Кримінально-правовий аспект представництва в суді без повноважень малолітніх осіб (представників маломобільних груп) при використанні їх для заняття жебрацтвом, втягненні вживання наркотичних засобів чи шахрайства

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національна академія внутрішніх справ

Кафедра кримінального права

Кримінально-правовий аспект представництва в суді без повноважень малолітніх осіб (представників маломобільних груп) при використанні їх для заняття жебрацтвом, втягненні вживання наркотичних засобів чи шахрайства

Кришевич О.В., к.ю.н., професор

Матюшенко О.І., к. н. держ. управ.

м. Київ

Анотація

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу і кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Право на юридичну допомогу знайшло своє закріплення й у нормах міжнародного законодавства, що є частиною національного законодавства України: в ст.11 Загальної декларації прав людини і громадянина, ч.3 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, п.п. «с» п.3 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод, п.93 Мінімальних стандартних правил поводження з в'язнями. Відповідно до статті 131-2 Конституції України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30.09.2016р., для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується, а засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Тому саме на розкритті понятійних засад кримінально-правового аспекту представництва в суді без повноважень малолітніх осіб (представників маломобільних груп) при використанні їх для заняття жебрацтвом, втягненні вживання наркотичних засобів чи шахрайства саме зупинимося.

Верховна Рада України, ратифікуючи Законом України N69-V від 03.08.2006 р. Європейську конвенцію про здійснення прав дітей 1996 року, заявила, що дія цієї Конвенції поширюється на розгляд судами справ, що стосуються: усиновлення дитини; встановлення опіки, піклування над дитиною; визначення місця проживання дитини; позбавлення або оспорювання батьківських прав; інших питань про відносини між батьками та дитиною; будь-яких інших питань, що стосуються дитини особисто, а також питань її сім'ї (у тому числі її виховання, поновлення батьківських прав, управління її майном).

Метою цієї конвенції є надання дітям процесуальних прав та сприяння здійсненню ними цих прав шляхом забезпечення становища, при якому діти особисто або через інших осіб чи органи поінформовані та допущені до участі в розгляді судовим органом справ, що їх стосуються. Європейська конвенція про здійснення прав дітей, зокрема та серед іншого, зазначала в статті 4, що за винятком, передбаченого статтею 9, дитина має право подавати особисто або через інших осіб чи органи клопотання про призначення спеціального представника під час розгляду судовим органом справ, що стосуються її у випадках, коли внутрішнє законодавство позбавляє суб'єктів батьківської відповідальності права представляти дитину в результаті виникнення у них конфлікту інтересів з останньою (в контексті зазначеного міжнародного акту, спеціальним представником може бути, зокрема, адвокат); в статті 5, як інші процесуальні права: права клопотати про одержання допомоги від відповідної обраної ними особи у висловленні ними своєї думки; права клопотати самостійно або через інших осіб чи органи про призначення окремого представника, а у відповідних випадках - адвоката; права призначити свого представника; права здійснювати деякі або всі права сторін у такому процесі. Тобто, зазначені міжнародні акти, як найвищі інтереси дитини, ставлять максимальний обов'язок держави, як на законодавчому рівні так й на рівні адміністративного, судового захисту надавати можливість дитині (особі до 18 років) приймати безпосередню участь в справах щодо захисту своїх інтересів, особливо у випадку наявності конфлікту з особами, які несуть батьківську відповідальність, в тому числі призначати/обирати свого представника.

Ключові слова: кримінальне правопорушення, злочин, представництво, представник, суд, без повноважень, кримінальна відповідальність, малолітня особа, маломобільні групи, жебрацтво, шахрайство, адвокат, неповнолітній, ордер, довіреність, втягнення, наркотичні засоби, психотропні речовини, молодь.

Abstract

Criminal law aspect of representation of minors (representatives of low-mobility groups) in court without powers when they are used for begging, involvement in drug use or fraud

Kryshevych O.V., c. legal sci., professor; Matiushenko O.I., PhD in Public Administration of the Department of Criminal Law, National Academy of Internal Affairs Kyiv

According to Article 59 of the Constitution of Ukraine, everyone has the right to professional legal aid and everyone is free to choose a defender of their rights. The right to legal aid is also enshrined in international law, which is part of the national legislation of Ukraine: Article 11 of the Universal Declaration of Human and Civil Rights, Article 14(3) of the International Covenant on Civil and Political Rights, Article 6(3)(c) of the European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, and Article 93 of the Standard Minimum Rules for the Treatment of Prisoners. In accordance with Article 131-2 of the Constitution of Ukraine (as amended by the Law of Ukraine "On Amendments to the Constitution of Ukraine (regarding Justice)", which entered into force on September 30, 2016), the Bar acts in Ukraine to provide professional legal aid. The independence of the Bar is guaranteed, and the principles of organization and operation of the Bar and the practice of law in Ukraine are determined by law. Only an advocate can represent another person in court and defend against criminal charges. The law may provide for exceptions to representation in court in labor disputes, disputes concerning the protection of social rights, elections and referendums, minor disputes, as well as representation of minors and persons who have been declared incapacitated by a court or whose legal capacity is limited. Therefore, we will focus on the disclosure of the conceptual foundations of the criminal law aspect of unauthorized representation of minors (representatives of low-mobility groups) in court when they are used for begging, involvement in drug use or fraud.

The Verkhovna Rada of Ukraine, ratifying by the Law of Ukraine N 69-V of 03.08.2006 the European Convention on the Exercise of Children's Rights of 1996, stated that this Convention applies to court proceedings concerning: adoption of a child; establishment of guardianship, custody of a child; determination of the child's place of residence; deprivation or contestation of parental rights; other issues concerning relations between parents and child; any other issues concerning the child personally, as well as issues concerning the child's family (including his/her upbringing, restoration of parental rights, management of his/her property).

The purpose of this convention is to provide children with procedural rights and to facilitate the exercise of those rights by ensuring that children are informed, directly or through other persons or agencies, and are admitted to participate in the proceedings of the judicial authorities concerning them. The European Convention on the Rights of the Child, inter alia, states in Article 4 that, with the exception provided for in Article 9, a child has the right to apply, in person or through other persons or bodies, for the appointment of a special representative in the proceedings before a judicial authority in cases where domestic law deprives the subjects of parental responsibility of the right to represent the child as a result of a conflict of interest with the child (in the context of the said international act, a special representative is a person who is not a parent). That is, these international acts, as the highest interests of the child, impose the maximum obligation of the state, both at the legislative level and at the level of administrative and judicial protection, to enable the child (a person under 18 years of age) to take direct part in cases of protection of his or her interests, especially in the event of a conflict with persons bearing parental responsibility, including appointing/electing his or her representative.

Keywords: criminal offense, crime, representation, representative, court, without authority, criminal liability, minor, low-mobility groups, begging, fraud, lawyer, minor, warrant, power of attorney, involvement, narcotic drugs, psychotropic substances, youth.

Постановка проблеми

Забезпечення права на захист та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах покладається на адвокатуру - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, яку складають всі адвокати України, що мають право здійснювати адвокатську діяльність. Реалізація адвокатом своїх повноважень у кримінальному процесі можлива лише за умов гарантій адвокатської таємниці - однієї з головних засад, що забезпечує його діяльність [Погородецький, с. 24].

Важливою складовою права на захист у кримінальному провадженні є також забезпечення ефективності захисту та створення умов для вільного вибору захисника. Недотримання цих складових права на захист навіть за умови участі захисника у провадженні на різних стадіях може призвести до істотних порушень вимог КПК та скасування судового рішення. Захисник - адвокат, який здійснює захист підозрюваного, особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію) (45 КПК України). Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Діяльність адвоката - представника потерпілого у кримінальному процесі як одна з форм реалізації принципу змагальності та як наслідок реалізації права особи на захист і кваліфіковану правову допомогу була і залишається актуальною проблематикою наукових досліджень. Питання участі адвоката у кримінальному провадженні в різні історичні періоди досліджено у працях вітчизняних і зарубіжних учених: Ю.І. Азарова, О.В. Бауліна, О.Я. Баєва, Т.В. Варфоломеєвої, В.І. Галагана, І.В. Гловюк, Ю.М. Грошевого, В.О. Коновалової, О.П. Кучинської, О.Ю. Татарова, В.М. Тертишника, Л.Д. Удалової, В.І. Фаринника, О.Ю. Хабло, М.С. Цуцкірідзе, В.Ю. Шепітька, Д.О. Шумейка, М.Є. Шумила, О.Г. Яновської та ін.

Формулювання мети статті. Метою статі є дослідження понятійного апарату щодо протидії кримінальних правопорушень проти правосуддя в ракурсі представництва в суді без повноважень та акцентуванні уваги на потерпілому, а саме малолітньої особи в частині регламентації кримінальної відповідальності за заняття жебрацтвом, втягненні вживання наркотичних засобів чи шахрайством.

Виклад основного матеріалу

кримінальний правопорушення правосуддя малолітній жебрацтво

Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Адвокат здійснює представництво, оскільки відповідно до ст.19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства тощо. Представництво адвокатом інтересів потерпілого у кримінальному судочинстві є основним засобом захисту його прав та законних інтересів, реалізація якого неможлива без створення дієвого механізму забезпечення (Ємельянов). Згідно Кримінально-процесуального Кодексу передбачено випадки обов'язкової участі захисника у кримінальному процесі, а також чітко визначено початковий момент, з якого в кожному з них захисник повинен бути залучений до провадження, зокрема:

- щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру,

- з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою; щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі) не здатні повною мірою реалізувати свої права,

- з моменту встановлення цих вад; щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження,

- з моменту встановлення цього факту;

- щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років,

- з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою.

Ордер, який виданий адвокатом і містить його підпис, є належним документом, що підтверджує повноваження на представництво особи, зокрема на подання та підписання апеляційної скарги від імені заявника. Ордер, який виданий адвокатом і містить його підпис, є належним документом, що підтверджує повноваження на представництво особи, зокрема на подання та підписання апеляційної скарги від імені заявника. Не відповідає правильному застосуванню норм процесуального права висновок про обов'язковість надання для підтвердження повноважень адвоката як представника одночасно з ордером договору про надання правової допомоги, оскільки ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Згідно частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру» ордер може бути оформлений, зокрема, адвокатом лише на підставі вже укладеного договору.

Суперечність правильному застосуванню норм процесуального права висновок про обов'язковість надання для підтвердження повноважень адвоката як представника одночасно з ордером договору про надання правової допомоги, оскільки ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката, згідно ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру» ордер може бути оформлений, зокрема, адвокатом лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само за умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 КК України). Стаття передбачає кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, встановлених договором про надання правничої допомоги. Наявність зазначеної норми у розділі XVIII Кримінального кодексу України свідчить про потребу охороняти суспільні відносини, що виникають у сфері здійснення правосуддя, зокрема, реалізації права на професійну правничу допомогу та виконання завдань судочинства. Характеризується діями, які полягають у завідомо неправдивому повідомленні суду про повноваження представляти іншу особу, а також бездіяльністю, які пов'язана з невчиненням дій які особа могла і повинна була вчинити, а саме умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, встановлених договором про надання правничої допомоги. Сам факт можливого існування кримінальної відповідальності за здійснення представництва без повноважень не звужує права захисників, оскільки представництво в суді без повноважень це процесуальне представництво, порядок здійснення якого встановлюється процесуальним законодавством залежно від виду судочинства. Але виникають питання доцільності криміналізації умисного невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, оскільки у такому разі адвоката може бути притягнуто лише до дисциплінарної відповідальності, що є достатнім для запобігання цього діяння шляхом притягнення адвокатів до дисциплінарної або адміністративної відповідальності, а інші особи, у таких випадках, можуть нести цивільно-правову відповідальність за завдану шкоду інтересам особи, яку вони представляють. Тому є недоцільність криміналізації діяння, через сумніви у ступені його суспільної небезпечності, оскільки не передбачає наявності протиправного мотиву чи мети такого представництва, а також і вважається закінченим з моменту вчинення діяння. Також представництво в суді без повноважень не завжди може завдати шкоду правосуддю, оскільки особа, яка не має повноважень, може належним чином представляти/захищати іншу особу в суді і своїми професійними діями навпаки сприяти відправленню правосуддя.

Згідно статті 4, 5 Європейської конвенції про здійснення прав дітей, які визначають право дитини подавати особисто або через інших осіб чи органи клопотання про призначення спеціального представника під час розгляду судовим органом справ, що стосуються її у випадках, коли внутрішнє законодавство позбавляє суб'єктів батьківської відповідальності права представляти дитину в результаті виникнення у них конфлікту інтересів з ними. У випадку представництва в суді малолітньої особи адвокат повинен надати суду докази наявності згоди її батьків на укладення договору про надання правничої допомоги. У випадку представництва в суді малолітньої особи адвокат повинен надати суду докази наявності згоди її батьків на укладення договору про надання правничої допомоги.

Що стосується представництва особи, яка досягла 14 років, адвокат надає суду документи, що підтверджують повноваження на представництво (ордер, довіреність), без необхідності подання згоди батьків на укладення договору з таким адвокатом. Таким чином, відносно неповнолітньої, яка досягла 14-річного віку і може укладати договір з адвокатом виключно за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників, але відсутність такої згоди не нівелює правових наслідків укладення договору та наділення адвоката повноваженнями на представництво, крім випадків визнання такого договору недійсним у судовому порядку. При цьому суд не може вимагати пред'явлення договору про надання правової допомоги для підтвердження повноважень на представництво особи, яка досягла 14 років. Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 369/13467/20. (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року по справі №2 369/13467/20 (провадження №2 61-18623св20).

У статті 52 Конституції України встановлено, що будь яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом. Малолітньою є особа, яка не досягла 14-річного віку (стаття 6 СК України, стаття 31 ЦК України, стаття 3 КПК України). Кримінальний кодекс України містить цілий ряд статей, що передбачають кримінальну відповідальність, а саме у статті 150-1 передбачає кримінальну відповідальність за використання особою, яка замінює батьків (матір) малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей у сторонніх осіб). Жебрацтво - це систематичне випрошування у сторонніх осіб грошей, речей та різних матеріальних цінностей. Місце (громадські місця, а також інші території, зокрема, приватні дачі, квартири), час, періодичність інцидентів, сума отриманого «доходу» та його подальший розподіл на кваліфікацію кримінального правопорушення не впливають, але можуть враховуватися судом при виборі санкції. І у більшості випадків, гроші, які жертвують дітям на вулиці, не допоможуть їм придбати їжу або одяг, а підуть до кишень злочинців, які використовують цих дітей. Використання малолітнього з метою отримання допомоги від чужих людей має на увазі різні способи реалізації протиправного наміру: утримання немовляти на руках (якщо при цьому буде заподіяно шкоду здоров'ю потерпілого через введення в організм снодійних препаратів, алкоголю, наркотичних речовин, або тривале перебування на вулиці стане причиною переохолодження, хвороби, смерті, відповідальність настане за сукупністю статей); спільне жебрацтво дорослої та дитини; психологічний/фізичний вплив, примус, контроль; вилучення зібраних грошей та цінностей. У розглядуваному контексті необхідно звернути увагу на два моменти. По-перше, однозначного висновку про те, що за ст.150-1 КК України слід кваліфікувати випадки залучення у жебрацтво дитини, яка не усвідомлює факту використання її для жебракування, з диспозиції відповідної норми зробити не можна. По-друге, навіть якщо прийняти аргументи згаданих науковців, виникає питання: навіщо у кримінальний закон включати дві окремі статті, які встановлюють відповідальність за одні й ті самі дії з тією лише різницею, що в одному випадку дитина усвідомлює факт використання її як фактичного «знаряддя» для жебракування, в іншому ж - не усвідомлює? (Андрушко).

Поняття «шахрая» ототожнюють із поняттями «брехун», «аферист», адже обман є одним із найпоширеніших способів вчинення шахрайства і малолітні особи не є виключенням при вчиненні кримінального правопорушення ст.190 КК України. Обман при шахрайстві - це повідомлення неправдивої інформації потерпілому або, навпаки, замовчування правдивої інформації, яка мала би повідомлятись, застосовується виключно з тією метою, щоб потерпіла особа добровільно передала винному певне майно (грошові кошти) і внаслідок введення шахраєм в оману, потерпілий від шахрайства вважає, що передання майна, грошей є необхідним, потрібним, вигідним або ж обов'язковим для нього. Самий розповсюджений вид шахрайства є правове регулювання посвідчення правочинів щодо нерухомого майна за участю малолітніх та неповнолітніх осіб. Як передбачено статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» від 2 червня 2005 року №2623-IV, держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна, тому неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень, а батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

При посвідченні правочинів щодо нерухомого майна дитини нотаріуси керуються вимогами Цивільного та Сімейного кодексів України, Законів України «Про нотаріат», «Про охорону дитинства», «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5.

Тема наркотичних речовин є проблемним питанням для нашого суспільства, а особливо коли від їхнього впливу страждають діти, які не повною мірою розуміють різницю між «добром» та «злом», особливо вона загострилася це з появою анонімних месенджерів і можливості аж до декількох метрів позначити точку на карті в будь-якій локації і заховати з метою незаконного поширення. Крім загальновідомого згубного впливу наркотичних засобів на здоров'я людини, що вживає їх, подальшого деградування особистості, для особи можуть настати негативні наслідки у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки стають випадки незаконного обігу наркотичних засобів та втягнення у цю кримінально протиправну діяльність неповнолітніх, яке проявляється в схилянні до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Під схилянням до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів потрібно розуміти будь-які умисні ненасильницькі дії винного, спрямовані на збудження в іншої особи бажання вжити ці засоби або речовини хоча б один раз (п. 12 ППВСУ від 27 лютого 2004 р. N2). Під схилянням до вживання зазначених засобів або речовин необхідно розуміти будь-які умисні ненасильницькі дії, спрямовані на те, щоб збудити в іншої особи бажання чи добитися від неї згоди вжити їх хоча б один раз. Схиляння може бути вчинене тільки у формі активної дії і тільки щодо конкретної особи, а способи схиляння можуть бути різними: умовляння, пропозиція, надання порад, прохання, лестощі, примушування, переконання, залякування, підкуп, обіцянка винагороди або іншої вигоди, погроза припинити дружні відносини. При кваліфікації вчиненого слід розрізняти схиляння до вживання наркотичних засобів та деякі форми їх збуту (наприклад, пригощання однією цигаркою із гашишем з мотивів зробити «приємність» знайомому є саме схилянням до вживання наркотичних засобів, а не збутом). При цьому відповідальність за таке кримінальне правопорушення настає незалежно від наслідків схиляння, тобто незалежно від того, вжила інша особа наркотичний засіб, психотропну речовину або їх аналог чи відмовилася це зробити (п.14 ППВСУ від 26 квітня 2002 р. №4). Для наявності цього складу кримінального правопорушення не мають значення ступінь сп'яніння і той факт, що особа раніше вживала наркотичні засоби чи психотропні речовини (або неповнолітній допускав вживання одурманюючих засобів, що не є наркотичними чи психотропними).

Висновки

Таким чином, проблеми охорони та забезпечення прав і законних інтересів суб'єктів кримінального судочинства є в сучасному кримінальному судочинстві України досить гострими, тому оптимізація діяльності представників при провадженні по кримінальних справах як одного з засобів вирішення цих проблем є значущою й актуальною, особливо це гостро питання стосується малолітніх [Пожар].

Література

1. Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 №2341-III / Верховна Рада України.

2. Рішення, внесені до ЄДРСР, за вересень 2022 року / Упоряд.: заступник голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду канд. юрид. наук Щепоткіна В.В., правове управління (ІІІ) департаменту аналітичної та правової роботи апарату Верховного Суду. Київ, 2022. 164 с. (69)

3.Погорецький М.М. Становлення та розвиток інституту гарантій адвокатської таємниці в Україні. Юридична Україна. 2015. №4-5. С. 24-30.

4.Пожар В.Г. Інститут представництва в кримінальному судочинстві: автореф. дис.. .канд. юрид. наук: 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність». Одеса, 2010. 20 с.

5.Кирилюк Л.В. Адвокат - представник потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача у кримінальному судочинстві України. Форум права. 2009. №1. С. 252-259.

6.Ємельянов Р.О. Особливості надання юридичної допомоги потерпілому на початку досудового розслідування у кримінальних провадженнях. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. №1. С. 585-588.

7.Андрушко А.В. Теоретико-прикладні засади запобігання та протидії злочинам проти волі, честі та гідності особи: монографія. Київ: Ваіте, 2020. 560 c.

References

1. Kryminal'nyy kodeks Ukrayiny: Zakon Ukrayiny vid 05.04.2001 №2341-III / Verkhovna Rada Ukrayiny. [Criminal Code of Ukraine: Law of Ukraine dated 04/05/2001 No. 2341-III / Verkhovna Rada of Ukraine].

2. Rishennya, vneseni do YEDRSR, za veresen' 2022 roku / Uporyad.: zastupnyk holovy Kasatsiynoho kryminal'noho sudu u skladi Verkhovnoho Sudu kand. yuryd. nauk Shchepotkina V.V., pravove upravlinnya (III) departamentu analitychnoyi ta pravovoyi roboty aparatu Verkhovnoho Sudu [Decisions submitted to the EDRSR for September 2022 / Edited by: Deputy Chairman of the Criminal Court of Cassation as part of the Supreme Court, candidate. law Sciences V.V. Shchepotkina, legal department (III) of the Department of Analytical and Legal Work of the Supreme Court.]. Kyyiv, 2022. 164 s. (69) [in Ukrainian].

3.Pohoretskyi M.M. (2015) Stanovlennya ta rozvytok instytutu harantiy advokafs'koyi tayemnytsi v Ukrayini. Yurydychna Ukrayina [Formation and development of the institution of guarantees of attorney confidentiality in Ukraine]. Legal Ukraine. №4-5. P. 24-30. [in Ukrainian].

4.Pojar V.G. (2010) Instytut predstavnytstva v kryminal'nomu sudochynstvi: avtoref. dys. kand. yuryd. nauk: 12.00.09 «Kryminal'nyy protses ta kryminalistyka; sudova ekspertyza; operatyvno-rozshukova diyal'nist'» [Institute of representation in criminal proceedings: autoref. Ph.D. law Sciences: 12.00.09 "Criminal process and criminology; forensic examination; operational and search activity"]. Odesa, 2010. 20 p. [in Ukrainian].

5.Kirilyuk L.V. (2029) Advokat - predstavnyk poterpiloho, tsyvil'noho pozyvacha ta tsyvil'noho vidpovidacha u kryminal'nomu sudochynstvi Ukrayiny. Forum prava. [Alawyer is a representative of the victim, civil plaintiff and civil defendant in the criminal proceedings of Ukraine. Law forum] №1. S. 252-259.

6.Yemelyanov R.O. (2023) Osoblyvosti nadannya yurydychnoyi dopomohy poterpilomu na pochatku dosudovoho rozsliduvannya u kryminal'nykh provadzhennyakh. Yurydychnyy naukovyy elektronnyy zhurnal. [Peculiarities of providing legal assistance to the victim at the beginning of the pre-trial investigation in criminal proceedings. Legal scientific electronic journal] №1. P. 585-588.

7.Andrushko A.V. (2020) Teoretyko-prykladni zasady zapobihannya ta protydiyi zlochynam proty voli, chesti ta hidnosti osoby: monohrafiya [Theoretical and applied principles of prevention and countermeasures against crimes against the will, honor and dignity of a person: monograph] Kyiv: Vaite, 2020. 560 c. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru