Міжнародний досвід щодо впровадження цифрової інфраструктури "смарт-місто" на процеси розвитку великих українських міст

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародний досвід щодо впровадження цифрової інфраструктури «смарт-місто» на процеси розвитку великих українських міст

Стрельченко Оксана Григорівна

доктор юридичних наук, професор кафедри публічного управління та адміністрування, Національна академія внутрішніх справ, м. Київ

Анотація

У процесі дії режиму воєнного стану в Україні, досить складно застосувати сучасні тенденції розвитку сучасних міст в Україні до тенденції розвитку сучасних міст в Україні. Сучасні тенденції розвитку сучасних міст в Україні досить складно вписати в загальноєвропейський сценарій розумного розвитку міст. Досить складно вписатися в загальноєвропейський сценарій розумного розвитку міст. Ще до війни виникли різні інституційні проблеми, такі як політична та економічна нестабільність, загострення геополітичних проблем. Низка інституційних проблем, у тому числі зростання геополітичних ризиків, суттєво гальмували поступовий рух міського розвитку в Україні. Великі міста України перешкоджали прогресивним крокам, спрямованим на покращення муніципальних послуг, посилення міжміського співробітництва та розвиток міст. Великі міста України вдосконалюють муніципальні послуги та поглиблюють взаємну інтеграцію з метою підвищення комфорту громадян. Це робиться для того, щоб підвищити комфорт громадян.

Саме тому, першочерговим завданням розвитку SMART-інфраструктури в умовах сьогодення і у повоєнний період є характеристика та дослідження ключових категорій, які розкривають сутність та зміст «smart city» як об'єкта публічного адміністрування, яка є об'єктом адміністрування у системі забезпечення своїх громадян покращеним комплексом послуг. Безпосередньо на такі проблеми спрямовується представлена стаття.

У статті обґрунтовано, що впровадження розумного підходу до розвитку міст в Україні, заснованого на впровадженні кращих практик інших країн, неможливе без застосування концепції міжорганізаційної сумісності та взаємодії в інформаційних системах адміністративних органів. А також, у цій праці розглядаються міжорганізаційні інформаційні системи (ІС) в електронному уряді, особливо в процесі ІТ-комунікації, в основному в країнах Балтії. Чотири типи міжорганізаційних ІС вважаються тут основними. цифрова інфраструктура смарт місто

Міжорганізаційний обмін інформацією базується на концепції міжорганізаційної сумісності. Вона має чотири рівні: нормативний, організаційний, логічний/семантичний і технічний. Підкреслено, що впровадження розумного підходу до розвитку міст в Україні, заснованого на впровадженні кращих практик інших країн, неможливе без застосування концепції міжорганізаційної сумісності та взаємодії в інформаційних системах адміністративних органів. У цій статті розглядаються міжорганізаційні інформаційні системи (ІС) в електронному уряді, особливо в процесі ІТ-комунікації, в основному в країнах Балтії. Чотири типи міжорганізаційних ІС вважаються тут основними. Міжорганізаційний обмін інформацією базується на концепції міжорганізаційної сумісності. Вона має чотири рівні: нормативний, організаційний, логічний/семантичний і технічний.

Ключові слова: «SMART-підходи»; «smart city»; SMART-інфраструктури; об'єкт адміністрування; розвиток сучасних міст; управління; адміністрування; управлінські послуги; процеси розвитку; цифрова трансформація; муніципальна трансформація; обмін інформацією.

Abstract

Strelchenko Oksana Hryhorivna Doctor of Law, Professor of the Department of Public Management and Administration, National Academy of Internal Affairs, Kyiv

INTERNATIONAL EXPERIENCE IN IMPLEMENTATION OF DIGITAL INFRASTRUCTURE "SMART CITY” IN DEVELOPMENT PROCESSES OF LARGE UKRAINIAN CITIES

During the operation of the martial law regime in Ukraine, it is quite difficult to apply the modern development trends of modern cities in Ukraine to the development trends of modern cities in Ukraine. The current trends in the development of modern cities in Ukraine are quite difficult to fit into the pan- European scenario of smart urban development. It is rather difficult to fit into the pan-European scenario of smart urban development. Even before the war, various institutional problems arose, such as political and economic instability, aggravation of geopolitical problems. A number of institutional problems, including the growth of geopolitical risks, significantly inhibited the gradual movement of urban development in Ukraine. Large cities of Ukraine hindered progressive steps aimed at improving municipal services, strengthening intercity cooperation, and urban development. Large cities of Ukraine are improving municipal services and deepening mutual integration in order to increase the comfort of citizens. This is done in order to increase the comfort of citizens.

That is why the primary task of the development of SMART-infrastructure in the conditions of today and in the post-war period is the characterization and research of key categories that reveal the essence and meaning of "smart city" as an object of public administration, which is an object of administration in the system of providing for its citizens an improved set of services. The presented article is directed directly to such problems.

The article substantiates that the implementation of a reasonable approach to the development of cities in Ukraine, based on the implementation of the best practices of other countries, is impossible without the application of the concept of inter-organizational compatibility and interaction in the information systems of administrative bodies. Also, this work examines inter-organizational information systems (IS) in e-government, especially in the process of IT communication, mainly in the Baltic countries. Four types of inter-organizational IS are considered here as the main ones. Interorganizational information exchange is based on the concept of interorganizational compatibility. It has four levels: normative, organizational, logical/semantic and technical.

The article substantiates that the implementation of a reasonable approach to the development of cities in Ukraine, based on the implementation of the best practices of other countries, is impossible without the application of the concept of inter-organizational compatibility and interaction in the information systems of administrative bodies. Also, this work examines inter-organizational information systems (IS) in e-government, especially in the process of IT communication, mainly in the Baltic countries. Four types of inter-organizational IS are considered here as the main ones. Interorganizational information exchange is based on the concept of interorganizational compatibility. It has four levels: normative, organizational, logical/semantic and technical. It is emphasized that the implementation of a reasonable approach to the development of cities in Ukraine, based on the implementation of the best practices of other countries, is impossible without the application of the concept of inter-organizational compatibility and interaction in the information systems of administrative bodies. This article examines interorganizational information systems (IS) in e-government, especially in the IT communication process, mainly in the Baltic States. Four types of interorganizational IS are considered here as the main ones. Interorganizational information exchange is based on the concept of interorganizational compatibility. It has four levels: normative, organizational, logical/semantic and technical.

Keywords: "SMART-approaches"; "smart city"; SMART infrastructures; object of administration; development of modern cities; management; administration; management services; development processes; digital transformation; municipal transformation; information exchange.

Постановка проблеми

Роль місцевих громад є ключовою у забезпеченні прискореного розвитку та відбудови в умовах необхідності протистояння російському збройному вторгненню та відновлення інфраструктури, в тому числі у вигляд «smart city», пошкоджених українських міст, а також незавершеного процесу реформування місцевого самовряду-вання та децентралізації влади в країні. Така відбудова стане можливою за умови ретельного перегляду засад та концепцій адміністрування місцевим розвитком. Для цього слід шукати новий підхід до підвищення ефективності та результативності публічного адміністрування, що базуватиметься на кращих практиках та стандартах публічного адміністрування, які є міжнародно визнаними інструментами якісного та збалансованого управління процесами розвитку на міському рівні. Таким чином, руйнування українських міст та заплановані інвестиції у відновлення їх інфраструктури зробили викликом впровадження основних положень концепції «smart city» з метою побудови "розумних міст" замість традиційних міст. «Smart city» - це місто, що характеризується продуманістю та сумісністю рішень, яке надає своїм мешканцям більш якісні та затребувані публічні послуги завдяки більш ефективному використанню території, наявних ресурсів та інтелектуального капіталу. Хоча деякі муніципалітети в Україні вже мають досвід реалізації ініціатив, спрямованих на підвищення ефективності управління міським розвитком шляхом впровадження концепцій та ідей розумного управління, основні позитивні ефекти від впровадження перевірених у світі моделей розумного управління на місцевому рівні в Україні стримується відсутністю методичної підтримки та навчання для муніципальних службовців, депутатів місцевих рад та представників організацій громадянського суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Окремі аспекти щодо дослід-ження щодо SMART-інфраструктури досліджували такі вітчизняні дослідники як В. Бабаніна, О. Бортнік, В. Воронкова, О. Дегтяр, В. Дмитренко, О. Дмітрієва, А. Євдокимова, І. Жукович, О. Кивлюк, Н. Кунанець, Н. Липовська, О. Майборода, Т. Маматова, О. Матвеєва, О. Мацюк, Є. Мураєв, Р. Небесний, Р. Нечипоренко, Р. Севастьянов, О. Стрельченко, І. Хожило, О. Черниш, Ю. Чорток, С. Чукут. У 2021 році за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу в Україні Центр Разумкова опублікував аналітичний звіт "SMART-інфраструктура у сталому розвитку міст: світовий досвід та перспективи України". Зокрема, над технологією блокчейн працюють такі автори, як С. Накамото, А. Антонопулос, М. Банерджі, Д. Лі, К. Чу та Х. Трайблмайєр. Міжнародна організація зі стандартизації розробила серію стандартів для сталих та розумних міст і громад - ISO 37100.

Мета статті полягає в демонстрації комплексу концептуальних положень щодо впровадження концепції «smart city», яка допоможе ефективно управляти українськими мегаполісами, а також полягає у розробці шляхів удосконалення щодо забезпечення відповідних процесів та підвищення їх ефективності.

Виклад основного матеріалу

Для того, щоб проаналізувати кращі практики розумних підходів в інших країнах, варто зазначити, що у 2019 році IESE Cities in Motion опублікував п'ятірку найкращих розумних міст світу (до цього списку увійшли 174 міста у 80 країнах). До першої п'ятірки увійшли: Лондон, Нью-Йорк, Амстердам, Париж та Рейк'явік. Аналіз "розумності" ґрунтувався на дев'яти критеріях: людський капітал (розвиток, залучення та виховання людського капіталу), соціальна згуртованість (консенсус між різними соціальними групами), економіка, навколишнє середовище, управління, міське планування, міжнародні відносини, технології та мобільність і транспорт (легкість пересування громадян у місті) [1].

Лондон очолив рейтинг, перевершивши майже всі категорії, в яких оцінюються міста, включаючи людський капітал завдяки великій кількості бізнес-шкіл та університетів, а також розвиток умов для міжнародного співробітництва. У Лондоні більше стартапів та ІТ-спеціалістів, ніж у будь-якому іншому місті світу. Однак соціальна згуртованість залишається слабкою.

Нью-Йорк посів друге місце завдяки відмінним економічним показникам, високому людському капіталу, прогресивному міському плануванню та сприятливим умовам для міжнародного співробітництва.

Нью-Йорк є центром для майже 7000 високотехнологічних компаній і пропонує багато інтегрованих технологічних послуг, таких як безкоштовна мережа Wi-Fi LinkNYC. Як і лондонці, нью-йоркці все ще відстають у плані соціальної згуртованості.

Симбіоз фінансових технологій, енергоефективності та культури робить Амстердам одним з найпрогресивніших міст Європи. Кількість велосипедів в Амстердамі (881 000) перевищує кількість населення (850 000). Добре розвинена автоматизована система обслуговування полегшує користування велосипедами. Впровадження велосипедного руху допомогло вирішити проблеми заторів на міських дорогах та забруднення повітря в місті. Міська влада також планує до 2025 року заборонити використання автомобілів на бензині та дизельному паливі, що зробить Амстердам першим містом з нульовим рівнем викидів у Європі.

Париж, як і Лондон, є одним з найважливіших фінансових центрів Європи. Його найбільшими сильними сторонами є відносно стабільна економіка, людський капітал, міжнародні зв'язки, технології та мобільність, а також культура. Париж активно використовує відкриті інновації, Інтернет речей (оптимізація транспортних і пішохідних потоків) та автоматизовану систему метро. Для покращення якості повітря в місті влада всіляко заохочує використання велосипедів та електромобілів, але не так всебічно, як в Амстердамі.

Рейк'явік є переможцем з точки зору екологічних стандартів. Понад 99% електроенергії місто отримує з геотермальних джерел, а влада відмовилася від викопного палива. Муніципалітет також затвердив програму перетворення міста на місто з нульовим рівнем викидів вуглецю до 2040 року [1].

Країни Балтії, зокрема Естонія та Швеція, також досягли значних успіхів в оптимізації міської інфраструктури та послуг. Однак їхній досвід більш детально проаналізовано нижче. Загалом, для такого аналізу необхідно визначити десять ключових характеристик «smart city»:

1. інтелектуальні системи управління транспортом (ITS, intelligent transport management). Вони призначені для підвищення безпеки та ефективності дорожнього руху, а також комфорту водіїв і користувачів. Наприклад, відеоспостереження на автомагістралях для моніторингу порушень правил дорожнього руху. Не менш важливим є інформування пасажирів про стан доріг, затори на дорогах, наявність місць для паркування та зміни в часі прибуття і розкладі руху громадського транспорту. Ці системи поєднують комп'ютерні, інформаційні та комунікаційні технології для управління рухом транспортних засобів і вантажів у режимі реального часу, підвищуючи безпеку дорожнього руху та якість транспортних послуг.

Ці системи вирішують, зокрема, такі завдання:

- оптимізація алгоритмів керування світлофорами;

- автоматична фіксація порушень правил дорожнього руху;

- управління громадським транспортом;

- пріоритетне використання громадського транспорту;

- моніторинг дорожньої обстановки в режимі реального часу;

- інформування учасників дорожнього руху про дорожню обстановку;

- інформування про розклад руху громадського транспорту.

ІТС надає можливості для Зменшити рівень заторів на дорогах, скоротити час у дорозі, підвищити безпеку дорожнього руху, інформувати учасників дорожнього руху про поточні умови руху та найкращі маршрути (для особистого та громадського транспорту), забезпечити безперебійну роботу громадського транспорту, організувати безконтактну оплату за проїзд та покращити стан довкілля. Це досягається шляхом збору наступних вихідних даних Дані в реальному часі з детекторів руху, дані в реальному часі з камер відеоспостереження, GPS-дані від служб таксі, GPS-дані від громадського транспорту, дані про швидкість транспортних засобів (дані про плаваючі автомобілі), оперативні дані про дорожньо-транспортні пригоди, ремонтні роботи та закриття доріг і вулиць.

Основою інтелектуальної транспортної системи є транспортна модель з динамічними процедурами перерозподілу трафіку. Її програмний пакет аналізує дані транспортної моделі, поєднує їх з онлайн-даними та розраховує кілька сценаріїв для поточної ситуації та наступних 60 хвилин на основі визначених алгоритмів, що дозволяє обрати найкращий варіант відповідно до ключових показників ефективності (KPI) [2].

2. "Розумний" підхід до вуличного освітлення. Зокрема, наявність датчиків руху, які економно вмикають ліхтарі лише при виявленні певних

рухів або присутності людини і вимикають їх, коли людина залишає зону освітлення; використання світлодіодних ламп (Light Emitting Diodes - світлодіоди: освітлювальні прилади для побутового, промислового та вуличного освітлення, де джерелом світла є світлодіод) дозволяє зменшити традиційні або використання світлодіодних ламп може зменшити споживання електроенергії до 80% порівняно зі звичайними або традиційними лампами розжарювання;

3. участь мешканців міста в управлінні. Ключовим елементом тут є електронне врядування та управління через вплив громади на рішення місцевої влади. Багато громадян взаємодіють з місцевою владою через е- звернення та е-петиції. У світовій практиці найефективнішими способами залучення населення є онлайн-механізми, які передбачають обов'язкову систему зворотного зв'язку, такі як контактні центри, громадський бюджет та е-петиції. Найпоширенішим механізмом є збір зворотного зв'язку від населення постфактум, а не проактивно, до прийняття будь-яких рішень [3]. Громадські активісти з високим рівнем соціального капіталу, можливістю безпосередньо зустрічатися з чиновниками, а також активні та наполегливі громадяни мають найбільший вплив на прийняття рішень муніципальною владою. Спосіб, у який громадські активісти та мешканці залучаються до управління містом, відрізняється в різних відділах місцевої ради. Деякі департаменти регулярно організовують круглі столи, робочі групи та комітети за участю представників громадянського суспільства та активних мешканців. Ці форми участі мають дорадчий характер. Деякі департаменти мають програми фінансової підтримки для НУО;

4. сприяти впровадженню «smart home» у якомога більшій кількості будівель. Ця технологія передбачає використання системи високотехноло- гічного обладнання в будинках для створення максимально комфортного середовища проживання для мешканців. Зокрема, у світовій практиці виділяють кілька ключових напрямків застосування технології розумних будинків: безпека (датчики руху, присутності, вібрації, розбиття скла, відчинення/зачинення вікон та дверей, відеоспостереження, електронні модулі керування замками та воротами, сирени), керування освітленням ("розумні" вимикачі, модулі керування шторами та жалюзі), контроль за жалюзі, контролери для керування світлодіодними лампами, датчики руху, датчики присутності), клімат-контроль ("розумні" датчики вологості та температури, терморегулятори для постійної підтримки або автоматичного регулювання температури, терморегулятори для керування потужністю батарей опалення, гігрометри для підтримки вологості та температури).

Таким чином, «smart home» - це автоматизована система управління різними компонентами житлової інфраструктури. За допомогою спеціального обладнання система може розпізнавати типові ситуації і реагувати на них,

підключаючи певні компоненти. При цьому "розумний дім" має повний контроль над роботою кожної одиниці обладнання та запобігає нераціональному використанню. Таким чином, завдяки "синергетичному ефекту", "розумний дім" може гарантувати оптимальне використання всіх пристроїв в будинку. Це дає можливість створити максимально комфортні умови для життя людей, споживаючи ресурси найбільш економно.

Загальна система розумного будинку складається з трьох основних підсистем:

По-перше, точки управління. Сучасні технології дозволяють керувати компонентами системи за допомогою різноманітних пристроїв. Це і прості вимикачі, і сенсорні панелі, і iPad. Крім того, компонентами системи можна керувати голосом або ударами долоні. Дистанційне керування здійснюється за допомогою мобільних телефонів, SMS та інших подібних рішень.

По-друге, центральний контролер. Це фактично мозок всієї системи. Сюди надходить уся інформація про роботу тієї чи іншої одиниці обладнання. Крім того, центральний контролер отримує і обробляє команди з диспетчерського пункту. Завдяки функціям центрального контролера можна ефективно керувати злагодженою роботою всіх пристроїв у будинку, від лампочок до систем вентиляції та опалення.

По-третє, виконавчі пристрої - це цілі пристрої та системи в будинку. Це можуть бути як прості прилади, такі як мікрохвильова піч або музичний центр, так і складні інтелектуальні системи, такі як система опалення або система відеоспостереження [4].

5. розгалужені міські мережі Wi-Fi та достатнє інтернет-покриття. Доступ до Wi-Fi зараз є звичним явищем у більшості європейських міст. Однак не скрізь він є безкоштовним для громадян. Дві третини населення світу зараз користуються мобільними телефонами і більше половини мають доступ до інтернету. Все більше людей працюватимуть онлайн (щорічний приріст становить 7%), онлайн-освіта та охорона здоров'я стануть більш поширеними; технологія 5G все більше поширюватиметься містами та країнами, а кількість пристроїв Інтернету речей (IoT), як очікується, досягне 3,5 мільярдів до 2023 року, порівняно з 1 мільярдом у 2018 році. За останні п'ять років інтернет забезпечив 21% зростання ВВП у розвинених країнах. Більша частина економічної цінності, створеної інтернетом, виходить за межі технологічного сектору, при цьому 75% переваг отримують компанії в традиційних галузях. Інтернет також є каталізатором створення робочих місць. З 4800 опитаних малих і середніх підприємств інтернет створив 2,6 робочих місця на кожну людину, яка втратила роботу через технології [4].

6. "Розумний громадський транспорт. Він відстежує всі умови всередині та зовні транспортного засобу під час руху і може передавати інформацію про порушення органам влади. В Україні ця технологія вже розроблена в Києві та

Дніпрі. Розумні автобуси обладнані Wi-Fi, внутрішніми та зовнішніми камерами відеоспостереження. Основним елементом цієї підсистеми є GPS- диспетчерське табло, призначене для інформування центрального диспетчера про поточний стан всієї зони відповідальності автоматизованої системи диспетчеризації наземного транспорту. Перевагами впровадження цієї системи є - підвищення якості обслуговування за рахунок забезпечення вчасного руху, зменшення заторів на дорогах, скорочення інтервалів руху в пікові періоди, підвищення безпеки пасажирських перевезень, - підвищення поінформованості населення про громадський транспорт, - забезпечення ефективного централізованого управління та контролю за транспортом в цілому, - підвищення якості послуг громадського транспорту, - покращення якості обслуговування пасажирів, - покращення забезпечення централізованого моніторингу часу та швидкості руху на маршрутах [5].

7. екстрені виклики. Мережі персонального оповіщення, які регулярно надсилають SMS-повідомлення на мобільні телефони абонентів у зонах надзвичайних ситуацій, ефективно працюють у багатьох країнах світу. Це допомагає запобігти поширенню паніки.

8. служби екстреного реагування. Це допомагає правоохоронним органам швидше реагувати на конкретні події та прибувати на місце події. Це прийнято в США та інших країнах.

9. використання сонячних батарей. Там, де дозволяють кліматичні умови, ця практика стала невід'ємною частиною "розумних міст" у багатьох містах світу. Сонячні панелі встановлюються на дахах будівель і, залежно від їх розміру, можуть автономно забезпечувати електроенергією окремі квартири або будівлі в цілому.

10. безготівкові розрахунки та електронні платіжні системи. У розвинених країнах банкноти зараз рідко використовуються, їх замінюють банківські платіжні картки та віртуальні платежі. Концепція розумного міста передбачає постійне використання мобільних платежів, щоб мешканцям не доводилося носити з собою великі суми грошей або багато карток, а також встановлюються спеціальні пристрої, які дозволяють здійснювати платежі за допомогою мобільних телефонів і спеціальних кодів доступу [6].

Водночас вищезазначені компоненти мають поєднуватися з системами управління, які забезпечують прогрес у досягненні цілей сталого розвитку та посилюють спроможність мегаполісу та його громад у вимірах сталості, стійкості та розумності. Сталий розвиток можна визначити як розвиток, який задовольняє поточні екологічні, соціальні та економічні потреби, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби [7].

В умовах зростання населення та інших глобальних викликів сьогодні підхід до сталого розвитку є предметом численних дискусій серед політиків, науковців та бізнес-лідерів. Однак слід зазначити, що багато конкретних дій,

спрямованих на побудову сталого майбутнього, відбуваються на рівні місцевих громад - місцевої влади, громадських організацій та самих мешканців. Для підтримки цих процесів Міжнародна організація зі стандартизації розробила стандарт ISO 37101 [8].

ISO 37101 покликаний допомогти місцевим громадам, особливо у великих містах, визначити цілі сталого розвитку та розробити стратегії їх досягнення на основі принципів відповідального використання ресурсів, захисту навколишнього середовища та підвищення добробуту громадян. Крім того, очікується, що громади також розглядатимуть такі питання сталого розвитку, як автономія, муніципальне управління, розширення прав і можливостей, освіта, охорона здоров'я та мобільність [9].

Важливо, що в контексті цього дослідження ISO 37101 розроблений для використання на рівні громади "багатосторонньою структурою" [8], тобто широким колом "суб'єктів", які повинні бути залучені до управління проектами "розумного міста" в містах і громадах. Нижче наведено деякі з ключових особливостей розумних міст.

У дослідженні О. Бортника "Управління на основі моделі якості в українському місцевому самоврядуванні" [8] запропоновано процесну модель безперервного вдосконалення процесів та результатів діяльності органів місцевого самоврядування в Україні, яка базується на основних рекомендаціях проекту міжнародного стандарту ISO/FDIS 10014.

Автор вдало застосовує підхід побудови моделі на основі циклу PDCA (Plan: планування, Do: виконання плану дій, Check: перевірка результатів, Act: звітування про прогрес), який покладено в основу стандарту системи управління, реалізації принципів поліпшення та відокремлення стратегічного рівня управління від оперативного. Це сприяє відокремленню процесуального (стратегічного) рівня. У контексті роботи за моделлю, запропонованою в дослідженні [10], на рівні процесів менеджери процесів за рішенням вищого керівництва міської ради можуть використовувати настанови міжнародного стандарту ISO 18091. Ці настанови включають систему діагностики, яку можна використовувати для самооцінки після впровадження міжнародного стандарту у свою діяльність, що дозволить оцінити показники за такими напрямами: інституційний розвиток для належного врядування, сталий економічний розвиток, інклюзивний соціальний та економічний розвиток Цей підхід зумовлює вибір інноваційних підходів та інструментів для визначення та аналізу індикаторів досягнення критеріїв "ощадливості", які можуть бути використані для визначення прогресу у досягненні Цілей сталого розвитку у великих містах України.

Висновок

Вивчення кращих практик інших країн дозволило виявити основні напрямки впровадження смарт-підходів у міському розвитку в Україні. На основі основних рекомендацій міжнародного стандарту ISO 37101 "Сталий розвиток у громадах - Системи управління сталим розвитком - Вимоги з настановами щодо застосування", що поєднує комплекс безперервного поліпшення результатів у досягненні цілей розвитку на стратегічному рівні та управління на процесному (тактичному) рівні Запропоновано інноваційний підхід до управління на місцевому рівні для прогресивного і безперервного поліпшення процесів і результатів діяльності органів місцевого самоврядування шляхом розробки інтегрованої моделі.

Підкреслено, що впровадження розумного підходу до розвитку міст в Україні, заснованого на впровадженні кращих практик інших країн, неможливе без застосування концепції міжорганізаційної сумісності та взаємодії в інформаційних системах адміністративних органів.

У цій статті розглядаються міжорганізаційні інформаційні системи (ІС) в електронному уряді, особливо в процесі ІТ-комунікації, в основному в країнах Балтії. Чотири типи міжорганізаційних ІС вважаються тут основними.

Міжорганізаційний обмін інформацією базується на концепції міжоргані- заційної сумісності. Вона має чотири рівні: нормативний, організаційний, логічний/семантичний і технічний.

Література:

1. Динаміка довіри соціальним інституціям протягом 2020-2021 років: результати телефонного опитування. Київський міжнародний інститут соціології. 2021. URL: https:// www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat= reports&id=1093&page=1 (дата звернення: 14.02.2024).

2. Дія : Портал державних послуг. 2022. URL: https://diia.gov.ua (дата звернення: 15.02.2024).

3. Дніпро smart сіті : Концепція розумного розвитку міста Дніпра [Електронний ресурс]. 2021. 21 с.

4. Друкер П. Практика менеджмента. Вильямс. 2007. 400 с.

5. Дурман М. О., Дурман О. Л. Концептуальні підходи до цифрової трансформації освіти і науки. ВісникХНТУ. 2021. № 2. С. 127-137. DOI: https://doi.org/10.35546/kntu2078- 4481.2021.2.16

6. Жосан Г. Стан розвитку діджиталізації в Україні. Економічний аналіз. 2020. Т. 30. № 1. Ч. 2. С. 44-52. DOI: https://doi.org/10.35774/ econa2020.01.02.044

7. Жукович І. А. Smart-міста як новий об'єкт статистичних досліджень: визначення терміна. Статистика України. 2015. № 1. С. 18-22.

8. Зацерковний В. І., Бурачек В. Г., Железняк О. О., Терещенко А. О. Геоінформа- ційні системи і бази даних : монографія. Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2014. 492 с. 202

9. Індустрія 4.0 в Україні (2021). Retrieved from: https://industry4-0- ukraine.com.ua (дата звернення: 15.02.2024).

10. Інтелектуальні транспортні системи (ITS). (2022). URL: https://promobility.org/ upravlinnya-transportnoyu-systemoyu/intelektualni-transportnisistemi-its (дата звернення: 15.02.2024).

References:

1. Dynamika doviry sotsialnym instytutsiiam protiahom 2020-2021 rokiv: rezultaty telefonnoho opytuvannia. Kyivskyi mizhnarodnyi instytut sotsiolohii [Dynamics of trust in social institutions during 2020-2021: results of a telephone survey. Kyiv International Institute of Sociology]2021. Retrieved from: https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat= reports&id=1093& page=1 (data zvernennia: 14.02.2024). [in Ukrainian].

2. Diia : Portal derzhavnykh posluh [Activity: Portal of public services]. 2022. Retrieved from: https://diia.gov.ua (data zvernennia: 15.02.2024). [in Ukrainian].

3. Dnipro smart siti : Kontseptsiia rozumnoho rozvytku mista Dnipra [Dnipro smart city: Concept of smart development of the city of Dnipro]. [Elektronnyi resurs]. 2021. 21 s.

4. Druker, P. (2007). Praktyka menedzhmenta [Management practice]. Vyliams. 400 s.

5. Durman, M. O., Durman, O. L. (2021). Kontseptualni pidkhody do tsyfrovoi transformatsii osvity i nauky [Conceptual approaches to the digital transformation of education and science]. KhNTUBulletin - VisnykKhNTU, 2, p. 127-137. DOI: https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481. 2021.2.16 (data zvernennia: 15.02.2024). [in Ukrainian].

6. Zhosan, H. (2020). Stan rozvytku didzhytalizatsii v Ukraini [The state of digitalization development in Ukraine]. Ekonomichnyi analiz - Economic analysis, 30 (1-2), p. 44-52. DOI: https://doi.org/10.35774/ econa2020.01.02.044 (data zvernennia: 15.02.2024). [in Ukrainian].

7. Zhukovych, I. A. (2015). Smart-mista yak novyi obiekt statystychnykh doslidzhen: vyznachennia termina [Smart cities as a new object of statistical research: definition of the term]. Statystyka Ukrainy - Statistics of Ukraine, 1, p. 18-22.

8. Zatserkovnyi, V. I., Burachek, V. H., Zhelezniak, O. O., Tereshchenko, A. O. (2014). Heoinformatsiini systemy i bazy danykh : monohrafiia [Geoinformation systems and databases: monograph.]. Nizhyn : NDU im. M. Hoholia, 492.

9. Industriia 4.0 v Ukraini (2021) [Industry 4.0 in Ukraine]. Retrieved from: https://industry4- 0-ukraine.com.ua (data zvernennia: 15.02.2024). [in Ukrainian].

10. Intelektualni transportni systemy (ITS) [Intelligent transport systems (ITS)]. 2022. Retrieved from: https://promobility.org/upravlinnya-transportnoyu-systemoyu/intelektualni- transportnisistemi-its (data zvernennia: 15.02.2024). [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru