Проблеми правового регулювання адміністративно-правових відносин в умовах дії воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Проблеми правового регулювання адміністративно-правових відносин в умовах дії воєнного стану

О. Коваленко

здобувач вищої освіти

Після розпаду Радянського Союзу (далі СРСР) в 1991 році, Україна отримала незалежність, у складі якого вона знаходилась більше 70 років, тому законодавство України, особливо закони прийняті в перші роки незалежності, формувалось з огляду на законодавство колишнього СРСР і тільки після прийняття в 1996 році Конституції України і розвитком держави Україна почався кардинальний відхід від норм законодавства СРСР і розбудова своєї законодавчої бази. На жаль до цього часу цей процес фактично не зачепив реформування нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини в умовах дії воєнного стану. Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в зв'язку з збройною агресією Російської Федерації (РФ) на всій території України було введено воєнний стан. Незважаючи на те, що воєнний стан на території нашої держави вже запроваджувався (вводився указом Президента №290/2018 від 26.11.2018 року на території 10 областей України в зв'язку з військовим конфліктом між Російською Федерацією і Україною у Керченській протоці), правниками не було уділено достатньої уваги відповідності положень законів України, які регулюють відносини в умовах воєнного конфлікту, приміром і норм закону «Про правовий режим воєнного стану», Конституції України, не вивчено вживання такого правового інструменту реакції держави на загрозу суверенітету і територіальної цілісності України, як введення режиму воєнного стану і проблеми пов'язані з його впровадженням.

Завданням правників вважамо також інформування суспільства про ті проблеми правового характеру, які існують в правовідносинах між державою і громадянами, саме в період дії правового режиму воєнного стану, та інформувати органи законодавчої, виконавчої влади про наявність проблем і пропонувати шляхи їх врегулювання. Те, що дії виконавчих органів при здійсненні ними своїх повноважень не завжди відповідають закону підтверджує той факт, що державними органами мільйонам українців з початку війни в Україні не дозволяється користуватися в повній мірі правами, зокрема правом на освіту, працю, правом на переміщення , включаючи право виїзду за межі України, незважаючи на те, що Указом Президента №64/2022 не було обмежено права громадян. В Конституції України (ст.64) зауважено , що в умовах воєнного стану можуть бути обмежені права громадян, і згідно ст.6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», який регулює правовідношення в період дії воєнного стану, Президент в Указі «Про введення воєнного стану» повинен зазначити, вичерпний перелік прав та свобод громадян, які тимчасово обмежуються і строк дії цих обмежень.

Але попри вимогам ст.6 закону в п.3 Указу Президента №64/2 022 зазначено не те, які права громадян тимчасово обмежуються, а що права і свободи, передбачені певними статтями Конституції, можуть бути обмежені (без зазначення прав), що офіціально не є підставою для введення обмежень прав громадян на території України в період дії воєнного стану. Тому, ураховуючи невідповідність п.3 Указу вимогам ст.6 закону, якою визначено, що має бути зазначено в Указі, Президенту необхідно в тексті чітко встановити перелік прав і свобод громадян, які тимчасово обмежуються в період дії воєнного стану. Правовідносини в державі в період дії воєнного стану регулюються Законом України №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», прийнятий Верховною Радою 12 травня 2015р., який грунтується на більш ранніх законах України, зокрема «Про оборону» (1991р.), «Про військовий обов'язок і військову службу» (1992р.), «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (1993р.) та інших, які були прийняті Верховною Радою України в перші роки незалежності, а тому їх норми, щодо прав та обов'язків громадян , допускають примус в разі їх невиконання, що було притаманно тоталітарному режиму колишнього СРСР. Так прикладами радянської спадщини є зокрема такі поняття, як трудова та військово-квартирна повинності, обов'язкова евакуація, військово - транспортний обов'язок, примусове відчуження або вилучення майна та інші. Разом з тим у 1997 році Верховною Радою України. було ратифіковано Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (1950р.), але після прийняття Конституції України і ратифікації Конвенції не було внесено змін до законів України, які регулюють правовідносини в період дії воєнного стану в Україні, щодо дотримання прав громадян на життя, повагу до їх гідності, права на свободу і недоторканість.

Таким чином виникла ситуація, коли з однієї сторони Законом України «Про правовий режим воєнного стану» та іншими законами обмежуються права громадян в період дії воєнного стану, шляхом введення комендантської години, трудової повинності, впровадження військово -транспортного обов'язку, запровадження обов'язкової евакуації, примусового відчуження або вилучення майна, заборони переміщення військовозобов'язаних і їх виїзду за кордон та інші. А з іншої сторони, згідно Конституції України громадянам державою гарантується право на життя, повага до їх гідності, право на свободу і недоторканість, які виключають будь-яке насильство над людиною і поводження з нею, яке принижує її гідність, і які згідно ст.64 Конституції України не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного стану. Якщо в радянські часи застосовувалися насильницькі дії до своїх громадян, ураховуючи що вони за Конституцією не мали права на життя, свободу, на повагу до їх гідності, то такі дії є неприйнятними для правової, демократичної держави Україна, яка обрала європейський шлях розвитку. Будь-який обов'язок громадянина перед державою, зокрема і захищати її, має ґрунтуватися не тільки на нормі закону, а і на тому, що зробила держава для стабільного, безпечного і заможного життя громадянина і його родини, що і стане додатковою мотивацією для її захисту. Україна обрала шлях до Євросоюзу, тому, зважаючи що наше законодавство найближчим часом повинно бути адаптовано до законодавства ЄС, вже зараз потрібно з текстів законів вилучити норми, які прямо чи опосередковано дозволяють здійсняти будь-яке насильство над людиною. реформування нормативний акт держава

В середині літа ЗМІ поширювалась інформація про те, що за порушення комендантської години штрафуватимуть і законопроектами, зокрема і №7553, поданими до Верховної Ради України пропонувалось за порушення комендантської години вживати штраф від 510 до 3400грн. Автором було надіслано до ВР звернення з правовим обґрунтуванням неприпустимості введення відповідальності за порушення комендантської години і,відповідно, внесення законопроектів на розгляд ВР, тому що положення законопроектів не відповідають Конституції України і загальновизнаним правам людини. Так, держава регулює правовідносини між фізичними , юридичними особами (громадянами) та державними органами і за невиконання певних приписів регуляторних актів може передбачатись юридична відповідальність, окремо і адміністративна. Але людина не може бути притягнута до відповідальності навіть у разі нехтування нею безпекою свого життя або здоров'я, тому що в демократичній, правовій державі тільки сама людина може вирішувати питання щодо свого життя та здоров'я і, відповідно, своєї поведінки в разі виникнення небезпеки для життя.

З цих же підстав до осіб, які відмовляються покинути свої домівки в разі оголошення обов'язкової евакуації, не можуть бути застосовані примусові заходи та притягнуто цих осіб до відповідальності.. Влітку чоловікам почали вручати повістки на вулиці, блокпостах, що викликало протест в суспільстві, тому правниками було проаналізовано нормативноправові акти щодо питань призову та мобілізації і направлено до Кабінету Міністрів України звернення з правовим висновком, що повістки можуть вручатися тільки за місцем проживання, роботи, навчання особи і в територіальних центрах комплектування, на що було отримано відповідь, що звернення передано до Міністерства оборони України. Тому для того щоб виключити зловживання з боку військовослужбовців, пропонується порядок видачі і вручення повісток викласти в окремому акті з зазначенням в ньому вичерпного переліку місць де їх можуть вручати.

Посадові особи державних органів вже зрозуміли, що зазначені в Законі «Про правовий режим воєнного стану» заходи правового режиму воєнного стану, зокрема ті, що залишились нам у спадок з радянських часів, не відповідають реаліям сьогодення і підлягають перегляду, що підтверджується тим, що при проведенні об'явленої обов'язкової евакуації жителів Донецької області наслідком відмови осіб від евакуації стало не примусове їх виселення, а підписання ними заяви про таку відмову.

Таким чином, Закон України «Про правовий режим воєнного стану» та інші закони, які регулюють правовідносини під час дії воєнного стану в Україні, повинні бути переглянуті, зокрема в частині застосування заходів правового режиму воєнного стану, які безпосередньо стосуються дотримання прав і свобод громадян, встановлених Конституцією України і загальновизнаними нормами міжнародного права.

Література

1. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12.05.2015 № 1647-III // Відомості Верховної Ради. - 2015. - № 28. - Ст. 250.

2. Адміністративна діяльність: навч. посіб. / [М. В. Ковалів, З. Р. Кісіль, Д. П. Калаянов та ін.]. - К. : Правова єдність, 2009. - 432 с.

3. Про національну поліцію: Закон України від 02.07.2015 № 565-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. - 2015. - № 40, 41. - Ст. 379. 4.Адміністративне право України :

4. словник-довідник / Укладачі В.К. Шкарупа, Ю.А. Ведерніков, В.П. Підчибій. Дніпропетровськ : Вид-во Юридичної академії МВС України, 2001. 194 с.

5. Адміністративне право України : підручник / Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дьяченко та ін. ; за ред. Ю.П. Битяка. - К. : Юрінком Інтер, 2005. - 544 с.

6. Адміністративне право України. Академічний курс : підручник . ? 2 т. / Ред. колегія: В.Б. Авер'янов (голова). - К. : Юридична думка, 2004. - Т. 1. Загальна частина. - 584 с.

7. Адміністративне право України : навчальний посібник : у 2-х томах / Галунько В.В., Олефір В.І., Пихтін М.П. та ін ; за заг. ред. В.В. Галунька. -- Херсон : ПАТ «Херсонська міська друкарня» 2011. -- Т. 1 : Загальне адміністративне право. -- 320 с

8. Апаров А.М. Поняття, структура, види та форми адміністративно-правових відносин / А.М. Апаров // Право та державне управління. 2012. №1. С. 912.

Размещено на Allbest.ru