Особливості правового статусу експерта та спеціаліста у виконавчому провадженні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості правового статусу експерта та спеціаліста у виконавчому провадженні

Марія Іванова

здобувач вищої освіти

Науковий керівник:

Ксенія Косяченко

(Дніпропетровський державний

університет внутрішніх справ)

Актуальність теми дослідження полягає, насамперед, у необхідності звернути увагу на окремих учасників виконавчого провадження до яких належить експерт та спеціаліст, адже їх участь безпосередньо у виконавчому провадженні є менш дослідженою, ніж, наприклад, виконавця чи стягувача, або боржника. Не зважаючи на це, задіяння даних осіб під час виконавчого провадження не є рідкістю, а їх залучення вимагає чіткого регулювання процесуального статусу відповідних учасників, а також регулювання процедури їх залучення.

Як зазначено в Законі України "Про виконавче провадження" "Учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51 "² Кодексу України про адміністративні правопорушення" [1, ст. 14].

Перед визначенням процесуального статусу експерта та спеціаліста треба зазначити, що "Експертом або спеціалістом може бути будь -яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі".

Приділяючи уваги безпосередньо правовому статусу експерта та спеціаліста у виконавчому провадженні, необхідно зауважити, що даних учасників провадження можна віднести до групи спеціально залучених осіб, адже відмінність правового статусу цих осіб від інших учасників виконавчого провадження полягає в обсязі повноважень, прав та обов'язків експерта та спеціаліста, а також обов'язковості залучення відповідних осіб до вчинення виконавчих дій та їх професійного інтересу в результаті примусового виконання рішення.

Закон України "Про виконавче провадження" передбачає, що "Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів)" [1, ст.20].

Крім цього Закону, залучення до виконавчого провадження експерта та спеціаліста визначено в Інструкції з організації примусового виконання рішень, що є затвердженою Наказом Міністерства юстиції України, де зазначено, що виконавець може залучати як експерта, так і спеціаліста до процесу опису майна боржників задля належного визначення вартості такого майна [2]. експерт спеціаліст виконавчий

З огляду на положення чинного законодавства можна виокремити деякі права та обов'язки експерта та спеціаліста. Насамперед, до них належать:

— по-перше, як експерт, так і спеціаліст повинен надавати письмовий висновок щодо питань, які зазначені в постанові, протягом 15 робочих днів з моменту ознайомлення із цією постановою виконавцем (є можливість продовження строку ще до 30 робочих днів);

— по-друге, і спеціаліст, і експерт повинні надавати консультації щодо дій, які вчиняються безпосередньо в присутності останніх;

— по-третє, експерт та спеціаліст мають право на отримання певної винагороди за надані послуги

— по-четверте, експерт та спеціаліст підлягають відводу (самовідводу), якщо вони є близькими родичами будь -якої зі сторін або якимось чином заінтересовані у ході та результаті відповідного виконавчого провадження. Дане положення є гарантією безпеки від складання спеціалістом чи експертом неправомірного висновку.

Як Закон України "Про виконавче провадження", так і Інструкція з організації примусового виконання рішень хоча і містить положення щодо підстав та процедури залучення експерта та спеціаліста, хоча жоден з цих нормативно-правових актів не містить чіткого розмежування випадків при яких необхідним є залучення експерта, а при яких - залучення спеціаліста.

Д. Глушкова, у своїй науковій праці, пропонує виокремити наступні обставини, за якими буде доцільно залучати саме експерта:

— проведення фото-, відео- зйомки під час вчинення виконавчих дій;

— надання технічної або іншої необхідної допомоги при примусовому відкритті приміщень боржника;

— оцінка майна боржника, що є ускладненою запереченням оцінки, яка була проведена виконавцем;

— оцінка майна та предметів боржника, які виконавцю складно провести самостійно;

— надання консультацій щодо зберігання описаного майна [3].

Якщо говорити про відмінність між правовим статусом експерта та правовим статусом спеціаліста, то вона, передусім, полягає у юридичній відповідальності.

Згідно Закону України "Про виконавче провадження" "Експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом" [1, ст. 20].

Тобто експерт, у випадку дачі завідомо неправдивого висновку або взагалі відмови від виконання своїх обов'язків без поважної причини, буде нести кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України. Це, насамперед, є необхідністю, оскільки наслідки, які можуть бути спричинені внаслідок недбалості експерта, можуть бути фатальними. Натомість для спеціаліста не передбачається відповідальність за аналогічні дії Законом.

Підводячи підсумок з дослідження можна зауважити, що Законом України "Про виконавче провадження" не розділяється поняття правового статусу експерта та спеціаліста, не закріплюється відмінностей між ними, а також не враховуються обставини при яких необхідно залучати виключно експерта, а при яких - виключно спеціаліста. Саме тому доцільно було б реформувати дане законодавство для чіткого розмежування між обов'язками та повноваженнями цих учасників виконавчого провадження. Про виконавче провадження: Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII (зі змінами і допов.). Відомості Верховної Ради України. 2016. № 30. ст. 542. ^{Інструкція з організації примусового виконання рішень:} Наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (зі змінами і доповненнями). Глушкова Д.Г. Участь спеціаліста при виконанні судових рішень. Форум Права. 2008. №3. С. 104-110.

Размещено на Allbest.ru