Проблеми адміністративно-правового регулювання цифрової трансформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Проблеми адміністративно-правового регулювання цифрової трансформації

Коваленко Л.П., докторка юридичних наук, професорка кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності

Лазарева Е.О., студентка 4 курсу факультету слідчої та детективної діяльності

На сьогоднішній день питання цифровізації нашого життя та суспільства в цілому посідає досить вагому роль. Зрозуміло, юридичні науки не можуть залишитися осторонь. На перший план виходить проблема адаптації законодавства про права громадян України до цифрової трансформації суспільства. Наразі права громадян України не є повністю захищеним від інформаційних загроз, які виникають внаслідок неконтрольованої, неврегульованої на законодавчому рівні цифрової трансформації держави. В даному досліджені ми розглянемо вказану проблематику цифровізацію крізь призму адміністративного права та судочинства.

Одним із ключових прав громадян України є право на доступ до інформації і право на відсутність дискримінації в інформаційній сфері. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 р. № 67-р схвалено «Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки», яка має забезпечити прискорене впровадження цифрових технологій в економіку та соціальну сферу. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.05.2013 р. № 386-р. схвалено «Стратегію розвитку інформаційного суспільства в Україні». Система заходів передбачає створення належних умов для функціонування інформаційного суспільства, забезпечення матеріально-технічною базою всіх соціальних об'єктів, у тому числі навчально-освітніх закладів. Однак, незважаючи на значні зрушення в інформаційно-інфраструктурній сфері нашої держави, цифровізації країни та впровадження цифрових технологій, сьогодні велика кількість соціальних об'єктів, у тому числі закладів освіти, медичних закладів у невеликих населених пунктах залишаються без належного оснащення та без широкосмугового підключення до мережі Інтернет.

Щодо медичного обслуговування зазначу, що значна кількість громадян України позбавлена доступу до медичного обслуговування первинної ланки, яка після реформування передбачає активне використання сучасних методів діагностики та дистанційного консультування з використанням інформаційно-комунікаційних засобів. Крім того, проблемою мешканців невеликих населених пунктів залишається неналежне забезпечення інформаційними ресурсами та матеріально-технічною базою навчально-освітніх закладів, що не дозволяє створити необхідні умови для їх повноцінного функціонування. Відсутність засобів та можливостей безперешкодного доступу до мережі Інтернет призводить до того, що велика частина молоді сьогодні позбавлена доступу до надбань національної та міжнародної спільнот і не має можливості використовувати сучасні освітні методики. Проблема набула критичного значення при вимушеному переході на дистанційне навчання під час карантину. Подібна ситуація ставить під сумнів забезпечення у державі гарантованого Конституцією України права на інформацію, що необхідна для повноцінного й гармонійного розвитку молоді.

IoT-технології є новою парадигмою, яка об'єднує безліч предметів навколо нас, спрощуючи життя людини. Ці технології поступово стають невід'ємною частиною нашого життя, особливо в період пандемії, коли слово «дистанційність» стає ключовою ознакою взаємодії в більшості сфер діяльності людини. Це стосується й освітнього процесу, адже заклади освіти різних рівнів незалежно від форми власності чи напряму навчання у 2020 р. вимушено перейшли на дистанційну форму навчання через вірусну загрозу у вигляді COVID-19. Почали з'являтись так звані smart школи, тобто такі, що використовують IoT технології у своїй безпосередній роботі. У більшості випадків вони стосуються розвитку популярного нині напряму STEM-освіти (S - science, T - technology, Е - engineering, М - mathematics), в межах якої учням пропонується використання інноваційних технологій в процесі навчання. Зазначимо, що Європейська Комісія досить активно зосередилась на питанні цифрової освіти. Наразі розроблено План дій щодо цифрової освіти (2021-2027), метою якого є сприяння розвитку високоефективної цифрової освітньої екосистеми. Серед напрямів роботи в даному документі визначено розробку етичних стандартів використання штучного інтелекту (АІ) та отриманих даних про студентів та викладачів в процесі навчанні. Обсяги даних у формі матеріалів для навчання, балів, видів роботи навчального та наукового спрямування стали ще більшими, адже офлайн форми комунікації з учнями та студентами перестали бути доступними. Виникла низка важливих питань щодо відкриття доступу до лекцій в режимі реального часу чітко визначеному колу осіб, їх ідентифікації, встановлення фактичної присутності особи на заході, а не суто технічного приєднання до заняття тощо. Прикладами використання технологій Інтернету є наступні: аналіз даних веб-камер студентів за критеріями реальної відвідуваності дистанційного курсу, поведінковими показниками щодо концентрації на матеріалі, втраті уваги, ступеня перевтоми в процесі заняття, аналіз даних щодо емоційних станів, які також впливають на сприйняття інформації; аналіз звуків через певні інтервали часу, отриманих з мікрофону особи, що навчається також може бути проаналізовано за індикаторами мови, шуму, швидкості та інтенсивності натискання клавіш, чи було завдання, в якому студент мав задіяти клавіатуру тощо; GPS-трекери, smart-годинники можуть використовуватись для моніторингу місцезнаходження, фіксації та інтенсивності рухів особи, що навчається, тривалості фізичних вправ. Зібрання таких даних може застосовуватись при дистанційному навчанні дисциплін, пов'язаних зі спортивними навантаженнями. Окрім цього, такі дані, зокрема, як швидкість серцебиття, можуть бути корисними при прийнятті викладачем дистанційного іспиту, коли досить складно повністю унеможливити використанням студентами додаткових джерел чи сторонньої допомоги. Таким чином, за допомогою технологій ІоТ та з використанням вищезгаданих технічних пристроїв стає можливим автоматичне фіксування та моніторинг присутності студентів на заняттях, аналіз патернів поведінки, динаміки навчання, залучення до навчального процесу, ефективності тих чи інших завдань і способів донесення інформації тощо.

Нагадаємо, що нещодавно стався витік персональних даних, які містились у додатку «Дія», вони були розповсюджені та перебували у відкритому доступі на Telegram-каналах. Влада заперечувала свою причетність до витоку інформації, але все ж таки були порушені права користувачів. Залишилося неврегульованим законодавством питання щодо можливості видалення вже наданих даних та відповідальності за такі правопорушення в інформаційній сфері.

Україна знаходиться на шляху запровадження штучного інтелекту в публічне адміністрування. Про це свідчить використання комп'ютерних програм, заснованих на досягненнях машинного навчання і обробки мови, які допомагають громадянам України у виконанні певних завдань і імітують взаємодію з реальним співрозмовником. Прикладом є електронний сервіс - чатбот «Держслужбовець Тарас», який допомагає суб'єктам декларування у заповненні декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Також Національна служба здоров'я України запустила чат-бот з інструкціями щодо COVID-19 для лікарів, швидкої допомоги, місцевої влади та пацієнтів. На сьогоднішній день технології штучного інтелекту набули стрімкого розвитку в сфері автомобільної промисловості, наприклад, автомобілі «Tesla» компанії «SpaceX» Ілона Маска, які використовуються для пасажирських і вантажних перевезень. Програма штучного інтелекту запрограмована так, що водій у цій машині не обов'язково має бути присутнім. Так само можна згадати робота зі штучним інтелектом «Софія», яка наразі день є громадянкою Саудівської Аравії. Однак законодавством не врегульовано питання щодо юридичної відповідальності робота чи системи зі штучним інтелектом.

Стрімкий розвиток інформаційних технологій призвів до цифровізації різних видів діяльності, не залишилося осторонь і правосуддя. Кодексом адміністративного судочинства України передбачено надання учасникам права брати участь в судовому засіданні в режимі відео-конференції. Але невирішеним є питання впровадження медіації, системи Електронного суду, що могло б вирішити технічні та організаційні прогалини дистанційного судового процесу. Наразі в України діє режим Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка б дозволила перевести судовий процес в повністю дистанційний формат. Поняття «електронне правосуддя» або в зарубіжних країнах - e-justice - міцно увійшло у життя сучасного суспільства.

Підсумовуючи вище сказане, зауважимо, що на сьогодні питання цифровізації не є достатньо врегульованим з точки зору праву та потребує детального аналізу та вдосконалення механізмів правового регулювання. Зокрема в роботі вказано на проблему захисту персональних даних та відповідальності за порушення таких правил, проблематика доступу до інтернету, проблематика медицини тощо.

Список використаної літератури

адміністративний правовий цифрова трансформація

1. Коваленко Л. П. Теоретичні проблеми розвитку інформаційного права України. Харків: Право, 2012. 246 с. С. 148.

2. Ilieva Galina, Yankova Tania. IoT in Distance Learning during the COVID-19 Pandemic. TEM Journal. 2020. Vol. 9. Issue 4. Р. 1671-1672. Kusmin M., Saar M. Laanpere M. Smart schoolhouse - Designing IoT study kits for project-based learning in STEM subjects. Proceedings of the Global Engineering Education Conference (EDUCON). Tenerife, Spain, 17-20 April 2018. Р. 1514-1517.

3. Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні на 2021-2024 роки: розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.05.2021 р. N° 438-р. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/438-2021-%D1%80#Text (дата звернення: 11.10.2021).

4. Трихліб Крістіна Олексіївна, Ковтун Володимир Володимирович. «Реалізація права на доступ до Інтернету: Україна vs міжнародна практика». Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання розвитку юридичної науки та практики» URL: https://law. univ.kiev.ua/ua/pro-iurydychnyi-fakultet-statti/215-zaochne-viddilennia/ prosto-oholoshennia/4834-mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiia- aktualni-pytannia-rozvytku-iurydychnoi-nauky-ta-praktyky

Размещено на Allbest.ru