Новітні напрями (технології) інформаційно-гуманітарного протиборства

Размещено на http://www.allbest.ru

Новітні напрями (технології') інформаційно- гуманітарного протиборства

Вєдєнєєв Дмитро Валерійович

доктор історичних наук, професор, професор кафедри артменеджменту та івент-технологій НАКККіМ, м. Київ

Захист інформаційного суверенітету України, національного інформаційного простору та конституційних прав і свобод громадян, суспільства і держави у цій сфері виступає одним із пріоритетних напрямів оборонно-безпекової політики держави, що потребує активізації науково-аналітичного забезпечення цих зусиль. При цьому важливим напрямом когнітивного супроводження захисту інформаційного виміру буття держави і суспільства є поглиблене студіювання усього спектру відповідних витончених й високотехнологічних загроз, структур, форм, методів технологій інформаційної агресії та особливостей модерного інформаційно-психологічного протиборства.

Сучасні війни в комплексі використовують усі інструменти: політичні, економічні, інформаційні, воєнні тощо. Воєнні важелі відходять на другій план, але не виключаються з протиборства. Сучасні війни ведуться через підпорядкованих сателітів (проксі-війни) з акцентом на дезорієнтацію населення противника за рахунок множини узгоджених впливів різної природи (мережеві війни), включаючи інформаційно- гуманітарний чинник.

За словами відомого німецького конфліктолога Г.Мюнклера, «революція у сфері медіатехнологій й можливості блискавичної передачі інформації відіграли вельми важливу роль у трансформації засобів масової інформації в області воєнної журналістики: при транслюванні військових подій у режимі реального часу» подана інформація здатна «справляти безпосередній вплив на хід військових дій... Очевидний поворот у відносинах між ЗМІ та війною спочатку відбувся в політичній, а не технологічній сфері, прийнявши форму розлогої асиметриза- ції війни. Асиметризація війни й постгероїчний стан великих світових і західних держав вплинули не тільки на манеру висвітлення війни у ЗМІ, але й на саму роль інформації, яка стосується насильства і воєнної загрози» [1, с.215-216].

По суті, йдеться про глибоку зміну парадигми військового мистецтва та воєнно-політичної конфліктності в цілому. Від певної функції у системі всебічного забезпечення бойових та спеціальних дій, інформаційно-психологічний вплив перетворився у чинник управління воєнно-політичними процесами, корегування стратегії й різнорівневого моделювання суспільно-політичної реальності й майбутнього. Потужними імпульсами до розвитку сучасного інформаційного протиборства стали глобалізація інформаційного поля людства, поява сил і засобів комплексного інформаційного впливу на системи державного та військового управління, бурхливий розвиток інформаційних та інформаційно-психологічних технологій, наук про психологію, психіку, мислення людини. Стали можливі створення масштабної віртуальної реальності для людських спільнот, глобальні, загальнонаціональні дезін- формаційні кампанії, інформаційні блокади тощо.

Нечувані можливості для маніпулювання людською свідомістю відкрили мережа Інтернет, програмно-комп'ютерна зброя, новітні засоби РЕБ, нейролінгвістичне програмування, цифрові синтезатори мови, голографічні генератори тощо. Сформувався потужний транснаціональний напрям досліджень широкого спектру інформаційних війн та соціоінформаційних підривних технологій. Нині понад 20 країн світу розробляють та проводять складні інформаційні операції, витрачаючи на розробку інформаційної зброї $ 120 млрд. на рік. Інформаційний вплив (в інформаційно-технічному, інформаційно-психологічному та гуманітарно-культурному вимірах) довів свою результативність з погляду переформатування соціально-політичної та соціоку- льтурної реальності, тиску на інститути суверенної державності. При цьому якісно змінилася структура інформаційної війни, якщо виходити із глибини її впливу на суспільну свідомість та масштабності перетворення соціальної реальності.

По суті, новітніми стратегіями й технологічними комплексами інформаційної війни стали такі її типи як поведінкова (керована трансформація цілепокладання і соціальної практики, ціннісно-смислова (своєкорисливе корегування матричних засад свідомості та світобачення, включає минуле - «психоісторична зброя») та когнітивна (перехоплення через «інтелектуально-логічний» вплив управління мис- ленням та діяльністю управлінських кадрів та інтелігенції) війни [2, с.86]. На поточному етапі життєдіяльності людства стало можливим включення інформаційних війн у загальний арсенал та алгоритміку мережецентричних війн (технологій), котрі точаться на «тонких рівнях», з координованим застосуванням інформаційно-комунікативних технологій, дипломатичних контактів, неурядових організацій, медіс- фери інформаційного суспільства.

Окремо доцільно згадати і таку ефективну й перспективну функцію інформаційно-психологічного впливу як рефлексивне управління органами влади та людськими спільнотами: формування хибної мети для противника, демонстрація противнику хибних намірів, нав'язування противнику своєї точки зору на суспільно-політичну обстановку та вигідних собі «коридорів» рішень і дій (у хід йдуть маскування, дезінформація, провокація, інформаційна диверсія, навчання, інформаційна блокада) [3-4].

Особливого значення набувають наукові пошуки розуміння якісно нових властивостей («вражаючих факторів») інформаційної зброї. Свою продуктивність, зокрема, доводить теорія «консцієнтальної війни» (від лат. conscientia - свідомість, сумління), сутність якої - в ураженні свідомості, руйнування ідентичності, а також самої здатності людини до самоідентифікації. «Консцієнтальної війни» вирізняються латентністю впливу, різноманітністю та непередбачуваністю засобів впливу, застосуванням жорстких методів викривлення інформаційно- комунікативного простору, відсутністю чіткого розмежування «друг- ворог», настановою на руйнування духовних цінностей та цивілізацій- ної ідентифікації людини та людських спільнот, знищенні тих управлінських та інтелектуальних центрів, які займаються розробкою національних стратегій виживання. За словами автора цього терміну Ю.Громико «ці війни пов'язані з пануванням над особистістю і над зміною ідентичності, тобто над свідомістю і над особистістю. Це дуже цікава форма рабства» [5-6].

Загалом, сучасна конфліктологія до сутнісних ознак неконвенцій- них (асиметричних) війн, неодмінно включає фактор інформаційно- когнітивного порядку, для якого властиві, зокрема:

досягнення воєнно-політичних цілей за рахунок одночасного комбінованого застосування на всіх етапах протистояння військових і невоєнних методів дестабілізації економічного, політичного та інформаційного потенціалу противника («багатосферність» війни або «бага- тосферні» операції, які передбачають синхронне й скоординоване використання в «єдиному бойовому просторі» на віддаленні від власної території масованих ударів високоточною зброєю, програмно-апаратного впливу, інформаційно-психологічних операцій, спеціальних операцій розвідувальних служб, спецвійськ, іррегулярних формувань, невоєнних операцій зі зміни суспільно-політичної реальності [7-8]);

особлива роль й постійне удосконалення інформаційно-психологічного впливу, «психологічної агресії» (наприклад, поява т.зв. по- ведінкової зброї та «війн поведінкового типу») на особовий склад військових формувань та населення противника;

застосування інформаційних та психоментальних важелів впливу для руйнування саме культурної сфери, національної ідентичності та стереотипів поведінки людських спільнот;

активне залучення інформаційно-гуманітарних технологій та підривних засобів (на кшталт керованих ззовні неурядових організацій, недержавних суб'єктів міжнародних відносин, квазіпротестних рухів та «опозиції», радикальних й терористичних угруповань, інших деструктивних сил) не тільки для маніпуляції людською свідомістю, але й для утворення т.зв. «паралельної влади» и повалення легітимного державного ладу;

використання інформаційної зброї та масованої дезінформації для формування «живильного середовища» гібридної війни (ГВ) - т.зв. «сірих зон», тобто стану невизначеності й нестабільності, для яких властиве маніпулювання соціумом, ментальним середовищем народів, активне застосування прийомів рефлексивного управління.

інформаційний конституційний право

Література

Інформаційна безпека у військовій сфері. К.: НУОУ ім. Івана Черняховського, 2011. 224 с.

Кудренко О., Кротюк В. Рефлексивне управління в інформаційній війні. V Міжнародна наукова конференція Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба «Сучасна війна: гуманітарний аспект»: збірник матеріалів, 25 - 26 травня 2021 року. Х.: Факт, 2021. С.9-13.

Задорожний Г.В. Консцієнтальна війна - провідна форма геоекономічного підкорення свідомості як нового предмету праці в умовах неоліберальної глобалізації. Вісник економічної науки України. 2о21. № 1. С. 199-206.

Размещено на Allbest.ru