Механізми публічного управління в системі безперервної освіти педагогічних працівників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Механізми публічного управління в системі безперервної освіти педагогічних працівників

Радиш Ярослав Федорович доктор наук з державного управління, професор кафедри управління та адміністрування, КЗВВ "Вінницька академія безперервної освіти", м. Вінниця

Анотація

В умовах сьогодення показано розуміння потреби освіти та її вдосконалення в контексті дальшого професійного розвитку педагогічних працівників. Встановлено, що шлях створення відповідної нормативно- правової бази є вдосконалення процесу формування та реалізації публічного управління в галузі педагогічної освіти є важливим елементом реформування та зміни самої системи освіти педагогічних працівників, про що свідчить значний досвід проведення цієї роботи. Розуміння потреби вдосконалення системи безперервної основи - основа дальшого розвитку педагогічної освіти, у тому числі шляхом створення відповідної нормативно-правової бази безперервної освіти педагогічних працівників. При цьому, встановлена специфіка предмета впливу на галузь педагогічної освіти, яка зумовлена змістом освітніх відносин, соціальним значенням галузі педагогічної освіти. Істотними рисами державної політики в галузі педагогічної освіти є те, що вона постає як частина освітньої політики, яка провадиться державою; здійснюється публічною владою, а також іншими суб'єктами для досягнення цілей безперервної освіти та вирішення завдань національного характеру в освіті педагогічних працівників; об'єктом її впливу є система безперервної педагогічної освіти в цілому або окремі її ланки, а також інші соціальні системи, пов'язані із здійсненням освітнього процесу. Ступінь і межі державного впливу на галузь педагогічної освіти визначено на основі аналізу реалізованих принципів публічного управління в галузі безперервної педагогічної освіти, тобто діяльності держави (в особі її органів) щодо забезпечення функціонування та розвитку системи педагогічної освіти. Встановлено, що саме для розвитку педагогічної безперервної освіти особливо важливим виявляється розроблення адекватних механізмів формування та реалізації державної політики в галузі педагогічної освіти, що об'єднують зусилля держави та громадянського суспільства, а отже, актуалізацію постійного удосконалення проблем механізмів публічного управління в системі безперервної освіти педагогічних працівників.

Ключові слова: державна політика, механізми, система публічного управління, професійне зростання, безперервна освіта, педагогічні працівники публічний управління освіта

Radish Yaroslav Fedorovych Doctor of Sciences in Public Administration, Professor of the Department of Management and Administration, Communal Institution of Higher Education "Vinnytsia Academy of Continuing Education", Vinnytsia

MECHANISMS OF PUBLIC ADMINISTRATION IN THE SYSTEM OF CONTINUOUS EDUCATION OF TEACHERS

In today's conditions, the understanding of the need for education and its improvement in the context of further professional development of pedagogical workers is shown. It has been established that the way to create an appropriate legal framework is to improve the process of formation and implementation of public administration in the field of pedagogical education, which is an important element of reforming and changing the education system of pedagogical workers, as evidenced by the significant experience of conducting this work. Understanding the need to improve the continuous basis system is the basis for the further development of pedagogical education, including through the creation of an appropriate legal framework for continuous education of teaching staff. At the same time, the specificity of the subject of influence on the field of pedagogical education, which is conditioned by the content of educational relations, the social significance of the field of pedagogical education, is established. The essential features of the state policy in the field of pedagogical education are that it appears as part of the educational policy carried out by the state; is carried out by the public authorities, as well as by other subjects to achieve the goals of continuous education and to solve the tasks of a national nature in the education of pedagogical workers; the object of its influence is the system continuous pedagogical education as a whole or its separate links, as well as other social systems related to the implementation of the educational process. The degree and limits of state influence on the field of pedagogical education are determined on the basis of the analysis of implemented principles of public management in the field of continuous pedagogical education, that is, the activity of the state (in the form of its bodies) to ensure the functioning and development of the pedagogical education system. It has been established that it is especially important for the development of continuous pedagogical education the development of adequate mechanisms for the formation and implementation of state policy in the field of pedagogical education, which unite the efforts of the state and civil society, and therefore, the actualization of the problems of constant improvement of public management mechanisms in the system of continuous education of pedagogical workers.

Keywords: state policy, mechanisms, public management system, professional growth, continuous education, teaching staff

Постановка проблеми. У контексті швидких змін у сучасному освітньому середовищі, модернізація механізмів публічного управління в системі безперервної освіти педагогічних працівників стає надзвичайно актуальною. Педагогічні працівники в сучасному світі стикаються з новими викликами та можливостями, такими як технологічні інновації, зміни в навчальних методиках та потреби ринку праці. Необхідність адаптації до цих трансформацій вимагає ефективного управління, яке враховує потреби, аспірації та професійний розвиток педагогічного персоналу. Таким чином, модернізація механізмів управління в системі безперервної освіти стає ключовою складовою успішної педагогічної практики та сприяє формуванню висококваліфікованого та адаптивного вчителя, здатного відповідати потребам сучасного освітнього середовища.

У сучасному світі освіта відзначається швидким та постійним розвитком, обумовленим технологічними та соціокультурними трансформаціями. Педагогічні працівники, які є ключовими агентами цього процесу, стикаються з численними викликами та можливостями. Технологічні інновації, зміни в підходах до навчання та поява нових соціальних та психологічних реалій створюють необхідність в постійному самовдосконаленні та адаптації до нових умов.

В цьому контексті, модернізація механізмів публічного управління в системі безперервної освіти педагогічних працівників виявляється надзвичайно важливою. Вона ставить перед собою завдання створення ефективних стратегій управління, що враховують індивідуальні потреби, аспірації та професійний розвиток вчителів. Такий підхід не тільки сприяє підтримці педагогів у їхньому професійному зростанні, але й впливає на якість освіти в цілому, забезпечуючи сучасним учителям необхідні знання та навички для успішної роботи в сучасному освітньому середовищі.

Така модернізація має суттєву наукову цінність, оскільки вона дозволяє науковцям та практикам ефективно вивчати та впроваджувати нові підходи до управління освітнім процесом. Наукова обґрунтованість шляхів модернізація механізмів публічного управління в системі безперервної освіти педагогічних працівників стає основою для розвитку сучасної освіти, що відповідає викликам 21 століття.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковці світу сходяться на думці, що з-поміж різних факторів, що визначають якість та ефективність роботи школи, найважливішим є вчитель. Хорошу школу створюють вчителі, які працюють нешаблонно і дивують рішеннями, вчителі, які є дизайнерами власної освітньої програми, а не ретрансляторами "готових знань" з підручників.

Зміст наукових праць українських та зарубіжних дослідників переважно зосереджений на ролі вчителя у створенні безпечного освітнього середовища та сучасному управлінні освітнім простором (Василенко Н.В., Галич Т.В., Жарая С.Б., Заячковський В.М., Києнко-Романюк Л.А., Перехейда О.М. та інші науковці), проблемах школи в сучасному цифровому суспільстві, адже вчитель відіграє стратегічну роль у функціонуванні та ефективності громади як соціальної системи. У ході соціальних і цивілізаційних змін, освітньої реальності, що динамічно змінюється, ця роль переосмислюється в першу чергу науково, а перед учителем постійно постають нові виклики та завдання [1], [2], [3], [4], [5].

Мета статті полягає в науковому обґрунтуванні та розробці стратегій модернізації механізмів публічного управління в системі безперервної освіти педагогічних працівників.

Виклад основного матеріалу. Сучасна школа потребує сміливих, автономних та інноваційних вчителів, які стають творцями клімату, сприятливого для педагогічного успіху їх самих та їхніх учнів. Вчителі, відповідальні за освіту для сталого розвитку, за те, щоб освіта для сталого розвитку стала реальною практикою, а не просто яскравим гаслом.

Управління професійним розвитком вчителів у сучасному контексті може бути ефективним за допомогою таких оптимальних підходів:

1. Індивідуалізація підходу: Врахування індивідуальних потреб та рівня готовності кожного вчителя до використання технологій і взаємодії з новими методиками.

2. Навчання на місці роботи (on-the-job training): Забезпечення можливостей для професійного розвитку безпосередньо в навчальних закладах, враховуючи специфіку роботи вчителя.

3. Використання онлайн-ресурсів: Залучення до професійного розвитку вчителів різноманітних онлайн-ресурсів, вебінарів та курсів, що сприяє постійному навчанню.

4. Менторство та обмін досвідом: Сприяння взаємному обміну знань та досвідом між вчителями, а також впровадження менторських програм для новачків.

5. Стимулювання самонавчання: Підтримка вчителів у самостійному вивченні нових методів та технологій через самостійну роботу та участь у спільнотах.

6. Оцінка викладацької діяльності: Впровадження систем оцінювання та звітування, які сприяють визначенню потреб у вдосконаленні та розвитку.

7. Співпраця з роботодавцями: Встановлення партнерських відносин з роботодавцями для забезпечення вчителів можливістю застосування отриманих знань у практичній діяльності.

8. Сприяння креативності та інноваціям: Створення умов для впровадження та експериментування з інноваційними підходами до навчання.

Ці підходи можуть сприяти розвитку вчителів у сучасному освітньому середовищі, де технології та соціокультурні трансформації є важливою складовою.

Розглянемо докладніше оптимальні методи управління професійним розвитком вчителів та приклади їх реалізації відповідно до зазначених підходів (Табл.1).

Управління професійним розвитком вчителів