Огляд масових поховань в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Огляд масових поховань в умовах воєнного стану

Утвенко Вікторія,

курсант 3-го курсу, ННІППФПНП, професор кафедри криміналістики та домедичної підготовки, доктор юридичних наук, професор

Повномасштабне вторгнення в Україну почалося вранці 24 лютого 2022 року, тож українські та світові ЗМІ заполонили повідомлення про авіаудари та ракети, використані по військових базах, аеродромах, прикордонних постах і містах по всій Україні; що призвело до перших жертв війни як серед цивільного населення, так і серед військовослужбовців. Вже через досить короткий термін часу, українці дізналися про масові поховання співвітчизників на окупованих та деокупованих частинах країни. Використання масових або безіменних могил для поховання цивільних та військових викликали шок у всьому світі. У багатьох сучасних культурах поняття масових поховань зазвичай асоціюється зі звірствами, військовими злочинами та бандитським насильством, цивільні люди часто не знають про використання масових поховань у військовому контексті.

Відповідно до відповіді Головного слідчого управління Національної поліції України, наданої на інформаційний запит отриманий від видання ZMINA: «У 2022 році внаслідок повномасштабного вторгнення рф в Україну загинуло 16 502 особи. Національна поліція виявила 21 масове поховання на деокупованих територіях, з яких було ексгумовано 1 033 тіла цивільних та військових ідеться у повідомленні поліції. На звільнених територіях виявлено 21 масове поховання, з яких в Донецькій області - три (ексгумовано 278 цивільних та 37 військовослужбовців ЗСУ), Київській - 14 (ексгумовано 177 осіб), Харківській - два (ексгумовано 451 цивільна особа та 44 військовослужбовців ЗСУ), Херсонській - два (ексгумовано 46 осіб). З указаної кількості більшість тіл мають вогнепальні поранення та мінно - вибухові травми (вказати точну кількість таких осіб неможливо у зв'язку з не завершенням експертних досліджень, призначених з метою встановлення причин загибелі) [1].

До загальних принципів роботи на місцях масових поховань відноситься забезпечення максимального поважного ставлення до похованих осіб та зниження певних ризиків завдання шкоди слідовій картині [2, с. 1112]. Для експертів-криміналістів в Україні питання огляду масових поховань стало важливим. Оскільки, цивільні особи і учасники бойових дій були вбиті окупаційними силами та поховані в братських могилах на багатьох територіях. Мер Маріуполя заявив, що російські війська встановили масове поховання в Мангуші. Місце в полі, поряд із встановленим кладовищем, видно на супутникових знімках США. Присутність загиблих помітна як у зонах бойових дій, так і в населених цивільних районах. Зараз вважається, що кількість жертв серед цивільного населення перевищує кількість жертв серед військових.

Для огляду місця масових поховань в умовах воєнного стану на деокупованих територіях: - експерт-криміналіст відряджається з подальшим розміщенням та оплатою такого відрядження; - забезпечується спеціальний транспорт (пересувна криміналістична лабораторія) та техніко - криміналістичні засоби, які призначені для фото та відео - фіксування слідчих (розшукових) дій, пакування для отриманих доказів; використовується спеціальний одяг та інші допоміжні засоби (рукавички, респіратори, захисні костюми).

Отже, спеціаліст-криміналіст у ході огляду місця масового поховання цивільних осіб: 1) фіксує розташування місця масового поховання, встановлює його координати; 2) здійснює заміри місця масового поховання (могил), глибини, на якій були поховані особи; 3) фіксує ознаки об'єктів, у яких було поховано осіб (труни, пакети, простирадла тощо); 4) відбирає зразки та проби ґрунту з місця захоронення [3, с. 23].

Найбільш проблемними та водночас затребуваними в практичному значенні техніко-криміналістичного забезпечення розслідування та розкриття злочинів, які були вчинені під час повномасштабного вторгнення, виявились питання новітніх галузей, наприклад, цифрової криміналістики. Відсутність однієї системи розуміння її змісту та практичної можливості призвело до застосування шляхом експериментів деяких технічних засобів. Наразі майже відсутнє законодавче регулювання цих питань.

Але нещодавно було внесено зміни та доповнення до кримінального процесуального законодавства (ст. 71, 99, 104, 245-1 КПК України тощо), що переважно стосуються удосконалення форми використання спеціальних знань і правового статусу комп'ютерних даних та інших доказів у кримінальному провадженні. Це виявилось необхідним для зняття формальних труднощів у використанні допомоги спеціалістів, а також фото - та відеоматеріалів, інших цифрових доказів у конкретних кримінальних провадженнях за фактами порушення окупантами звичаїв і законів війни та інших тяжких злочинів [4].

В умовах воєнного стану, що діє на території Україні, виникла потреба у використанні спеціальних знань у галузі цифрової криміналістики, залучення певних експертів до оглядів масових поховань, одержання консультацій від зарубіжних колег з різних сфер правоохоронної діяльності. Отже, це вимагає впровадження правового регулювання відповідних питань для поліпшення технічного-криміналістичного забезпечення оглядів масових поховань та подальшого дослідження науковцями теоретичних та практичних аспектів.

Список використаних джерел

1. Війна Росії проти України: поліція виявила понад 16,5 тисячі загиблих у десяти областях URL: https://tsn.ua/ato/viyna-rosiyi-proti-ukrayini-policiya-viyavila-ponad-16-5-tisyachi-zagiblih-u-desyati-oblastyah-2241226.html#:~:text=«У % 202022% 20році % 20внаслідок % 20 повномасштабного, %2C % 20-%20ідеться % 20у % 20повідомленні % 20поліції. (дата звернення: 27.04.2023).

2. Fondebrider L. Forensic Guide to the Investigation, Recovery And Analysis of Human Skeletal Remains. Argentine Forensic Anthropology Team (EAAF). 2020. 36 р.

3. Пам'ятка для випускників закладів вищої освіти МВС України з документування злочинів, пов'язаних із збройною агресією РФ проти України. 2023. 42 с. URL:https://dspace.univd.edu.ua/xmlui/bitstream/hadle/123456789/16510/Pamiatka % 20dlia % 20vypusknykiv_KhNUVS_2023.pdf? sequence=1 (дата звернення: 27.04.2023).

4. Степанюк, Р.Л. Деякі питання техніко-криміналістичного забезпечення розслідування воєнних злочинів. Сучасні тенденції розвитку криміналістики та кримінального процесу в умовах воєнного стану. Харків. 2022. - С. 368-371.

Размещено на Allbest.ru