Проблемні питання призначення повторних експертиз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблемні питання призначення повторних експертиз

Полєвик Катерина

судовий експерт

сектору технічного дослідження документів та обліку

Запорізького НДЕКЦ МВС

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду [1].

За послідовністю проведення судові експертизи поділяються на первинні та повторні. Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті ж самі об'єкти та вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз) [2].

На жаль, у КПК України, чинному Законі України «Про судову експертизу» та «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» підстав призначення повторної експертизи не зазначено. У Постанові Пленуму Верховного суду України № 8 від 30.05.97 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» зазначено, що «повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб» [3].

Підставою призначення повторної експертизи, зазначеною у Постанові, є виникнення сумнівів у правильності висновків експерта, пов`язані з двома чинниками: а) недостатньою обґрунтованістю висновків експертизи або самого дослідження; б) невідповідності висновків наявним матеріалам кримінального провадження. Оскільки тлумачення зазначених чинників у нормативному акті не наведено, визначимо їх.

На нашу думку, необґрунтованість висновку експерта може полягати у наступному: відсутні відповіді на поставлені на вирішення експертизи питання; висновки не відповідають проведеному дослідженню; не враховано всі обставини справи, не використано всі наявні у провадженні матеріали (наприклад, протоколи допитів свідків при проведенні експертизи встановлення механізму дорожньо-транспортної пригоди); проведене дослідження не узгоджується з його наочним відображенням на фотознімках; в наявності суттєві порушення методики дослідження (порушення послідовності проведення дослідів, відсутності окремих стадій експертного дослідження, відсутність наочності проведених досліджень (фотознімків) або їх неналежна якість, відсутність обґрунтування сукупності розбіжностей ознак при проведенні ідентифікації тощо); використання застарілих методик дослідження при наявності інших; використання застарілих техніко - криміналістичних засобів; формулювання висновків, заснованих на ймовірних судженнях, а не на результатах проведених досліджень; неправильна оцінка проведених дослідів; порушення визначених законодавством вимог щодо оформлення висновку експерта.

Невідповідність результатів експертизи матеріалам провадження є суб'єктивним чинником та залежить від особи, яка оцінює висновок експерта.

Слушною є думка М.Г. Щербаковського, який зазначає, що «суперечність висновку експерта матеріалам справи може бути обумовлено не тільки неправильно проведеним експертним дослідженням, але й неправдивістю показань учасників розслідування, недоброякісністю документів тощо» [4, с. 41]. Тобто, суперечності висновку експерта потрібно порівнювати не з окремими матеріалами провадження, а з їх сукупністю. Означене потрібно враховувати сторонам провадження або суддею при оцінці висновку експерта.

Найбільш повно сутність повторної експертизи та підстави її призначення зазначено у проекті Закону України «Про судово-експертну діяльність», винесеного нещодавно Міністерством юстиції України на публічне громадське обговорення. Зокрема, цьому присвячена окрема стаття 49 «Повторна судова експертиза» наступного змісту: «1. Повторна судова експертиза проводиться під час судового провадження у разі необхідності дослідження тих самих об'єктів і вирішення тих самих питань, які вже були предметом дослідження, у випадках, якщо: в результаті проведення первинної (попередньої) судової експертизи судовий експерт не надав вичерпних відповідей на всі поставлені питання, не дослідив усі надані йому об'єкти, а усунути неясність і неповноту дослідження шляхом отримання пояснень від нього неможливо; висновок під час його оцінки визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або викликає інші сумніви в його правильності; наявні висновки судових експертів суперечать один одному, а пояснення судового експерта не дають змоги усунути виявлені суперечності. 2. Повторна судова експертиза обов`язково доручається іншому судову експерту (експертам). 3. У разі проведення повторної судової експертизи судовому експерту має бути наданий висновок первинної (попередньої) судової експертизи. 4. У випадку, якщо судова експертиза проводиться за декількома підставами, одні з яких є підставою для проведення додаткової експертизи, а інші - до повторної, то така судова експертиза проводиться за правилами повторної судової експертизи» [5].

В цілому погоджуючись зі змістом статті, звернемо увагу на певні дискусійні, на наш погляд, положення. Основним з них є обмеження на призначення повторної експертизи тільки під час «судового провадження». Цілком зрозуміло, що при оцінці первинної експертизи стороною захисту, можуть виникнути підстави призначення повторної експертизи і на стадії досудового розслідування. Пункт 3 потребує видалення, незважаючи на те, що положення щодо надання висновку первинної експертизи при призначенні повторної, є загальноприйнятим у теорії судової експертизи. Оскільки при повторній експертизі досліджуються ті ж самі об'єкти та вирішуються ті самі питання, то, на наш погляд, з метою дотримання принципу об'єктивності дослідження, експерту зовсім не обов'язково знати про результати первинної експертизи. З точки зору психологічного впливу, її результати можуть підсвідомо вплинути на прийняття експертом правильного рішення.

Список використаних джерел

повторний експертиза судовий

1. Про судову експертизу: Закон України від 25 лютого 1994 року //Відомості Верховної Ради України. 1994. - № 28. - Ст. 232.

2. Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз: наказ Міністерства юстиції України № 53/5 від 8 жовтня 1998 р. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98.

3. Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 р. № 8. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-97.

4. Щербаковский М.Г. Судебные экспертизы: учебно-теоретическое пособие. Харьков: Эспада, 2005. 536 с.

5. Про судово-експертну діяльність: Проект Закону України. URL: https://minjust.gov.ua/news/ministry/ministerstvo-yustitsii-ukraini-vinosit-napublichne-gromadske-obgovorennya-proekt-zakonu-ukraini-pro-sudovoekspertnu-diyalnist.

Размещено на Allbest.ru