Роль принципів виборчої демократії в контексті формування культури виборчої демократії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ

Роль принципів виборчої демократії в контексті формування культури виборчої демократії

Кононенко Павло Павлович

аспірант кафедри парламентаризму

Навчально-наукового інституту

публічного управління та державної служби



Анотація

демократичний культура виборчий

Дослідження показало взаємозв'язок між демократичною культурою та виборчими принципами є важливим допоміжним інструментом для розуміння та підтримки демократичних процесів у різних країнах. Воно охоплює широкий спектр аспектів, які впливають на формування і розвиток виборчої культури та визначають її якість та стійкість. Дослідження ретельно досліджує вплив культурних факторів на поведінку виборців, виборчі процедури та загальну якість демократичного управління.

Висвітлено важливість прозорості у виборчих процесах, де відкритість і доступність інформації є важливими чинниками для створення довіри громадян до владних інститутів. Рівність перед законом та виборчими правами гарантує, що кожен громадянин має однакові можливості для вираження своєї волі. Участь громадян у виборчих процесах відіграє ключову роль у формуванні виборчої культури, адже активна громадянська участь є основою функціонування справжньої демократії.

Дослідження також аналізує зворотний вплив, де виборчі процеси та їхні результати впливають на формування та еволюцію культури виборчої демократії. Цей аспект свідчить про важливість стабільних та надійних виборчих систем, які забезпечують чесність і прозорість виборів.

Міжнародний та регіональний контекст вивчає різноманітні варіації у культурі виборчої демократії у різних країнах із зазначенням їхніх історичних, соціально-економічних та політичних особливостей. Це допомагає розуміти, як впливають різні контексти на виборчу культуру та як можуть розвиватися демократичні процеси у різних частинах світу.

Нарешті, дослідження визначає виклики та можливості для подальшого формування культури виборчої демократії. Ідентифікація цих викликів допомагає усвідомити проблеми, з якими стикаються суспільства у формуванні здорової виборчої культури, такі як дезінформація, недовіра громадян та вплив зовнішніх факторів. Рекомендації включають підвищення рівня освіти громадян, забезпечення прозорості у виборчих процесах, захист від кібератак та сприяння громадянському суспільству. Усі ці аспекти дослідження вказують на важливість збереження демократичних цінностей та вдосконалення виборчих систем для подальшого розвитку стійкої виборчої культури, яка є фундаментом справжньої демократії в Україні та інших країнах.

Ключові слова: культура виборчої демократії, виборча культура, принципи виборчої демократії, демократія, державне управління, зміни, виборче право, вибори.



Kononenko Pavlo Pavlovich Postgraduate student of the Department of Parliamentarism of the Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv

The role of the principles of electoral democracy in the context of forming the culture of electoral democracy

Abstract

The study showed the relationship between democratic culture and electoral principles is an important auxiliary tool for understanding and supporting democratic processes in different countries. It covers a wide range of aspects that influence the formation and development of electoral culture and determine its quality and sustainability. The study carefully examines the impact of cultural factors on voter behavior, electoral procedures, and the overall quality of democratic governance.

The importance of transparency in election processes is highlighted, where openness and availability of information are important factors for creating citizens' trust in government institutions. Equality before the law and voting rights ensure that every citizen has the same opportunities to express their will. The participation of citizens in election processes plays a key role in the formation of electoral culture, because active citizen participation is the basis of the functioning of a true democracy.

The study also analyzes the reverse influence, where electoral processes and their results influence the formation and evolution of the culture of electoral democracy. This aspect shows the importance of stable and reliable electoral systems that ensure the integrity and transparency of elections.

The international and regional context examines various variations in the culture of electoral democracy in different countries, noting their historical, socio-economic and political characteristics. It helps to understand how different contexts influence electoral culture and how democratic processes may develop in different parts of the world.

Finally, the study identifies challenges and opportunities for further shaping the culture of electoral democracy. Identifying these challenges helps to understand the challenges societies face in building a healthy electoral culture, such as misinformation, citizen mistrust, and the influence of external factors. Recommendations include increasing the level of education of citizens, ensuring transparency in electoral processes, protecting against cyber attacks and promoting civil society. All these aspects of the study indicate the importance of preserving democratic values and improving electoral systems for the further development of a sustainable electoral culture, which is the foundation of true democracy in Ukraine and other countries.

Keywords: culture of electoral democracy, electoral culture, principles of electoral democracy, democracy, state administration, changes, electoral law, elections



Постановка проблеми

У сучасному світі, де політичні та соціальні зміни відбуваються з неймовірною швидкістю, тема виборчої демократії набуває особливої актуальності. Вона стоїть у центрі багатьох глобальних дискусій, від дебатів про справедливість та прозорість виборів до розмірковувань про вплив технологій та соціальних медіа на демократичні процеси. Виборча демократія, будучи фундаментом сучасних політичних систем, вимагає глибокого розуміння та скрупульозного дослідження, щоб відповідати викликам сучасності.

Проблематика дослідження принципів виборчої демократії в теорії та практиці державного управління полягає у великій кількості змінних, які впливають на виборчі процеси. Ці змінні включають політичні інститути, правові рамки, культурні та соціальні фактори, а також технологічний прогрес. Водночас, існує потреба у вивченні ефективності та етичності різних виборчих систем, їх здатності представляти різноманітні інтереси та забезпечувати справедливість та рівність.

У контексті глобалізації, політичних змін, та технологічного розвитку, розуміння взаємозв'язків між принципами демократії та культурою виборчих процесів стає ключовим для забезпечення стабільності та ефективності демократичних систем. Актуальність цієї теми підсилюється викликами, які стоять перед демократіями у всьому світі, включаючи зниження довіри до інститутів, політичну поляризацію, виклики в області інформаційної безпеки та вплив соціальних медіа на політичні процеси.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Серед важливих досліджень та наукових робіт, що стосуються виборчого процесу та принципів виборчої демократії в ньому, можна виокремити праці таких авторів як Баранівського В.Ф., Воронянського О.В., Горлача М.І., Ільницького М.С., Кременя В.Г., Кулішенка ТЮ., Піча В.М., Скубія І.В., Тупчієнка Л.С., Хоми Н.М., Шляхтуна П.П. тощо. Окремі роботи та пояснення з питань виборчого кодексу та виборчого процесу, формування виборчої культури надаються у працях Ключковського Ю.Б.

Мета статті - полягає в здійсненні аналізу та оцінки взаємозв'язку між фундаментальними принципами виборчої демократії та розвитком культури демократичного виборчого процесу.

Виклад основного матеріалу

Виборча демократія - це політична система, в якій влада в державі передається через вибори, проведені серед громадян. Головними складовими такої системи є:

право громадян обирати своїх представників у державних і місцевих органах влади;

право кандидатів виступати на виборах та змагатися за голоси виборців;

проведення виборів на регулярній основі, зазвичай через визначені строки, для визначення того, які особи чи партії отримають публічні посади;

врахування більшості голосів чи інших критеріїв для визначення переможця виборів;

дотримання правового та процедурного обґрунтування виборів, а також забезпечення прозорості і чесності у виборчих процесах [3; 5; 9].

Виборча демократія зазвичай базується на ідеї влади народу, де громадяни воліють своїх представників та беруть участь у прийнятті політичних рішень через свій голос.

Дослідження виборчої демократії виконується численними політологами, правознавцями, соціологами та іншими науковцями. Серед видатних дослідників, які робили важливий внесок у вивчення виборчої демократії та її принципів, можна відмітити наступних дослідників. Виділяють основні теоретичні підходи до виборчої демократії.

Лібералізм у контексті виборчої демократії акцентує на важливості індивідуальних прав та свобод. Ця теорія підкреслює значення свободи слова, рівності перед законом та захисту прав меншостей. Лібералізм виступає за вільні та справедливі вибори, де кожен громадянин має право голосу та можливість вибирати представників у владі. Джон Локк вважається одним з основоположників лібералізму, особливо щодо його ідей про природні права і соціальний договір. Джон Локк вніс важливий внесок у формулювання концепції індивідуальних прав та соціального договору, що має важливе значення для розуміння демократії [2; 5].

Джон Стюарт Мілль зробив значний внесок у розвиток ліберальної теорії, особливо щодо ідеї політичної свободи та представництва.

Демократичний елітизм визнає, що хоча вибори є ключовими для демократії, реальну політичну владу зазвичай зосереджено в руках невеликої групи "еліти". В цій моделі вибори служать засобом легітимізації влади еліт, а також засобом контролю та зворотного зв'язку з громадськістю. теорії демократичного елітизму. Помітними є дослідження Вільфредо Парето та Гаетано Моска. Їхні роботи з вивчення політичних еліт та їх ролі в суспільстві внесли значний вклад у розуміння демократичного елітизму [7; 12].

Твір Алексіса де Токвіля "Демократія в Америці" досліджує функціонування демократичних інститутів в Сполучених Штатах і має вплив на розуміння демократії в широкому контексті. Відомий своїм аналізом демократії в Америці, де Токвіль звертав увагу на важливість громадянської участі в демократичних суспільствах (теорія участі та розвитку).

Плюралізм виходить з того, що суспільство складається з різноманітних груп із різними інтересами. Виборча демократія в цьому контексті повинна забезпечувати представництво та захист інтересів усіх цих груп. Підхід плюралізму до виборчих систем має на меті забезпечення, щоб різноманітність груп і думок відображалася у політичному процесі, часто через пропорційні виборчі системи. Роберт Даль розвивав концепцію політичного плюралізму та представницької демократії. Відомий своїми роботами з політичного плюралізму, Даль розвивав ідеї поліархії та представницької демократії. Теорії плюралізму Чарльза Е. Ліндблома зосереджувались на впливі різних інтересних груп у демократичному процесі [1; 8].

Окрім класичних підходів, сучасні теоретики розглядають виборчу демократію через призму активної громадської участі, розвитку громадянського суспільства та підтримки демократичних інституцій. Роботи дослідника Юргена Хабермаса з комунікативної дії та громадянської сфери вплинули на розуміння громадської участі в демократії. Його теорії комунікативної дії та громадянської сфери вплинули на розуміння громадської участі та розвитку демократичних інститутів (теорія участі та розвитку).

Сучасне вивчення виборчої демократії також включає аналіз впливу глобалізації та цифрових технологій на демократичні процеси. Френсіс Фукуяма досліджував проблеми демократії в контексті глобалізації і розглядав важливі аспекти політичної культури. В його роботах розглядаються вплив глобалізації та інших сучасних глобальних викликів на демократію та роль ліберальних інститутів у цьому контексті (теорія технологічних та глобальних викликів) [3; 9; 11].

Загалом, розуміння виборчої демократії розвивається завдяки внеску численних дослідників і теоретиків, які досліджують різні аспекти демократичних систем та намагаються знайти способи покращення цих систем для забезпечення більшого представництва, свободи та справедливості в політичному процесі.

Виборча демократія є однією з основних форм організації політичної влади в багатьох країнах світу. Вона передбачає участь громадян у виборах та управління державою через обрані представницькі органи. Принципи виборчої демократії формуються як теоретичні концепції, так і практичні реалії.

Виборча демократія - це політична система, що заснована на принципі виборів, де громадяни мають можливість обирати своїх представників через регулярні, вільні, справедливі та конкурентні вибори. Виборча демократія передбачає наявність плюралізму думок та партій, вільного політичного діалогу, а також повагу до основних прав і свобод особистості [2; 4; 6].

Виділяються основні принципи, зокрема:

вільні та справедливі вибори: основою виборчої демократії є проведення вільних та справедливих виборів, де кожен голос має рівну вагу, а результати точно відображають волю виборців;

право голосу: універсальне право голосу без дискримінації за будь-якими ознаками є ключовим. Це передбачає, що всі громадяни, які досягли певного віку, мають право голосу;

політичний плюралізм: виборча демократія припускає наявність множинності політичних партій та груп, які можуть вільно конкурувати за голоси виборців;

прозорість виборчого процесу: прозорість включає ясні та зрозумілі виборчі процедури, доступність інформації про кандидатів і партії, а також незалежний контроль за виборчим процесом;

повага до прав і свобод: виборча демократія вимагає поваги до основних прав і свобод, включаючи свободу слова, зборів, асоціацій та преси [7; 10].

У сучасних демократичних системах ці принципи мають бути втілені в законодавстві та практиці. Це включає закони, що регулюють виборчі процедури, створення незалежних виборчих комісій, захист прав меншин, а також забезпечення свободи медіа та громадських дебатів. Однак, на практиці виникають численні виклики та проблеми, такі як виборчі махінації, політична поляризація, обмеження свободи преси, що вимагають постійного моніторингу та вдосконалення демократичних інституцій та процесів [7; 9].

Реалізація принципів виборчої демократії відрізняється в залежності від країни, її історичного контексту, політичної культури та правової системи. Ось декілька прикладів, як ці принципи реалізуються у різних країнах, ілюструючи як успіхи, так і виклики на шляху до формування культури виборчої демократії.

Розглянемо зв'язок між принципами виборчої демократії та формуванням культури виборчої демократії в сучасному світі. При цьому ключова увага приділяється аналізу, як фундаментальні демократичні принципи впливають на розвиток та підтримку здорової виборчої культури, що є вирішальним для стабільності та ефективності державного управління.

Серед успішних прикладів формування культури виборчої демократії можемо назвати:

Скандинавські країни (наприклад, Данія, Норвегія, Швеція): ці країни часто вважаються еталонами виборчої демократії. Характеризуються високим рівнем політичної участі, прозорими виборчими процедурами, мінімальним рівнем корупції, а також сильною системою соціальної підтримки, що сприяє загальній політичній стабільності.

Нова Зеландія: високий рівень довіри громадян до уряду та виборчих процесів. Нова Зеландія відома своєю незалежною виборчою комісією та ефективними механізмами забезпечення чесності виборів.

Канада: показує сильні демократичні традиції з ефективною системою партійного плюралізму, рівним доступом до виборів та високим рівнем захисту прав і свобод.

США: Хоча США є однією з найстаріших демократій світу, країна зіштовхується з викликами, такими як політична поляризація, проблеми з голосуванням (наприклад, складнощі з реєстрацією виборців, виклики з голосуванням поштою) та фінансуванням політичних кампаній.

Венесуела: приклад країни, де виборча демократія зазнала значних викликів через політичну нестабільність, зловживання владою, маніпуляції виборчими правилами та порушення прав людини [4; 6; 9].

Виборча демократія є динамічним процесом, і навіть у країнах з міцними демократичними інститутами можуть виникати виклики. Важливо, щоб країни продовжували працювати над забезпеченням та вдосконаленням своїх демократичних систем, а також адаптувалися до нових викликів, таких як технологічні зміни та глобальні політичні тенденції.

Культура виборчої демократії - це сукупність цінностей, норм, поведінкових звичок, традицій та практик, які відображають та підтримують демократичні процеси в суспільстві, особливо ті, що пов'язані з виборами. Ця культура охоплює не лише процедури проведення виборів, але й ширший контекст політичної участі, дискурсу, та громадської думки [3; 5; 11].

Культура виборчої демократії має ряд ключових компонентів, а саме:

повага до процесу голосування: загальне визнання та повага до голосування як фундаментального елемента демократичного процесу;

залученість та участь громадян: високий рівень політичної обізнаності та участі громадян у виборах та інших формах демократичного врядування;

толерантність до різноманітності думок: готовність приймати та поважати різні політичні погляди і підходи;

повага до прав та свобод: включає свободу слова, зібрань, а також право на вільний та справедливий вибір;

прозорість та відповідальність: ясність та відкритість у процесі проведення виборів, а також підзвітність політичних лідерів [2; 8].

Існує взаємозв'язок між демократичною культурою та виборчими процесами, а саме:

Вплив культури на виборчі процеси:

дослідження показує, що культурні аспекти, такі як ідентичність, релігія, етнічна приналежність і соціальні цінності, можуть суттєво впливати на те, за кого вибирають голосувати люди. Наприклад, в релігійно консервативних суспільствах виборці можуть бути більш схильні підтримувати консервативних кандидатів;

культурні аспекти можуть визначати спосіб проведення виборів, такі як виборча система, роль медіа, реклама та кампанії. Наприклад, в країнах із виразним медіа-контролем, впливом олігархів або політичними кланами, виборчий процес може бути менш відкритим і чесним;

культура виборчої демократії може відігравати ключову роль у якості демократичного управління. Спільні цінності громадян і їхня активна участь в політичному процесі можуть сприяти покращенню демократичних інститутів і зменшенню корупції [1; 7; 9].

Зворотний вплив:

Важливо враховувати, що результати виборів і реакція політичних лідерів на них можуть впливати на громадянську активність та довіру до демократичних інститутів. Наприклад, вибори, де важливою стає участь і відкритість, можуть сприяти підвищенню зацікавленості громадян у політиці.

Ідентифікація викликів у формуванні здорової виборчої культури:

Важливо визначити виклики, такі як дезінформація, політичні діли,

недостатня освіта громадян і тиску на громадянське суспільство, які можуть заважати формуванню здорової виборчої культури.

Отже, як вже стало зрозуміло, існує потреба у пошуку шляхів для покращення демократичної культури, включаючи підвищення громадянської освіти, сприяння громадянській участі та відкритості виборчого процесу.

Проведений аналіз впливу виборчих принципів на формування виборчої культури та аналіз прикладів з різних країн, де ці принципи сприяли позитивним змінам у виборчій культурі, показав наступне.

Оцінка ролі принципів виборчої демократії у формуванні стійкої виборчої культури:

прозорість: виборчі процеси, які ґрунтуються на прозорості, сприяють довірі громадян до системи та відкритості у виборчому процесі. Прозорі вибори можуть спонукати громадян брати активну участь у голосуванні та бути впевненими у чесності результатів;

рівність: принцип рівності перед законом та виборчими правами сприяє формуванню виборчої культури, що відмовляється від дискримінації та підтримує рівні можливості для всіх громадян;

участь: важливою частиною виборчої культури є активна участь громадян у виборчому процесі. Принцип демократичної участі спонукає громадян до активності та впливає на їхнє ставлення до виборів [4; 8].

Звернемо увагу на зарубіжний досвід, що дало змогу виокремити приклади таких країн:

Норвегія: У Норвегії прозорі та демократичні виборчі процеси сприяли створенню виборчої культури, в якій громадяни активно беруть участь у голосуванні та довіряють системі. Це велике значення має в контексті політичної стабільності та розвитку демократії в країні.

Ісландія: Ісландія має одну з найвищих рівнів участі громадян у виборчих процесах. Принципи виборчої демократії, що ґрунтуються на відкритості та рівності, сприяли активному цивільному суспільству та високій довірі до владних інститутів.

Тайвань: після демократичних реформ у Тайвані, виборчі принципи сприяли формуванню виборчої культури, в якій громадяни висловлюють свої погляди та активно впливають на політичний процес. Цей приклад показує, що зміна виборчих принципів може впливати на культурні зміни [3; 6; 10].

Відтак, виборчі принципи грають ключову роль у формуванні виборчої культури. Прозорість, рівність та активна участь є основними складовими стійкої виборчої культури, яка сприяє збереженню демократії та довірі громадян до виборчих процесів. Приклади з різних країн підтверджують, що правильно спроектовані та виконані виборчі принципи можуть стимулювати позитивні зміни у виборчій культурі і сприяти розвитку демократії.

В той же час, сучасні виклики у втіленні виборчих принципів можуть змінювати виборчу культуру в різних політичних та культурних контекстах. Декілька важливих сучасних викликів та можливих майбутніх тенденцій у виборчій культурі включають наступне:

Цифрова трансформація: з розвитком Інтернету та соціальних медіа з'являються нові канали впливу та комунікації для політичних кампаній та виборців. Важливо враховувати, як ця цифрова трансформація може вплинути на виборчу культуру, зокрема на поширення дезінформації та цифрову маніпуляцію.

Забезпечення кібербезпеки: зростання загрози кібератак та спроб втручання у виборчі процеси може призвести до збільшення обережності та недовіри виборців. Це може вплинути на інтерес до участі в виборах та довіру до результатів.

Міжнаціональні та міграційні тенденції: зростання міграції та різноманітності населення впливають на культурні контексти. Важливо створювати виборчі системи, які враховують ці зміни та забезпечують рівність голосування для всіх громадян.

Роль громадянського суспільства: громадянське суспільство та неприбуткові організації можуть грати все більшу роль у виборчій культурі, спонукуючи громадян до участі та вимагаючи від владних інститутів більшої відкритості та відповідальності.

Зміни відношень до політики: молоді люди та нові покоління можуть мати інші відношення до політики та способу виразу своїх поглядів. Їхня активність може призвести до змін у виборчій культурі, включаючи більшу вимогливість щодо дій та змін.

Пандемія COVID-19: пандемія внесла значні зміни у виборчі процеси, зокрема, збільшила важливість виборчих систем, які дозволяють голосувати за поштою або електронно. Це може залишити слід на способі, яким громадяни беруть участь у виборах у майбутньому [3; 8; 11].

Споглядаючи в майбутнє, можливі тенденції включають більшу кількість інновацій у виборчих процесах, таких як електронне голосування та застосування штучного інтелекту для аналізу виборчих даних. Також можливі зміни в культурних стереотипах та сприйнятті політики. Однак важливо залишати цінності демократії, які враховують прозорість, рівність та участь, як основу для майбутніх змін у виборчій культурі.



Висновки

Дослідження підтвердило, що виборча культура і виборчі принципи взаємодіють та впливають одне на одного. Важливість прозорості, рівності та участі громадян в виборчих процесах не може бути недооціненою. Необхідно посилювати свідомість громадян про їхні виборчі права та обов'язки, а також забезпечувати відкритий, чесний та безпечний виборчий процес.

Розроблено рекомендації для подальшого формування культури виборчої демократії в Україні, а саме:

Посилення громадянської освіти: збільшення рівня освіти громадян щодо їхніх виборчих прав та обов'язків є критично важливим. Держава та громадські організації повинні спільно працювати над створенням освітніх програм і кампаній, які сприяли б свідомому голосуванню та участі громадян у політичному процесі.

Забезпечення прозорості: для забезпечення довіри до виборчих процесів важливо забезпечувати прозорість на кожному етапі виборів, від формування виборчих списків до оприлюднення результатів. Використання відкритих даних та інформаційних технологій може покращити доступність і достовірність інформації про вибори.

Запобігання впливу зовнішніх факторів: Україна повинна бути особливо обережною стосовно можливого зовнішнього втручання у виборчі процеси. Запровадження заходів кібербезпеки та контролю над фінансовими потоками, що впливають на політичні кампанії, може допомогти захистити внутрішні вибори.

Сприяння громадянському суспільству: Уряд та міжнародні партнери мають підтримувати громадські організації, які працюють над зміцненням виборчої культури та надають громадянам можливість висловлювати свої погляди та побажання стосовно політичних рішень.

Вдосконалення виборчої системи: подальше вдосконалення виборчої системи з метою забезпечення справедливості та рівності для всіх громадян України є критичним. Зокрема, слід розглядати можливості для поліпшення системи представництва та обрання національних та місцевих лідерів.

У подальшому формуванні виборчої культури в Україні важливо залишати демократичні цінності та відкритість в центрі політичних процесів. Спільні зусилля держави, громадського суспільства та міжнародних партнерів можуть сприяти покращенню виборчої культури та зміцненню демократії в Україні.



Література

1. Барановський Ф. Побудова інформаційного суспільства як чинник демократизації політичної системи України в контексті євроінтеграції // Ідентичності та політичні інститути: виклики для України: матер. Всеукр. наук. конф. / за заг. ред. В.М. Циби. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2015. с. 11-16.

2. Ільницький М.С. Теоретико-правові засади виборчого процесу. Європейські перспективи № 2, 2018. URL: https://dspace.univd.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/11455/Teoretyko_pravovi_Ilnytskyi_2018.pdf?sequence=1&isAllowed=y.

3. Компанцева Л. «Чорний» PR у сучасній політиці. Соціальна психологія. 2008. № 4 (30). С. 49-55.

4. Кормич Л.І. Виборчий процес в умовах формування моделі паритетної демократії: основоположні принципи. Актуальні проблеми політики. 2012. с. 20-27.

5. Латигіна Н.А. Українська демократія сьогодні: спроби і помилки. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2008. № 34. с. 60-78.

6. Погорілко В.Ф., Чижиковський В.С. Поняття виборчого процесу та його загальна характеристика. Вісник Запорізького державного університету. 2003. № 1. с. 47-50,

7. Поліщук І. Виборчий процес як детермінанта сучасної політики. Політичний менеджмент. 2005. № 3. с. 137-146.

8. Про вибори народних депутатів України: Закон України від 17.11.2011 № 4061-VI: у редакції від 27.02.2016. Верховна Рада України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17.

9. Рубцов В.П. Засоби мобілізації людського потенціалу громади. Київ: Інститут місцевої демократії, 2002. 40 с.

10. Тодика О.Ю., Тодика Ю.М. Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні. Київ: Ін Юре, 2004. 257 с.

11. Чуб О. Фактори політичної активності громадян України у виборчому процесі. Вісник Центральної виборчої комісії. 2006. № 1 (3). С. 72-76.

12. Parizi A Changes in Italian Electoral Behavior: The Relationships Between Parties and Voters / A Parizi G. Pasguino // Italy in Trasition / ed. by P. Lange S. Tarrow. London: Frank Cass, 1980. pp. 235-236.



References

1. Baranovs'kyy F. (2015) Pobudova informatsiynoho suspil'stva yak chynnyk demokratyzatsiyi politychnoyi systemy Ukrayiny v konteksti yevrointehratsiyi [Building an information society as a factor in the democratization of the political system of Ukraine in the context of European integration]. Identychnosti tapolitychni instytuty: vyklyky dlya Ukrayiny: mater. Vseukr. nauk. konf. /Nizhin: NDU im. M. Hoholya. - Identities and political institutions: challenges for Ukraine: Mater. All-Ukrainian of science conf. Nizhin: NSUnamed after M. Gogol. 11-16. [in Ukrainian].

2. Il'nyts'kyy M.S. (2018) Teoretyko-pravovi zasady vyborchoho protsesu. [Theoretical and legal principles of the election process] Yevropeys'ki perspektyvy - European Perspectives, No. 2. Retrieved from:: https://dspace.univd.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/11455/Teoretyko_pravovi_Ilnytskyi_2018.pdf?sequence=1&isAllowed=y. [in Ukrainian].

3. Kompantseva L. (2008) «Chornyy» PR u suchasniy politytsi ["Black" PR in modern politics]. Sotsial'na psykholohiya - Social Psychology, No. 4 (30). 49-55. [in Ukrainian].

4. Kormych L.I. (2012) Vyborchyy protses v umovakh formuvannya modeli parytetnoyi demokratiyi: osnovopolozhni pryntsypy [Electoral process in the conditions of formation of the model of parity democracy: basic principles]. Aktual'ni problemy polityky - Actual problems of politics. 20-27. [in Ukrainian].

5. Latyhina N.A. (2008) Ukrayins'ka demokratiya s'ohodni: sproby i pomylky [Ukrainian democracy today: trials and mistakes]. Humanitarnyy visnyk Zaporiz'koyi derzhavnoyi inzhenernoyi akademiyi - Humanitarian Bulletin of Zaporizhzhya State Engineering Academy, No. 34. 60-78. [in Ukrainian].

6. Pohorilko V.F. (2003) Chyzhykovs'kyy V.S. Ponyattya vyborchoho protsesu ta yoho zahal'na kharakterystyka [The concept of the electoral process and its general characteristics]. Visnyk Zaporiz'koho derzhavnoho universytetu - Bulletin of Zaporizhzhya State University, No. 1. 47-50, [in Ukrainian].

7. Polishchuk I. (2005) Vyborchyy protses yak determinanta suchasnoyi polityky [The electoral process as a determinant of modern politics]. Politychnyy menedzhment - Political management, No. 3. 137-146. [in Ukrainian].

8. Zakon Ukrainy “Pro vybory narodnykh deputativ Ukrayiny”: vid 17.11.2011 № 4061-VI: u redaktsiyi vid 27.02.2016. [Law of Ukraine “On elections of People's Deputies of Ukraine” from November 17, 2011 No. 4061-VI] zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17. [in Ukrainian].

9. Rubtsov V.P. (2002) Zasoby mobilizatsiyi lyuds'koho potentsialu hromady [Means of mobilizing the human potential of the community]. Kyiv: Instytut mistsevoyi demokratiyi - Kyiv: Institute of Local Democracy. 40 p. [in Ukrainian].

10. Todyka O.YU., Todyka YU.M. (2004) Konstytutsiyno-pravovyy status lyudyny i hromadyanyna v Ukrayini [Constitutional and legal status of a person and a citizen in Ukraine]. Kyiv: In Yure. 257 p. [in Ukrainian].

11. Chub O. (2006) Faktory politychnoyi aktyvnosti hromadyan Ukrayiny u vyborchomu protsesi [Factors of political activity of citizens of Ukraine in the election process]. Visnyk Tsentral'noyi vyborchoyi komisiyi - Bulletin of the Central Election Commission. No. 1 (3). 72-76 [in Ukrainian].

12. Parizi A. (1980) Changes in Italian Electoral Behavior: The Relationships Between Parties and Voters / A Parizi G Pasguino // Italy in Trasition / ed. by P. Lange S. Tarrow. London: Frank Cass, pp. 235-236.

Размещено на Allbest.ru

...