Особливості судового захисту права на освіту в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Особливості судового захисту права на освіту в Україні

Анастасія Атауш

здобувач вищої освіти

Науковий керівник:

Лілія Межевська

кандидат юридичних наук, доцент

Право на освіту має кожен громадянин України. Повна загальна середня освіта є обов'язковою та гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров'я, громадянства, інвалідності, національності, релігійних, політичних, або інших переконань...Особа реалізується впродовж життя, шляхом передбачених видів освіти, а держава своєю чергою гарантує і забезпечує усім громадянам України право на освіту, безоплатне навчання та здобуття повної загальної освіти відповідно до рівнів освіти, визначає стандарти, наділяє правами та обов'язками учасників освітнього процесу.

В умовах формування України як правової демократичної держави особливу роль відіграють гарантії правового захисту через те, що вони припускають юридичну відповідальність органів влади та держави в цілому.

Ситуація у сфері гарантування прав і свобод людини та громадянина та їх реалізації є критерієм оцінки ступеня демократичного розвитку держави й суспільства в цілому. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В Україні кожен має право на освіту відповідно до положень Конституції. Повна загальна середня освіта є обов'язковою[1].

Провідне та соціальну роль у захисті права на освіту мають відігравати суди, оскільки вони є установами, уповноваженими неупереджено та об'єктивно вирішувати правові спори.

Конституція України гарантує право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України посідає особливе місце в механізмі захисту права на освіту. Завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.

Прикладом його діяльності є тлумачення гарантії права на освіту, передбаченої статтею 53 Конституції України. Так, положення частини третьої статті 53 Конституції України "Держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно -технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах" треба розуміти, на думку Конституційного Суду України, так:

Доступність освіти як конституційна гарантія права на освіту на засадах рівності означає, що ніхто не може бути позбавлений права на освіту і держава зобов'язана створити можливості для реалізації цього права;

Безоплатність освіти як конституційна гарантія права на освіту означає можливість здобувати освіту в державних і комунальних навчальних закладах без внесення будь-якої плати за освітні послуги, передбачена частиною 3 статті 53 Конституції України [2].

Важливе місце серед рішень Конституційного Суду України у сфері освіти посідає рішення від 21 листопада 2002 року (у справі про використання шкільних підручників). Згідно з цим рішенням, повна загальна середня освіта забезпечується насамперед шляхом використання підручників як засобу виконання освітніх завдань, поставлених перед загальноосвітніми навчальними закладами. Ефективність такої освіти залежить від доступу учнів до шкільних підручників, а наявність таких підручників є важливим критерієм якості освіти. правовий демократичний конституційний суд

З огляду на викладене Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорювана в цьому поданні постанова Кабінету Міністрів України не відповідає положенням статті 53 Конституції України в частині встановлення плати за користування шкільними підручниками в державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах [3].

Конституційний Суд України має юрисдикцію щодо законності актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які віднесені до юрисдикції судів загальної юрисдикції. Якщо рішенням чи актом адміністративних органів або органів місцевого самоврядування порушено право на освіту, громадянин може звернутися до загального суду за захистом цього права відповідно до статті 55 Конституції України.

Адміністративні суди втілюють вищезазначену конституційну гарантію безпосереднього звернення до суду за захистом порушених прав і відіграють важливу роль у механізмі захисту права на освіту.

В Україні існує судова практика, коли спори у сфері освіти розглядаються у зв'язку з процедурою ліквідації (закриття або призупинення діяльності) загальноосвітніх навчальних закладів, що фактично порушує проголошену Конституцією України гарантію загальної освіти.

14 жовтня 2010 року Запорізький окружний адміністративний суд прийняв до провадження адміністративну справу за позовом прокурора Веселівського району до Веселівської районної державної адміністрації, в якій позивач стверджував, що Веселівська районна державна адміністрація порушила положення розпорядження № 329/1 від 12 серпня 2010 року «Про призупинення навчально-виховного процесу в 5-9 класах Гоголівської загальноосвітньої школи». Суд, який розглядав справу, задовольнив заяву на тій підставі, що оскаржуване рішення відділу освіти Веселиської районної державної адміністрації не відповідає вимогам Закону України «Про загальну середню освіту» і що Закон не передбачає призупинення навчального процесу [4].

Основний Закон України передбачає, що кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна; ніхто не може бути позбавлений права на освіту відповідно до положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (ратифікована 17 липня 1997 року) та Протоколу I до неї від 20 березня 1952 року.

Важливу роль та позитивну практику варто відзначити апеляційних судів у повноваженні права на освіту. Як показує практика багато здобувачів вищої освіти звертаються з приводу відрахування незаконного, не виплат стипендій, а останні роки щодо порушень прав під час проходження зовнішнього незалежного оцінювання.

Відповідно до загальновизнаних принципів міжнародного права, Суд може розглядати справу тільки після того, як були вичерпані всі національні засоби правового захисту і протягом шести місяців з дати прийняття остаточного національного рішення. Юрисдикція Суду поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Якщо Суд визнає, що мало бути порушення Конвенції або протоколів до неї, а національне законодавство держави-учасниці допускає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, присуджує справедливу сатисфакцію потерпілій стороні [5].

Таким чином, ефективність судових гарантій прав і свобод людини значною мірою залежить від завершення модернізації судової системи України. Видається доцільним вважати за доцільне підготовку комплексної національної програми щодо посилення захисту прав і свобод людини та громадянина при здійсненні правосуддя в Україні.

Література

1. Конституція України : від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини третьої статті 53 Конституції України «держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах» (справа про доступність і безоплатність освіти) від 04.03.2004 р. № 5-рп/2004 [Електронний ресурс].

3. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень постанов Кабінету Міністрів України «Про встановлення плати за користування підручниками в загальноосвітніх школах», «Про внесення доповнення до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1996 р. №1031» та пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 1998 р. № 1128» (справа про безоплатне користування шкільними підручниками) від 21.11 2002 р. № 18-рп/2002 [Електронний ресурс].

4. Про скасування наказу № 329/1 від 12 серпня 2010 року: Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2010 р. (справа № 2а- 8115/10/0870) за позовом: Прокурора Веселівського району, смт. Веселе, Веселівського району Запорізької області до: Веселівської районної державної адміністрації, смт. Веселе, Веселівського району Запорізької області [Електронний ресурс].

5. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод : Прийнята Асамблеєю Ради Європи 4 листопада 1950 року [Електронний ресурс].

6. Протокол № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20 березня 1952 року [Електронний ресурс].

Размещено на Allbest.ru