond Bitcoin: Issues In Regulating Blockchain Transactions. Duke Law Journal. 2015. Vol. 65 (569). P. 569-508.

3. De Filippi P., Loveluck B. The invisible politics of Bitcoin: governance crisis of a decentralized infrastructure. Internet Policy Review. 2016. Vol. 5, Issue 3 URL: https://pdfs.semanticscholar.org/5761/af4eff318e876f2990aa53 469352826214a0.pdf. (Last accessed: 20.11.2023).

4. Доронін І. М. Цифровий розвиток та національна безпека у контексті правових проблем. Інформація і право. 2019. № 1. С. 29-36.

5. Poliakh, A., Yemets, O., Doronin, I., & Zapototskyi, A. Modern Blockchain Technologies and the Law of State Registers (Ukrainian Experience). Journal of Legal, Ethical and Regulatory Issues. 2000. 23(5), Р 1-9.

6. Muller H., Seifert M. Blockchain, a Feasible Technology for Land Administration? // FIG Working Week 2019, Hanoi, Vietnam, 22 - 26 April. URL: https://www.researchgate.net/publication/332971853_Blockchain_a_ Feasible_Technology_for_Land_Administration (Last accessed: 20.11.2023).

7. Mincewicz, W. Technologia blockchain a bezpieczenstwo narodowe. Mozliwosc wdrozenia lancucha blokow w obszarze bezpieczenstwa panstwa. De Securitate et Defensione. O Bezpieczenstwie i Obronnosci, 2020. 6(2), s. 114-129.

Размещено на Allbest.ru