Організаційно-правові механізми регулювання інноваційних послуг банківських структур в умовах цифровізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організаційно-правові механізми регулювання інноваційних послуг банківських структур в умовах цифровізації

Баранов Олександр Олександрович магістр, аспірант, кафедра державного управління, Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК", м. Київ

Анотація

Мета статті полягає у визначенні змісту, оцінці особливостей та проблем регулювання інноваційної діяльності банківських структур, а також дослідженні основних організаційно-правових механізмів регулювання інноваційних послуг в умовах цифровізації та напрямків їх удосконалення.

У статті використано такі методи дослідження: індукції, дедукції, синтезу, порівняння. правовий інноваційний цифровізація

Досліджено сутність та основні аспекти організаційно-правових механізмів регулювання інноваційних послуг в сучасних умовах цифровізації. Визначено на практиці який вплив мають нові інформаційно-комунікаційні технології та як вони змінюють вигляд сучасних фінансово-кредитних установ, способи їхнього спілкування з клієнтами та канали, через які продаються банківські продукти. Досліджено вимоги до якості організації та управління в усіх сферах банківської діяльності, в тому числі до інноваційних процесів, що відбуваються в комерційних банках. Визначено як українська банківська система здійснювала діяльність в умовах масштабного військового вторгнення в Україну з боку Росії. Здійснено аналіз законодавства та правових механізмів, які стосуються інноваційних технологій банківських установ у контексті цифровізації. Досліджено особливості використання технології Blockchain в публічному управлінні, що здатності даної технології на практиці забезпечити високий рівень безпеки, прозорості та децентралізації прийняття рішень і надання різного роду фінансових послуг банківськими структурами. Визначено основні проблеми та перешкоди організаційно-правового регулювання інноваційної діяльності банківських структур в умовах цифровізації. Визначено особливості використання нетрадиційних технологій при наданні фінансових послуг у сучасних умовах діяльності банківських структур. Досліджено ключові інноваційні технології та послуги, що використовуються банківськими установами в умовах цифровізації, а також визначено перспективи розвитку та практичного використання таких послуг.

Проаналізовано механізм управління інноваціями в діяльності банківських структур та ймовірні можливості їх залучення за досвідом інших країн.

Ключові слова: публічне управління, організаційно-правові механізми, інноваційні послуги, цифровізація, цифрові банківські послуги.

Baranov Oleksandr Oleksandrovych Master's degree, Post-graduate student, Department of Public Management, Institute of Public Administration and Civil Service, Taras Shevchenko National University of Kyiv, JSC PROCREDIT BANK, Kyiv

ORGANIZATIONAL AND LEGAL MECHANISMS FOR REGULATING INNOVATIVE SERVICES OF BANKING STRUCTURES UNDER THE CONDITIONS OF DIGITALIZATION

The purpose of the article is to determine the content, assess the features and problems of regulation of innovative activity of banking structures, as well as research the main organizational and legal mechanisms of regulation of innovative services in the conditions of digitalization and directions for their improvement.

The following research methods are used in the article: induction, deduction, synthesis, comparison.

The essence and main aspects of the organizational and legal mechanisms of regulation of innovative services in modern conditions of digitalization have been studied. It has been determined in practice what impact new information and communication technologies have and how they change the appearance of modern financial and credit institutions, the ways they communicate with clients and the channels through which banking products are sold. The requirements for the quality of organization and management in all areas of banking activity, including the innovative processes taking place in commercial banks, were studied. It is determined how the Ukrainian banking system operated in the conditions of a large- scale military invasion of Ukraine by Russia. An analysis of legislation and legal mechanisms related to innovative technologies of banking institutions in the context of digitalization was carried out. The peculiarities of the use of Blockchain technology in public administration, the ability of this technology to ensure a high level of security, transparency and decentralization of decision-making and the provision of various financial services by banking structures in practice have been studied. The main problems and obstacles of the organizational and legal regulation of the innovative activity of banking structures in the conditions of digitalization have been identified. The peculiarities of the use of non-traditional technologies in the provision of financial services in the modern conditions of banking structures are determined. The key innovative technologies and services used by banking institutions in the conditions of digitalization were studied, as well as the prospects for the development and practical use of such services were determined. The mechanism of innovation management in the activity of banking structures and the probable possibilities of their involvement based on the experience of other countries are analyzed.

Keywords: public administration, organizational and legal mechanisms, innovative services, digitalization, digital banking services.

Постановка проблеми. Банківські установи відіграють важливу роль у функціонуванні та сталому розвитку економіки, а тому повинні постійно впроваджувати нові результати науково-технічного прогресу у свою повсякденну діяльність. В умовах цифровізації українська банківська система повинна розвиватися таким чином, щоб не лише залишатися конкурентоспроможною на міжнародному рівні, але й не втрачати найважливіші організаційні та економічні зв'язки зі світовими фінансовими ринками.

Нові інформаційно-комунікаційні технології докорінно змінюють вигляд сучасних фінансово-кредитних установ, способи їхнього спілкування з клієнтами та канали, через які продаються банківські продукти. Сучасна нестабільна економічна ситуація підвищує вимоги до якості організації та управління в усіх сферах банківської діяльності, в тому числі до інноваційних процесів, що відбуваються в комерційних банках. Інновації в банківській справі стосуються всіх сфер її діяльності та втілюються в нових продуктах і послугах, удосконалених операційних процесах і бізнес-моделях, організаційних змінах і змінах у методах маркетингу. Враховуючи масштабність і різноманітність інноваційних змін та вплив їх успішної або неуспішної реалізації на результати діяльності, конкурентоспроможність і репутацію банку, об'єктивно необхідним стає стратегічне управління цими процесами, що дозволяє використовувати інновації як інструмент адаптації фінансово- кредитних установ до непередбачуваних умов зовнішнього середовища, крім цього досить важливим питанням в цьому є впровадження ефективних організаційно-правових механізмів регулювання інноваційної діяльності банківських структур та відображення даних норм на законодавчому рівні в повній мірі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням регулювання інновацій та організаційно-правових механізмів як складової інноваційної діяльності банківських структур, а також основним проблемам нормативно-правового регулювання інноваційної діяльності присвячені праці багатьох вчених серед яких: Азар А., Гордієнко К.М., Гудіма Т.О, Гуйгова Ю. І., Кузнєцова М. А., Попова Л.В., Разі А., Шахабі В.

Однак у сучасних умовах використання нетрадиційних технологій при наданні фінансових послуг іноді призводить до поглинання методів, систем, способів надання послуг та інших об'єктів права інтелектуальної власності, крім цього ретельне вивчення наявного наукового матеріалу свідчить про необхідність більш комплексного розуміння закономірностей виникнення та впровадження банківських інновацій, артикуляції шляхів, методів, інструментів та засобів впливу, що формують механізми ефективного управління цими процесами.

Постановка завдання. Мета статті полягає у визначенні змісту, оцінці особливостей та проблем регулювання інноваційної діяльності банківських структур, а також дослідженні основних організаційно-правових механізмів регулювання інноваційних послуг в умовах цифровізації та публічного управління.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішувати наступні завдання: дослідити основні організаційно-правові механізми регулювання інноваційних послуг в умовах цифровізації; визначити ключові проблеми та перешкоди організаційно-правового регулювання інноваційної діяльності банківських структур; дослідити наявні інноваційні технології та послуги, що використовуються банківськими установами в умовах цифровізації, а також визначити перспективи розвитку та практичного використання таких послуг.

Методи дослідження. У науковій статті використано такі методи дослідження: індукції та дедукції для аналізу й визначення сутності організаційно-правових механізмів регулювання інноваційних послуг; метод синтезу для визначення основних проблем та прогалин законодавчих норм в регулюванні інноваційних послуг банківських структур в умовах цифровізації; порівняння - при аналізі наявних сучасних інноваційних технологій фінансової діяльності та аспектів їх використання в напрямку публічного управління.

Виклад основного матеріалу. За останні кілька років банківський сектор України досяг значного прогресу у впровадженні реформ та закладенні фундаменту для більш безпечного майбутнього. Покращення результатів діяльності банків сприяє зміцненню національної економіки та підвищенню продуктивності. Заходи з підвищення продуктивності в банківському секторі можуть також підвищити прозорість, зменшити рівень неформальної зайнятості та розширити доступ до банківських послуг, а також капіталу для бізнесу та фізичних осіб. Варто зауважити, що в такій динаміці цифрові технології докорінно змінили всі фінансові відносини в суспільстві [1].

Широке впровадження передових інновацій та технологій призвело до кардинальних змін у практиці та методах роботи банківських фахівців, що дозволило розширити їхній функціональний потенціал, забезпечити безпеку даних та оптимізувати витрати. В умовах масштабного військового вторгнення в Україну з боку Росії українська банківська система продемонструвала стабільність та безперервність роботи протягом усього конфлікту. Незважаючи на всі ризики, банківський сектор зміг стабілізувати ситуацію в критичний момент, зберегти свої позиції, продовжити ефективну роботу та відіграти важливу роль у підтримці української економіки. Одним із ключових аспектів управління банківською системою є законодавство та регулювання, що забезпечують надійність і стабільність системи та захищають інтереси клієнтів. Досягнення цих умов вимагає своєчасного впровадження нових технологій, їх подальшого вдосконалення та оптимального правового регулювання банківського сектору у відповідь на нові реалії ведення бізнесу [4].

Збір ринкової інформації, вивчення потенційного попиту, формування інноваційної політики банку, організація та реалізація заходів, передбачених інноваційною політикою банку, моніторинг інноваційної політики та її коригування за необхідності. Оскільки вся банківська діяльність у сучасних умовах повинна здійснюватися з урахуванням інноваційних чинників, керівництво банку також має зосередити увагу на ефективному управлінні інноваційною діяльністю банку відповідно до визначених стратегічних цілей банку.

Аналіз законодавства та правових механізмів показує, що існує низка нормативно-правових актів, які стосуються інноваційних технологій банківських установ у контексті цифровізації. До них належать такі закони: "Про Національний банк України", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", "Про державне регулювання фінансових послуг та ринків фінансових послуг", "Про валюту і валютні операції". Крім того, важливими є різні нормативно-правові акти, затверджені Національним банком України щодо регулювання фінансового сектору в Україні [6].

Механізм управління інноваціями передбачає складне поєднання двох елементів - оперативного та стратегічного управління, кожен з яких використовує функції інноваційного менеджменту (прогнозування, планування, аналіз ринку, аналіз факторів впливу, вибір, мотивація та реалізація управлінських рішень).

Таким чином, аналіз наукової літератури з даної проблематики та практичного досвіду фінансово-кредитних установ дозволяє виділити наступні причини, чому інновації в банківській діяльності відіграють важливу роль, а управління ними є досить перспективним напрямком дослідження:

- універсалізація діяльності банку при збереженні його спеціалізації;

- підвищення конкурентоспроможності банків на внутрішньому та зовнішньому ринках;

- зменшення участі держави в банківській діяльності та збільшення ролі приватного банкінгу;

- зменшити частку традиційної банківської діяльності на місцевому рівні;

- розвиток процесу інтеграції фінансового ринку шляхом злиття банків та небанківських фінансових установ (наприклад, страхових компаній, пенсійних фондів);

- централізація банківських послуг, у свою чергу, призведе до інтернаціоналізації банківських установ та подальшого доступу іноземних інвесторів на внутрішній ринок;

- посилення саморегулювання банківських установ та підвищення відповідальності фінансових установ та їхніх клієнтів;

- орієнтована не лише на максимізацію короткострокових прибутків банківських установ, але й на максимізацію їх довгострокових прибутків;

- на практиці неможливо підвищити ефективність після певного моменту просто за рахунок економії витрат і ресурсів, даний напрямок діяльності вимагає інноваційних вдосконалень процесів і технологій у банках, які можуть зменшити витрати та підвищити якість банківських послуг;

- дотримання національних регуляторних умов, які гарантують стабільність і стійкість національної банківської системи;

- створення позитивного іміджу банків як сучасних та інноваційних фінансових установ, з акцентом на задоволення постійно мінливих потреб і вимог клієнтів, особливо в нинішніх умовах [2].

Іншим аспектом регулювання використання фінансових інновацій є забезпечення доступу до них усіх учасників фінансового ринку. Цифрові банківські послуги, поширення онлайн-платформ та цифрових каналів комунікації з клієнтами вимагають підходу до цифровізації (діджиталізації) банків, стратегічного визначення конкурентоспроможності та оцінки сильних і слабких сторін банків. Впроваджувати та розвивати інноваційні банківські продукти - це основні положення діяльності, що повинні бути відображені в стратегії кожного банку.

Фінансові технології та блокчейн (Blockchain) є важливими рушіями інновацій у банківському секторі, оскільки вони дозволяють суттєво вдосконалити та модернізувати існуючі системи. Завдяки низці нових технологій та інноваційних винаходів настає ера стартапів та інновацій [9].

Blockchain - це інструмент розподіленого реєстру, який організовує та зберігає інформацію у відповідних послідовних ланцюжках блоків даних. Технологія Blockchain використовує розподілену базу даних блоків, які складають пов'язаний список. Кожен учасник мережі завжди зберігає копію всіх виконаних операцій. На практиці найважливіша особливість Blockchain - децентралізація. Це означає, що не існує головного сервера, який зберігає всю інформацію, і дані належать усім учасникам мережі Blockchain одночасно.

Технологія Blockchain в публічному управлінні може забезпечити високий рівень безпеки, прозорості та децентралізації прийняття рішень і надання послуг. Одним із прикладів використання технології Blockchain в публічному управлінні є забезпечення безпеки та прозорості електронного обміну інформацією. Blockchain може забезпечити стійкість до хакерських атак і фальсифікації даних, гарантуючи точність та збереженість всіх даних та фінансових активів підприємства. Інший приклад - використання технології Blockchain для забезпечення прозорості та ефективності в управлінні фінансовими ресурсами. На практиці Blockchain може допомогти забезпечити точність і достовірність даних про наявні фінансові активи, їх об'єми та можливості їх ефективного використання та управління ними. Технологія Blockchain також сприяє підвищенню ефективності управління публічними фінансовими ресурсами шляхом ефективного управління розподілом коштів і забезпечення прозорості в процесі їх використання [7].

Загалом, використання технології Blockchain в публічному управлінні допомагає забезпечити більш безпечне, прозоре та ефективне управління фінансвовими ресурсами та послугами, а також знизити ризики, шахрайства корупції та зловживання владою. Однак важливо розробити та впровадити відповідні правові та технічні механізми для забезпечення безпеки та конфіденційності даних, що обробляються в системах, заснованих на технологіях Blockchain.

Враховуючи всі позитивні аспекти впровадження технології Blockchain в публічне управління, варто також відзначити можливі проблеми та ризики, які варто враховувати при розробці та впровадженні таких інновацій [7].

По-перше, незважаючи на використання нових технологій, існує ризик потрапляння в систему так званої неправдивої інформації. Блокчейн-стартапам необхідно звернути увагу на безпеку самої системи, оскільки конфіденційність даних на блокчейн-платформі може бути порушена.

По-друге, технологія блокчейн для інноваційних розробок у публічному управлінні є набагато дорожчою, ніж традиційна. Основна причина полягає в тому, що використання смарт-контрактів вимагає великої кількості електроенергії. Крім того, хоча Blockchain підходить для створення глобальних баз даних, він не може функціонувати ізольовано від інших глобальних або національних інформаційних систем.

По-третє, на сьогоднішній день потенційні можливості застосування технології Blockchain в публічному управлінні залишаються вкрай обмеженими і не враховують потужність і глобальність всієї адміністративної системи.

По-четверте, різноманітні пропозиції від конкуруючих блокчейн-платформ є надлишковими, а усталеного механізму відбору партнерів не існує [7].

Однак, незважаючи на складність питань розвитку технології Blockchain в публічному управлінні, технологія має великий економічний потенціал, який, на відміну від існуючих, не зникне, а лише матиме можливість зростати.

Для того, щоб краще зрозуміти регулювання цих технологій з точки зору юридичних нюансів, варто виділити основні переваги фінансових технологій та Blockchain з точки зору забезпечення довіри в різних сферах банківського сектору [10]:

1) децентралізація: у Blockchain немає єдиного сервера, всі учасники мережі відіграють роль серверів, що підтримують всю структуру Blockchain;

3) прозорість: деталі транзакцій зберігаються і можуть бути переглянуті у відкритому форматі, після запису дані не можуть бути змінені;

4) теоретична необмеженість: теоретично, Blockchain можна нескінченно розширювати, додаючи нові записи, але на практиці це не досить реально враховуючи програмні особливості користувачів;

5) надійність: додавання нових записів вимагає консенсусу вузлів мережі. Це гарантує, що тільки законні транзакції будуть відфільтровані і записані, при цьому підміна згенерованих хеш-кодів неможлива [8].

Таким чином, Blockchain може допомогти вирішити низку проблем, таких як забезпечення достовірності даних, підвищення прозорості та відкритості в діяльності органів банківської сфери, вдосконалення процесу отримання документів та забезпечення безпеки фінансових активів. Однак при використанні технології Blockchain у публічному управлінні важливо враховувати негативні ризики та виклики, пов'язані з цими технологіями, такі як складність впровадження, необхідність відповідного регулювання та забезпечення конфіденційності даних.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Загалом, галузь фінансових технологій постійно розвивається та впроваджує інноваційні ідеї. Тому, враховуючи тенденції та перспективи розвитку фінтех-індустрії, впровадження фінтех-додатків у банківському секторі забезпечить вищий рівень обслуговування клієнтів та полегшить доступ до фінансової інформації.

У правовій сфері доцільно посилити боротьбу з практиками, пов'язаними з віртуальними активами, зокрема, слід запровадити конкретні кримінальні положення щодо незаконної діяльності (наприклад, крадіжки, відмивання грошей, ухилення від сплати податків) з використанням віртуальних активів і технологій, що їх уможливлюють. Крім того, правове та публічне регулювання необхідне для розвитку безготівкової економіки, переходу до безготівкової економіки, більш широкого використання вбудованого фінансування та посилення кібербезпеки, зокрема використання блокчейну для підвищення безпеки даних, випуск нових цифрових валют з використанням блокчейну, а також підтримка процесів посилення співпраці між банківськими установами та фінтех-компаніями.

Література

1. В Україні розробляють стратегію розвитку фінансового сектора до 2025 року. URL: https://smida.gov.ua/news/annews/vukrayini_rozroblyayut_strategiyu_rozvitku_ finansovogo_ sektora_do_2025_roku.

2. Гудіма Т. Економіко-правові особливості реалізації грошово-кредитної політики в кризовий період (на прикладі панде-мії COVID19). Підприємництво, господарство і право. 2020. № 4. С. 70-75

3. Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" від 14.12.2021 № 1953-IX. URL: https://ips.ligazakon.net/document/T211953

4. Кузнєцова М. А., Гуйгова Ю. І. Розвиток та впровадження інноваційних банківських послуг в Україні. Ефективна економіка. 2020. № 8. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/? op=1&z=8088

5. Проєкт Закону Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами. URL : https://itd.rada.gov.ua/billInfo/ Bills/Card/39211.

6. Огляд законодавства щодо регулювання віртуальних активів у сфері боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. Державна служба фінансового моніторингу України. URL: https://fiu.gov.ua/assetsuserfiles/310/%D0%A0%D1%96%D0% B7%D0%BD%D0%B5/VirtualAssets.pdf.

7. Терлюк О. Використання технології Blockchain у публічному управлінні: перспективні сфери застосування й потенційні проблеми правового забезпечення. Вісник Національного університету "Львівська політехніка". 2021. №3(31). С. 203-210.

8. J. Open Innov. Technol. Mark. Complex. 2021, 7, 204 14 of 14 56. Nasri, W. Acceptance of Internet Banking in Tunisian Banks: Evidence from Modified UTAUT Model. Int. J. E-Bus. Res. 2021, 17, 22-41.

9. Popova L., Hordiienko K. Ensuring the privacy of blockchain transactions in the enterprise as a guarantee of its financial and economic security. Proceedingsofthe III All-Ukrainian scientific-practical conference "Management: experience, trends and prospects". According to the editor-in-chief, Dr. Economics, prof. Avanesova NE Kharkiv: KhNUSEA, 2021. P.194-196

10. Shahabi, V.; Azar, A.; Razi, F.F.; Shams, M.F.F. Simulation of the effect of COVID-19 outbreak on the development of branchless banking in Iran: Case study of Resalat Qard-al-Hasan Bank. Rev. Behav. Financ. 2021. №13. P 85-108.

1. References:

1. V Ukraini rozrobliaiut stratehiu rozvytku finansovoho sektora do 2025 roku [In Ukraine, the strategy for the development of the financial sector until 2025 is being developed]. URL: https://smida.gov.ua/news/allnews/vukrayini_rozrobliaiut_stratehiu_rozvitku_finansovoho_sektora_ do_2025_roku. [in Ukrainian].

2. Hudyima, T. (2020). Ekonomiko-pravovi osoblyvosti realizatsii hroshovo-kredytnoi polityky v kryzovyi period (na prykladi pandemii COVID19) [Economic and legal features of the implementation of monetary policy in a crisis period (on the example of the COVID-19 pandemic)]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo - Entrepreneurship, Economy and Law, (4), 70-75. [in Ukrainian].

3. Zakon Ukrainy "Pro finansovi posluhy ta finansovi kompanii" vid 14.12.2021 № 1953-IX [Law of Ukraine "On Financial Services and Financial Companies" dated 14.12.2021 № 1953-IX]. URL: https://ips.ligazakon.net/document/T211953 [in Ukrainian].

4. Kuznetsova, M. A., & Huygova, Yu. I. (2020). Rozvytok ta vprovadzhennia innovatsiinykh bankivskykh posluh v Ukraini [Development and implementation of innovative banking services in Ukraine]. Efektyvna ekonomika - Efficient Economy, (8). URL: http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=8088 [in Ukrainian].

5. Proyekt Zakonu Pro vnesennia zmin do Podatkovoho kodeksu Ukrainy shchodo opodatkuvannia operatsii z virtualnymy aktyvamy [Draft Law on Amendments to the Tax Code of Ukraine regarding the taxation of transactions with virtual assets]. URL: https://itd.rada.gov.ua/ billInfo/Bills/Card/39211 [in Ukrainian].

6. Ohliad zakonodavstva shchodo rehuliuvannia virtualnykh aktyviv u sferi borotby z vidmyvanniam koshtiv ta finansuvanniam teroryzmu [Review of legislation on the regulation of virtual assets in the field of anti-money laundering and terrorist financing]. Derzhavna sluzhba finansovoho monitorynhu Ukrainy - State Financial Monitoring Service of Ukraine. URL: https://fiu.gov.ua/assetsuserfiles/310/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B5/Virtual Assets.p df [i n Ukrai ni an] .

7. Terlyuk, O. (2021). Vykorystannia tekhnolohii Blockchain u publichnomu upravlinni: perspektyvni sfery zastosuvannia y potentsiini problemy pravovoho zabezpechennia [Use of Blockchain technology in public administration: prospective areas of application and potential legal support issues]. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika" - Bulletin of the National University "Lviv Polytechnic", (3)(31), 203-210. [in Ukrainian].

8. Nasri, W. (2021). Acceptance of Internet Banking in Tunisian Banks: Evidence from Modified UTAUT Model. International Journal of E-Business Research, 17, 22-41.

9. Popova, L., & Hordiienko, K. (2021). Ensuring the privacy of blockchain transactions in the enterprise as a guarantee of its financial and economic security. Proceedings of the III All-Ukrainian scientific-practical conference "Management: experience, trends, and prospects". Ed. by Avanesova, N.E. Kharkiv: KhNUSEA, pp. 194-196.

10. Shahabi, V.; Azar, A.; Razi, F.F.; & Shams, M.F.F. (2021). Simulation of the effect of COVID-19 outbreak on the development of branchless banking in Iran: Case study of Resalat Qard-al-Hasan Bank. Review of Behavioral Finance, 13, 85-108.

Размещено на Allbest.ru