Експертні помилки при виконанні досліджень наркотичних засобів та психотропних речовин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Експертні помилки при виконанні досліджень наркотичних засобів та психотропних речовин

Воробйов Олександр Григорович

старший судовий експерт відділу дослідження матеріалів, речовин і виробів Харківського НДЕКЦ МВС

Одним із найважливіших напрямів наукових досліджень у галузі кримінального процесуального права, криміналістики та судової експертизи є дослідження проблеми оцінки доказів. Значимість оцінки доказів особливо підкреслюється законодавцем у Кримінальному процесуальному кодексі України [1].

Вивчення і узагальнення матеріалів судової, слідчої та експертної практики останніх років засвідчує, що під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях допускається суттєва кількість помилок. Про те до цього часу не проводилося спеціального вивчення причин їх виникнення.

Причини експертних помилок можуть бути об'єктивними, тобто не залежати від експерта як суб'єкта експертного дослідження, так і суб'єктивними.

Постанова про призначення експертизи надається слідчими з супровідною документацією, яка повинна підтверджувати належність упаковки до конкретного провадження. Потрібно розуміти, що хімік-експерт не повинен бути фахівцем з усіх галузей криміналістичних експертиз і не повинен досліджувати, наприклад, паперові матеріали (ярлики), полімерні матеріали (наприклад, поліетиленовий або поліпропіленовий пакети), барвники пишучих предметів (кулькова, гелева, перова ручка) то що.

Описова частина експертного висновку, без сумнівів, повинна мати опис упакування та супровідних документів. Опис упакування повинен бути переконливим для суду, щоб виключити сумніви, що упакування та об'єкти дослідження не підмінені, повинна додаватися фототаблиця, з фотографіями упаковки (всіх написів, підписів, номеру пакету т. д.).

Висновок експерта умовно має аналітичну частину, яка поділяється на описову, дослідницьку, синтезуючу (експертну оцінку) та висновки.

Розгляд дослідницької частини, висновку є основним і найскладнішим під час проведення експертизи та її рецензування. Завдання експерта -- безапеляційно довести, що та чи інша речовина є наркотичною, психотропною чи сильнодіючою, встановити - якою саме і, на вимогу, встановити її масу [2, с. 172-179].

При дослідженні речовин застосовується кілька методів, в основному спектральні та хроматографічні. Вони діляться на ідентифікаційні (наприклад, хроматомас-спектрометрія, ІЧ-спектрометрія та інші) та порівняльні (ТЗХ, газова хроматографія з полум'яно-іонізаційним детектуванням, ВЕРХ та ін.). Однак при використанні будь-якого методу експерт порівнює отриманий результат з завідомо відомим зразком порівняння.

Експерт має порівнювати отримані результати лише з легітимними еталонними даними. Нерідко експерти намагаються порівняти отримані дані з джерелами, які вони отримали за невідомих обставин (наприклад, свідки ТШГ «відомого складу», але невідомого походження).Такий варіант порівняння в експертній практиці є неприпустимим.

Також існує ймовірність, що дані об'єкти порівняння були неправильно досліджені раніше, зазнали зміни, псування, змішування тощо. Це правило справедливе для зразків порівняння електронних даних (наприклад, мас- спектри), тому перед дослідженням треба перевіряти зразок порівняння та калібрувальний графік.

Якщо експерт відносить будь-яку речовину до певного наркотичного засобу, він зобов'язаний користуватися тільки тим, що без жодних сумнівів відповідає тій речовині, до якої експерт її відносить. Варто окремо відзначити, що експерт має повне право порівнювати отримані результати з будь-яким джерелом, не завжди придбаним відповідно до правил держзакупівель, але у будь-якому випадку ці дані мають бути легітимними та повинні мати можливість їх оцінки щодо легітимності.

До суб'єктивних експертних помилок можна віднести недостатню обізнаність експерта про всі актуальні методики, а також відсутність у експерта власної позиції, невміння або небажання відстоювати свою думку або ступінь залежності від керівництва експертної установи. Для перевірки отриманих результатів та їх відтворюваності різними експертами необхідно, щоб у експертів, теоретиків та практиків в галузі дослідження наркотичних засобів, психотропних та сильнодіючих засобів, здійснювався єдиний підхід до експертизи наркотиків. При цьому не лише на національному, а й на міжнародному рівні.

Встановлення кількісного вмісту наркотичного засобу, наприклад, суміші, проводиться декількома способами: простим зважуванням і кількісним аналізом із застосуванням аналітичних приладів. При простому зважуванні варто звернути увагу на те, яка речовина піддається зважуванню. Якщо встановлено, що ця речовина відноситься до Списку I Переліку наркотичних засобів та сильнодіючих речовин, то допустимо провести просте зважування, оскільки вважається, що всі суміші відносяться до наркотичного засобу.

Погіршує ситуацію те, що через завантаженість чи відсутність обладнання експерт часто засновує свої висновки про склад речовини на результатах одного з аналітичних методів, хоча має використовувати кілька (два і більше). А це у кілька разів збільшує можливість помилки, що підтверджують дані слідчої та судової практики.

Ще одна експертна помилка - це неправильний вибір методів дослідження.

Поява останнім часом значної кількості речовин, визнаних наркотичними засобами, психотропними, сильнодіючими речовинами, тягне за себою необхідність у еталонних зразках. При цьому вони повинні регулярно оновлюватись через здатність речовин до зміни складу та структури при тривалому зберіганні. Відсутність еталонних зразків - причина помилок у визначенні як якісного, а й кількісного змісту даних об'єктів.

Ще одна група експертних помилок - неправильна оцінка результатів досліджень. До таких помилок можна також віднести неправильне визначення поняття конкретного наркотичного засобу, психотропної чи сильнодіючої речовини. Так, деякі наркотичні засоби, що містять одну і ту ж активну речовину, можуть бути визначені різними поняттями, які при цьому мають різні кількісні характеристики великого та особливо великого розмірів. Особливе місце в системі помилок займає вільне застосування і тлумачення правових норм при віднесенні речовин до категорій наркотичних, психотропних або сильнодіючих [3, с. 58 - 61].

Значний вплив на уникнення експертних помилок надає створення нових сучасних методик та методичних рекомендацій, які ґрунтуються на досягненнях науково-технічного прогресу та використанні високочутливих приладів. Впровадження нових методів дослідження дає змогу провести декілька досліджень, в рамках однієї експертизи та підтвердити або спростувати отриманий результат.

Основним у попередженні експертних помилок є перевірка висновків експертів керівниками експертних установ та більш кваліфікованими експертами. Усвідомлення виконавця щодо майбутньої перевірки спонукає до постійного контролю своїх досліджень та приведення додаткових аргументів на користь свого рішення. Перевірка висновків експерта повинна бути добре організована, проводитись обов'язково та уважно.

Список використаних джерел

оцінка доказів криміналістика судова експертиза

1. Кримінальний процесуальний кодекс України [Електронний ресурс]. Режим до ступу: http://www. naiau. kiev. ua/o svitamvs/

2. Абрамова В.М. Поняття помилки судового експерта. Вісник Академії правових наук. Х.: Право, 2002. №3 (30). С. 172-179

3. Клименко Н.І. Процесуальні гарантії достовірності висновку експерта. Криміналістичний вісник. 2004. № 1(1) . С. 58-61.

Размещено на Allbest.ru