Попередні дослідження на місці події як елемент використання спеціальних знань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України

Попередні дослідження на місці події як елемент використання спеціальних знань

Кожевніков Валерій

завідувач відділу криміналістичних видів досліджень

На початкових етапах розслідування злочинів, досить часто успішними діями працівників правоохоронних органів можливо вважати уміле використання спеціальних знань під час та після проведення огляду місця вчинення злочину.

Як зазначає І.В. Пиріг завданнями огляду є безпосереднє вивчення слідчим обстановки місця події, з'ясування характеру і обставин події злочину; виявлення, дослідження, фіксація і вилучення джерел матеріальних відображень; аналіз матеріальних джерел і одержання криміналістичної інформації для конструювання версій про механізм події, її учасників та особу злочинця; збирання інформації для організації розшуку злочинця по гарячих слідах; одержання інформації про деякі обставини, що сприяли вчиненню злочину [1, с. 222].

Залучений до проведення огляду спеціаліст (спеціаліст-криміналіст, технік-криміналіст, інспектор-криміналіст, криміналіст), повинен володіти необхідними спеціальними знаннями та, використовуючи їх, повинен надавати допомогу слідчому під час виявлення, фіксації та вилучення слідової інформації та інших обєктів, що мають значення для розслідування.

Це зокрема зазначено у відповідній Інструкції щодо організації взаємодії працівників СОГ на місці події, де визначено, що інспектор-криміналіст (технік- криміналіст) серед інших обов'язків, повинен надавати слідчому консультації з питань, що потребують спеціальних знань та навичок, а також проводити експрес-аналіз за зовнішніми характеристиками вилучених об'єктів [2].

Це підтверджує й Арешонков В.В., який зазначає, що кожен інспектор - криміналіст повинен володіти спеціальними знання в галузі дактилоскопії та в змозі і повинен вилучати сліди рук на місці події, перевіряти їх на придатність та ототожнювати їх із відбитками осіб, непричетних до події злочину [3, 351]. правоохоронний злочин відбиток

Очевидно, що вищезгаданий експрес-аналіз і є тим попереднім дослідженням на місці події, який повинен проводити інспектор-криміналіст.

Враховуючи, що протокол огляду не може містити формулювання будь- яких висновків чи припущень, результати попередніх досліджень, а також певні дії, проведені із слідовою інформацією чи зміну первинного стану того чи іншого об'єкту можливо фіксувати в у письмовій формі у вигляді додатків до протоколу огляду, що регламентує ст. 105 Кримінально-процесуального кодексу України.

Однак, незважаючи на наявність процесуальної норми, що вирішує питання фіксації попередніх досліджень на місці події, дане питання на сьогодні є відкритим.

Низький рівень професіоналізму членів СОГ, небажання інспекторів- криміналістів виконувати на ОМП «зайву» роботу та брати на себе відповідальність за зроблені попередні висновки [3, 348] призводять до того, що навіть найпростіші попередні дослідження слідів рук - встановлення придатності слідів для ідентифікації та виключення за слідами рук потерпілих чи інших непричетних до скоєння злочину осіб проводяться руками працівників Експертної служби МВС.

Оглядаючи виявлені на місці події сліди рук, з використанням криміналістичної лупи, інспектор-криміналіст може чітко визначити ті, які безперечно відносяться до слідів непридатних для ідентифікації. Це сліди у вигляді мазків та окремих обривків папілярних ліній, у яких деталі будови папілярного візерунка не проглядаються. Такі сліди не несуть жодної дактилоскопічної інформації, однак спричиняють величезну втрату часу не лише на їх опис в протоколі огляду місця події, а й під час подальших процесуальних дій слідчого в частині призначення судової дактилоскопічної експертизи, направленні її до обласного НДЕКЦ, отримання експертизи, у висновку якої буде зазначено про те, що інспектор-криміналіст бачив ще під час проведення огляду - сліди для ідентифікації особи непридатні. Варто зазначити, що впродовж останніх років, кількість таких висновків по Україні сягає від 20 до 30 відсотків.

Вилучені на місці події сліди пальців та долонь рук, інспектор- криміналіст повинен перевірити із відбитками пальців рук потерпілих та тих, які не мають відношення до події злочину. Це можуть бути працівники, які надають медичну допомогу, співробітники чи сусіди, які мають доступ до об'єкта злочину. Для цього спеціалісту непотрібно відбирати відбитки пальців рук, оформляючи їх на бланку дактилокарти, адже це і неправомірно, і займає певний час. Інколи достатньо навіть просто подивитись на нігтьові фаланги пальців, щоб виключити сліди за типом чи видом узору. Якщо ж сліди за типом узору збігаються, можна відібрати відбитки на звичайний аркуш за допомогою валика і чорної фарби, чи спеціальної фарбуючої подушки.

На сьогодні інспектори цього не роблять, а слідчі знову-таки виносять постанову про призначення судово-дактилоскопічної експертизи, в якій ставлять питання ідентифікаційного характеру, направляючи для перевірки дактилоскопічні карти потерпілих. А в подальшому, після проведення експертизи, направляють сліди та дактилокарти потерпілих для перевірки за дактилоскопічним обліком за допомогою автоматизованої дактилоскопічної ідентифікаційної системи (АДІС) з припискою «без постановки на облік».

Володіючи спеціальними знаннями на місці події та використовуючи їх під час проведення попередніх досліджень слідової інформації та місці події, інспектори-криміналісти своїми професійними діями не лише звільнили б непотрібної роботи слідчих та експертів НДЕКЦ, а й оперативно надавали б ту чи іншу інформацію, яку можливо було б використати для розкриття та розслідування злочинів, у тому числі й «по гарячих слідах».

Таким чином, використання спеціальних знань під час проведення огляду місця події шляхом проведення попередніх досліджень вилученої слідової інформації є дуже важливим, невід'ємним елементом для досягнення слідчим кінцевої мети - розкриття злочину та притягнення винної особи до кримінальної відповідальності. Однак, проведення попередніх досліджень на професійному рівні неможливе без якісних спеціальних знань та навиків.

Список використаних джерел

1. Пиріг І.В. Фіксація результатів дослідницької діяльності спеціалістів на місці події. Криміналістика і судова експертиза. КНДІСЕ МЮУ. Випуск 65. Київ. 2020. С. 220 - 229.

2. Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами на підрозділами Національної поліції України в запобііганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні : наказ МВС України від 07.07.2017 №575.

3. Арешонков В.В. Техніко-криміналістичні дослідження у розслідуванні злочинів : монографія / Арешонков В.В. Київ : ФОП Маслаков, 2020. 468с.

Размещено на Allbest.ru