Проблеми проведення слідчих (розшукових) дій в умовах повномасштабного вторгнення РФ на територію України

Размещено на http://www.allbest.ru

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Проблеми проведення слідчих (розшукових) дій в умовах повномасштабного вторгнення РФ на територію України

Діана Рукіна

здобувач вищої освіти

Науковий керівник:

Анатолій Черненко

кандидат юридичних наук, доцент

Повномасштабне вторгнення армії рф спричинило введення воєнного стану на всій території України, що неабияк вплинуло на зміни кожної галузі права України. Правоохоронна система України зіткнулась із рядом викликів, які ніколи не траплялись раніше (пов'язані з воєнними діями), або ті, що набули надзвичайних ознак (мали місце, але значно змінилися). Принагідно з'явилися такі явища, як колабораціонізм, вчинення воєнних злочинів, з проявом різних форм насильства не дивлячись на стать та вік, державна зрада тощо, які вимагають певних змін процедури досудового слідства.

Варто відзначити, що військові дії в нашій державі почались ще у 2014 році, що вплинуло певним чином на кримінальне процесуальне законодавство. Цього ж року у розділі ІХ-1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) відбулися відповідні зміни [1]. Причому такі зміни відбулися декілька разів, до чого змушували реалії того часу. Так, Закон України № 2125- IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав» від 15.03.2022 р. був перейменований на «Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та/або інших держав проти України», при цьому текстуально КПК було доповнено статтею 616 [2]. слідчий воєнний розшуковий

У зв'язку з останніми подіями було ухвалено Закон № 2201 -IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», що набув чинності 14.04.2022 року. Цим Законом передбачені зміни норм ст. 615 КПК, а також кодекс доповнено ст. 615 -1 КПК [3]. Така політика національного законодавця продиктована обстановкою, в якій необхідно проводити досудове розслідування. Перш за все це пов'язано з проблемами проведення слідчих (розшукових) дій в населених пунктах, де відбуваються воєнні дії. У свою чергу воєнні дії обумовлюють певну небезпечність для учасників слідчих (розшукових) дій, що вимагає їх певного спрощення чи скорочення. Яскравим прикладом є процедура огляду житла. У мирний час це має відбуватись виключно у присутності понятих з обов'язковою фіксацією такого огляду слідчим у відповідних кримінальних процесуальних документах. Під час же воєнних дій, залучення понятих є питанням доволі проблемним, що пов'язано з безпековою ситуацією, оскільки вони можуть постраждати, потрапивши під обстріли чи до замінованого житла. Належне документування слідчим ходу огляду теж ставиться під сумнів через небезпеку обстрілів чи можливість потрапляння у полон тощо.

Дієвим методом розв'язання цієї проблеми є певне спрощення способів фіксування факту проведення слідчих (розшукових) дій. Стаття 615 КПК й передбачає, що «фіксація здійснюється доступними технічними засобами з подальшим складенням відповідного протоколу не пізніше сімдесяти двох годин з моменту завершення таких слідчих (розшукових) дій чи відповідних процесуальних дій.

При проведенні обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи, якщо залучення понятих є об'єктивно неможливим або пов'язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров'я, відповідні слідчі (розшукові) дії проводяться без залучення понятих. У такому разі хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов'язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису» [1].

Зрозуміло, що проблеми залучення понятих у даному випадку пов'язані з воєнними діями, хоча їх відсутність, на наш погляд, не є критичною. Про роль понятих у кримінальному провадженні доволі змістовно було зазначено у публікації А.П. Черненка [4].

Питання правового регулювання фіксування кримінального провадження в умовах воєнного стану також були предметом наукового дослідження Т.О. Лоскутова [5].

Звісно детально зупинитися на аналізі цих публікацій в межах цієї роботи не можливо. Тут ми лише хотіли б зазначити, що бойова обстановка на місці проведення слідчих (розшукових) дій суттєво впливає на можливість їхньої якісної фіксації, потому запропоновані законодавцем зміни до КПК і зокрема до ст. 615 КПК, на наш погляд, є цілком виправданими, проте, хотілось би звернути увагу на проблеми їх збереження та передачі.

Стрімкий розвиток комп'ютерних технологій обумовив появу значної кількості фахівців у даній галузі, які за допомогою комп'ютерної техніки здатні сфальсифікувати відеоматеріали, що отримані правоохоронцями під час проведення слідчих (розшукових) дій. Така інформація може бути викрадена зловмисниками, які обізнані у комп'ютерній техніці і будь -яка особиста інформація, що міститься в ній, може бути оприлюдненою без згоди особи та використана в незаконних цілях. Через це варто пам'ятати про захищеність та перевірку достовірності даних, яка може бути забезпечена одночасним записом, можливо, на кількох пристроях. На наш погляд, таке можливо, якщо забезпечити слідчі органи відповідними пристроями необхідними для дублювання відеозапису на декількох носіях інформації тощо, а також створення окремих баз даних із підвищеним захистом для попередження можливого злому через хакерські атаки.

Слід зазначити, що чинна редакція КПК передбачає порядок відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження в умовах воєнного стану (ст. 615-1 КПК). Це важливе доповнення, адже нині в тих районах де відбуваються активні бойові дії, питання відновлення втрачених кримінальних провадження є доволі актуальним.

Отже, на основі вище зазначеного можна зробити висновок, що воєнний стан обумовлює певні проблеми з фіксуванням слідчих (розшукових) дій, а це у свою чергу спонукає законодавця до пошуку шляхів вирішення таких проблем. Запропоновані законодавцем зміни до КПК, на наш погляд, забезпечують ефективність проведення слідчих (розшукових) дій навіть за таких обставин як війна.

Література

Кримінальний процесуальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88). URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/4651-17#Text

Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав» від 15.03.2022 № 2125- ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2125-20#Text

Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу

України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»: Закон України від 14.04.2022 № 2201-ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#Text

Черненко А.П. Роль понятих у кримінальному процесі / Право і суспільство. - 2012. - № 2. - С. 263-267. file:///C:/Users/User/Downloads/Pis_2012_2_64.pdf

Лоскутов Т.О. Правове регулювання фіксування кримінального провадження в умовах воєнного стану / Аналітично-порівняльне правознавство - електронне наукове фахове видання юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет» № 1, 2022. С. 340-345.

Размещено на Allbest.ru