Механізми публічного управління в системі безперервної освіти педагогічних працівників

Встановлено, що шлях створення відповідної нормативно-правової бази є вдосконалення процесу формування та реалізації публічного управління в галузі педагогічної освіти є важливим елементом реформування та зміни системи освіти педагогічних працівників.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 11.06.2024
Размер файла 23,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Механізми публічного управління в системі безперервної освіти педагогічних працівників

Радиш Ярослав Федорович доктор наук з державного управління, професор кафедри управління та адміністрування, КЗВВ "Вінницька академія безперервної освіти", м. Вінниця

Анотація

В умовах сьогодення показано розуміння потреби освіти та її вдосконалення в контексті дальшого професійного розвитку педагогічних працівників. Встановлено, що шлях створення відповідної нормативно- правової бази є вдосконалення процесу формування та реалізації публічного управління в галузі педагогічної освіти є важливим елементом реформування та зміни самої системи освіти педагогічних працівників, про що свідчить значний досвід проведення цієї роботи. Розуміння потреби вдосконалення системи безперервної основи - основа дальшого розвитку педагогічної освіти, у тому числі шляхом створення відповідної нормативно-правової бази безперервної освіти педагогічних працівників. При цьому, встановлена специфіка предмета впливу на галузь педагогічної освіти, яка зумовлена змістом освітніх відносин, соціальним значенням галузі педагогічної освіти. Істотними рисами державної політики в галузі педагогічної освіти є те, що вона постає як частина освітньої політики, яка провадиться державою; здійснюється публічною владою, а також іншими суб'єктами для досягнення цілей безперервної освіти та вирішення завдань національного характеру в освіті педагогічних працівників; об'єктом її впливу є система безперервної педагогічної освіти в цілому або окремі її ланки, а також інші соціальні системи, пов'язані із здійсненням освітнього процесу. Ступінь і межі державного впливу на галузь педагогічної освіти визначено на основі аналізу реалізованих принципів публічного управління в галузі безперервної педагогічної освіти, тобто діяльності держави (в особі її органів) щодо забезпечення функціонування та розвитку системи педагогічної освіти. Встановлено, що саме для розвитку педагогічної безперервної освіти особливо важливим виявляється розроблення адекватних механізмів формування та реалізації державної політики в галузі педагогічної освіти, що об'єднують зусилля держави та громадянського суспільства, а отже, актуалізацію постійного удосконалення проблем механізмів публічного управління в системі безперервної освіти педагогічних працівників.

Ключові слова: державна політика, механізми, система публічного управління, професійне зростання, безперервна освіта, педагогічні працівники публічний управління освіта

Radish Yaroslav Fedorovych Doctor of Sciences in Public Administration, Professor of the Department of Management and Administration, Communal Institution of Higher Education "Vinnytsia Academy of Continuing Education", Vinnytsia

MECHANISMS OF PUBLIC ADMINISTRATION IN THE SYSTEM OF CONTINUOUS EDUCATION OF TEACHERS

In today's conditions, the understanding of the need for education and its improvement in the context of further professional development of pedagogical workers is shown. It has been established that the way to create an appropriate legal framework is to improve the process of formation and implementation of public administration in the field of pedagogical education, which is an important element of reforming and changing the education system of pedagogical workers, as evidenced by the significant experience of conducting this work. Understanding the need to improve the continuous basis system is the basis for the further development of pedagogical education, including through the creation of an appropriate legal framework for continuous education of teaching staff. At the same time, the specificity of the subject of influence on the field of pedagogical education, which is conditioned by the content of educational relations, the social significance of the field of pedagogical education, is established. The essential features of the state policy in the field of pedagogical education are that it appears as part of the educational policy carried out by the state; is carried out by the public authorities, as well as by other subjects to achieve the goals of continuous education and to solve the tasks of a national nature in the education of pedagogical workers; the object of its influence is the system continuous pedagogical education as a whole or its separate links, as well as other social systems related to the implementation of the educational process. The degree and limits of state influence on the field of pedagogical education are determined on the basis of the analysis of implemented principles of public management in the field of continuous pedagogical education, that is, the activity of the state (in the form of its bodies) to ensure the functioning and development of the pedagogical education system. It has been established that it is especially important for the development of continuous pedagogical education the development of adequate mechanisms for the formation and implementation of state policy in the field of pedagogical education, which unite the efforts of the state and civil society, and therefore, the actualization of the problems of constant improvement of public management mechanisms in the system of continuous education of pedagogical workers.

Keywords: state policy, mechanisms, public management system, professional growth, continuous education, teaching staff

Постановка проблеми. У контексті швидких змін у сучасному освітньому середовищі, модернізація механізмів публічного управління в системі безперервної освіти педагогічних працівників стає надзвичайно актуальною. Педагогічні працівники в сучасному світі стикаються з новими викликами та можливостями, такими як технологічні інновації, зміни в навчальних методиках та потреби ринку праці. Необхідність адаптації до цих трансформацій вимагає ефективного управління, яке враховує потреби, аспірації та професійний розвиток педагогічного персоналу. Таким чином, модернізація механізмів управління в системі безперервної освіти стає ключовою складовою успішної педагогічної практики та сприяє формуванню висококваліфікованого та адаптивного вчителя, здатного відповідати потребам сучасного освітнього середовища.

У сучасному світі освіта відзначається швидким та постійним розвитком, обумовленим технологічними та соціокультурними трансформаціями. Педагогічні працівники, які є ключовими агентами цього процесу, стикаються з численними викликами та можливостями. Технологічні інновації, зміни в підходах до навчання та поява нових соціальних та психологічних реалій створюють необхідність в постійному самовдосконаленні та адаптації до нових умов.

В цьому контексті, модернізація механізмів публічного управління в системі безперервної освіти педагогічних працівників виявляється надзвичайно важливою. Вона ставить перед собою завдання створення ефективних стратегій управління, що враховують індивідуальні потреби, аспірації та професійний розвиток вчителів. Такий підхід не тільки сприяє підтримці педагогів у їхньому професійному зростанні, але й впливає на якість освіти в цілому, забезпечуючи сучасним учителям необхідні знання та навички для успішної роботи в сучасному освітньому середовищі.

Така модернізація має суттєву наукову цінність, оскільки вона дозволяє науковцям та практикам ефективно вивчати та впроваджувати нові підходи до управління освітнім процесом. Наукова обґрунтованість шляхів модернізація механізмів публічного управління в системі безперервної освіти педагогічних працівників стає основою для розвитку сучасної освіти, що відповідає викликам 21 століття.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковці світу сходяться на думці, що з-поміж різних факторів, що визначають якість та ефективність роботи школи, найважливішим є вчитель. Хорошу школу створюють вчителі, які працюють нешаблонно і дивують рішеннями, вчителі, які є дизайнерами власної освітньої програми, а не ретрансляторами "готових знань" з підручників.

Зміст наукових праць українських та зарубіжних дослідників переважно зосереджений на ролі вчителя у створенні безпечного освітнього середовища та сучасному управлінні освітнім простором (Василенко Н.В., Галич Т.В., Жарая С.Б., Заячковський В.М., Києнко-Романюк Л.А., Перехейда О.М. та інші науковці), проблемах школи в сучасному цифровому суспільстві, адже вчитель відіграє стратегічну роль у функціонуванні та ефективності громади як соціальної системи. У ході соціальних і цивілізаційних змін, освітньої реальності, що динамічно змінюється, ця роль переосмислюється в першу чергу науково, а перед учителем постійно постають нові виклики та завдання [1], [2], [3], [4], [5].

Мета статті полягає в науковому обґрунтуванні та розробці стратегій модернізації механізмів публічного управління в системі безперервної освіти педагогічних працівників.

Виклад основного матеріалу. Сучасна школа потребує сміливих, автономних та інноваційних вчителів, які стають творцями клімату, сприятливого для педагогічного успіху їх самих та їхніх учнів. Вчителі, відповідальні за освіту для сталого розвитку, за те, щоб освіта для сталого розвитку стала реальною практикою, а не просто яскравим гаслом.

Управління професійним розвитком вчителів у сучасному контексті може бути ефективним за допомогою таких оптимальних підходів:

1. Індивідуалізація підходу: Врахування індивідуальних потреб та рівня готовності кожного вчителя до використання технологій і взаємодії з новими методиками.

2. Навчання на місці роботи (on-the-job training): Забезпечення можливостей для професійного розвитку безпосередньо в навчальних закладах, враховуючи специфіку роботи вчителя.

3. Використання онлайн-ресурсів: Залучення до професійного розвитку вчителів різноманітних онлайн-ресурсів, вебінарів та курсів, що сприяє постійному навчанню.

4. Менторство та обмін досвідом: Сприяння взаємному обміну знань та досвідом між вчителями, а також впровадження менторських програм для новачків.

5. Стимулювання самонавчання: Підтримка вчителів у самостійному вивченні нових методів та технологій через самостійну роботу та участь у спільнотах.

6. Оцінка викладацької діяльності: Впровадження систем оцінювання та звітування, які сприяють визначенню потреб у вдосконаленні та розвитку.

7. Співпраця з роботодавцями: Встановлення партнерських відносин з роботодавцями для забезпечення вчителів можливістю застосування отриманих знань у практичній діяльності.

8. Сприяння креативності та інноваціям: Створення умов для впровадження та експериментування з інноваційними підходами до навчання.

Ці підходи можуть сприяти розвитку вчителів у сучасному освітньому середовищі, де технології та соціокультурні трансформації є важливою складовою.

Розглянемо докладніше оптимальні методи управління професійним розвитком вчителів та приклади їх реалізації відповідно до зазначених підходів (Табл.1).

Управління професійним розвитком вчителів

з/п

Оптимальний

підхід

Оптимальний метод

Приклад реалізації

1.

Індивідуалізація

підходу

Розробка індивідуальних планів розвитку для кожного вчителя на основі його потреб і амбіцій.

Консультації з кожним вчителем для визначення його цілей і створення персоналізованого навчального плану.

2.

Навчання на місці роботи (on-the-job training)

Проведення майстер-класів та тренінгів прямо в учбових класах

Вчитель-ментор демонструє нові методи навчання на власному уроці, залучаючи інших вчителів до спостережень та обговорень

3.

Використання

онлайн-ресурсів

Участь в онлайн-курсах та вебінарах з використанням сучасних технологій

Вчителі вивчають нові методики через платформи е-навчання та обмін досвідом від експертів онлайн

4.

Менторство та обмін досвідом

Організація системи менторства для новачків, а також регулярних зустрічей для обміну досвідом

Досвідчений вчитель надає підтримку та консультації новому вчителеві, допомагаючи йому адаптуватися до нових викликів

5.

Стимулювання

самонавчання

Забезпечення доступу до ресурсів для самонавчання та постійної підтримки

Створення онлайн-бібліотеки та форумів для вчителів для самостійного дослідження та обговорення

6.

Оцінка викладацької діяльності

Використання системи об'єктивної оцінки з врахуванням результатів учнів

Впровадження стандартизованих тестів, а також педагогічних портфоліо для оцінки ефективності викладання

7.

Співпраця з роботодавцями

Партнерство з підприємствами та організаціями для організації стажування та майстер-класів

Вчителі співпрацюють із представниками бізнесу для організації практичних занять та оновлення програм

8.

Сприяння креативності та інноваціям

Залучення вчителів до проектів та інноваційних ініціатив

Проведення конкурсів ідей та фінансування проектів, які сприяють впровадженню новаторських підходів у навчальний процес

Ці оптимальні методи можуть стимулювати соціальні результати шляхом зміцнення навчального середовища та підвищення якості освіти для учнів.

Пропонуємо до уваги орієнтовні дії вчителя, які він може внести до свого індивідуального плану розвитку.

Ім'я та прізвище вчителя:

Мета розвитку: Підвищення професійної компетентності та вдосконалення методик навчання для покращення якості освіти.

Самооцінка.

Провести самооцінку своєї роботи та компетентнісного рівня, визначити сильні сторони та зони розвитку і точки росту (освітні запити).

Професійна підготовка.

- Взяти участь в заходах підвищення кваліфікації з використання сучасних технологій в навчанні (онлайн-курси, вебінари, конференції, майстер- класи тощо).

- Здійснити стажування в рамках підвищення кваліфікації.

Розвиток міжособистісних навичок.

- Покращити навички комунікації з учнями, батьками та колегами.

- Взяти участь в тренінгах з розвитку емоційного інтелекту.

Застосування інновацій.

Розробити та впровадити уроки з використанням інтерактивних технологій та віртуальної реальності.

Співпраця з колегами.

Організувати регулярні зустрічі для обміну досвідом та розробки спільних методичних матеріалів.

Закордонне стажування.

Здійснити стажування в країнах, де впроваджені передові педагогічні практики.

Участь в проєктах.

Приєднатися до педагогічних проектів, спрямованих на розвиток критичного мислення, емоційного інтелекту та творчості учнів.

Оцінка результатів.

Регулярно переглядати та аналізувати результати своєї роботи за попередньо визначеними критеріями та індикаторами, коригувати план розвитку.

Цей індивідуальний план розвитку враховує потреби та амбіції конкретного вчителя, спрямований на комплексний розвиток якостей, які покращать професійну діяльність та впливатимуть на якість освіти.

Висновки

Дослідження, спрямоване на модернізацію механізмів публічного управління в системі безперервної освіти педагогічних працівників, розкриває важливі аспекти, що сприятимуть покращенню якості та ефективності освітнього процесу у змінених умовах.

Однією з ключових висновків є необхідність індивідуалізації підходів до професійного розвитку вчителів. Розуміння унікальних потреб та амбіцій педагогічних працівників є важливим елементом побудови ефективних стратегій, спрямованих на їхній особистісний та професійний ріст.

Також важливим аспектом виявилася необхідність впровадження ефективних електронних систем управління. Використання сучасних технологій у навчальних процесах, моніторингу розвитку вчителів, та звітування сприяє оптимізації адміністративних процесів та поліпшенню взаємодії між учасниками освітнього процесу.

Важливим компонентом дослідження є ідея клієнтоорієнтованих стратегій, спрямованих на задоволення потреб учасників освітнього процесу. Врахування думки та побажань вчителів, учнів, та інших учасників системи створює сприятливий клімат для досягнення оптимальних результатів.

Усі ці аспекти взаємодіють для створення здорової та динамічної системи управління освітою, що відповідає викликам сучасності та сприяє розвитку педагогічної галузі. Висвітлення та підтримка необхідності модернізації публічного управління стає ключовим напрямком для досягнення високого стандарту освіти та професійного зростання педагогічних працівників у нових реаліях освітнього середовища.

Література

1. Василенко Н.В. Нова українська школа: методичний консиліум / Н.В. Василенко // Управління школою. - 2018. - № 7-9. - С. 24-33.

2. Василенко Н.В. Автономія школи: самостійність і відповідальність / Н.В. Василенко // Управління школою. - 2017. - № 10-12. - С. 2-10.

3. Галич Т., Жарая С., Заячковський В., Києнко-Романюк Л. Забезпечення гуманізації професійної підготовки майбутніх керівників в системі вищої освіти: виклики та відповіді. / Т. Галич, С. Жарая, В. Заячковський, Л. Києнко-Романюк // Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія "Екологія. Публічне управління та адміністрування". Видавничий дім "Гельветика", - № 4 (2023) - 112 с. - С. 65-72 - Режим доступу: https://journals.academ.vinnica.Ua/index.php/eco-pa/issue/view/7/7

4. Києнко-Романюк Л.А. Заячковський В.М. Психологічні аспекти публічного управління освітнім закладом заради просування соціально-інноваційних процесів / Л.А. Києнко-Романюк, В.М. Заячковський // Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія "Екологія. Публічне управління та адміністрування" - № 2 (2022) - 76 с. - С. 40-47 Режим доступу: https://journals.academ.vinnica.Ua/index.php/eco-pa/issue/view/2

5. Перехейда О.М. Портфоліо як сучасна технологія оцінювання досягнень / О.М. Перехейда // Завуч. Усе для роботи. - 2017. - № 17-18. - С. 2-31.

6. References:

7. Vasylenko N.V. (2018) Nova ukrajinsjka shkola: metodychnyj konsylium [New Ukrainian school: methodical council]. Upravlinnja shkoloju. (7-9), 24-33. (in Ukrainian)

8. Vasylenko N.V. (2017) Avtonomija shkoly: samostijnistj i vidpovidaljnistj [School autonomy: independence and responsibility]. Upravlinnja shkoloju, (10-12), 2-10. (in Ukrainian)

9. Ghalych T., Zharaja S., Zajachkovsjkyj V., Kyjenko-Romanjuk L. (2023) Zabezpechennja ghumanizaciji profesijnoji pidghotovky majbutnikh kerivnykiv v systemi vyshhoji osvity: vyklyky ta vidpovidi [Ensuring the humanization of professional training of future managers in the university education system: challenges and answers]. Naukovyj visnyk Vinnycjkoji akademiji bezperervnoji osvity. Serija "Ekologhija. Publichne upravlinnja ta administruvannja". Vydavnychyj dim "Gheljvetyka", (4), 65-72. Retrieved from https://journals.academ.vinnica.ua/ index.php/eco-pa/issue/view/7/7 (in Ukrainian)

10. Kyjenko-Romanjuk L. A. Zajachkovsjkyj V.M. (2022) Psykhologhichni aspekty publichnogho upravlinnja osvitnim zakladom zarady prosuvannja socialjno-innovacijnykh procesiv [Psychological aspects of educational establishment public management for social innovative processes promotion]. Naukovyj visnyk Vinnycjkoji akademiji bezperervnoji osvity. Serija "Ekologhija. Publichne upravlinnja ta administruvannja", (2), (40-47) Retrieved from https://journals.academ.vinnica.ua/ index.php/eco-pa/issue/view/2 (in Ukrainian)

11. Perekhejda O.M. (2017) Portfolio jak suchasna tekhnologhija ocinjuvannja dosjaghnenj [Portfolio as a modern technology of achievement evaluation]. Zavuch. Use dlja roboty, (17-18), 2-31. (in Ukrainian)

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.