Реалізація інституту третіх осіб у цивільному судочинстві

Размещено на http://allbest.ru

Національна академія внутрішніх справ

Реалізація інституту третіх осіб у цивільному судочинстві

Петровський Андрій Володимирович

кандидат юридичних наук, доцент,

доцент кафедри цивільно-правових дисциплін,

м. Київ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню ознак інституту третіх осіб у цивільному процесі України. Встановлено, що треті особи поряд зі сторонами цивільного процесу (позивачем і відповідачем) є основними його учасниками.

Участь цих осіб у цивільному процесі є гарантією захисту прав та інтересів фізичних і юридичних осіб та ефективним засобом їх судового захисту.

Окреслено ознаки третіх осіб як суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин, зокрема, акцентовано, що відповідно до законодавства, треті особи вступають вже в розпочате провадження у цивільній справі до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; у цивільний процес треті особи вступають з метою захисту своїх суб'єктивних прав, свобод та інтересів, відмінних від прав, свобод та інтересів інших сторін у цивільному процесі.

Наголошено, що порядок вступу третіх осіб у цивільну справу залежить від характеру матеріально-правової заінтересованості третіх осіб у розгляді та вирішенні справи, що, своєю чергою обумовлює цивільний процесуальний статус цих осіб. Констатовано, що в окремих категоріях справ процесуальний та (або) матеріальний закон регламентує коло осіб, які можуть набути процесуального статусу третьої особи у цивільному процесі України.

Зроблено висновок, що треті особи у цивільному процесі - це суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають вже у відкрите позовне провадження у цивільній справі з метою захисту своїх прав, свобод чи інтересів, які є відмінними від прав, свобод чи інтересів сторін, набуваючи відповідного цивільного процесуального статусу, який обумовлюється порядком їх вступу у цивільну справу.

Ключові слова: інститут третіх осіб, цивільний процес, цивільна справа, цивільні процесуальні правовідносини, процесуальний статус, Цивільний процесуальний кодекс.

Abstract

Implementation of the institute of third parties in civil jurisdiction

Petrovskyi Andriy Volodymyrovych Candidate of Legal Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Civil and Legal Disciplines, National Academy of Internal Affairs, Kyiv

The article is devoted to the study of the features of the institution of third parties in the civil process of Ukraine. It is established that third parties, along with the parties to the civil process (plaintiff and defendant), are its main participants. The participation of these persons in the civil process is a guarantee of protection of the rights and interests of individuals and legal entities and an effective means of their legal protection. The characteristics of third parties as subjects of civil procedural legal relations are outlined, in particular, it is emphasized that, in accordance with the legislation, third parties enter already started proceedings in a civil case before the end of the preparatory proceedings or before the start of the first court session, if the case is considered in the order of simplified legal proceedings; third parties enter the civil process for the purpose of protecting their subjective rights, freedoms and interests, which are different from the rights, freedoms and interests of other parties in the civil process.

It is emphasized that the procedure for the entry of third parties into a civil case depends on the nature of the material and legal interest of third parties in the consideration and resolution of the case, which, in turn, determines the civil procedural status of these persons. It is established that in certain categories of cases, the procedural and (or) material law regulates the circle of persons who can acquire the procedural status of a third party in the civil process of Ukraine.

It is concluded that third parties in a civil proceeding are subjects of civil procedural legal relations who enter into open legal proceedings in a civil case in order to protect their rights, freedoms or interests, which are different from the rights, freedoms or interests of the parties, acquiring the corresponding civil procedural status, which is determined by the order of their entry into a civil case.

Keywords: institute of third parties, civil process, civil case, civil procedural legal relations, procedural status, Civil Procedure Code.

Вступ

Постановка проблеми. Статтею 55 Конституції України [1] кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України [2]), що забезпечується шляхом справедливого, неупередженого й своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ. Належний і достатній захист прав та інтересів особи в умовах дотримання принципу верховенства права можливий шляхом використання засобів, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема шляхом реалізації інституту третіх осіб.

Треті особи поряд зі сторонами цивільного процесу (позивачем і відповідачем) є основними його учасниками. Участь цих осіб у цивільному процесі є гарантією захисту прав та інтересів фізичних і юридичних осіб та ефективним засобом їх судового захисту. Судовою практикою підтверджено ефективність і надійність використання цього інституту як процесуальної форми участі у судовому процесі фізичних і юридичних осіб.

Проблема реалізації інституту третіх осіб в цивільному судочинстві залишається актуальною, оскільки досі з-поміж науковців і практиків точаться дискусії щодо розуміння їх правового статусу, окреслення кола інтересів цих осіб, а також можливостей виникнення й обсягу прав та обов'язків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукові здобутки низки вітчизняних учених присвячені вивченню цієї проблеми, зокрема це наукові праці A. B. Андрушка, Н. О. Бачинської, С. С. Бичкової, В. А. Бігуна, Ю. В. Білоусова, В. І. Бобрика, О. В. Бобровника, І. А Боровської, О.О. Голубцової, К. В. Гусарова, О. В. Дзери, І. М. Євхутич, І. А. Коваленко, В. В. Комарова, В. М. Кравчука, Т. М. Лежнєвої, В. А. Лисенка, Н. Л. Луців, Ю. С. Палєєвої, З. В. Ромовської, Ю. Ю. Рябченка, С. В. Сеник, Д. М. Сибільова, В. М. Сломи, Н. А. Федосенко, С. Я. Фурси, Є. І. Фурси, Ю. Ю. Цал-Цалко, С. А. Чванкіна, М. Й. Штефана та інших.

Метою статті є дослідження реалізації інституту третіх осіб в цивільному судочинстві як засобу захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Виклад основного матеріалу

Цивільні спори, що регулярно виникають між двома сторонами, можуть стати складними та багатосторонніми. Основною метою цивільного судочинства є досягнення справедливого, повного та ефективного вирішення спору, що вимагає наявності гнучкої та належної правової регламентації. У цивільному процесі дуже важливо правильно визначити статус, права та обов'язки осіб, які беруть участь у процесі. Відповідно до чинного цивільного процесуального законодавства сторонами в цивільному процесі є позивач, тобто особа, яка потребує судового захисту, і відповідач, особа проти якої заявлена вимога щодо судового захисту. Поряд зі сторонами цивільного процесу до основних його учасників віднесено третіх осіб - суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин, які характеризуються низкою ознак і мають однаковий правовий статус незалежно від категорій справ, в яких вони беруть участь.

У Цивільному процесуальному кодексі України передбачено інститут третьої особи, який закріплює право на справедливий судовий розгляд, проте не закріплено норму, що розкривала б термін «треті особи», тому вони розуміються здебільшого як особи, котрі є кількісно третіми щодо сторін цивільного процесу, тобто позивача і відповідача. Так, ст. 52 ЦПК України [2] передбачено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Такі особи користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

Щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог відносно предмета спору, вони вступають у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи (ст. 53 ЦПК України) [2]. Окрім того, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Такі особи мають процесуальні права та обов'язки, встановлені ст. 43 ЦПК України.

Отже, метою участі третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги у справі, є вирішення спору саме на свою користь, а не на користь будь-якої з сторін, тобто фактично також виступаючи стороною у справі. Своєю чергою, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, можна вважати такими ж учасниками справи як і позивач та відповідач, вони вступають у вже розпочатий спірний процес на стороні будь-якої із сторін щоб захистити свої права та інтереси.

У разі незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Цивільним процесуальним кодексом України (ст. 54) встановлено, зокрема, такі наслідки:

1. Якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

2. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони [2].

Отже, проаналізувавши норми цивільного процесуального законодавства, доходимо висновку, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має перебувати з однією із сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін. Підставою для вступу (залучення) в судовий процес третьої особи є її заінтересованість у результатах розгляду цивільної справи, користування загальними правами, які надані особам, які беруть участь у справі, зокрема ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред'явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.

Водночас, як слушно вказує Є. О. Морозов, предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи [3].

Варто звернути увагу і на судову практику. Наприклад, Верховний Суд вказує, що позови третіх осіб подаються за загальними правилами, встановленими до пред'явлення позову або у певних випадках зустрічного позову, а набуття статусу третьої особи із самостійними вимогами відбувається за наявності певних критеріїв:

1) матеріально-правовий (пов'язаність вимог з предметом спору);

2) суб'єктний (вимоги можуть бути пред'явлені до однієї сторони або декількох сторін);

3) часовий (вступ у справу здійснюється у певний проміжок часу: до закінчення підготовчого засідання/до початку першого судового засідання, у випадку коли справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження) [4].

Відтак, оцінці судом підлягають обставини стосовно наявності відповідних критеріїв при прийнятті рішення щодо вступу в справу третьої особи із самостійними вимогами [5]. Важливо, щоб у разі залучення третіх осіб до участі у розгляді справи не порушувалися права та інтереси інших учасників судового процесу.

Отже, сучасна судова практика у справах за участю третіх осіб підтверджує, що процес вступу (залучення) третьої особи до розгляду справи сприяє своєчасному вирішенню судових спорів, а також в подальшому виключає можливість винесення суперечливих рішень. У юридичній літературі наявні різні підходи да визначення поняття «треті особи».Так, у Тлумачному словнику за редакцією В. Г. Гончаренка третіх осіб визначено як осіб, які захищають своє право та охоронювані законом інтереси в цивільній справі, порушеній за позовами інших осіб (сторін) [6, с. 274].

Третя особа, на переконання Ю. Ю. Рябченка, - це одна з осіб, які мають істотні юридичні інтереси в судовій практиці та процедурах. Відтак, рішення суду з конкретного спору може порушити матеріальні права третьої особи або стати підставою для позову [7, с. 206].т У підручнику за редакцією В. В. Комарова вказано, що треті особи - це особи, які вступили у розпочатий процес своїх суб'єктивних прав, свобод чи інтересів, відмінних від прав, свобод та інтересів позивача та відповідача [8, с. 310].

У навчальному посібнику під редакцією Ю. В. Білоусова третіх осіб визначено як суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин, які вступають в порушену у суді справу для захисту власних суб'єктивних прав та охороню- ваних законом інтересів, наділені матеріально-правовою заінтересованістю, що, як правило, суперечить інтересам позивача та (або) відповідача [9, с. 45]. право цивільний третій судочинство

З точки зору М.В. Божка, і ми цілком поділяємо його думку, третіх осіб у цивільному процесі можна визначити як суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин, які вступають вже у відкрите позовне провадження у цивільній справі з метою захисту своїх прав, свобод чи інтересів, які є відмінними від прав, свобод чи інтересів сторін, набуваючи відповідного цивільного процесуального статусу, який обумовлюється порядком їх вступу у цивільну справу [10, с. 147-151]. Треті особи вступають або залучаються в розпочатий цивільний процес і віднесені законом до осіб, які беруть участь у справі, що визначає їх правове положення і сукупність прав. Вони мають певну зацікавленість у результаті справи, а рішення по справі має для третіх осіб значення, що залежить від їх виду.

На наше переконання, треті особи, як і інші учасники цивільних процесуальних правовідносин, наділені значним комплексом процесуальних прав і обов'язків, що дозволяє їм захистити свої інтереси в суді, вони можуть впливати на цивільне судочинство по конкретній справі, мають право висловлювати та обґрунтовувати свою думку під час розгляду усіх питань, що виникають у судовому процесі, зокрема шляхом подання скарг.

Відтак, під третьою особою розуміються всі фізичні або юридичні особи, відмінні від позивача та відповідача, що вступають у справу до завершення провадження на початковій або апеляційній стадії, має окреме право або вважає себе представником однієї з основних сторін судового процесу. Третя особа наділяється правами та обов'язками саме на стадії виконання судових рішень у цивільному процесі.

Отже, треті особи у цивільному процесі України - це особи, які не є безпосередніми учасниками судової справи, проте мають певний інтерес у її вирішенні, тому що у разі прийняття судового рішення їхні права чи обов'язки можуть бути порушені.

Окрім того, треті особи можуть бути особами, на яких покладено зобов'язання виконати рішення суду, або особами, чиї права порушуються у разі прийняття неправильного рішення.

Висновки

Підсумовуючи, доходимо таких висновків. Особливості інституту третіх осіб зумовлені його тривалим становленням і розвитком, а необхідність залучення третьої особи не викликає сумнівів. Ураховуючи їх зацікавленість у результаті справи цивільно-процесуальним законодавством передбачено широкий спектр їх повноважень. Виокремлено три категорії учасників процесу: перша та друга групи (позивачі та відповідачі) - безпосередні учасники процесу, а також третя група, що виключена з судового процесу, - «треті особи». Втручання третьої сторони в судовий процес між двома сторонами (основними сторонами) передбачає: добровільне втручання третьої сторони в судовий процес, що має за мету захист власних прав; примусове втручання, за якого інші учасники судового процесу залучають третю сторону в судовий процес, тим самим третя особа стає партнером у справі. Участь у справі третіх осіб є формою захисту їхніх прав та інтересів, пов'язаних із спірними правовідносинами. Треті особи - це суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які беруть участь у справі, вступають або залучаються до розпочатого судового процесу з метою захисту своїх прав, свобод чи інтересів, а судове рішення може вплинути на їх права та обов'язки.

Література

1. Конституція України від 28 черв. 1996 р. № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 24.01.2024).

2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 берез. 2004 р. № 1618-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (дата звернення: 24.01.2024).

3. Морозов Є. О. Статус третьої особи без самостійних вимог в судовому процесі. Поради юриста: інформаційно-правовий портал. 18 берез. 2023 р. URL: https://porady.org.ua/ status-tretoyi-osoby-bez-samostiynykh-vymoh-v-sudovomu-protsesi

4. Постанова від 09.09.2019 № 910/12463/18. Верховний Суд. Касаційний господарський суд. Справа за № 910/12463/18. URL: https://verdictum.ligazakon.net/ document/84156519

5. Нікітін О. Реалізація права третьої особи щодо участі в спірних господарських відносинах. URL: https ://id-legalgroup.com/blog/realizaciya-prava-tretego-lica-na-ychastie-v-spornih- hozyaistvennih-otnosheniyah-oleg-nikitin-advokat-id-legal-group/

6. Юридичні терміни. Тлумачний словник / В. Г. Гончаренко, П. П. Андрушко, Т. П. Базова та ін.; за ред. В. Г. Гончаренка. К.: Либідь, 2004. 320 с.

7. Рябченко Ю. Ю. Особливості участі третіх осіб у справах про захист прав споживачів. Право і безпека. 2011. № 4. С. 206-210.

8. Комаров В.В. Треті особи. Курс цивільного процесу: підручник / За ред. Комарова В.В. Харків: Право, 2011. 1352 с.

9. Цивільний процес: навч. посіб. / А.В. Андрушко, Ю.В. Білоусов, Р.О. Стефанчук,

О.І. Угриновська та ін. / За ред. Ю.В. Білоусова. К.: Прецедент, 2005. 172 с.

10. Божко М.В. Щодо поняття третіх осіб як учасників цивільних справ позовного провадження у цивільному процесі України. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Серія ПРАВО. 2023. Вип. 78. Ч. 1. С. 147-151.

References

2. Tsyvilnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy [Civil Procedure Code of Ukraine] vid 18 bereznia 2004 roku № 1618-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (data zvernennia: 24.01.2024) [in Ukrainian].

3. Morozov, Ye. O. (2023) Status tretoi osoby bez samostiinykh vymoh v sudovomu protsesi [The status of a third party without independent claims in the legal process]. Porady yurysta: informatsiino-pravovyi portal. URL: https://porady.org.ua/status-tretoyi-osoby-bez- samostiynykh-vymoh-v-sudovomu-protsesi [in Ukrainian].

4. Postanova vid 09 veresnia 2019 roku № 910/12463/18 [Resolution of September 9, 2019 No. 910/12463/18]. Verkhovnyi Sud. Kasatsiinyi hospodarskyi sud. Sprava za № 910/12463/18. URL: https://verdictum.ligazakon.net/document/84156519 [in Ukrainian].

5. Nikitin, O. Realizatsiia prava tretoi osoby shchodo uchasti v spirnykh hospodarskykh vidnosynakh [Implementation of the right of a third party to participate in disputed business relations]. URL: https://id-legalgroup.com/blog/realizaciya-prava-tretego-lica-na-ychastie-v-spornih- hozyaistvennih-otnosheniyah-oleg-nikitin-advokat-id-legal-group/ [in Ukrainian].

6. Honcharenko, V. H., Andrushko, P. P., & Bazova, T. P. «et al.» (2004). Yurydychni terminy. Tlumachnyi slovnyk [Legal terms. Dictionary]. Honcharento, V. H. (Ed.), 320 [in Ukrainian].

7. Riabchenko, Yu. Yu. (2011). Osoblyvosti uchasti tretikh osib u spravakh pro zakhyst prav spozhyvachiv [Peculiarities of the participation of third parties in cases on the protection of consumer rights]. Pravo i bezpeka, 4, 206-210 [in Ukrainian].

8. Komarov, V. V. (2011). Treti osoby. Kurs tsyvilnoho protsesu [Third parties. Civil procedure course]: pidruchnyk. Komarov, V. V. (Ed.), 1352 [in Ukrainian].

9. Andrushko, A.V., Bilousov, Yu.V., Stefanchuk, R.O., Uhrynovska, O.I. «et al.» (2005). Tsyvilnyi protses [Civil process]: navch. posib. Bilousov, Yu. V. (Ed.), 172 [in Ukrainian].

10. Bozhko, M. V. (2023). Shchodo poniattia tretikh osib yak uchasnykiv tsyvilnykh sprav pozovnoho provadzhennia u tsyvilnomu protsesi Ukrainy [Regarding the concept of third parties as participants in civil lawsuit proceedings in the civil process of Ukraine]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho Natsionalnoho Universytetu. Seriia PRAVO, 78, 1, 147-151 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru