Актуальні питання щодо проведення слідчого експерименту під час дії воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ СЛІДЧОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ ПІД ЧАС ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ

Жовтяк Ярослав Ігорович курсант 4 курсу ННІ права

та підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції

Науковий керівник: Бойко Олексій Павлович доцент кафедри кримінального процесу та стратегічних розслідувань кандидат юридичних наук

Зауважимо на тому, що слідчі (розшукові) дії самі по собі визначаються одними із найпоширеніших видів процесуальних дій, адже вони проводяться виключно в кожному кримінальному провадженні задля повного та неупередженого досудового розслідування з метою знаходження об'єктивної істини вчиненого кримінального правопорушення. Так, відповідно до чинного кримінального процесуального законодавства, а саме частини 1 статті 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії являють собою дії, які спрямовані на отримання (збирання) доказів чи перевірку вже отриманих доказів в конкретному кримінальному провадження [1].

Головним в діяльності правоохоронних органів виступає те, що розкриття кримінального правопорушення шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, в подальшому дозволяє відтворити карту події, а також співвідносити встановлені факти з обставинами, які супроводжували вчинення кримінального правопорушення (злочину чи кримінального проступку), установити його основних учасників, їхні об'єктивні дії та суб'єктивні мотиви [2]. Таким чином, слідчий, дізнавач та прокурор, а надалі і суд віртуально створюють саму подію кримінального правопорушення, намагаючись, при цьому, встановити об'єктивну істину кримінального провадження. правоохоронний розслідування слідчий процесуальний

Зауважимо, що деякі види слідчих дій можуть проводитися неодноразово, адже іноді виникають певні моменти чи нововиявлені обставини, які підлягають перевірці та уточненню і саме через це, уповноважені службові особи вправі провести слідчий експеримент, що направлений на відтворення дій (саме під час вчинення кримінального правопорушення), шляхом необхідних дослідів чи випробувань. Так, Рогатинська Н., в своїй науковій праці зазначає на тому, що дана слідча дія є сильним психологічним засобом впливу на його учасників, адже отриманні результати наочно свідчать про можливість чи неможливість існування певного явища чи події, а спростувати їх підозрюваним (обвинуваченим) буває досить важко. Саме тому слідчий експеримент визначається необхідним, часто незамінимим способом перевірки та отримання нових доказів [3, с. 149].

В умовах сьогодення, а саме через повномасштабне вторгнення російських військ на територію нашої незалежної країни, порядок здійснення досудового розслідування певним чином змінився, адже у зв'язку із такими жахливими подіями з'явився більший відсоток небезпечності, що може загрожувати життю та здоров'ю всім учасникам процесуальних дій. Зазначене підтверджується ухваленим Верховною Радою України Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 14.04.2022 року №2201-ІХ [4]. Зміст даного Закону доповнює положення вже чинного Кримінального процесуального кодексу України та визначає окремі аспекти процесуального порядку проведення деяких процесуальних дій, саме в умовах воєнного стану.

У свою чергу, стаття 615 КПК України (включаючи нещодавні зміни) регламентує те, що при проведенні обушку чи огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи, якщо залучення понятих є об'єктивно неможливим чи пов'язано із потенційною небезпекою для їхнього життя та здоров'я, можуть проводитися без залучення до них понятих, але ж, водночас, частина 7 статті 223, даного нормативно-правового акту, безпосередньо закріплює обов'язковість такого залучення, в тому числі і при проведенні слідчого експерименту [1]. Так, вбачається, що законодавець не виділив те, що поняті не можуть бути залучені під час проведення слідчого експерименту саме за вищевикладених обставин, напевно через те, що зміст статті 240 КПК вже і до цього передбачав можливість їх застосування, тільки без уточнень наявності воєнного стану в нашій державі. Тобто, зміст частини 4 вищезазначеної статті КПК висвітлює, що проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому не створюється небезпека для життя і здоров'я осіб, які беруть у ньому участь, чи оточуючих, не принижують їхні честь і гідність, не завдається шкода [1].

Також, доцільним є зазначити, що відповідно до частини 5 статті 240 КПК України, слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє чи на відповідній підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором чи прокурора, яке в подальшому розглядається в порядку, передбаченому КПК, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи [1]. В даному випадку хотілось би зазначити зміни, що торкнулися надання дозволу слідчим суддею н проведення такої процесуальної дії. Так, виходячи із нововведень, у випадках, коли у слідчого судді відсутня об'єктивна можливість виконання своїх повноважень, їх може виконувати керівних відповідного органу прокуратури, однак тільки в порядку, який чітко визначається чинним кримінальним процесуальним законодавством нашої країни [4].

Отже, можна зробити висновок, що процесуальний порядок проведення слідчого експерименту, саме в умовах воєнного стану, не зазнав значних змін, а тільки деяких змін у частині наявності певних учасників та отримання дозволу на його проведення у житлі чи іншому володінні особи. Однак, слід пам'ятати, що всі нововведення, які відбулися через повномасштабне вторгнення окупаційних військ країни-агресора, повинні застосовуватися виключно за умов, які визначаються чинним законодавством України, адже в будь-якому іншому випадку вони будуть визнаватися незаконними та не зможуть бути залучені як речові докази.

Список використаних джерел

1. Кримінальний процесуальний Кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/4651-17#Text (дата звернення: 15.05.2023).

2. Концептуальні основи побудови сучасного кримінального процесу України / Н.В. Глинська, Л.М. Лобойко, О.І. Марочкін та ін.: монографія: за заг. ред. О.Г. Шило. Х., 2019. 264 с.

3. Рогатинська Н. Деякі особливості проведення слідчого експерименту у кримінальному провадженні. Актуальні проблеми правознавства, 2016. 149-153 с.

4. Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану: Закон України від 14.04.2022 року №2201-ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220120#п45(дата звернення: 15.05.2023).

Размещено на Allbest.ru