Специфіка розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Специфіка розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні

Крохмаль Тетяна

судовий експерт відділу вибухотехнічних та пожежотехнічних досліджень Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України

Повномасштабна військова агресія Росії на території України, що розпочалась 24.02.2022, стала загрозою життю та здоров'ю людей не тільки на території, де ведуться бойові дії, а й на всій території нашої країни. Ракетні, артилерійські та інші обстріли нашої держави з боку Російської Федерації призводять до каліцтва та смерті громадян нашої країни, у тому числі і під час їх перебування на робочих місцях та виконання ними трудових обов'язків.

Для врегулювання процедури розслідування нещасних випадків, її спрощення та удосконалення на час дії в Україні режиму воєнного (надзвичайного) стану рішенням Кабінету Міністрів України 20 січня 2023 року були внесені зміни до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві [1], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337 (далі - Порядок).

Процедура розслідування нещасних випадків на виробництві, під час дії воєнного стану, представлена у Порядку [1] окремим розділом "Процедура розслідування нещасних випадків в період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях", в якому конкретизовано особливості розслідування такого виду подій.

Зміни до Порядку [1], зокрема, полягають у наступному:

1. Встановлено порядок організації роботи комісії з розслідування нещасних випадків, чинність засідання комісії визнається при присутності більшості її членів, але участь у засіданні голови комісії є обов'язковою; складення та підписання документів, а також прийняття рішень на засіданні комісії, здійснюється присутніми на її засіданні членами комісії; голова комісії повинен інформувати членів комісії, щодо часу та місця проведення її засідань з використанням усіх наявних засобів зв'язку, в тому числі електронною поштою.

2. Передбачена можливість засідання комісії з розслідування нещасного випадку дистанційно, а також наявна можливість підписання протоколів засідання з використанням електронного цифрового підпису членами комісії.

3. Строк протягом якого роботодавець зобов'язаний (з використанням засобів зв'язку) повідомити про нещасний випадок збільшено з двох годин - до однієї доби

4. Проведення досліджень для визначення наявності в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних засобів і ступеню його сп'яніння в таких випадках не здійснюється.

5. Нещасні випадки, які сталися з працівниками унаслідок воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, інших протиправних дій, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об'єктів життєзабезпечення тощо), підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм, та за місцем їх настання відповідно до спрощеної процедури розслідування таких нещасних випадків.

У відповідності до внесених змін, після отримання інформації щодо настання нещасного випадку, який стався внаслідок воєнних (бойових) дій, роботодавець повинен протягом доби подати повідомлення про нещасний випадок (письмово або електронною поштою) до територіального органу Держпраці, військовій адміністрації, територіальному органу Пенсійного фонду України та первинній організації профспілки, а у разі відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності - територіальному профоб'єднанню за місцем настання нещасного випадку. розслідування нещасний воєнний

Територіальний орган Держпраці, після отримання повідомлення про нещасний випадок, протягом одного робочого дня утворює комісію із спеціального розслідування.

Відповідно до Порядку [1] до неї входять:

"- посадова особа територіального органу Держпраці (голова комісії);

- представник територіального органу Пенсійного фонду України,

- представник військової адміністрації (військово-цивільної

адміністрації, місцевої держадміністрації чи органу місцевого

самоврядування)".

До обов'язків спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку, що стався унаслідок воєнних (бойових) дій, входить:

- проведення у будь-якому придатному приміщенні або з використанням конференц - зв'язку (дистанційно) засідання, на якому провести розгляд інформації про нещасний випадок;

- проведення обстеження місця, в якому стався нещасний випадок (за можливості), та складення відповідного протоколу. У разі коли комісія не має доступу на територію підприємства (установи, організації) у зв'язку з веденням бойових дій, такий протокол складається на підставі Акту, складеного роботодавцем у довільній формі;

- одержання (за можливості) та фіксація письмово, зокрема, з використанням доступних засобів зв'язку, пояснення свідків події;

- розгляд наявної документації та матеріалів, а також надсилання відповідних запитів у письмовій або електронній формі щодо отримання необхідної інформації та документів, які стосуються обставин нещасного випадку та потерпілого;

- залучення військових експертів або представників інших вузькопрофільних спеціалізованих організацій для підготовки висновків щодо причин та обставин настання нещасного випадку (за необхідності);

- визначення виду події, що призвела до нещасного випадку, причини нещасного випадку;

- з'ясування обставин настання нещасного випадку;

- визначення, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом;

- складення акту за формою Н-1 згідно з новим додатком 111 до Порядку [1];

- надання протягом п'яти робочих днів після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику Держпраці або її територіального органу, що утворив спеціальну комісію, для їх розгляду та затвердження. Зазначені акти та матеріали розслідування можуть бути надіслані з використанням усіх наявних засобів зв'язку, в тому числі електронною поштою.

Якщо неможливо утворити комісію та провести розслідування (спеціальне розслідування) через загрозу життю та здоров'ю членам комісії, пов'язану з веденням воєнних (бойових) дій, роботодавець та відповідний територіальний орган Держпраці в максимально можливому обсязі збирають, фіксують та систематизують інформацію, про нещасний випадок на виробництві, з метою його подальшого розслідування відповідно до вимог Порядку [1] після того, як ситуація нормалізується.

При виникненні загрози життю та здоров'ю членам комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування нещасного випадку, що вже розпочалося, таке розслідування зупиняється наказом органу, який утворив комісію, з підстав, зокрема, ведення воєнних (бойових) дій та подовжується на період до створення безпечних умов для його завершення.

Такий механізм розслідування нещасних випадків на виробництві дає можливість скоротити час проведення розслідування та створює відповідні умови для належного соціального захисту потерпілих.

Список використаних джерел

1. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337 Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/337-2019-%D0%BF#Text.

Размещено на Allbest.ru