Роль самовиховання у структурі громадянського виховання старшокласників на основі національних традицій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України

КЗВО “Вінницька академія безперервної освіти”

Роль самовиховання у структурі громадянського виховання старшокласників на основі національних традицій

Олена Жаровська кандидатка педагогічних наук, старша викладачка кафедри психолого-педагогічної освіти та соціальних наук

Лариса Цвяк кандидатка педагогічних наук, доцентка, професорка кафедри іноземних мов

м. Вінниця, м. Хмельницький, Україна

Анотація

У статті обґрунтовується роль самовиховання у структурі громадянського виховання старшокласників на основі національних традицій. Йдеться про самовиховання як педагогічний метод, який спонукає учнів старших класів до особистого бажання оволодівати знаннями громадянського спрямування, вивчати більш досконало навчальні предмети шкільної програми, займатися спортом; не допускати набуття шкідливих звичок; окреслювати перед собою перспективи майбутнього життя та професії; формувати відповідальність, уміння працювати в команді, наполегливість, вимогливість до себе та інших.

Зазначається, що громадянське самовиховання передбачає усвідомлену діяльність учня з метою розвитку своєї особистості як грома- дянина-патріота.

Автори називають такі практичні прийоми громадянського самовиховання старшокласників: “крок уперед” - планувати наперед, у яких суспільно-корисних справах будеш брати участь; “оцінка прожитого дня” - надавати оцінку зробленого за певний проміжок часу, ступінь суспільної користі завершених справ; “самозобов'язання” - передбачити проведення роботи щодо особистого самовдосконалення громадянських якостей на найближчу та віддалену перспективу; “упізнай себе-громадянина” - впізнати самого себе за наданою характеристикою.

До завдань громадянського виховання старшокласників віднесено такі: формування на основі набутих знань усвідомлення взаємозв'язку між ідеями, правами людини та її громадянською відповідальністю; розвиток індивідуальних здібностей кожного старшокласника та створення умов для їх самореалізації в суспільстві; формування у старшокласників культури міжособистісного спілкування та підготовки до життя в умовах ринку праці; формування мислячої та креативної особистості.

Роль самовиховання старшокласників в структурі їх громадянського виховання залежить від низки чинників, а саме: розуміння старшокласниками інтелектуальної та моральної значущості роботи над собою, як провідної перспективи реалізації себе у суспільстві; здатності педагогів до консультативної роботи та надання рекомендацій щодо громадянського виховання; інформаційного забезпечення процесу громадянського виховання старшокласників; спрямованості змісту позанавчальних заходів на громадянське виховання учнів старших класів.

Ключові слова: самовиховання; громадянське виховання старшокласників; національні традиції; виховання.

Abstract

Pekach K. A. Technology education Civil Liability students. Actual Problems of Science and Education. 2016.

Zharovska O., Tsviak L. The Role Of Self-Education In The Structure Of Civic Education Of Senior Students On The Basis Of National Traditions

The article substantiates the role of self-education in the structure of civic education of high school students on the basis of national traditions.

It is about self-education as a pedagogical method that encourages high school students to a personal desire to master the knowledge of civics, to study more well the subjects of the school curriculum, to play sports; to prevent the acquisition of bad habits; outline the prospects for future life and profession; to form responsibility, ability to work in a team, persistence, exactingness to itself and others.

It is noted that civic self-education involves the conscious activity of the student in order to develop his personality as a citizen-patriot.

The authors call the following practical methods of civic self-education of high school students: “step forward” - to plan ahead, in which socially useful affairs you will participate; “assessment of the lived day” - to provide an assessment of what has been done over a period of time, the degree of public benefit of completed cases; “Self-commitment” - to provide for work on personal self-improvement of civic qualities in the short and long term; “recognize yourself as a citizen” - to recognize yourself by the given characteristics.

The tasks of civic education of high school students include the following: formation on the basis of acquired knowledge of awareness of the relationship between ideas, human rights and civic responsibility; development of individual abilities of each high school student and creation of conditions for their self-realization in society; formation of high school students' culture of interpersonal communication and preparation for life in the labor market; formation of a thinking and creative personality.

The role of high school self-education in the structure of their civic education depends on a number of factors: high school students' understanding of the intellectual and moral significance of working on themselves as a leading prospect of self-realization in society; ability of teachers to consult and provide recommendations on civic education; information support of the process of civic education of high school students; focus of the content of extracurricular activities on civic education of high school students.

Key words: self-education, civic education of high school students, national traditions, education.

Вступ

Постановка проблеми. У розвитку особистості самовиховання відіграє настільки велику роль, що воно стало об'єктом наукового інтересу філософів, соціологів, психологів, педагогів та представників інших галузей науки. Питання самовиховання належить до найдавніших, але завжди актуальних питань педагогічної теорії та практики. Тривалий час меті самовиховання слугували настанови, викладені у народній мудрості, прислів'ях та приказках, висловлюваннях видатних людей, народному епосі. У контексті нашого дослідження ці думки є цінними та містять слушні поради щодо самовиховання старшокласників. Якщо говорити про етапи виховання з позиції його усвідомленості вихованцями, то самовиховання є найбільш результативним виховним етапом.

Громадянське виховання старшокласників є одним із напрямків виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу, а самовиховання старшокласників як структурний елемент їх громадянського виховання залишається недостатньо розкритим в сучасних джерелах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У психолого-педаго- гічних джерелах спектр підходів до трактування поняття “самовиховання” досить широкий. Але жоден з авторів не висловлює заперечень щодо зв'язку самовиховання з роботою над особистісним удосконаленням, що виховує позитивні якості та нівелює негативні риси (С. Карпенчук, Н. Мойсеюк, М. Фіцула та інші). самовиховання педагогічний знання патріот

Так, Я. Гнутель висловлює думку щодо “передбачливості технології самовиховання до усвідомленої діяльності учнів задля того, щоб особистість розвивалась як громадянин-патріот і водночас як компетентний фахівець” [1, с. 168].

Зазначається, що “самовиховання як зусилля людини, які спрямовані на засвоєння особистістю багатоманітного соціального досвіду та ствердження себе як особистості, на формування таких моральних якостей, які відповідають суспільному моральному ідеалу і сприяють виконанню окреслених життєвих цілей” [2, с. 179].

У працях С. Максимюк [3, с. 225], В. Мірошніченко [4] розкриваються особливості самовиховання різних категорій вихованців.

Різні аспекти громадянського виховання (громадянське виховання старшокласників на основі сімейних традицій [5, с. 113-122], виховання громадянської відповідальності в системі виховної роботи [6], громадянське виховання учнівської молоді [7]) є предметом дослідження багатьох сучасних педагогів.

Але питання громадянського самовиховання старшокласників на основі національних традицій не знайшло достатнього висвітлення в науковій літературі.

Метою статті є обґрунтування ролі самовиховання у структурі громадянського виховання старшокласників на основі національних традицій.

Результати дослідження

Самовиховання як педагогічний метод спонукає учнів старших класів до особистого бажання оволодівати знаннями громадянського спрямування, вивчати більш досконало навчальні предмети шкільної програми, займатися спортом; не допускати набуття шкідливих звичок; окреслювати перед собою перспективи майбутнього життя та професії; формувати відповідальність, уміння працювати в команді, наполегливість, вимогливість до себе та інших. Громадянське самовиховання передбачає усвідомлену діяльність учня з метою розвитку своєї особистості як громадянина-патріота.

Як засвідчили результати експериментальної роботи, у педагогічному процесі важливим завданням педагога є спрямування активності учнів у напрямку громадянського виховання. Це не завжди повною мірою реалізується. Кожного окремого учня визначає особлива форма активності, яка пов'язана з наявністю ієрархії в його мотиваційній сфері. Старшокласник здатний до вияву громадянської вихованості не лише під впливом безпосереднього спонукання, але й відповідно до свідомо поставленої мети. У цьому контексті доречно звернутися до наукового доробку О. Діденка. Дослідник виділяє такі етапи мотивації до самовиховання: 1) формування усвідомлення потреби здійснювати самовиховання; 2) перетворення потреби в засіб стимулювання до самовиховання [8]. Автор звертає увагу на те, що цього можна досягти прямим педагогічним впливом на стан особистості через переконання, навіювання, стимуляцію роботи із самопізнання, за допомогою створення відповідних умов діяльності.

Учитель має забезпечити цю етапність. На уроках з “Української мови” через потенціал мовного матеріалу, фольклору та поезії сприяє формуванню мовно-громадянської свідомості. На уроках з “Історії України”, використовуючи історичні факти, педагог сприяє розвитку почуття громадянської гідності та звитяги.

Слушним є зауваження, “з приводу сенсу вивчення історії України, словесності, усього різноманіття наук у разі, якщо таке навчання не призводить до надання переваги духовним насолодам над тілесними? Виховний зміст сучасної школи трактується як систематизовані фундаментальні знання про свій народ, його мову, побут, культуру, виховні традиції, основним виховним засобом вважається креатив- ність та активність громадянської позиції” [3, с. 343-344].

Ефективним у громадянському самовихованні старшокласників є такі практичні прийоми:

“крок уперед” - планувати наперед, у яких суспільно-корисних справах будеш брати участь;

“оцінка прожитого дня” - надавати оцінку зробленого за певний проміжок часу, ступінь суспільної користі завершених справ;

“самозобов'язання” - передбачити проведення роботи щодо особистого самовдосконалення громадянських якостей на найближчу та віддалену перспективу.

Дієвим є прийом “упізнай себе-громадянина”. Вчитель надає характеристику старшокласникові, але не називає його прізвища. Учень сам має себе впізнати за цією характеристикою. Далі однокласники можуть доповнити характеристику.

Щодо мотивації учнів до самовиховання Р. Семчук зауважує про те, як “під час педагогічного процесу суттєве переосмислення, зміна власної ціннісної системи і переконань старшокласників, доручення їх до самовиховання уможливлюються лише в разі, якщо педагог користується авторитетом і відіграє наставницьку роль, здійснює посередницькі функції між ціннісними надбаннями людства та особистістю... Також дослідниця виокремлює дві групи чинників, які сприяють самовихованню, - зовнішні і внутрішні” [9, с. 124]. До зовнішніх чинників громадянського самовиховання можна віднести ті впливи, які учні отримують із шкільного середовища (конкретні вимоги до знань та умінь школяра; відповідальне ставлення до навчання та суспільно-корисної діяльності; залучення 'їх до організації довкілля тощо). Внутрішні чинники здійснюють вплив на формування в учнів мотивації до самовиховання завдяки грамотно організованому дозвіллю, використанню інтерактивних методів та сучасних форм організації виховної діяльності.

Зокрема, ефективність громадянського самовиховання старшокласників багато в чому змінюється від вдалого чи навпаки підбору педагогами як організаторами процесу самовиховання пріоритетних виховних напрямів, що відповідають новій методології формування особистості громадянина-патріота. Як засвідчує практика, цьому сприяє інформаційний обмін школярів між собою в шкільних та класних колективах (огляди подій суспільного життя народу за матеріалами засобів масової інформації, історичні розповіді, родинні свята тощо); краєзнавчі героїко-патріотичні заходи (участь в екскурсіях, зустрічах з видатними людьми, збирання матеріалів усної та пісенної народної творчості).

Громадянське самовиховання старшокласників на основі національних традицій передбачає, перш за все, обізнаність з національними традиціями, їх розуміння, усвідомлення та потребує їх врахування в повсякденному житті.

Самостійно виховувати якості громадянина-патріота, керуючись такими національними традиціями: віддане служіння Батьківщині та рідному народові, прагнення захищати свободу, незалежність та суверенітет України, мужність та відвага у бою тощо. Самостійне формування культури поведінки особистості у суспільстві бере початок із знання традицій, які склалися у суспільстві і становлять для нього цінність. Основою виховання культури праці є традиції окремої сім'ї, родини, нації щодо ставлення до праці, мотивації до праці, вибору виду діяльності у професії тощо. Засвоєння навчальних предметів передбачає набуття нових знань щодо праці та її різновидів. Але переважна частина інформації надходить до старшокласника завдяки його спілкуванню у неформальній обстановці. Важливим є перебування старшокласників в культурному етнічному середовищі та разом з однолітками, педагогами та батьками долучатися до національних традицій (спілкування рідною мовою, використання фольклору, мистецтва, літератури). Громадянські почуття формує знання національних символів України (герба, синьо-жовтого прапора, гімну “Ще не вмерла Україна”).

Формування цілісної особистості відбувається за умови дотримання таких заповідей: самовиховання у пізнанні себе; шанувати себе; плекати і берегти гідність; захищати честь і волю; оволодівай наукою Добра; будь патріотом; живи в гармонії із собою, з природою, з довколишнім світом, з оточуючими людьми.

Отримання громадянських знань відбувається під час вивчення навчальних предметів, а також під час виховних заходів, як шкільних, так і позашкільних. Усвідомлення їх значимості та усвідомлення потреби поглиблювати ці знання є першим етапом громадянського самовиховання. Самонавіювання потреби до громадянського самовиховання є другим його етапом. Реалізується, переважно, під час виховних заходів та в практичній діяльності.

Адже мати певні знання про суспільство та розуміти моральні норми - це ще не все. Важливим з урахуванням творчого та виховного потенціалу, яким володіє школа, є навчати старшокласників працювати над формуванням таких соціальних взаємин у суспільстві, які б відповідали принципам гуманізму та демократії [10]. Сучасне громадянське суспільство потребує виконання школою такого соціального замовлення як формування вільної та суверенної особистості, здатної зайняти активну громадянську позицію, відстоювати її, взявши за основу як загальнолюдські, так і національні моральні принципи.

Серед завдань громадянського виховання старшокласників є такі: формування на основі набутих знань усвідомлення взаємозв'язку між ідеями, правами людини та її громадянською відповідальністю; розвиток індивідуальних здібностей кожного старшокласника та створення умов для їх самореалізації в суспільстві; формування у старшокласників культури міжособистісного спілкування та підготовки до життя в умовах ринку праці; формування мислячої та креативної особистості.

Підґрунтям сучасного громадянського виховання є національна культура, традиції, філософія та релігія. Для формування у старшокласників нової системи цінностей необхідно вибудовувати педагогічний процес на основі цінностей національних, зокрема національної гордості та гідності, доброзичливості та відповідальності.

Тому ми взяли до увагу наукову позицію про неможливість життя людини без віри в іншу людину, у переможну силу мудрості та справедливості. Не суттєво, звідки людина отримує згадану віру, головне - відповідність цього процесу моральним нормам суспільства та сприяння у побудові власного образу чесної, сильної особистості [3, с. 338].

У старших класах доцільним, вважаємо, проведення диспутів за такою тематикою: “Чи зможу я стати корисним Україні?”, “Що означає бути громадянином?”, “Гармонія національних відносин”, “Перлини національної культури”, “Традиційні страви української кухні”, “Українські народні пісні у житті українців”, “Весільні традиції українців”, “Українська традиція шанувати хліб”. Така тематика виховних заходів пронизана думкою про національне мислення та корелює з інтересами суспільства. З неї учні можуть отримати багато інформації також у неформальній обстановці в колі родини та друзів. Отримавши знання про, скажімо, українську пісню, старшокласник замислюється над її значенням у його власному житті, виникає потреба знати та виконувати пісні за певних обставин. У процесі безпосередньо самовиховання учень буде вчити українські народні пісні. Проте, зазначимо, що на результативність громадянського виховання впливає той факт, щоб процес самовиховання відбувався під керівництвом педагогів та в комплексі із шкільними виховними заходами, із залученням сім'ї та громадськості до реалізації цього напряму виховної роботи.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, роль самовиховання старшокласників в структурі їх громадянського виховання залежить від низки чинників: розумінні старшокласниками інтелектуальної та моральної значущості; роботи над собою як провідної перспективи реалізації у суспільстві; здатності педагогів до консультативної роботи та надання рекомендацій щодо

громадянського виховання; інформаційному забезпеченні процесу громадянського виховання старшокласників; спрямованості змісту позанавчальних заходів (вечори-зустрічі; “громадянознавчі вікторини”; диспути; творчі конкурси; конкурси ЕСЕ; профорієнтаційні заходи) на громадянське виховання учнів старших класів.

Громадянське самовиховання структурно складається з декількох етапів, вивчення яких може становити перспективу подальших наукових пошуків. Також перспективним є дослідження національних традицій в різних регіонах України та їх реалізація у системі громадянського виховання старшокласників.

Список використаних джерел

1. Гнутель Я. Виховна робота в сучасних умовах - теорія і методика. Тернопіль : АСТОН, 1998. 262 с.

2. Царенко О. Роль самовиховання у структурі патріотичного виховання курсантів. Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць.: Педагогіка та психологія. Чернівці, 2015. Вип. 747. С. 178-185.

3. Максимюк С. П. Педагогіка : навч. посіб. Київ : Кондор, 2009. 670 с.

4. Мірошніченко В. І. Роль сім'ї в патріотичному вихованні учнівської молоді. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : педагогічні науки. Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2018. № 4(15). С. 260-273.

5. Мірошніченко В. І., Грузевич Т. Ю. Формування громадянської культури старшокласників на основі сімейних традицій. Педагогіка та психологія : збірник наукових праць. Харків : ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2019. Вип. 61. 207 с.

6. Пекач К. А. Виховання громадянської відповідальності учнів у системі виховної роботи ліцею : дис. ... канд. пед. наук. Київ, 2017. 237 с.

7. Вербицька П. В. Громадянське виховання учнівської молоді: сучасні аспекти розвитку : монографія. Київ : Генеза, 2009. 384 с.

8. Діденко О. В. Педагогічні умови професійного самовдосконалення майбутніх офіцерів : автореф. дис. . канд. пед. наук : 13.00.04. Хмельницький, 2003. 18 с.

9. Семчук Р. Р. Формування мотивації студентів до самовиховання в процесі вивчення педагогіки. Наукові записки Вінницького державного педа- гогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. Вінниця : ВДПУ, 2017. Вип. 52. С. 122-126.

References

1. Hnutel Ya. (1998). Vykhovna robota v suchasnykh umovakh - teoriia i metodyka. [Educational work in modern conditions - theory and methodology]. Ternopil : ASTON, 262 s. [in Ukrainian]

2. Tsarenko O. (2015). Rol samovykhovannia u strukturi patriotychnoho vykhovannia kursantiv. [The role of self-education in the structure of patriotic education of cadets]. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu : zb. nauk. prats. Pedahohika ta psykholohiia. Chernivtsi, 2015. S. 178-185. [in Ukrainian]

3. Maksymiuk S. P. (2009). Pedahohika [Pedagogy] : navch. posib. Kyiv : Kondor, 2009. 670 s. [in Ukrainian]

4. Miroshnichenko V. I. (2018). Rol simi v patriotychnomu vykhovanni uchnivskoi molodi [The role of the family in the patriotic upbringing of young students]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia : pedahohichni nauky. Khmelnytskyi : Vyd-vo NADPSU, 2018. № 4(15). S. 260-273. [in Ukrainian]

5. Miroshnichenko V I., Hruzevych T. Yu. (2019). Formuvannia hromadianskoi kultury starshoklasnykiv na osnovi simeinykh tradytsii. Pedahohika ta psykholohiia : zbirnyk naukovykh prats. Kharkiv : KhNPU imeni H. S. Skovorody, 2019. Vyp. 61. 207 s. [in Ukrainian]

6. Pekach K. A. (2019). Vykhovannia hromadianskoi vidpovidalnosti uchniv u systemi vykhovnoi roboty litseiu [Formation of civic culture of high school students on the basis of family traditions] : dys. ... k. p. n. Kyiv, 2017. 237 s. [in Ukrainian]

7. Verbytska P. V. (2009). Hromadianske vykhovannia uchnivskoi molodi: suchasni aspekty rozvytku [Civic education of student youth: modern aspects of development] : monohrafiia. Kyiv : Heneza, 2009. 384 s. [in Ukrainian]

8. Didenko O. V. (2003). Pedahohichni umovy profesiinoho samovdoskonalennia maibutnikh ofitseriv [Pedagogical conditions of professional self-improvement of future officers] : avtoref. dys. ... kand. ped. nauk : 13.00.04. Khmelnytskyi, 2003. 18 s. [in Ukrainian]

9. Semchuk R. R. (2017). Formuvannia motyvatsii studentiv do samovykhovannia v protsesi vyvchennia pedahohiky [Formation of students' motivation for selfeducation in the process of studying pedagogy]. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho. Seriia : Pedahohika i psykholohiia. 2017. Vyp. 52. S. 122-126. [in Ukrainian]

10. Pekach K. A. (2016). Technology education Civil Liability students. Actual Problems of Science and Education (APSE-2016) (Budapest an 31st of January 2016)

Размещено на Allbest.ru