Регламентація окремих положень провадження дізнання потребує удосконалення

Засіб систематизації нормативних актів, що здійснюється шляхом перероблення та зведення правових норм, що містяться в різних актах, у логічно узгоджений нормативно-правовий акт, який регулює сферу суспільних відносин, як правило, на галузевому рівні.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 13.05.2024
Размер файла 17,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Регламентація окремих положень провадження дізнання потребує удосконалення

Черненко Анатолій Павлович

доцент кафедри

кримінально-правових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент

Інститут провадження дізнання в кримінальному процесі України не є новим, але його регламентація у чинному Кримінальному процесуальному кодексі України (далі - КПК України) зазнала суттєвих змін порівняно з попереднім станом, тому й потребує особливої уваги. Певна річ всім нормам, що регламентують порядок провадження дізнання ми у цій невеликій за обсягом роботі не зможемо приділили увагу, тому хотілося б звернути увагу на окремі його процедури. нормативний акт правовий

Перед тим, як приступити до предмету нашого дослідження, хотілося б звернути увагу на КПК України в цілому, у першу чергу на його структуру. Нагадаємо, що кодифікація -- це засіб систематизації нормативних актів, що здійснюється шляхом перероблення та зведення правових норм, що містяться в різних актах, у логічно узгоджений нормативно-правовий акт, який системно і вичерпно регулює певну сферу суспільних відносин, як правило, на галузевому рівні [1]. Якщо говорити про КПК України, як про кодекс, тобто систематизований нормативно-правових акт, призначення якого максимально зручно розмістити норми, що регламентують окрему групу правовідносин, то у цьому плані КПК України до кінця не вирішує поставлене перед ним завдання, а у певних випадках, навіть ускладнює. Зрозуміло, великий за обсягом документ, яким є КПК України, й не може претендувати на ідеальний, але все ж, на наш погляд, у ньому й не спостерігається спроб претендувати на досконалий. Наприклад в нормах, присвячених регламентації заходів забезпечення кримінального провадження, не має вичерпного переліку таких заходів. Ми розуміємо, що це й не можливо, бо частина норм щодо цих заходів розміщена у різних розділах, зокрема у розділі II «Заходи забезпечення кримінального провадження», розділі IX «Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження» та й у інших, але у розділі II «Заходи забезпечення кримінального провадження» про їх систему повинно бути відповідне посилання, або хоча б згадка. Така організація систематизації була б зручною, але цього не спостерігається, що становить доволі значну проблему у користуванні зазначеним кодексом, а точніше нормами, що містяться в ньому. Повною мірою окреслене «розбалансування» стосується багатьох інститутів КПК України, у тому числі й тих, що присвячені дізнанню. Але на цьому, «вузькі місця» КПК України не вичерпуються. Окремі норми виписані не однозначно й можуть тлумачитися по різному, що «оголює» ще одну проблему кодексу. Певна річ, законодавець не має можливості коментувати всі норми, але на наш погляд, вони повинні бути виписані максимально однозначно і зрозуміло. Наприклад, у ч. 2 ст.217 КПК України зазначено: «Не можуть бути об'єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину, крім випадків, коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. У таких випадках розслідування злочину та кримінального проступку здійснюється за правилами досудового слідства. Положення глави 25 цього Кодексу в такому разі не застосовуються» [2].

Як бачимо у наведеній частині ст. 217 КПК України містяться доволі категоричні і у той же час суперечливі норми. При цьому їх зміст може бути зрозумілий по різному, що не сприяє належному правозастосуванню, а головне однозначній його оцінці. Припустимо слідчий і дізнавач розуміють ці норми, як дозвіл на об'єднання матеріалів досудового слідства і дізнання в одне провадження, можливо й прокурор погодиться з їхніми аргументами, але сторона захисту у цьому об'єднанні може побачити порушення вимог закону й прав підозрюваного, бо закон забороняє таке об'єднання. А як розсудить суперечки сторін суд, на що він буде спиратися у своєму рішенні? Законодавець зауважує, що об'єднання можливе коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. Але які випадки можуть негативно вплинути на повноту досудового розслідування у КПК України не вказуються, не робиться посилання чи тлумачення тощо. Проблема проявляється ще й у тому, що науково-практичні коментарі до зазначеної статті КПК України, у його новій редакції, відсутні, а у попередніх редакціях вони не розв'язують проблему, а навпаки, ще більше її загострюють.

Так, Мего-Інфо - Юридичний портал №1 коментує цю ч. 2 ст. 217 КПК України так: «Відповідно до ч. 2 коментованої статті не можуть бути об'єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину. Розслідування кримінальних проступків здійснюється у формі дізнання, розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства (див. коментар до ст. 215 КПК). Проте не слід вважати порушенням процесуальних вимог розслідування в об'єднаному провадженні кількох злочинів, якщо за результатами досудового розслідування буде встановлено, що окремі з епізодів правопорушення є не злочином, а кримінальним проступком» [3]. Оцінити такий коментар, як повний, або такий, що вирішує проблеми не можна.

Більше того, існує й інший коментар норм цієї статті КПК України. Науковці (С.В. Ківалов та інші) кардинально протилежно коментують цю ж частину ст. 217 КПК України: «Не можуть бути об'єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину, оскільки у цих правопорушень різні не тільки матеріально-правова база, а й процесуальний порядок розслідування» [4, с.460 ].

Мабуть законодавці приймаючи відповідні зміни до законодавства, повинні були б пояснити суть цих змін, але Пояснювальні записки до Проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», у цій частині, нажаль не дають відповіді на ці питання [5].

У такій ситуації ми можемо лише прогнозувати, що саме мали на увазі законодавці, ухвалюючи такі зміни до ч. 2 ст. 217 КПК України.

На наш погляд, досудове розслідування у формі досудового слідства дійсно суттєво відрізняється від провадження дізнання засобами збирання та перевірки доказів, заходами забезпечення кримінального провадження тощо. Відмінність у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, що застосовувалися до прийняття рішення про об'єднання, на наш погляд, не є небезпекою для ухвалення рішення про об'єднання матеріалів дізнання та досудового слідства, так само й інші відмінності між дізнанням та досудовим слідством, а ось відмінності у засобах збирання та перевірки доказів, відмінності їх джерел, мають певні питання.

Зокрема, під час досудового слідства не припустимо відбирання пояснення від осіб, долучення результатів медичного освідування, долучення висновку спеціаліста, спирання на показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які цілком законно можуть використовуватися під час провадження дізнання (ст. 298-1 КПК України). В той же час, під час провадження дізнання, закон забороняє проведення всього арсеналу негласних (слідчих) розшукових дій (ст. 300 КПК України), які цілком правомірно можуть проводитись під час досудового слідства у тяжких чи особливо тяжких злочинах. Це мабуть основна й головна перешкода до об'єднання дізнання та досудового слідства. Хоча, таке ствердження є умовним, бо, на наш погляд, не несе жодних серйозних перешкод. На наше переконання, відбирання пояснення від осіб, долучення результатів медичного освідування, долучення висновку спеціаліста тощо, що відбулися у ході проведення дізнання до об'єднання з матеріалами досудового розслідування можуть бути використані для підтвердження фактів вчинення кримінального проступку, котрий був предметом дослідження під час дізнання. Певна річ, дані отриманні у ході проведення цих процесуальних дій, не можуть бути використані у доказуванні фактів вчинення злочинів, але вони й не будуть використані, бо проводилися виключно щодо факту кримінального проступку і жодним чином не торкалися факту злочину, матеріали щодо якого об'єднуються з матеріалами дізнання. А вже після об'єднання дізнання й досудового слідства в одне провадження, проведення таких процесуальних дій (відбирання пояснення від осіб, долучення результатів медичного освідування, долучення висновку спеціаліста тощо), навіть, по фактах кримінального проступку є неприпустимим, бо після об'єднання у такому кримінальному провадженні будуть проводитися виключно слідчі (розшукові) дії. Тут виникає лише одна умова, або перешкода чи небезпека, коли слідчий повинен бути особливо обережним та не допустити у фактах кримінального проступку проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що буде суттєвим порушення закону. А спокуса у цьому питанні у слідчого потенційно може спостерігатися і відстежити її буде важко, бо слідчий може отримувати дозвіл на їх проведення по факту злочину і, можемо припустити, що не відмовиться «попутно» розслідувати за їх допомогою й факти кримінального проступку. Ось мабуть, ця обставини й може бути тією перешкодою до об'єднання розслідування дізнання й досудового слідства.

Певна річ, законодавством передбачено у цьому питанні відповідні запобіжники, якими є перевірка прокурором під час погодження ним рішення про проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій, перевірка та дозвіл на їх проведення слідчим суддею і на кінець, ознайомлення з їх результатами сторони захисту та можливість їх оскарження у разі виявлення таких фактів. На наш погляд, такі запобіжники є достатніми й ця обставина не буде перепоною до прийняття рішення про об'єднання матеріалів дізнання й досудового слідства.

Отже, наведені вище аргументи, дають нам можливість дійти висновку, що перешкод до прийняття рішення про об'єднання в одне провадження матеріалів досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину не має. У свою чергу, такий висновок дає підстави запропонувати внесення змін до ч. 2 ст. 217 КПК України та викласти її у такій редакції:

«Матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину можуть бути об'єднані в одне провадження за наявності підстав зазначений у частині першій цієї статті. До ухвалення такого рішення розслідування фактів вчинення кримінального проступку у формі дізнання повинно бути завершено. Після ухвалення рішення про об'єднання, розслідування злочину та кримінального проступку здійснюється за правилами досудового слідства. Положення глави 25 цього Кодексу в такому разі по об'єднаному провадженню не застосовуються».

На наш погляд, така зміна регламентації здатна вирішити окреслену вище проблему.

Список використаних джерел

1. Матеріал з Вікіпедії -- вільної енциклопедії. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%84%D1%96%D0% BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88) URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651- 17/conv#n2078.

3. Мего-Інфо - Юридичний портал №1. Коментар до ч. 2 ст. 217 КПК України. URL : http://mego.info/%.

4. Кримінальний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Відп. ред.: С.В. Ківалов, С.М. Міщенко, В.Ю. Захарченко - X.: Одіссей, 2013. - 1104 с. URL : http://kizman-tehn.com.ua/wp-content/uploads/2017/09/KPK-komentar.pdf.

5. Пояснювальні записки до проектів Закону України: «Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» URL :

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=3314&skl=10 та до «проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» URL : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=7279-%D0%B4&skl=9.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Поняття і ознаки нормативно-правових актів, їх юридична сила, ієрархія. Поняття конституційного та кодифікованого закону. Державна реєстрація відомчих нормативно-правових актів та вступ їх у дію. Особливості систематизації нормативно-правових актів.

    курсовая работа [41,5 K], добавлен 02.01.2014

  • Поняття нормативно-правового акта як форми вираження правових норм. Класифікація нормативно-правових актів за юридичною силою, за дією цих актів в просторі та за колом осіб. Система законодавства України: аналіз теперішнього стану та шляхи вдосконалення.

    курсовая работа [47,9 K], добавлен 22.02.2011

  • Поняття нормативно-правового акту, його ознаки й особливості. Чинність нормативно-правових актів у просторі. Види нормативно-правових актів, критерії їх класифікації. Підзаконні нормативно-правові акти та їх види. Систематизація нормативно-правових актів.

    курсовая работа [239,3 K], добавлен 04.01.2014

  • Дослідження системи законодавства. Визначення взаємозв’язків системи права і системи законодавства. Дослідження систематизації нормативно-правових актів. Розгляд системи законодавства та систематизації нормативного матеріалу на прикладі України.

    курсовая работа [53,1 K], добавлен 21.12.2010

  • Ознаки нормативно-правового акту. Види нормативно-правових актів, їх юридична сила. Ознаки та види законів. Підзаконний нормативно-правовий акт. Дія нормативно-правових актів у часі просторі і за колом осіб. Систематизація нормативно-правових актів.

    курсовая работа [43,1 K], добавлен 14.11.2010

  • Поняття, властивості, юридична сила та дія нормативно-правового акту. Види нормативно-правових актів за юридичною силою. Юридичні властивості та види законів. Види підзаконних нормативно-правових актів. Забезпечення правомірності використання актів.

    презентация [1,3 M], добавлен 03.12.2014

  • Аналіз чинних актів соціального партнерства, що регулюють трудові правовідносини працівників прокуратури, та чинних нормативно-правових актів локального характеру. Досвід США і Канади у правовому регулюванні трудових відносин працівників прокуратури.

    статья [46,2 K], добавлен 05.10.2017

  • Характеристика поняття та ознак нормативно-правового акту, який є основним джерелом права в Україні. Підстави, критерії та сучасна судова практика визнання конституційності та неконституційності нормативно-правових актів Конституційним Судом України.

    реферат [48,7 K], добавлен 27.05.2010

  • Поняття, ознаки, структура та види норм права як загальнообов'язкових правил поведінки, санкціонованих державою. Сутність нормативно-правових актів; їх класифікація за юридичною силою. Способи викладення норм права у нормативно-правових приписах.

    курсовая работа [55,1 K], добавлен 18.03.2014

  • Характеристика нормативно-правового акту: поняття, ознаки, класифікація. Дослідження меж дії нормативно-правових актів: у часі, в територіальному відношенні, по колу осіб. Місце та роль закону у системі нормативно-правових актів. Верховенство закону.

    дипломная работа [87,1 K], добавлен 27.05.2010

  • Поняття, ознаки, ієрархія та головні види нормативно-правових актів. Конституційні, органічні, звичайні закони. Нормативні укази Президента України. Постанови Кабінету Міністрів. Територіальні і екстериторіальні принципи дії нормативно-правових актів.

    курсовая работа [38,4 K], добавлен 15.09.2014

  • Аналіз становлення й розвитку законодавства щодо державного управління та місцевого самоврядування в Українській РСР у період 1990-1991 рр. Аналіз нормативно-правових актів, які стали законодавчою базою для вдосконалення органів влади Української РСР.

    статья [20,2 K], добавлен 07.08.2017

  • Структура та основні елементи нормативно-правового акту, його місце та роль у житті держави, етапи правотворчості. Ознаки та види нормативно-правових актів, його відмінність від інших джерел права. Принцип вступу закону в дію. Зворотна сила закону.

    курсовая работа [73,9 K], добавлен 13.09.2009

  • Загальна характеристика та поняття нормативного акту як основного джерела права в Україні. Класифікація та види нормативних актів, вивчення основ їх систематизації, форми обліку. Кодифікація, інкорпорація та консолідація як елементи обліку в цій сфері.

    контрольная работа [31,6 K], добавлен 01.03.2015

  • Онтологічні положення - припущення, що лежать в основі теорії щодо можливості буття різних за своєю природою об’єктів. Правовий екзистеціоналізм - фактор, який позитивно впливає на гуманізацію законодавства й суддівської практики в окремих державах.

    статья [14,5 K], добавлен 17.08.2017

  • Закон, його ознаки та види. Поняття Закону та його співвідношення з Законодавчим актом. Види підзаконних нормативно-правових актів. Юридичні властивості нормативно-правових актів. Поняття, підстави і класифікація підзаконних нормативно-правових актів.

    курсовая работа [39,0 K], добавлен 06.04.2011

  • Теоретичні та практичні аспекти реалізації організаційно-правових форм і методів діяльності судових органів, їх правовий статус та система нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу. Визначення напрямів реформування реалізації захисту прав.

    курсовая работа [47,8 K], добавлен 18.03.2012

  • Джерела земельного права як прийняті уповноваженими державою органами нормативно-правові акти, які містять правові норми, що регулюють важливі суспільні земельні відносини. Місце міжнародно-правових актів у регулюванні земельних відносин в Україні.

    реферат [40,3 K], добавлен 27.04.2016

  • Зміст Конституції України як нормативно-правового акту, порівняння її з іншими нормативними актами, в тому числі із різних періодів історії; докладний аналіз розділів Конституції, їх найважливіші ідеї та потенціал у справі розбудови правової держави.

    курсовая работа [56,0 K], добавлен 24.11.2011

  • Огляд ряду підходів до класифікації правових актів в юридичній літературі. Види локальних корпоративних актів та їх загальна характеристика, порівняння з індивідуальними корпоративними актами. Використання для удосконалення чинного законодавства.

    реферат [24,0 K], добавлен 25.10.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.