Використання технічних пристроїв фіксації в роботі патрульної поліції: окрім аспекти дотримання законодавства про захист персональних даних

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання технічних пристроїв фіксації в роботі патрульної поліції: окрім аспекти дотримання законодавства про захист персональних даних

Ганна Блінова,

д.ю.н., доцент,

професор кафедри цивільного,

господарського

та екологічного права,

Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Під час збройної агресії проти України ще більше посилюється питання необхідності захисту персональних даних в роботі поліції, оскільки загроза виникає не лише праву на приватність особистого життя, а в першу чергу може спричинити загрозу особистій безпеці громадянина.

Патрульна поліція України, будучи підрозділом Національної поліції, який працює на користь громадян займається роботою з персональними даними осіб, відеофіксацією правопорушень та дорожньо -транспортних пригод. Діяльність патрульної поліції, пов'язана з захистом та обробкою персональних даних, здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України «Про національну поліцію», «Про захист персональних даних» та інших відповідних законів України.

Протягом 2022 року Уповноваженим Верховної ради із захисту прав людини фіксувались такі порушення законодавства про захист персональних даних: неправомірна обробка персональних даних, зокрема їх неправомірне поширення та використання, незабезпечення надання суб'єкту персональних даних повної інформації щодо володільця персональних даних, неналежне оформлення згоди на обробку персональних даних, ненадання доступу до своїх персональних даних (інформації про себе), оприлюднення в мережі Інтернет персональних даних українських військових та іноземних громадян, які надають військову допомогу Україні на період дії воєнного стану, надмірний збір персональних даних надавачами гуманітарної, волонтерської та іншої благодійної допомоги населенню [1]. Деякі із зазначених проблем мали прояв і в інформаційному просторі патрульної поліції.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 31 Закону України «Про Національну поліцію», одним із заходів превентивного характеру є використання технічних приладів і засобів, що мають функції фото - та відеозйомки. Відеореєстратори та бодікамери патрульних поліцейських є такими засобами. Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», «поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі такий пристрій, з метою «попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб» [2]. Наявність таких нагрудними камер розглядається працівниками патрульної поліції як засіб захистити себе від упереджених заяв щодо їхньої поведінки.

Відповідно до п. 8 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, передавання відеозаписів, отриманих з портативних та відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА, автомобільних та стаціонарних систем для використання засобами масової інформації, а також поширення в мережі Інтернет, здійснюється з дозволу керівника органу, підрозділу поліції з дотриманням Закону України «Про захист персональних даних». Таке передавання здійснюється виключно з метою забезпечення безпеки та захисту інтересів громадян, суспільства і держави, а також з метою захисту гідності та честі працівника поліції [3]. Проте у законодавстві такі підстави не конкретизовані.

Згідно з поглядами деяких юристів, захист, який забезпечується шляхом використання відеореєстраторів поліцією, може суперечити праву на приватність. В даний час, коли записи з цих реєстраторів публікуються самою поліцією на платформах, таких як YouTube, або передаються ЗМІ, інколи ці записи є фрагментарними, що може створювати упереджене уявлення про особу і порушувати презумпцію невинуватості. Крім того, правове регулювання автоматичної зйомки без згоди особи вважається недостатньо розробленим і може суперечити чинному законодавству. Зазначене правове регулювання також вважається недостатньо прозорим, оскільки вивчити його шляхом аналізу опублікованих нормативно-правових актів є неможливим. Неопубліковані службові акти Національної поліції, які визначають порядок застосування пристроїв, зберігання та режим доступу до відеозаписів, вважаються загрозою для дотримання поліцією прав людини на приватність [4].

На практиці мають місце порушення законодавства про захист персональних даних. Наприклад, за свідченнями колишніх працівників поліції є хибна практика працівників патрульної поліції на вимогу своїх безпосередніх керівників фотографувати всіх людей та їх документи, з якими працівники поліції взаємодіють під час несення служби для підтвердження показників по кількості опитаних громадян та громадян з якими проведено бесіди. Ця інформація передається у «Telegram» групи керівникові [5]. Це є грубим порушенням вимог Закону України «Про захист персональних даних». Патрульним поліцейським слід пам'ятати про заборону «виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази», що зазначено у ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» [6].

На сьогодні відеозаписи, отримані з відеореєстраторів і опубліковані без згоди на це особи, котра була об'єктом відеозапису, є порушенням норм Закону України «Про захист персональних даних». Така ситуація буде продовжуватись до внесення відповідних змін до Закону України «Про Національну поліцію» [7; с. 94].

Основним шляхом вирішення проблеми є врегулювання суперечностей законодавчої бази з цього питання. Однак це не має бути просте узгодження правових норм без зміни концепції автоматичної відеофіксації. Враховуючи принципи прав людини, зокрема права на приватність та практику Європейського суду з прав людини (Peck v. the United Kingdom; Sciacca v. Italy), доцільним було б застосовувати деперсоніфікацію. Тобто закриття обличчя особи, інформацію про П.І.Б. (зокрема озвученої патрульними), номерних знаків транспортних засобів, серії та номери документів, що посвідчують особу тощо. Крім того, мова може йти про інші особливості особи (татуювання, зачіска тощо) [8]. При цьому, така деперсоніфікація має бути здійснена ще до передачі такого відео третім особам, тобто вона має бути зроблена самою Національною поліцією України [7, с. 94].

Таким чином можна виокремити такі позитивні аспекти використання технічних пристроїв фіксації в роботі патрульної поліції як: відеоматеріали можна використовувати як доказову базу у кримінальних розслідуваннях та судових процесах; вони можуть допомогти встановити обставини злочину, ідентифікувати злочинців і захистити права потерпілих; знижується рівень корупції з боку працівників поліції, оскільки наявність відеозаписів може допомогти запобігти зловживанням з боку поліцейських, а також зменшити можливість випадкових або необгрунтованих затримань чи застосування надмірної сили; відеозаписи можуть стати ефективним інструментом захисту прав громадян у випадках порушення правил поведінки поліцейськими або випадків прояву недобросовісності з боку правоохоронців.

Водночас мають місце потенційні негативні аспекти використання електронної техніки, що здійснює постійний відеозапис, а саме це може порушувати приватність та конфіденційність життя громадян; існує ризик зловживання відеозаписами поліції, зокрема, їх неправомірного використання, поширення або викривлення фактів; використання техніки нагляду може супроводжуватись технічними проблемами, такими як помилки запису, збої системи, втрати даних, що може вплинути на достовірність та надійність відеозаписів. Для недопущення реалізації таких ризиків необхідно встановлювати чіткі правила та обмеження щодо збереження, доступу та використання отриманої відеоінформації в патрульній поліції; розробити механізми контролю та внутрішні правила, щоб уникнути можливих зловживань; підвищувати рівень технічного супроводження цих процесів. патрульна поліція технічне супроводження

В ситуації з збройною агресією проти України захист персональних даних стає ще більш важливим і актуальним завданням. Витік персональних даних може мати серйозні наслідки не лише для приватного життя особи, але й для її особистої безпеки. Використання електронної техніки, що забезпечує безперервний відеозапис, у роботі поліції дійсно має як позитивні, так і потенційно негативні аспекти з позицій захисту прав людини. Важливо збалансувати ці аспекти та забезпечити належний рівень захисту особистої приватності та конфіденційності громадян.

Литература

1. Доповідь про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в

Україні у 2022 році. Омбудсман України. URL: https://ombudsman.gov.ua/report-

2022/images/documents/annual-report-2022.pdf

2. Нагрудна камера поліцейського -- порушення права на приватність. URL: https://protocol.ua/ua/nagrudna_kamera_politseyskogo

3. Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису: Наказ Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#Text

4. Нагрудна камера (відеореєстратор) патрульного: правове регулювання і

порушення права на приватність. URL: http://umdpl.info/police-

experts.info/2016/04/14/article-videofixation/

5. Захист прав поліцейських. [Електронний ресурс]. URL: https://www.facebook.com/groups/1535431980081968

6. Про Національну поліції: Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 40-41. ст.379.

7. Інформаційне забезпечення діяльності патрульної поліції : наук. -практ. рекоменд. / О.В. Бочковий, Г.О. Блінова, С.О. Прокопов, Е.А. Мамедова. Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ. Дніпро, 2020. 98 с.

8. Нагрудна камера поліцейського -- порушення права на приватність. URL: https://protocol.ua/ua/nagrudna kamera politseyskogo

9. Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 5 жовтня 2017 року № 2163-VIII. Голос України від 09.11.2017. № 208.

Размещено на Allbest.ru