Перспективи відбудови України з використанням цифровізації та діджиталізації публічного адміністрування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспективи відбудови України з використанням цифровізації та діджиталізації публічного адміністрування

Довгань Віктор Миколайович кандидат юридичних наук, докторант, ДУ «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова» НАН України,

Анотація

В даній статті проаналізовано та виокремлено прспективи відбудови України через цифровізацію та діджиталізацію публічного адміністрування: 1) покращення надання соціальних послуг - цифровізація процесів у сфері соціальних послуг дозволить забезпечити більш ефективний доступ до них для громадян, зокрема для постраждалих внаслідок війни. Електронні системи можуть полегшити процедури отримання допомоги та контролю за її наданням; 2) моніторинг управлінської діяльності - інформаційні системи для оцінки діяльності підприємств та установ державного сектору можуть допомогти виявити недоліки в їхній роботі та оптимізувати витрати. Це може стати основою для раціоналізації витрат та підвищення ефективності управління ресурсами; 3) цифровізація процесу видачі ліцензій - застосування єдиного державного веб-порталу електронних послуг для видачі ліцензій може спростити та прискорити цей процес для бізнесу та підприємств. Це може стимулювати економічний розвиток, зокрема у сфері послуг та господарства; 4) цифровізація консульських послуг передбачає використання цифрових технологій у роботі консульських установ сприятиме полегшенню вирішення різних консульських питань та послуг для громадян, які перебувають за кордоном; 5) створення інформаційних систем для водного транспорту. Електронні системи реєстрації та контролю суден можуть сприяти ефективному управлінню водним транспортом, що є важливим компонентом логістики та торгівлі, зокрема з партнерами у Європейському Союзі.

Зазначено, що в процесі відбудови України з застосуванням цифровізації та діджиталізації можна виділити наступні можливості та переваги:

- ефективне управління кризовими ситуаціями: державні органи отримують можливість швидко реагувати на кризові ситуації, враховуючи актуальні дані з цифрових реєстрів про пошкоджене майно. Це дозволяє оптимізувати використання ресурсів та ефективно координувати дії різних відомств та служб;

- транспарентність та відкритість передбачає забезпечення доступу громадськості до інформації про пошкоджене майно та відновлення дозволяє створити відкрите та прозоре середовище для управління кризовими ситуаціями. Громадськість може стежити за процесом відновлення та брати активну участь у розв'язанні проблем;

- оптимізація ресурсів. Завдяки точній інформації з цифрових реєстрів можна ефективно розподіляти ресурси для відновлення. Це допомагає уникнути недооцінки або надмірного використання коштів та матеріальних ресурсів;

- прогнозування та планування дані методи використовуються під час здійснення аналізу даних з реєстрів, які дозволяють урядовим органам прогнозувати та планувати відновлювальні заходи на майбутнє. Це дозволяє вчасно підготуватися до можливих кризових ситуацій та зменшити їх негативні наслідки;

підвищення ефективності управління використання цифрових інструментів управління дозволяє підвищити ефективність роботи державних органів, зменшити бюрократію та прискорити процеси взаємодії між відомствами. цифровізація публічне адміністрування консульський

Ключові слова: відбудова України, цифровізація в публічному управлінні, діджиталізація, електронні сервіси, цифрові технології.

Dovhan Viktor Mykolayovych Candidate of legal sciences, doctoral student, State University "Institute of Economic and Legal Research named after V.K. Mamutov" National Academy of Sciences of Ukraine

PROSPECTS FOR THE RECONSTRUCTION OF UKRAINE USING DIGITIZATION AND DIGITIZATION OF PUBLIC ADMINISTRATION

Abstract. This article analyzes and highlights the prospects for rebuilding Ukraine through digitization and digitization of public administration: 1) improvement of the provision of social services - digitization of processes in the field of social services will allow for more effective access to them for citizens, in particular for those affected by the war. Electronic systems can facilitate procedures for obtaining assistance and monitoring its provision; 2) monitoring of management activities - information systems for evaluating the activities of enterprises and institutions of the public sector can help identify shortcomings in their work and optimize costs. This can become the basis for rationalizing costs and increasing the efficiency of resource management; 3) digitalization of the process of issuing licenses - the use of a single state web portal of electronic services for issuing licenses can simplify and speed up this process for businesses and enterprises. This can stimulate economic development,

in particular in the sphere of services and economy; 4) digitization of consular services involves the use of digital technologies in the work of consular institutions, which will facilitate the resolution of various consular issues and services for citizens who are abroad; 5) creation of information systems for water transport. Electronic vessel registration and control systems can facilitate the efficient management of water transport, which is an important component of logistics and trade, particularly with partners in the European Union.

It is noted that in the process of rebuilding Ukraine with the use of digitization and digitization, the following opportunities and advantages can be identified:

- effective management of crisis situations: state bodies get the opportunity to quickly respond to crisis situations, taking into account current data from digital registers about damaged property. This allows you to optimize the use of resources and effectively coordinate the actions of various departments and services;

- transparency and openness involves ensuring public access to information about damaged property and restoration allows to create an open and transparent environment for managing crisis situations. The public can monitor the recovery process and take an active part in problem solving;

- optimization of resources. With accurate information from digital registries, recovery resources can be efficiently allocated. This helps to avoid underestimation or excessive use of funds and material resources;

- forecasting and planning, these methods are used in the analysis of data from registers, which allow government bodies to forecast and plan recovery measures for the future. This allows timely preparation for possible crisis situations and reducing their negative consequences;

- increasing the efficiency of management, the use of digital management tools makes it possible to increase the efficiency of the work of state bodies, reduce bureaucracy and speed up the processes of interaction between departments.

Keywords: reconstruction of Ukraine, digitalization in public administration, digitalization, electronic services, digital technologies.

Постановка проблеми

Проблема відбудови України через цифровізацію та енергоефективність стоїть на передньому краї. З одного боку, цифровізація відкриває безліч можливостей для розвитку сучасних технологій, підвищення конкурентоспроможності та створення інноваційних рішень у всіх галузях економіки. Впровадження цифрових технологій в усі сфери життя може поліпшити якість послуг, збільшити ефективність виробництва, сприяти розвитку освіти та науки, а також полегшити взаємодію між громадянами та державними органами.

З іншого боку, енергоефективність є ключовим аспектом сталого розвитку та забезпечення екологічної безпеки. Україна стикається з проблемами енергетичної залежності, застарілою енергетичною інфраструктурою та високими

втратами енергії. Відсутність енергоефективних технологій та відповідного законодавчого базису ускладнює здійснення переходу до сталого та екологічно чистого енергетичного сектору.

Таким чином, постановка проблеми полягає в необхідності швидкого та комплексного розвитку цифрових технологій та енергоефективних рішень як ключових чинників відбудови України. Забезпечення доступу до сучасних технологій та впровадження енергоефективних заходів в усі сфери суспільства є важливим завданням для забезпечення стійкого та інклюзивного розвитку країни.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Окремі питання відновлення України та її відбудова є предметом наукових праць Є. Карташова, О. Кузьменко, В. Лагно, О. Ляшевської, О Усаченко, Л. Беззубко, Б. Беззубко, В. Шемаєва, В. Чорної та ін.

Метою статті є визначення перспектив відбудови України через цифровізацію та діджиталізацію в публічному управлінні.

Виклад основного матеріалу

Актуальність перспектив відбудови України через цифровізацію та діджиталізації в публічному управлінні визначається сучасними викликами, які стоять перед країною. З одного боку, цифрові технології стають ключовим елементом розвитку в умовах глобалізації та цифрової трансформації. Впровадження цифрових інновацій може забезпечити просування України на світовому ринку, створення нових робочих місць у високотехнологічних галузях, а також покращення якості життя громадян через доступ до сучасних технологій та послуг.

З іншого боку, енергоефективність є важливим елементом стратегії сталого розвитку, спрямованого на зменшення енергозалежності, зниження викидів та оптимізацію енергоспоживання. Забезпечення енергоефективності допоможе зменшити витрати на енергію, зробить економіку більш конкурентоспроможною та сприятиме зменшенню негативного впливу на довкілля.

Отже, у контексті сучасних викликів, таких як глобальні зміни клімату, енергетична криза та цифрова революція, важливість розвитку цифровізації та енергоефективності для відновлення України не може бути переоцінена. Ці напрямки стають стратегічними для досягнення економічного зростання, підвищення конкурентоспроможності та покращення якості життя громадян.

Одним з таких дієвих механізмів з боку Уряду України стало запровадження системи “DREAM - Державна цифрова екосистема управління відновленням” - це портал, де громади зможуть створювати проєкти, презентувати їх міжнародним партнерам, залучати фінансові ресурси та забезпечувати прозоре управління процесом будівництва. Важливий момент. Платформа передбачає інструмент громадського контролю. Тобто кожен зможе побачити хід реалізації проєктів у своїй громаді [1].

Створення даної платформи є експериментальним проектом строком на два роки із створення, впровадження та забезпечення функціонування Єдиної цифрової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління процесом відбудови об'єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури.

Координатором експериментального проекту є Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури, а учасниками експериментального проекту є центральні органи виконавчої влади, обласні та Київська міська державні адміністрації (обласні та Київська міська військові адміністрації у разі їх утворення), за згодою сільські, селищні, міські ради або їх виконавчі органи (військові адміністрації населених пунктів у разі їх утворення), суб'єкти господарювання (за згодою) [2].

Метою реалізації експериментального проекту є: 1) запровадження уніфікованого підходу управління процесом відновлення та/або відбудови об'єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури; 2) застосування комплексного планування до проведення робіт з відновлення та/або відбудови об'єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури; 3) планування фінансування робіт з відновлення та/або відбудови об'єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури; 4) моніторинг процесу відновлення та/або відбудови об'єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури; 5) моніторинг виконання робіт з відновлення та/або відбудови об'єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури та використання фінансових ресурсів; 6) доступність інформації для всіх користувачів системи щодо процесу відновлення та/або відбудови об'єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури та забезпечення актуальності такої інформації [2].

Механізм використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії, який створюється у складі спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок надходжень, передбачених Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік”, з метою ліквідації наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України визначено в постанові Кабінету Міністрів України, якою затверджено Порядок використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Кошти фонду ліквідації наслідків збройної агресії, який створюється у складі спеціального фонду Державного бюджету України спрямовуються на:

1) будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будинків та споруд (з урахуванням вимог безпеки щодо захисних споруд цивільного захисту), захисних споруд цивільного захисту та військових об'єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо);

2) будівництво об'єктів інфраструктури, зокрема пов'язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, виробництва теплової енергії, теплопостачання, електропостачання; 3) нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України; 4) розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації для об'єктів, зруйнованих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України; 5) будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об'єктів критичної інфраструктури; 6) закупівлю шкільних автобусів, спеціалізованого санітарного транспорту для центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, спеціального транспорту для комунальних підприємств з благоустрою територій; 7) компенсацію за знищений/пошкоджений об'єкт житлового призначення (у тому числі будинки дачні та садові); 8) відновлення пошкоджених об'єктів житлового (у тому числі будинків дачних та садових) та громадського призначення; 9) нове будівництво об'єктів житлового призначення для осіб, які втратили житло внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розроблення та експертизу проектної документації на будівництво таких об'єктів; 10) будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації, поточний ремонт) закладів охорони здоров'я для забезпечення надання медичної та реабілітаційної допомоги особам, постраждалим внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України [3].

Проаналізувавши виокремлені законодавцем напрямки відновлення України можемо констатувати, що кошти з даного фонду спрямовуються на різноманітні напрями ліквідації наслідків збройної агресії. Вони включають в себе реконструкцію та будівництво інфраструктури, яка є критичною для функціонування суспільства та забезпечення потреб його громадян. Серед цих напрямків - відновлення житлових будинків та громадських споруд, створення нових об'єктів житлового призначення для постраждалих осіб, а також покращення інфраструктури охорони здоров'я для забезпечення медичної допомоги постраждалим.

Ці заходи спрямовані на покращення умов життя населення, відновлення і підтримку інфраструктури, а також на забезпечення необхідної медичної допомоги. Завдяки цим заходам, люди, які постраждали внаслідок воєнних дій, матимуть можливість отримати підтримку та ресурси для відновлення свого життя. Такий підхід є важливим для стабілізації ситуації в постраждалих районах та відновлення життєздатності соціально-економічної системи країни.

Міністерства за відповідним напрямком звернення:розглядають звернення і додані до них матеріали, подані заявниками; розглядають питання доцільності, ефективності, взаємоузгодженості, пріоритетності реалізації запропонованих у зверненні проектів (об'єктів, заходів), зважаючи на задоволення першочергових потреб населення, а з дати набрання чинності наказом Мінінфраструктури з урахуванням Методичних рекомендацій щодо пріоритизації проектів ліквідації наслідків, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України; формують за результатами оцінки узагальнені пропозиції заявників щодо виділення коштів фонду за напрямами, визначеними у пункті 2 цього Порядку, з переліком проектів (об'єктів, заходів) у розрізі центральних органів виконавчої влади та регіонів з відповідними обґрунтуваннями, поясненнями та фінансово-економічними розрахунками і подають їх щомісяця до 12 числа Мінінфраструктури в електронній формі з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади із накладенням кваліфікованого електронного підпису на такі пропозиції, а також відповідний перелік проектів (об'єктів, заходів), а у паперовій формі у разі, коли звернення містять інформацію з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом [3].

В Плані пріоритетних дій Уряду на 2023 рік визначено наступні дієві кроки в напрямку цифровізації та діджиталізації в публічному управлінні: розроблення та подання Кабінетові Міністрів України законопроекту про вдосконалення надання соціальних послуг та цифровізації процесів у соціальній сфері; впровадження інформаційної системи електронного управління, оцінки діяльності (ефективності) та моніторингу управлінської звітності суб'єктів господарювання державного сектору економіки, суб'єктом управління яких є Фонд державного майна; розвиток Національної програми інформатизації; забезпечення цифровізації процесу видачі ліцензій на провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, зокрема з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг; підвищення ефективності виконання консульських функцій закордонними дипломатичними установами України, зокрема шляхом цифровізації консульських послуг; створення реєстру об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту; єдиної інформаційної системи суднових корпусів; реєстру свідоцтв суден внутрішнього плавання; інформаційної системи контролю суден [4].

Перераховані заходи з цифровізації та модернізації різних сфер публічного адміністрування можуть відігравати ключову роль у процесі відновлення України. Проаналізувавши виокремлені заходи можемо відзначити, що їх успішна реалізація буде мати вагоме значення в наступних сферах публічного адміністрування:

1) покращення надання соціальних послуг - цифровізація процесів у сфері соціальних послуг дозволить забезпечити більш ефективний доступ до них для громадян, зокрема для постраждалих внаслідок війни. Електронні системи можуть полегшити процедури отримання допомоги та контролю за її наданням;

2) моніторинг управлінської діяльності - інформаційні системи для оцінки діяльності підприємств та установ державного сектору можуть допомогти виявити недоліки в їхній роботі та оптимізувати витрати. Це може стати основою для раціоналізації витрат та підвищення ефективності управління ресурсами;

3) цифровізація процесу видачі ліцензій - застосування єдиного державного веб-порталу електронних послуг для видачі ліцензій може спростити та прискорити цей процес для бізнесу та підприємств. Це може стимулювати економічний розвиток, зокрема у сфері послуг та господарства;

4) цифровізація консульських послуг передбачає використання цифрових технологій у роботі консульських установ сприятиме полегшенню вирішення різних консульських питань та послуг для громадян, які перебувають за кордоном;

5) створення інформаційних систем для водного транспорту. Електронні системи реєстрації та контролю суден можуть сприяти ефективному управлінню водним транспортом, що є важливим компонентом логістики та торгівлі, зокрема з партнерами у Європейському Союзі.

В цілому, ці заходи спрямовані на створення сприятливих умов для економічного розвитку та покращення якості життя громадян, що є ключовими аспектами процесу відновлення України. Застосування цифрових технологій може значно полегшити та прискорити цей процес.

Ще одним цифровізованим ресурсом, який створив Уряд та широко використовує в механізмі відновлення України є Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Процедура та вимоги щодо ведення та функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України визначено в постанові Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 р. № 624.

Метою створення Реєстру пошкодженого та знищеного майна є формування єдиної національної геоінформаційної системи збирання, накопичення, обліку, зберігання та захисту даних про майно, яке пошкоджене та знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та забезпечення фізичних та юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій достовірною інформацією для національного та міжнародного захисту прав осіб, чия власність пошкоджена або знищена [5].

Створення програмного забезпечення Реєстру пошкодженого та знищеного майна передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на його розроблення та модернізацію, тестування держателем та дослідну експлуатацію, впровадження з урахуванням вимог законодавства. Фінансування робіт із створення та ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна може здійснюватися за рахунок державного бюджету та міжнародної технічної та/або фінансової допомоги міжнародних організацій [5].

Держателем Реєстру пошкодженого та знищеного майна (далі - держатель) є Мінінфраструктури. Адміністратором є державне підприємство “ДІЯ”, що належить до сфери управління Мінцифри. Користувачі Реєстру пошкодженого та знищеного майна залежно від повноважень, визначених законодавством, та функціональної ролі (рівня прав доступу) поділяються на: публічних реєстраторів, що забезпечують внесення інформації (документів) про пошкоджене та знищене майно, про осіб, майно яких пошкоджено або знищено, шкоду та збитки, завдані внаслідок пошкодження такого майна, та іншої інформації, визначеної цим Порядком; користувачів реєстрової інформації, що здійснюють перегляд інформації, формують витяги, здійснюють нагляд за достовірністю, точністю та повнотою внесеної інформації публічними реєстраторами.

Об'єктами Реєстру пошкодженого та знищеного майна є інформація (відомості) та документи про: 1) фізичних та юридичних осіб, майно яких пошкоджено або знищено; 2) пошкоджене та знищене майно всіх форм власності - об'єкти рухомого та нерухомого майна, зокрема лінійні об'єкти інженерно-транспортної та енергетичної інфраструктури, а також пошкодження земель, пошкодження та знищення надр, лісових, водних та інших природних ресурсів, біологічного різноманіття незалежно від того, чи передбачається компенсація за пошкодження або знищення такого майна;

3) матеріальну шкоду (зокрема збитки), завдану внаслідок пошкодження та знищення майна (у тому числі обстеження пошкодженого майна, крім обстеження, передбаченого статтею 39"² Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”; оцінку пошкодженого та знищеного майна відповідно до Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації; 4) розгляд та прийняття рішення про надання компенсації; 5) надання компенсації за пошкоджене та знищене майно та фінансування (виділення коштів) для відновлення пошкодженого та знищеного майна [5].

Інформація вноситься до Реєстру пошкодженого та знищеного майна під час воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування.

З огляду на наведені вище положення, можна зробити наступні висновки:

1. Роль держателя та адміністратора Реєстру: Міністерство Інфраструктури України є держателем Реєстру пошкодженого та знищеного майна, а державне підприємство "ДІЯ" - адміністратором. Це означає, що вони несуть відповідальність за правильне та ефективне функціонування Реєстру та забезпечення доступу до нього користувачам.

2. Розподіл користувачів за ролями: Користувачі Реєстру поділяються на публічних реєстраторів та користувачів реєстрової інформації. Публічні реєстратори відповідають за внесення інформації, тоді як користувачі реєстрової інформації мають право переглядати, формувати витяги та контролювати достовірність інформації.

3. Об'єкти Реєстру: Серед об'єктів Реєстру зазначено різноманітні види пошкодженого та знищеного майна, включаючи майно фізичних та юридичних осіб, об'єкти рухомого та нерухомого майна, інфраструктуру, природні ресурси та інше. Це дозволяє вести комплексний облік та аналіз шкоди, завданої внаслідок різних подій.

4. Надання компенсації: Реєстр також відображає інформацію щодо надання компенсації за пошкоджене та знищене майно, а також фінансування для його відновлення. Це важливий елемент процесу відновлення, оскільки допомагає уникнути збитків та сприяє відновленню економіки та інфраструктури.

Загалом, Реєстр пошкодженого та знищеного майна відіграє важливу роль у відновленні країни після конфлікту чи кризи, забезпечуючи ефективне управління інформацією та ресурсами для відновлення інфраструктури та надання допомоги постраждалим.

Узагальнюючи вищевикладене відзначимо наступне, з урахуванням рівня процесів цифровізації та діджиталізації у сфері публічного адміністрування, що використовуються, безпосередньо, в процесі відновлення України можна виділити наступні можливості та переваги:

- ефективне управління кризовими ситуаціями: державні органи отримують можливість швидко реагувати на кризові ситуації, враховуючи актуальні дані з цифрових реєстрів про пошкоджене майно. Це дозволяє оптимізувати використання ресурсів та ефективно координувати дії різних відомств та служб;

- транспарентність та відкритість передбачає забезпечення доступу громадськості до інформації про пошкоджене майно та відновлення дозволяє створити відкрите та прозоре середовище для управління кризовими ситуаціями. Громадськість може стежити за процесом відновлення та брати активну участь у розв'язанні проблем;

- оптимізація ресурсів. Завдяки точній інформації з цифрових реєстрів можна ефективно розподіляти ресурси для відновлення. Це допомагає уникнути недооцінки або надмірного використання коштів та матеріальних ресурсів;

- прогнозування та планування дані методи використовуються під час здійснення аналізу даних з реєстрів, які дозволяють урядовим органам

прогнозувати та планувати відновлювальні заходи на майбутнє. Це дозволяє вчасно підготуватися до можливих кризових ситуацій та зменшити їх негативні наслідки;

- підвищення ефективності управління використання цифрових інструментів управління дозволяє підвищити ефективність роботи державних органів, зменшити бюрократію та прискорити процеси взаємодії між відомствами.

Література:

1. “DREAM” - це перша в Україні єдина цифрова інтегрована інформаційно-аналітична система управління процесом відбудови об'єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури. URL: https://lviv-rda.gov.ua/dream-tse-persha-v-ukraini-iedyna-tsyfrova-intehrovana- informatsiyno-analitychna-systema-upravlinnia-protsesom-vidbudovy-ob-iektiv-nerukhomoho- mayna-budivnytstva-ta-infrastruktury/

2. Про реалізацію експериментального проекту із створення, впровадження та забезпечення функціонування Єдиної цифрової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління процесом відбудови об'єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури: затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2022 р. № 1286. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1286-2022-%D0%BF#Text

3. Про затвердження Порядку використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії: затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2023 р. № 118. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2023-%D0%BF#Text

4. Про затвердження плану пріоритетних дій Уряду на 2023 рік: затв. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 березня 2023 р. № 221-р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/221 -2023 -%D 1%80#Text

5. Деякі питання забезпечення функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України: затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 р. № 624. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/624-2023-%D0%BF#Text

References:

1. “DREAM” - tse persha v Ukraini yedyna tsyfrova intehrovana informatsiino-analitychna systema upravlinnia protsesom vidbudovy obiektiv nerukhomoho maina, budivnytstva ta infrastruktury ["DREAM" is Ukraine's first and only digital integrated information and analytical system for managing the process of reconstruction of real estate, construction and infrastructure objects]. Retrieved from https://lviv-rda.gov.ua/dream-tse-persha-v-ukraini-iedyna-tsyfrova- intehrovana-informatsiyno-analitychna-systema-upravlinnia-protsesom-vidbudovy-ob-iektiv- nerukhomoho-mayna-budivnytstva-ta-infrastruktury/ [in Ukrainian]

2. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy Pro realizatsiiu eksperymentalnoho proektu iz stvorennia, vprovadzhennia ta zabezpechennia funktsionuvannia Yedynoi tsyfrovoi intehrovanoi informatsiino-analitychnoi systemy upravlinnia protsesom vidbudovy obiektiv nerukhomoho maina, budivnytstva ta infrastruktury [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine On the implementation of an experimental project to create, implement and ensure the functioning of a single digital integrated information and analytical system for managing the process of reconstruction of real estate, construction and infrastructure objects] vid 15 lystopada 2022 r. № 1286. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1286-2022-%D0%BF#Text [in Ukrainian]

3. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy Pro zatverdzhennia Poriadku vykorystannia koshtiv fondu likvidatsii naslidkiv zbroinoi ahresii [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine On the approval of the Procedure for the use of funds of the fund for liquidation of the consequences of armed aggression: approved] vid 10 liutoho 2023 r. № 118. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2023-%D0%BF#Text [in Ukrainian]

4. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy Pro zatverdzhennia planu priorytetnykh dii Uriadu na 2023 rik [Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine On the approval of the plan of priority actions of the Government for 2023] zatv. vid 14 bereznia 2023 r. № 221-r. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/221-2023-%D1%80#Text [in Ukrainian]

5. Postanovf Kabinetu Ministriv Ukrainy Deiaki pytannia zabezpechennia funktsionuvannia Derzhavnoho reiestru maina, poshkodzhenoho ta znyshchenoho vnaslidok boiovykh dii, terorystychnykh aktiv, dyversii, sprychynenykh zbroinoiu ahresiieiu Rosiiskoi Federatsii proty Ukrainy [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine Some issues of ensuring the functioning of the State Register of property damaged and destroyed as a result of hostilities, acts of terrorism, sabotage caused by the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine: approved] vid 13 chervnia 2023 r. № 624. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 624-2023-%D0%BF#Text [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru