Деякі аспекти відповідальності кримінальних проступків проти життя та здоров’я особи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Деякі аспекти відповідальності кримінальних проступків проти життя та здоров'я особи

Гога Артем Михайлович

аспірант Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Людина, її життя та здоров'я, в усі часи існування людства були найвищою цінністю держави. Збереження, зміцнення та охорона її життя та здоров'я були ціллю правлячих урядів всіх часів, про що свідчать численні залишки правових зводів ще задовго до нашої ери.

Сьогодні ж, Основний Закон нашої держави визнає людину, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека найвищою соціальною цінністю [1]. Поряд з цим, аналізуючи ст. 3 Конституції України, слід зазначити, що вищезазначені блага є цілеспрямованим змістом та спрямованістю нашої держави. Звісно ж, для того, щоб зазначені норми Конституції України носили не лише декларативний характер, а й були реалізовані в життя людини, чинне законодавство України повинно містити досить розгалужену систему норм в частині охорони життя та здоров'я людини.

В контексті викладеного, слід звернути увагу, що сьогодні, різні галузі права містять положення щодо захисту здоров'я та життя особи. Проте, найдієвою галуззю в окресленій частині є галузь кримінального права. Кримінальний кодекс України (далі - КК України) містить низку норм, що охороняють найбільш значуще благо нашої держави, а саме життя та здоров'я людини. Варто наголосити на тому, що законодавець, навіть, цілий окремий розділ присвятив охороні життя та здоров'я людини - Розділ ІІ Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи.

Разом з цим, слід зазначити, що розміщені в згаданому розділі кримінальні правопорушення є різними за своїм ступенем тяжкості. До 1 липня 2020 року всі діяння визнавалися злочином, тобто суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. В свою чергу, всі злочини поділялись на невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.

З прийняттям в 20.12.2019 році Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617 [2] та в 17.06.2020 році Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 720 [3], була прийнята нова редакція КК України, відповідно до якої всі суспільно-небезпечні діяння тепер мають назву «кримінальне правопорушення», які, в свою чергу, поділяються на кримінальні проступки та злочини.

Взагалі, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі [4].

Враховуючи аспект нашого дослідження, вважаємо за необхідне зазначити, що кримінальні проступки проти життя та здоров'я особи складають 20% від загальної кількості кримінальних правопорушень проти життя та здоров'я особи, а саме:

1. умисне легке тілесне ушкодження (ч. 1, 2 ст. 125 КК України);

2. побої та мордування ( ч. 1 ст. 126 КК України);

3. погроза вбивством ( ч. 1 ст. 129 КК України);

4. розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 132 КК України);

5. примушування до стерилізації без добровільної згоди потерпілої особи (ч. 4 ст. 134 КК України);

6. ненадання допомоги хворому медичним працівником (ч. 1 ст. 139 КК України);

7. насильницьке донорство (ч. 1 ст. 144 КК України) [4].

У зв'язку з цим, розділ ІІ КК України зазнав змін, а саме змінив свою назву на «Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи», що є цілком правильним, на наш погляд.

Аналізуючи викладені статті, ми помітили певну нелогічну послідовність розміщення відповідних частин статті 134 КК України. Якщо проаналізувати КК України, можна помітити, що законодавець викладає відповідні частини однієї статті починаючи з найменш небезпечної диспозиції, за яку передбачено найменше покарання (їй присвоюється назва «Частина 1») і далі йде на зростання тяжкості і суспільно-небезпечного діяння, і покарання за нього. Однак в статті 134 КК України законодавець у перших трьох частинах розмістив злочини, а в четвертій - кримінальний проступок, що на нашу думку є не зовсім правильним, адже таким чином порушується структура викладення норм статті. У такому разі, на наш погляд, доречним було б викласти в ч. 1 ст. 134 КК України диспозицію: «Примушування до стерилізації без добровільної згоди потерпілої особи», а після неї інші, зберігаючи їх послідовність.

Тобто, дане діяння є не таким небезпечним для суспільства та для кожної людини окремо, як злочин. Проте, поряд з цим, слід згадати зазначене на початку нашого дослідження: «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека є найвищою соціальною цінністю держави». Оскільки кримінальні правопорушення, розміщені в Розділі ІІ КК України посягають, головним чином, на життя та/або здоров'я людини, на нашу думку недоречним є розміщення у вказаному розділі кримінальних проступків.

Крім цього, у контексті викладеного, слід зазначити думку А.Г. Гаркуші, яка у своєму дослідженні наголошує на необхідності визнання побоїв та мордувань злочином, та посилити кримінальну відповідальність за вказані діяння, адже фактично, побої та мордування є частиною (видом) легких тілесних ушкоджень, за які в КК України 1960 року існував вид покарання - позбавлення волі [5, с. 315].

З цього приводу А.Г. Гаркуша та В.В. Лень, зазначають, що норми, які передбачають відповідальність за побої і мордування у кримінальних законах інших країн викликають як теоретичний, так і практичний інтерес. Разом із тим, пропонуючи використовувати позитивний досвід зарубіжних країн у сфері кримінально-правової охорони певних суспільних відносин, завжди потрібно враховувати всі «за» і «проти». Переконані, слід враховувати усі важливі складові, зокрема національний законодавчий досвід, традиції і навіть ментальність [6, с. 106].

Таким чином, резюмуючи викладений матеріал, ми можемо підвести наступні підсумки. По-перше, безспірним залишається те, що кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я (і кримінальні проступки, і злочини) були і залишаються найнебезпечнішим і, на жаль, широко розповсюдженим злочином, зачіпають невід'ємне право людини - право на життя та здоров'я.

По-друге, враховуючи викладене, вважаємо за доцільне легкі тілесні ушкодження, побої та мордування віднести саме до злочинів, передбачити покарання у вигляді позбавлення волі.

На нашу думку, необхідним є перегляд виду та розміру покарання за вчинення окремих кримінальних проступків таких, як умисне легке тілесне ушкодження, а також побоїв та мордування , оскільки в історичному ланцюжку відсутність такого покарання як позбавлення волі за вчинення викладених вище кримінальних правопорушень є новелою, і, на нашу думку, не зовсім правильною та доречною.

Список використаних джерел

кримінальний проступок життя та здоров'я людини

1. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 року Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141. Дата оновлення 01.01.2020.URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення 26.08.2023).

2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»: Закон України № 2617 від 20.12.2019 року. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2019, №17, ст. 71. Дата оновлення 20.12.2019. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2617-19#Text. (дата звернення 26.08.2023).

3. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»: Закон України від 17.06.2020 року. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2020, № 47, ст. 408. Дата оновлення 17.06.2020. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/720-20#Text (дата звернення 26.08.2023).

4. Кримінальний кодекс України: Закон України № 720 від 05.04.2001 року Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст. 131. Дата оновлення 30.12.2020. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2341-14#Text (дата звернення 26.08.2023).

5. Гаркуша А.Г Досвід країн пострадянського простору у сфері правового регулювання відповідальності за побої і мордування / Центральноукраїнський правничий часопис. Спеціальний випуск. №1. 2011. С. 314-317.

6. Гаркуша А.Г., Лень В.В. Побої і мордування у кримінальному праві та законодавстві: монографія / А.Г. Гаркуша, В.В. Лень. Дніпро: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2018. 129 с.

Размещено на Allbest.ru