Механізми публічного управління розвитком транспортної інфраструктури України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Кафедра управління соціокультурною діяльністю, шоу-бізнесу та івент-менеджменту

Механізми публічного управління розвитком транспортної інфраструктури України

Паркулаб Тарас Ігорович, аспірант

Шикеринець Василь Васильович,

кандидат наук з державного управління, доцент

Анотація

Основа дослідження становить вплив повномасштабної війни в Україні, у статті зазначається, що введення воєнного стану створило надзвичайні загрози та виклики для всіх сфер господарської діяльності, визначаючи ефективність публічного управління як ключовий фактор для національної безпеки. Автором проаналізовано агресивні дії росії, спрямовані на руйнування транспортної інфраструктури, яка є важливим компонентом економіки та визначається як ключова для життєзабезпечення суспільства.

Стаття також звертає увагу на виклики, які виникають в умовах війни, і важливість забезпечення своєчасного постачання Збройних Сил України ресурсами для успішного ведення боротьби за територіальну цілісність та незалежність країни. Автором визначено, що у мирний період розвиток та функціонування транспортної інфраструктури сприяють економічному зростанню, розвитку торгівлі, інвестиційному клімату та соціально-економічним вигодам.

У статті розглянуто вплив війни на ланцюг поставок та транспортну інфраструктуру. Зазначається, що конфлікт призвів до значних трансформацій у забезпеченні евакуації, переміщення населення, руху військової техніки та гуманітарних вантажів. Виділяється критична важливість дорожньої та залізничної інфраструктури в умовах воєнного стану.

Стаття обговорює необхідність збільшення пропускної здатності західних прикордонних переходів та розвитку транспортної інфраструктури, включаючи мультимодальні термінали.

Стаття звертає увагу на включення українських логістичних маршрутів до індикативних карт проєкту TEN-T Єврокомісії, що призвело до реконструкції пунктів пропуску та адаптації залізниці до європейського стандарту. Автором також вказано на необхідність оцінки ефективності управління транспортом та інфраструктурою, зокрема шляхом удосконалення правового механізму державно-приватного партнерства.

Важливим аспектом є агрегація принципів регулювання транспортної галузі, де розглядаються ключові функції публічного управління, такі як формування цілісності транспортної системи, забезпечення балансу інтересів та установлення «правил гри».

Ключові слова: транспортна інфраструктура, публічне управління, публічне адміністрування, державне регулювання, державна політика, правове регулювання, воєнний стан, повномасштабна війна.

Parkulab Taras Ihorovych postgraduate student, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk

Shykerynets Vasyl Vasylovych Phd in public administration, Associate Professor, Head of the Department of Sociocultural Activities Management, Show Business and Event Management, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk

MECHANISMS OF PUBLIC MANAGEMENT OF TRANSPORT INFRASTRUCTURE DEVELOPMENT IN UKRAINE

Abstract

The research is focused on the impact of the full-scale war in Ukraine, emphasizing that the declaration of martial law has created extraordinary threats and challenges for all sectors of economic activity, identifying the effectiveness of public management as a key factor for national security. The author analyzes Russia's aggressive actions aimed at the destruction of the transportation infrastructure, a crucial component of the economy, essential for societal well-being.

The article highlights the challenges arising from the war and the importance of ensuring timely supply of resources to the Armed Forces of Ukraine for the successful defense of territorial integrity and independence. The author asserts that in peacetime, the development and operation of the transportation infrastructure contribute to economic growth, trade development, an investment-friendly climate, and socio-economic benefits.

The impact of the war on supply chains and transportation infrastructure is thoroughly examined, noting significant transformations in evacuation, population movement, military equipment and humanitarian cargo transport. The critical importance of road and rail infrastructure during wartime is emphasized.

The article discusses the necessity to increase the capacity of western border crossings and develop transportation infrastructure, including the construction of multimodal terminals. It also highlights the inclusion of Ukrainian logistic routes in the indicative maps of the TEN-T project by the European Commission, leading to the reconstruction of crossing points and adaptation of railways to European standards. The author points out the need for an evaluation of the effectiveness of transportation and infrastructure management, particularly by improving the legal mechanism of public-private partnerships.

A crucial aspect is the aggregation of regulatory principles in the transportation sector, examining key functions of public management such as the formation of the integrity of the transportation system, balancing interests, and establishing rules of the game.

Keywords: transportation infrastructure, public management, public administration, state regulation, state policy, legal regulation, martial law, full-scale war.

Вступ

Постановка проблеми. Повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року раптово змінило наше щоденне життя. Цього ж дня на всій території країни було оголошено воєнний стан, що було схвалено указом Президента України Володимира Зеленського. Ця ситуація створила надзвичайні загрози та непередбачені виклики в усіх сферах господарської діяльності, зокрема у публічному управлінні та адмініструванні, яке повинно забезпечувати неперервне функціонування управлінського механізму держави, знаходячись у стані війни. Відданість органів публічної влади виконанню своїх функцій та ефективність їхньої діяльності визначатиме національну безпеку.

Країна реалізує економічну, фінансово-бюджетну та грошово-кредитну політику, яка сприяє макроекономічній динаміці та розширеному відтворенню суспільного виробництва. На сьогоднішній день в Україні у сфері публічного управління ключовим залишається рівень державного управління, головною проблемою якого є дисбаланс у діяльності його основних компонентів.

Агресивні вчинки росії періодично призводять до нападів на об'єкти транспортної інфраструктури України, наслідки чого ставлять під загрозу не лише функціонування транспортного сектору, але й загальну економіку, а також логістичне забезпечення Збройних Сил України у їхній боротьбі за відновлення територіальної цілісності та незалежності країни. Агресор спрямовує свої зусилля на руйнування галузі, яка визначається як ключова для життєзабезпечення суспільства, оскільки транспортна інфраструктура є важливою передумовою ефективного соціально-економічного розвитку будь- якої країни. Це визначається як фундаментальний компонент економіки України, сприяючи соціально-економічним вигодам, що визначають майбутнє країни та добробут громадян [1].

Під час воєнного стану важливо, щоб розвиток та ефективне функціонування транспортної інфраструктури в Україні забезпечували своєчасне постачання Збройних Сил України боєприпасами та іншими необхідними ресурсами для досягнення перемоги. У мирний період це сприяє створенню умов для зростання ВВП, розширення обсягів внутрішньої та зовнішньої торгівлі, поліпшення інвестиційного клімату, створення нових робочих місць і розвитку суміжних галузей економіки. Крім того, це сприяє повному та якісному задоволенню потреб суб'єктів господарювання та населення в перевезеннях, а також сприяє прискоренню процесів євроін- теграції в українському суспільстві [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В сфері обговорення питань публічного адміністрування та функціонування транспортної галузі виділяються вчені, такі як І. Г. Брітченко та Т. А. Чернявська, В. А. Грабельников, С. М. Домбровська, О. М. Вольська, Н. Є. Каличева, Ю. О. Крихтіна, Л. Л. Носач та В. В. Коломієць, Л. Л. Приходченко та В. П. Голинський, О. В. Радченко та С. О. Климович, Н. В. Шандова, О. А. Шиба, які відзначаються продуктивною активністю в обговоренні цих питань в науковому співтоваристві.

Мета дослідження - проаналізувати механізми публічного управління розвитком транспортної інфраструктури України.

Об'єкт дослідження - транспортна інфраструктура України.

Предмет дослідження - публічне управління розвитком транспортної інфраструктури України.

Виклад основного матеріалу

публічне управління транспортна інфраструктура

У 2022-2023 роках Україна продовжує стикатися із викликами у сфері публічного управління та економіки через російську військову агресію, яка почалася ще у 2014 році. Однією з ключових проблем є руйнування встановлених механізмів управління державою в зоні конфлікту, що призводить до неефективного використання ресурсів і фінансів [3, с. 60]. Російська військова агресія проти України спричинила зниження рівня господарської діяльності та інвестиційної привабливості країни. У результаті цього зменшилися доходи бюджету, зросло боргове навантаження, і загострилися соціальні проблеми [4].

Війна створює серйозні виклики, на які система публічного управління повинна ефективно реагувати, щоб утримати країну внутрішньо стійкою перед зовнішньою загрозою. В Україні в умовах війни система публічного управління опиняється в ускладнених обставинах, оскільки країна стикається з прямою загрозою для своєї національної безпеки. У зв'язку з цим публічне управління та адміністрування в умовах воєнного стану виявляють свої особливі риси та вимагають розробки системних управлінських рішень та стратегічних планів на рівнях загальнодержавному та регіональному. Введення воєнного стану завжди супроводжується шоковим впливом на різні сфери державного життя і суспільства. Це викликає як інституційно-правові зміни, що виникають у цьому контексті, так і наслідком основної причини введення такого стану - зовнішньою військовою агресією, що веде до різкого перетворення численних неформальних інститутів [11].

Війна між росією та Україною викликала значні трансформації у ланцюжку поставок, зокрема у забезпеченні евакуації та переміщення населення, руху військової техніки та гуманітарних вантажів під час воєнного стану. Важливість дорожньої та залізничної інфраструктури стала критичною.

У липні 2022 року Єврокомісія включила українські логістичні маршрути до індикативних карт проєкту (автомобільних, залізничних, повітряних та водних) за програмою TEN-T. Це призвело до реконструкції існуючих пунктів пропуску та відкриття нових на кордоні з європейськими державами, а також до адаптації залізниці до європейського стандарту. У світі стандартна ширина залізничної колії становить 1435 мм, але на українській залізниці, переважно в прикордонних районах, використовується ширина 1520 мм [5].

Оцінку ефективності управління транспортом та транспортною інфраструктурою України можна провести на основі загальнодержавних програм. Транспортна стратегія України до 2030 року [6] визначає потребу в удосконаленні правового механізму державно-приватного партнерства та зміцненні взаємодії між державним та приватним сектором як ключовий стратегічний напрямок для підвищення ефективності та конкурентоспроможності транспортної галузі. Варто відзначити, що ці стратегічні документи необхідно уточнити після завершення воєнних дій та затвердження плану відновлення України [8, с. 155].

Агрегація принципів і причин необхідності регулювання транспортної галузі під час формування та впровадження науково обґрунтованої державної транспортної політики дозволяє виділити кілька ключових функцій, які виконує забезпечує публічне управління в цій області [9]:

1. Формування та забезпечення цілісності транспортної системи країни, включаючи встановлення державного кордону та його захист за допомогою адміністративних (військових сил і т.д.) та економічних інструментів (митні збори, квоти і т.д.).

2. Забезпечення балансу національних інтересів в цілому та інтересів різних соціальних груп, включаючи тих членів суспільства, інтереси яких у ринкових механізмах можуть бути ускладнені або неможливо реалізувати через певні причини.

3. Установлення «правил гри» у сфері транспортних відносин за допомогою законодавчих норм.

4. Інституційна функція, яка включає створення інститутів, які сприяють координації та полегшують співпрацю в господарській діяльності на транспорті, а також здійснюють нагляд і контроль за дотриманням «правил гри» та взаємних зобов'язань учасників соціально-економічних відносин у транспортній сфері.

5. Раціоналізація управлінської діяльності для мінімізації трансакцій- них витрат на формування та утримання транспортної інфраструктури та організацію транспортних перевезень.

Необхідність визначення якості реалізації вказаних принципів та функцій передбачає встановлення відповідних критеріїв ефективності транспортної системи. За такими критеріями, що визнають Л. Л. Приходченко та В. В. Голинський, можна виділити [12, с. 208]:

Забезпечення динамічного розвитку галузі та подолання перешкод на шляху її прогресу.

Установлення балансу між інтересами виробників і споживачів, що відповідає потребам розвитку суспільства.

Досягнення економічної ефективності, що передбачає прибуткову діяльність підприємств галузі, мінімізацію марнотратства у використанні ресурсів транспортного господарства та його послуг.

Задоволення потреб держави в транспортних послугах при виконанні ними функцій щодо забезпечення суспільної безпеки [7, с. 7].

Механізми публічного управління розвитком транспортної інфраструктури України включають комплекс заходів та стратегій, спрямованих на покращення та ефективне функціонування транспортних мереж. Деякі з ключових аспектів цього механізму включають:

1. Стратегічне планування: розробка довгострокових стратегій розвитку транспортної інфраструктури, які враховують соціально-економічні потреби та інноваційні технології.

2. Фінансування та інвестиції: забезпечення ефективного фінансування на рівні держави та привласнення інвестицій для реалізації інфраструктурних проектів.

3. Нормативно-правове регулювання: розробка та вдосконалення законодавства, яке стосується будівництва, управління та експлуатації транспортної інфраструктури.

4. Громадська участь: залучення громадськості до процесу прийняття рішень, забезпечення прозорості та врахування громадської думки при реалізації проектів.

5. Технічна модернізація: впровадження інноваційних технологій та сучасних методів управління для підвищення ефективності транспортної системи.

6. Співпраця з приватним сектором: розвиток партнерських відносин з приватним сектором для спільної реалізації проектів та забезпечення сталого розвитку.

7. Моніторинг і оцінка: впровадження систем моніторингу та оцінки результативності проектів для вчасного виявлення та вирішення проблем.

8. Екологічна узгодженість: врахування екологічних аспектів та впровадження зелених технологій для зменшення негативного впливу транспортної інфраструктури на навколишнє середовище.

Ці механізми утворюють інтегрований підхід до управління розвитком транспортної інфраструктури, спрямований на досягнення стратегічних цілей забезпечення ефективної та сталої транспортної системи в Україні [10, с. 67].

Висновки

Отже, у 2022-2023 роках Україна продовжує стикатися з викликами у сфері публічного управління та економіки через російську військову агресію, що призвела до руйнування управлінських механізмів та неефективного використання ресурсів. Війна створює труднощі для публічного управління, яке потребує системного реагування на внутрішні й зовнішні виклики. Дорожня та залізнична інфраструктури в Україні стали життєво важливими під час війни, забезпечуючи евакуацію, переміщення та інші важливі функції. Крім того, реконструкція та адаптація інфраструктури до європейських стандартів відбувається у співпраці з західними партнерами.

Україна зазнає викликів у сфері транспортного управління та інфраструктури, оцінка ефективності яких можлива через загальнодержавні програми та стратегії. Транспортна стратегія до 2030 року визначає необхідність підвищення ефективності галузі шляхом удосконалення правового механізму державно-приватного партнерства та зміцнення взаємодії між секторами. Проте, важливо уточнити стратегічні документи після завершення воєнних дій.

Агрегація принципів управління транспортом визначає ключові функції публічного управління, такі як формування цілісності транспортної системи, баланс інтересів та встановлення «правил гри». Оцінка якості реалізації цих принципів потребує визначення критеріїв ефективності, таких як динаміка розвитку, економічна ефективність та задоволення потреб держави.

Механізми управління розвитком транспортної інфраструктури включають стратегічне планування, фінансування, нормативно-правове регулювання, громадську участь, технічну модернізацію, співпрацю з приватним сектором, моніторинг і оцінку, екологічну узгодженість. Цей інтегрований підхід спрямований на досягнення стратегічних цілей та забезпечення сталого розвитку транспортної системи в Україні.

Література

1. Крихтіна Ю. О. Механізми формування та реалізації державної політики розвитку транспортної інфраструктури. 2022. URL: http://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/ 15416/1/Krykhtina.pdf. (дата звернення 20.12.2023).

2. Зварич А. А., Климчук О. В. Проблемні аспекти публічного управління та адміністрування україни в умовах війни. Менеджмент в умовах війни. 2023. С. 103-107.

3. Яковенко Р. В., Педь І. В., Алексеєва Л. М., Олійник І. В., Тертиця О. О. Теоретико-економічне підґрунтя реалізації завдань управління економікою України в умовах російської агресії. Інвестиції: практика та досвід. 2022. № 2. С. 58-66.

4. Супруненко С. А., Которобай С. В., Роєва О. С. Аналіз сучасних проблем публічного управління економікою крізь призму російської військової агресії проти України. Академічні візії, 2023. (17).

5. Infrastructure - TEN-T - Connecting Europe. Maps. URL: https://ec.europa.eu/ transport/themes/infrastructure/ten-t-guidelines/maps_en.

6. Національна транспортна стратегія України на період до 2030 року: розпорядження КМУ від 30 травня 2018 р. № 430-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/430- 2018-%D1%80#Text.

7. Приходченко Л., Голинський В. Державне регулювання морської транспортної інфраструктури України: полісуб'єктність системи, принципи та інституційні джерела розвитку. Актуальні проблеми державного управління. 2018. Вип. 4. С. 75-80.

8. Грабенко О. О., Ситник Н. І. Проблеми інтеграції української транспортної інфраструктури до ЄС. Бізнес, інновації, менеджмент: проблеми та перспективи-, 2023. с. 155-156.

9. Рудакевич І. Руйнування транспортної інфраструктури великих міст України внаслідок російсько-української війни: географічний аспект. URL: https://www.researchgate.net/ profile/Eugene-Ivanov-3/publication/371215709_Geograficna_osvita_i_nauka_vikliki_i_postup_ materiali_miznarodnoi_naukovo-prakticnoi_konferencii_Tom_2/links/6478d17fb3dfd73b7758caf6/ Geograficna-osvita-i-nauka-vikliki-i-postup-materiali-miznarodnoi-naukovo-prakticnoi-konferencii- Tom - 2. pdf#page=236.

10. Стоянович Д. Д. Організаційний механізм публічного управління в умовах надзвичайних обставин у сучасній Україні. Публічне урядування, (4 (32)), 2022. С. 66-72.

11. Бублій М., Кокорєв В. Система державного регулювання та організаційно- економічні аспекти розвитку транспорту в Україні. Наукові інновації та передові технології, 2023. (2 (16)).

12. Жебелев І. Державне регулювання транспортної галузі: сучасні підходи. Вісник Херсонського національного технічного університету, (1 (84)), 2023. С. 206-212.

References

1. Krykhtina Yu. O. (2022). Mekhanizmy formuvannia ta realizatsii derzhavnoi polityky rozvytku transportnoi infrastruktury [Mechanisms of formation and implementation of dtate policy of transport infrastructure development]. Visnyk natsionalnoho universytetu tsyvilnoho zakhystu Ukrainy - Bulletin of National University of Civil Defense of Ukraine, 2(17), 83-89 [in Ukrainian].

2. Zvarych A. A., & Klymchuk O. V. (2023). Problemni aspekty publichnoho upravlinnia ta administruvannia ukrainy v umovakh viiny [Problematic aspects of public management and administration in Ukraine suring the war] (Doctoral dissertation, Vinnytsia: VDPU imeni Mykhaila Kotsiubynskoho). Menedzhment v umovakh viiny - Management in times of war, 2023, November 30, 103-107 [in Ukrainian].

3. Yakovenko R. V., & Ped I. V., & Alekseieva L. M., & Oliinyk I. V., & Tertytsia O. O. (2022) Teoretyko-ekonomichne pidgruntia realizatsii zavdan upravlinnia ekonomikoiu Ukrainy v umovakh rosiiskoi ahresii [Theoretical and economic basis for the implementation of the tasks of economic management of Ukraine in the conditions of russian aggression]. Investytsii: praktyka ta dosvid - Investments: practice and experience, 2, 58-66 [in Ukrainian].

4. Suprunenko S. A., & Kotorobai S. V., & Roieva O. S. (2023). Analiz suchasnykh problem publichnoho upravlinnia ekonomikoiu kriz pryzmu rosiiskoi viiskovoi ahresii proty Ukrainy [Analysis of modern problems of public management of the economy through the prism of Russian military aggression against Ukraine]. Akademichni vizii - Academic visions, 17, 1-7 [in Ukrainian].

5. Sait merezhi «Infrastructure - TEN-T - Connecting Europe. Maps» [Network site «Infrastructure - TEN-T - Connecting Europe. Maps»]. https://ec.europa.eu/transport/themes/ infrastructure/ten-t-guidelines/maps_en. Retrieved from

https://ec.europa.eu/transport/themes/infrastructure/ten-t-guidelines/maps_en.

6. Order Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy pro Natsionalnu transportnu stratehiiu Ukrainy na period do 2030 roku vid 30 travnia 2018 r. №430-p [Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine on the National Transport Strategy of Ukraine for the period up to 2030 of May 30, 2018 y. №430-p]. [in Ukrainian].

7. Prykhodchenko L., & Holynskyi V. (2018). Derzhavne rehuliuvannia morskoi transportnoi infrastruktury Ukrainy: polisubiektnist systemy, pryntsypy ta instytutsiini dzherela rozvytku [State regulation of the sea transport infrastructure of Ukraine: multi-subjectivity of systems, principles and institutional sources of development]. Aktualniproblemy derzhavnoho upravlinnia - Actual problems of public administration, 4, 75-80 [in Ukrainian].

8. Hrabenko O. O., & Sytnyk N. I. (2023). Problemy intehratsii ukrainskoi transportnoi infrastruktury do YeS [Problems of integration of Ukrainian transport infrastructure into the EU]. Biznes, innovatsii, menedzhment: problemy ta perspektyvy - Business, innovation, management: problems and perspectives, 155-156 [in Ukrainian].

9. Rudakevych I. (2023). Ruinuvannia transportnoi infrastruktury velykykh mist Ukrainy vnaslidok rosiisko-ukrainskoi viiny: heohrafichnyi aspekt [Destruction of the transport infrastructure of large cities of Ukraine as a result of the Russian-Ukrainian war: geographical aspect]. Proceedings of the International Scientific and Practical Conference (Vols. 1), (pp. 236). [in Ukrainian].

10. Stoianovych D. D. (2022). Orhanizatsiinyi mekhanizm publichnoho upravlinnia v umovakh nadzvychainykh obstavyn u suchasnii Ukraini [The organizational mechanism of public administration under extraordinary circumstances in modern Ukraine]. Publichne uriaduvannia - Public administration, 4(32), 66-72 [in Ukrainian].

11. Bublii M., & Kokoriev V. (2023). Systema derzhavnoho rehuliuvannia ta orhanizatsiino-ekonomichni aspekty rozvytku transportu v Ukraini [System of state regulation and organizational and economic aspects of transport development in Ukraine]. Naukovi innovatsii ta peredovi tekhnolohii - Scientific innovation and advanced technologies, 2 (16). [in Ukrainian].

12. Zhebelev I. (2023). Derzhavne rehuliuvannia transportnoi haluzi: suchasni pidkhody [State regulation of the transport industry: modern approaches]. Visnyk Khersonskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu - Bulletin of Kherson national technical university, 1 (84), 206-212 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru