Проблемні питання здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень за фактами привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЗДІЙСНЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ ЗА ФАКТАМИ ПРИВЛАСНЕННЯ, РОЗТРАТИ МАЙНА АБО ЗАВОЛОДІННЯ НИМ ШЛЯХОМ ЗЛОВЖИВАННЯ СЛУЖБОВИМ СТАНОВИЩЕМ

Юлія ШЕНДРИК

викладач кафедри кримінального

процесу та стратегічних розслідувань

В умовах воєнного стану розслідування кримінальних правопорушень за фактами привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем має дуже важливе значення, оскільки такі кримінальні правопорушення підривають економіку держави, чим створюють загрозу національній безпеці України. Особливу небезпеку становлять такі кримінальні правопорушення, якщо вони вчинені службовими особами, що беруть участь у здійсненні державних закупівель товарів та послуг, пов'язаних із забезпеченням потреб Збройних Сил України. Нажаль, останнім часом таких злочинів побільшало, тому швидке та якісне розслідування цих кримінальних проваджень є надважливим.

Кримінальна відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем встановлена ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України) [1]. Слід зазначити, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» від 03.03.2022 року № 2117-ІХ, до ч.4 ст.191 КК України було додано кваліфікуючу ознаку «в умовах воєнного або надзвичайного стану» [2], що також свідчить про важливість боротьби із злочинністю у цій сфері.

Здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень за фактами привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем завжди викликає певні труднощі, зумовлені специфікою суб'єктів вказаних кримінальних правопорушень та процесуальними особливостями доказування у кримінальних провадженнях зазначеної категорії. Особливу складність викликає розслідування таких кримінальних правопорушень у разі вчинення їх організованою групою, оскільки в цьому випадку злочинна діяльність є добре спланованою, передбачає наявність у злочинців матеріальної бази, корупційних зв'язків та поєднана із вжиттям заходів щодо приховування такої злочинної діяльності.

Серед проблемних питань, які виникають в ході досудового розслідування, слід зазначити труднощі, пов'язані із проведенням експертиз. Так, у процесі доказування виникає необхідність у проведенні низки експертиз, спрямованих на встановлення розміру матеріальної шкоди, що є обов'язковим для даної категорії кримінальних правопорушень: судової економічної експертизи, судової будівельно-технічної експертизи та ін. Також зазвичай є необхідним проведення судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів, оскільки вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 КК України, відбувається зазвичай у сукупності із службовим підробленням (ст. 366 КК України) [1].

Основна проблема полягає у тому, що ці експертизи неможливо проводити одночасно, оскільки висновки однієї експертизи залежать від іншої. Так, наприклад, якщо має місце факт заволодіння бюджетними коштами під час проведення ремонту будівель і споруд, спочатку необхідно провести судову будівельно-технічну експертизу і лише потім можливе проведення судової економічної експертизи. Також проведенню судової економічної експертизи може передувати проведення судової почеркознавчої, судової комп'ютерно-технічної та інших видів експертиз.

Проведення зазначених видів експертиз потребує вилучення величезної кількості документів. Так, відповідно до п. 1.3 гл. 1 розділу І «Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі - Науковометодичні рекомендації), для проведення почеркознавчих досліджень експерту необхідно надати вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку особи, яка підлягає ідентифікації [3].

Для проведення судової будівельно-технічної експертизи (як у наведеному вище прикладі), відповідно до вимог п. 5.1.4 гл. 5 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій, для вирішення питань про відповідність виконаних будівельних робіт проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо) експерту необхідно надати проектну та первинну звітну та виробничу документацію на будівництво об'єкта, документ про приймання в експлуатацію об'єкта будівництва, матеріали технічної інвентаризації на об'єкт, стандарти та технічні умови на виготовлення конструкцій, виробів та матеріалів тощо[3].

В свою чергу, для проведення судової економічної експертизи, згідно з п. 3.3 гл. 3 розділу ІІІ Науково-методичних рекомендацій, експерту слід надати документи бухгалтерського та податкового обліку (прибуткові та видаткові накладні, податкові накладні, ордери, звіти матеріально відповідальних осіб, картки складського обліку, касові книжки, матеріали інвентаризації, акти ревізій, табелі, наряди, акти приймання виконаних робіт, трудові договори, розрахункові платіжні відомості, виписки банку, платіжні доручення і вимоги, договори про матеріальну відповідальність, накопичувальні (оборотні) відомості, регістри бухгалтерського обліку та ін.) [3]. розтрата майно привласнення кримінальний

Окрім того, що зазначені експертизи самі по собі є досить складними і їх проведення потребує тривалого часу, підготовка до їх призначення також викликає низку проблемних питань.

Так, вилучення необхідних документів здійснюється зазвичай шляхом здійснення тимчасового доступу до речей і документів, який відноситься до заходів забезпечення кримінального провадження, та відповідно до ч.2 ст. 159 КПК України здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду [4]. Також, враховуючи коло суб'єктів кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, вилучення необхідних документів досить часто здійснюється під час проведення обшуку, який, згідно вимог ч.2 ст. 234 КПК України, також проводиться на підставі ухвали слідчого судді [4]. Враховуючи те, що процедура отримання ухвали слідчого судді та її виконання є, на наш погляд, надмірно ускладненою, це призводить до втрати такого важливого часу і затягування строків досудового розслідування.

Таким чином, на нашу думку, вирішення зазначених проблемних питань можливе лише за умови внесення змін до КПК України, зокрема щодо розширення повноважень слідчих та оперативних підрозділів, спрощення процедури отримання дозволу на проведення обшуку, застосування тимчасового доступу до речей і документів, що дозволить більш ефективно розслідувати кримінальні правопорушення за фактами привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

Література

1. Кримінальний кодекс України від 05 квітня 2001 року № 2341-Ш. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text (дата звернення 03.03.2023).

2. Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» від 03 березня 2022 року № 2117-ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-20#n10 (дата звернення 03.03.2023).

3. Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень / Наказ Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 в ред. від 17.02.2023 року URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text (дата звернення 03.03.2023).

4. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (дата звернення 03.03.2023).

Размещено на Allbest.ru