Слідчі (розшукові) дії як засоби збирання доказів у кримінальному процесі та забезпечення безпеки в державі

Визначення параметрів та особливостей заходів по розкриттю злочинів. Перелік слідчих дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих. Новели щодо законодавчого регулювання провадження слідчих дій. Етапи розслідування злочинів.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 24.04.2024
Размер файла 13,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Слідчі (розшукові) дії як засоби збирання доказів у кримінальному процесі та забезпечення безпеки в державі

Валерія Дімітрієва, студентка ННІ права та інноваційної освіти, Анатолій Черненко, к.ю.н., доц., Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Швидке та ефективне розслідування злочинів є пріоритетним та найголовнішим в діяльності органів досудового слідства та й держави в цілому, тому що саме це один із шляхів забезпечення безпеки кожного громадянина, держави і суспільства. Проблема розкриття й розслідування злочинів є однією з найбільш важливих і складних у справі боротьби зі злочинністю, а звідси й у досягненні безпеки в нашій державі. Важливе місце в цій сфері належить слідчим (розшуковим) діям (далі - слідчі дії), які визначають основні параметри та особливості заходів по розкриттю злочинів. Звідси вищезазначене свідчить про актуальність дослідження особливостей слідчих дій як засобів збирання доказів у кримінальному процесі.

Потреба дослідження слідчих дій як моделі реальної обстановки розслідування злочинів викликана зміною кримінального процесуального законодавства, появою нових видів злочинів, способів і засобів їх вчинення, використанням у процесі злочинної діяльності технічного оснащення високого рівня, підвищенням психологічної підготовки злочинців та їх обізнаністю про прийоми і методи роботи органів з розслідування злочинів, у результаті чого зростає необхідність удосконалення досудового слідства, зокрема, щодо провадження слідчих дій.

Слід наголосити, що основним засобом збирання та/або перевірки доказів у кримінальному провадженні є слідчі дії. Від того, наскільки точно будуть дотримані вимоги кримінального процесуального закону та криміналістичні рекомендації під час їх проведення, залежить можливість усебічного, повного й неупередженого встановлення обставин, які мають значення для кримінального провадження та відповідно виконання його завдань [1, с. 105]. Саме тому законодавець приділяє значну увагу регламентації цього процесуального інституту [2, с. 135].

У процесі розслідування конкретного злочину перед слідчим стоять відповідні завдання, які допомагають слідчому вибудовувати у своїй свідомості інформаційну модель події, котра підлягає розслідуванню. З метою ефективного розслідування доцільним видається побудова завдань при розслідуванні окремих видів злочинів.

Для того, щоб швидко і повно розкрити будь-який злочин і визначити винуватих осіб при розслідуванні, необхідно знати певні кримінально-правові і криміналістичні особливості окремих видів злочинів, методичні принципи їхнього розслідування, а також, безумовно, особливості застосування слідчих дій в специфічних умовах розслідування різних видів злочинів.

Безумовно, що успіх розкриття та розслідування злочинів багато в чому залежить від того, на скільки оперативно, чітко та послідовно з урахуванням слідчих ситуацій, що склалися, організовані та проведені необхідні слідчі, оперативно-розшукові та інші дії одразу після виявлення злочинної події.

Перш за все, слід розпочати з того, що найбільш визначним досягненням у реформуванні системи кримінальної юстиції в Україні є прийняття й набуття чинності нового Кримінального процесуального кодексу (далі КПК), який пропонує нову модель роботи повноважних державних органів щодо виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень. В цілому, запроваджено чимало позитивних нововведень в напрямку реформування системи кримінальної юстиції.

Зокрема, у чинному КПК закріплено визначення слідчих дій, чим покладено край невизначеності цього важливого поняття. Так, слідчими є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 223 КПК) [3].

Окрім того, чинний КПК значно розширив можливості органів розслідування, запровадивши ще й негласні слідчі (розшукові) дії (далі - негласні слідчі дії). Так, відповідно до ч. 1 ст. 246 КПК «Негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом [3].

Негласність проведення слідчих дій виражається в тому, що вони здійснюються приховано не лише від осіб, злочинна діяльність яких документується, але й від усіх інших суб'єктів, що не приймають безпосередньої участі у її провадженні.

Слідчі дії функціонують в межах узгодженої цілісної системи, що направлена на збирання, дослідження, оцінку і використання доказів та характеризується певним ступенем єдності в кримінальному процесуальному, морально-етичному, психологічному та організаційно-тактичному аспектах. Слідчі дії у практичній діяльності з розслідування злочинів забезпечують послідовний, взаємопов'язаний, цілісний процес отримання доказової інформації через їх провадження.

Перелік слідчих дій закріплено в КПК. Так гл.20 КПК України виділяє наступні слідчі дії: допит, пред'явлення особи для впізнання, пред'явлення речей для впізнання, пред'явлення трупа для впізнання, проникнення до житла чи іншого володіння особи, обшук, огляд, огляд трупа, огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією, слідчий експеримент, освідування особи.

Цікавим є те, що набрання чинності новим КПК України порушило низку наукових дискусій серед учених-процесуалістів і практиків, які жваво точаться на сторінках наукової літератури. Одним із дискусійних питань є поняття й види слідчих (розшукових) дій. Відсутність єдності думок учених-процесуалістів і практиків щодо розуміння поняття й сутності слідчих (розшукових) дій призводить до побільшання помилок у правозастосовній діяльності [4, с. 54]. Це негативно впливає на стан дотримання прав і свобод людини, яка потрапляє до сфери кримінального судочинства, а також на стан подальших наукових розробок, зокрема тактико-криміналістичного забезпечення провадження тих чи інших слідчих дій.

Чинний КПК містить низку новел щодо законодавчого регулювання провадження слідчих дій. Насамперед, уперше на законодавчому рівні закріплене визначення поняття слідчих дій (ст. 223), на чому вже наголошувалося вище; передбачена можливість проведення допиту та впізнання у режимі відеоконференції (ст. 232); можливість заявляти клопотання стороною захисту щодо проведення процесуальних дій (ст. 220); залучення експерта за клопотанням сторони захисту (ст. 243); заборона проведення слідчих дій у нічний час (ч. 4 ст. 223); обмеження тривалості допиту, що не може перевищувати восьми годин на день (ч. 2 ст. 224) та ін. [5]. Новелою для вітчизняного кримінального процесу є суддівський контроль за досудовим розслідуванням, здійснюваний слідчим суддею (п. 18 ч. 1 ст. 3), а також процесуальне керівництво досудовим розслідуванням прокурором (ч. 2 ст. 36). Гострі наукові дискусії викликав і запроваджений до вітчизняної моделі кримінального судочинства інститут негласних слідчих (розшукових) дій (глава 21 КПК).

Варто зазначити, що ці дії мають пізнавальний характер та розшукову спрямованість, сутність якої полягає у намаганні процесуальної особи розшукати й належним чином зафіксувати у відповідних процесуальних джерелах фактичні дані, що мають значення для кримінального провадження [6, с. 5]. Саме цей аспект значно підсилив вищевказану діяльність. На наш погляд, законодавець, уводячи до КПК дещо змінений термін для позначення цих дій - «слідчі (розшукові) дії», не лише закріпив у законодавстві негласні слідчі дій, але й розширив, за рахунок права їх проведення, можливості органів досудового розслідування. Разом із тим не менш важливою метою слідчих (розшукових) дій є перевірка раніше отриманих у кримінальному провадженні доказів. Усі інші дії слідчого, передбачені КПК України, що прямо не пов'язані з отриманням і перевіркою доказів, прийнято позначати терміном «процесуальні» дії слідчого [7].

Варто зауважити, що стосовно розслідування злочинів, диференціювання відповідної слідчої дії, так чи інакше, має відбуватись у прив'язці до етапу розслідування. Так, алгоритм дій слідчого залежить від етапу розслідування того чи іншого злочину. Наприклад, початковий етап розслідування характеризується проведенням слідчих дій, спрямованих на максимальне підтвердження початкового припущення, що подія має ознаки того чи іншого злочину, а також на встановлення особи, яка вчинила цей злочин.

З цього приводу О. Саінчин зазначає, що на початковому етапі вирішується питання про порушення, закриття або відмову в порушенні кримінальної справи. З моменту встановлення особи, підозрюваної у вчиненні наприклад вбивства, і визначення ступеня її вини вирішується питання про пред'явлення їй обвинувачення [8, с. 49]. На даному етапі характерним є проведення таких слідчих дій і оперативно-розшукових заходів: огляд місця події; проведення оперативно-розшукових заходів; допит можливого підозрюваного; допит свідків, очевидців; огляд живих осіб; призначення судово-медичних експертиз та ін. На цьому етапі як і на будь-якому іншому важливим є проведення також негласних слідчих (розшукових) дій, які у системі з усіма заходами сприяють виявленню, збиранню та оцінюванню інформації щодо події злочину та пошуку недостатньої інформації.

Наступний (подальший) етап - це період провадження усіх інших слідчих (розшукових) дій, скерованих на ґрунтовне і системне збирання й дослідження доказів у провадженні. Під час цього етапу розслідування характер типових слідчих дій в основному визначається результатами, отриманими на попередньому етапі [9, с. 236]. Передусім це комплекс слідчих дій, спрямованих на викриття винного у вчинені злочину, з'ясування обставин тощо.

Що стосується завершального етапу (заключного періоду розслідування), то він розпочинається моментом прийняття слідчим рішення про закінчення розслідування і завершується складенням обвинувального акта або клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру тощо. Виходячи з цього, проведення негласних слідчих (розшукових) дій мають місце на будь-якій стадії розслідування, оскільки в першу чергу цікавить швидке та ефективне розслідування злочинів, що є пріоритетним та найголовнішим в діяльності органів досудового слідства.

Таким чином, аналіз особливостей слідчих дій при розслідуванні злочинів дозволяє стверджувати, що слідчий діє за спеціально розробленим планом, який будується виходячи зі слідчої ситуації, яка складається з огляду на систему висунутих ним версій. На ос нові наявної інформації відбувається побудова і перевірка криміналістичних версій, визначається коло тактичних завдань з метою забезпечення ефективної роботи, що включає послідовність і порядок проведення окремих слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

слідчий дія доказ злочин

Література

1. Салманов О.В. Слідчі (розшукові) дії як складова досудового розслідування. Наше право. 2020. № 4. С. 105-110.

2. Карпушин С.Ю. Повторні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2015. № 17. Том 2. С. 135-138.

3. Кримінальний процесуальний кодекс України: чинне законодавство із змінами та допов. на 14 вересня 2020 року: офіц. текст. Київ : ПАЛИВОДА А.В., 2020. 408 с.

4. Сергєєва Д.Б. Щодо визначення поняття слідчих (розшукових) дій за новим кримінальним процесуальним кодексом України. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2013. № 2. С. 52-56.

5. Кримінальний процесуальний кодекс України від 14 квітня 2012 року (зі змінами і допов.). Відомості Верховної Ради України. 2013. № 9-10. Ст. 88.

6. Фаринник В.І. Розвиток правового регулювання збирання доказів за новим Кримінальним процесуальним кодексом України. Митна справа. 2012. № 4 (82). Ч. 2. С. 3-8.

7. Халупенко Д.М. Слідчі (розшукові) дії як пізнавальні засоби слідчого й прокурора за чинним КПК України. Часопис Академії адвокатури України. 2013. № 2.

8. Саінчин О.С. Слідчі ситуації та алгоритми дій в методиці розслідування серійних вбивств. Актуальні проблеми держави і права. 2007. С. 49-56.

9. Когутич І.І. Типові ситуації початкового етапу розслідування вбивств та обумовлені ними алгоритми дій слідчого. Вісник Чернівецького факультету Національного університету «Одеська юридична академія». 2013. Випуск № 1. С. 233-247.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Поняття збирання доказів та його зміст. Методи і засоби збирання доказів. Особливості збирання речових доказів та письмових документів. Форми фіксації доказової інформації: вербальна, графічна, предметна, наглядно-образова.

    реферат [29,0 K], добавлен 21.03.2007

  • Поняття негласних слідчих дій, їх система та підстави проведення. Порядок отримання дозволу на проведення розшуку та строк його дії. Негласні слідчі (розшукові) дії, що проводяться у кримінальному провадженні щодо тяжких та особливо тяжких злочинів.

    курсовая работа [37,8 K], добавлен 26.01.2015

  • Методика розслідування нерозкритих злочинів минулих років. Особливості тактики провадження окремих слідчих дій у справах про даний вид злочинів. Непроцесуальна діяльність слідчого по зупинених справах. Розшукові форми непроцесуальної діяльності.

    магистерская работа [83,3 K], добавлен 07.10.2010

  • Поняття доказів та їх джерел у кримінальному процесі. Їх поняття, природа та види. Розмежування речових доказів та документів. Особливості збирання, перевірки та оцінки речових доказів. Процесуальний порядок залучення речових доказів до матеріалів справи.

    курсовая работа [58,3 K], добавлен 28.04.2010

  • Кримінально-процесуальні відносини під час збирання, перевірки і оцінки речових доказів. Види речових доказів, засоби їх отримання та умови процесуального оформлення. Вирішення питання про речові докази органами досудового розслідування і судом.

    курсовая работа [35,4 K], добавлен 05.05.2010

  • Доказування як обов'язок збирання, перевірки й оцінки доказів з метою встановлення істини та як обов'язок обґрунтувати свої висновки. Порушення кримінальної справи і досудове розслідування. Способи збирання фактичних даних. Перевірка заяв і повідомлень.

    реферат [29,5 K], добавлен 11.05.2011

  • Розробка теоретичних засад кримінально-правової охорони порядку одержання доказів у кримінальному провадженні та вироблення пропозицій щодо вдосконалення правозастосовної практики. Аналіз об’єктивних ознак злочинів проти порядку одержання доказів.

    диссертация [1,9 M], добавлен 23.03.2019

  • Теоретичні та практичні аспекти дослідження проблеми речових доказів у кримінальному процесі. Характеристика засобів отримання та процесуальний порядок формування речових доказів, особливості їх збереження органами досудового розслідування і судом.

    дипломная работа [86,7 K], добавлен 30.08.2014

  • Основні категорії та особливості порушення кримінальної справи щодо бандитизму. Типові слідчі дії та організаційно-тактичні основи провадження окремих слідчих дій. Оперативно-розшукові дії, що провадяться на початковому етапі розслідування бандитизму.

    курсовая работа [85,8 K], добавлен 06.09.2016

  • Проблема точного встановлення об'єкта фальсифікації доказів у сучасній науці кримінального права. Основні концепції визначення об'єкта злочинів, пов'язаних із фальсифікацією доказів та їх класифікація на види "по горизонталі" та "по вертикалі".

    статья [51,3 K], добавлен 19.09.2017

  • Юридична природа, сутність, значення та основні ознаки достатності доказів. Обсяг повноважень суб'єктів кримінального процесу щодо визначення достатності доказів. Особливості визначення достатності доказів на різних стадіях кримінального процесу.

    автореферат [28,2 K], добавлен 11.04.2009

  • Значення забезпечення прав і свобод учасників кримінального судочинства під час провадження слідчих дій. Перелік суб’єктів, які мають право на забезпечення безпеки. Незаконні слідчі дії та основні законодавчі заборони під час проведення судового розгляду.

    реферат [35,7 K], добавлен 09.05.2011

  • Визначення поняття кримінально-процесуального доказування, його змісту та мети, кола суб’єктів доказування, їх класифікації. З’ясування структурних елементів кримінально-процесуального доказування, їх зміст і призначення при розслідуванні злочинів.

    реферат [47,8 K], добавлен 06.05.2011

  • Поняття доказів та їх зміст. Поняття та система джерел доказів у кримінальному процесі. Обвинувальні та виправдувальні докази. Показання свідка, потерпілого, підозрюваного та обвинуваченого. Висновок експерта, речові докази, протоколи слідчих дій.

    курсовая работа [29,6 K], добавлен 10.06.2011

  • Вивчення, розкриття і дослідження змісту, форм та принципів взаємодії слідчого з оперативними підрозділами. Забезпечення систематичної і ефективної взаємодії слідчих і оперпрацівників при розслідуванні злочинів. Спеціалізовані слідчо-оперативні групи.

    курсовая работа [50,1 K], добавлен 17.12.2014

  • Аналіз процесуальних прав потерпілого, особливостей їх нормативної регламентації та практики застосування. Забезпечення інтересів потерпілого в кримінальному провадженні. Способи збирання доказів стороною захисту. Прогалини правового регулювання.

    статья [27,0 K], добавлен 11.09.2017

  • Поняття доказів у кримінальному процесі та їх оцінка. Сутність та елементи процесу доказування. Основні способи перевірки доказів і їх джерел. Належність та допустимість як основні критерії оцінки доказів, виявлення їх головних проблемних питань.

    реферат [25,9 K], добавлен 21.01.2011

  • Обґрунтованість рішення як комплексне поняття, його структура та головний зміст. Погляди щодо визначення поняття та суті обґрунтованості кримінально-процесуальних рішень. Проблема розмежування фактичних та правових підстав для провадження слідчих дій.

    реферат [34,9 K], добавлен 10.05.2011

  • Історія виникнення криміналістичних знань та розвиток кримінально-процесуальної науки. Удосконалення прийомів збирання, виявлення й дослідження речових доказів, тактики виконання слідчих дій, технічних засобів пошуку, наукової та судової експертизи.

    реферат [29,5 K], добавлен 17.04.2010

  • Особливості та правила формування судових справ, які підшиваються в спеціальну обкладинку, виготовлену друкарським способом. Реєстраційні журнали та обліково-статистичні картки. Справи за поданнями слідчих органів. Перелік індексів, облік речових доказів.

    курсовая работа [40,3 K], добавлен 22.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.