Україна обговорює з МВФ створення спеціального фінансового суду

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНА ОБГОВОРЮЄ З МВФ СТВОРЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ФІНАНСОВОГО СУДУ

Вступ

міжнародний фінансовий суд валютний

Україна веде переговори з Міжнародним валютним фондом про створення спеціалізованого фінансового суду або судової палати для врегулювання суперечок за банківськими кредитами з метою стримування зростання недіючих кредитів (NPL). Обсяг кредитів у банківській системі становить більше одного трильйона гривень, це близько 40 мільярдів доларів. Тому новостворений суд буде розглядати питання між кредиторами і позичальниками, а також між інвесторами та одержувачами інвестицій. Обговорюваний орган покликаний забезпечити кращий захист кредиторів, які в іншому випадку не змогли б повернути свої кошти через судову систему “з історією корупції”, скоротивши відсоток непрацюючих кредитів до 24% до 2023 року у порівнянні з нинішніми 42%. Більш того, на даний момент більше 50% банківського сектора залишається в руках держави, що є системним ризиком. Скорочення проблемних кредитів допоможе залучити іноземних приватних інвесторів в банківську систему України [1].

Виклад основного матеріалу

Національний банк України зараз втягнутий в безліч судових спорів з приводу націоналізації в 2016 році ПриватБанку, названого виданням "найбільшим кредитодавцем України". НБУ заявляє, що неефективна кредитна практика ПриватБанку, як пише видання, "пробила діру на 5,5 мільярда доларів" в його фінансах, перш ніж банк потрапив в руки держави. Колишні власники банку оскаржують це і ведуть боротьбу проти націоналізації.

Для зниження частки NPL держбанки в першому півріччі 2020 року подали 29 тис. позовів щодо стягнення заборгованості на сукупну суму близько 10 млрд. грн. Загалом станом на 1 липня в судах перебувало понад 57 тис. таких заяв держбанків на суму 38 млрд грн.

За весь час суди винесли рішення про стягнення на користь держбанків по 54 тис. таких справ на 8 млрд. грн, а держвиконавці відкрили 164 тис. виконавчих проваджень на 72 млрд. грн. [2].

Чим відрізняються недіючі (nonperforming loans (NPL), проблемні та прострочені кредити. Відповідно до діючої класифікації недіючі кредити - це сумнівні та безнадійні до повернення кредити. Згідно з рекомендаціями МВФ, кредити вважають недіючими, якщо сплата основної суми та процентів за ними прострочені: 1) на три місяці (90 днів) або більше; 2) менше ніж на 90 днів, проте відповідно до національних норм нагляду вважається, що обслуговування такого кредиту є «слабким» або «незадовільним». Якщо кредит був кваліфікований як недіючий, то він повинен залишатись у цій категорії до списання або отримання виплат. Будь-який кредит, який заміщує кредит, що був кваліфікований як недіючий кредит (реструктуризація, переоформлення, рефінансування кредиту) повинен залишатись у цій категорії до отримання виплат процентів та повернення суми кредиту. До обсягу кредитів, кваліфікованих як недіючі кредити, включається загальний обсяг заборгованості за ними, а не тільки прострочена сума. Сьогодні у вітчизняній практиці до недіючих кредитів відносять сумнівні та безнадійні кредити та кредити, які їх заміщують. Поряд з недіючими кредитами виділяють поняття «проблемні кредити», до складу яких включають прострочені та сумнівні кредити. Проте, фактично до проблемних кредитів відносять виключно суму прострочених платежів за кредитом згідно даних бухгалтерської звітності, а не загальний обсяг кредитів, за якими допущено прострочення. Прострочені кредити - це заборгованість, яка не погашена в термін (строк), встановлений договором [3].

В Україні досить великий ринок NPL, який виник у результаті проведення експансіоністської кредитної політики в той час, коли стандарти оцінювання платоспроможності позичальників були низькими, а права кредиторів недостатньо захищені. Обсяг NPL різко зріс у 2008 році та в 2015-2017 роках внаслідок:

• девальвації національної валюти;

• спаду економіки;

• окупації частини території України;

• виведення неплатоспроможних банків з ринку та націоналізації «Приватбанку»;

• впровадження нового підходу для визначення NPLs, тощо.

Такі події призвели до того, що держава стала власником приблизно половини всіх активів банківської системи, 62% депозитів населення та чотирьох з 10 найбільших банків. Ситуація почала покращуватися після запровадження деяких законодавчих змін, які дозволяють продаж NPLs через незалежну електронну систему аукціонів - ProZorro.Sale.

Зрушенню у врегулюванні непрацюючих кредитів сприяли розроблені Національним банком вимоги до організації процесу управління проблемними активами. На їхнє виконання банки подали стратегії управління NPL, у яких визначилися з підходами до врегулювання непрацюючих активів.

Крім цього, у 2020 році були визначені критерії для списання активів, за якими не очікується повернення боргу. Кабінет Міністрів відповідно затвердив заходи з управління проблемними активами державних банків.

Якість кредитних портфелів покращилася в банках усіх груп. Масштабну роботу з очищення портфелів від непрацюючих кредитів зробили державні банки. Наприкінці червня 2020 року рада з фінансової стабільності ухвалила представлені державними банками трирічні плани з врегулювання NPL.

Частка непрацюючих кредитів (NPL) в українських банках знизилася з 48,4% (на 1 січня 2020 року) до 41% (на 1 січня 2021 року). Сьогодні непрацюючі кредити не тиснуть на прибутковість банків та їхній капітал. Адже рівень резервування становить 98%. Проте така частка непрацюючих кредитів - це не лише тягар для банків, а і питання їхньої інвестиційної привабливості, яку потрібно підвищувати.

Загалом за 2020 рік державні банки списали 30,6 млрд. в нацвалюті та 3,1 млрд. у доларовому еквіваленті в інвалюті зарезервованої заборгованості. З урахуванням цих заходів, державні банки торік скоротили частку непрацюючих кредитів з 63,5% до 57,4%.

Також значну роботу з очистки від непрацюючих кредитів проробили банки з іноземним капіталом (не враховуючи банків з капіталом РФ), у яких частка NPL за 2020 рік знизилася з 16% до 12,3%. Надалі іноземні банки планують використовувати заходи списання і продажу та очікують добровільного врегулювання боргів.

Банки з українським капіталом за рік знизили частку NPL з 18,6% до 14,6%. Їхнім основним інструментом зі скорочення непрацюючих кредитів теж є списання та продаж.

У 2020 році були визначені критерії для списання активів, за якими не очікується повернення боргу. Кабінет Міністрів відповідно затвердив заходи з управління проблемними активами державних банків.

Наприкінці червня 2020 року рада з фінансової стабільності ухвалила представлені державними банками трирічні плани з врегулювання NPL.

У разі успіху реалізації стратегій управління NPL очікується, що банки втричі зменшать їх обсяг. Це дозволить вже на початку 2023 року скоротити частку непрацюючих кредитів до 24%, а у разі суттєвого зростання кредитування рівень NPL знизиться до менше 20%.

За 2019 рік обсяг проблемних кредитів в українських банках уперше за останні роки знизився нижче рівня 50% і на 1 січня 2020 року становив 48,4% (-4,5 в.п. за 2019 рік) [4].

Зниження рівня NPLs в Україні стало однією зі стратегічних цілей та пріоритетів НБУ у Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року. Саме тому Уряд України особливо зацікавлений у розробці сприятливої законодавчої та регуляторної бази для залучення інвестицій на ринок NPLs.

Досить часто непрацюючі кредити (NPL) на балансах є “тягарем”, що ставить під загрозу кредитний рейтинг банків. Одним із найбільш ефективних способів вирішення проблеми NPL та отримання додаткової ліквідності для банків є продаж права вимоги по кредиту третім особам. За правильних обставин, це дозволить банкам очистити баланси та обмежить погіршення якості активів. Відповідно до пункту 13 Постанови Правління НБУ “Про затвердження Положення про організацію процесу управління проблемними активами в банках України” від 18 липня 2019 року № 97, згідно принципу ефективності, банки повинні забезпечити скорочення рівня (у відсотках до відповідного обсягу активів) та обсягу проблемних активів (в абсолютних значеннях) з досягненням оптимального балансу між часом та обсягом повернення заборгованості за такими активами/обсягом надходжень від продажу права вимоги за такими активами відповідно до затвердженої банком стратегії управління проблемними активами.

15 квітня 2020 року Кабінет Міністрів України (“КМУ“) прийняв Постанову “Про затвердження критеріїв та умов визначення банками, в яких державі належить 75 і більше відсотків статутного капіталу, заходів з управління проблемними активами” від 15 квітня 2020 р. № 281 (“Керівні принципи“).⁶ Крім усього іншого, Постановою встановлено порядок дисконтованого продажу NPL державними банками. До цього часу державні банки неохоче продавали NPL зі знижками (тобто, нижче номінальної вартості), стверджуючи, що за відсутності чітких вказівок уряду дисконтований продаж може призвести до відкриття кримінального провадження щодо керівництва банку за неналежне управління державними фондами.

Висновки

Отже, керівними принципами передбачено наступні особливості продажу NPL:

• Продаж кредиту/відступлення права вимоги до боржника здійснюється шляхом проведення відкритого аукціону за голландською моделлю аукціону, з поступовим зниженням ціни портфеля NPL до моменту отримання пропозиції;

• Покупцем NPL не може бути боржник/контрагент, кінцевий бенефіціарний власник боржника/контрагента, заставодавець, поручитель або пов'язана з ними особа;

• Початковою ціною непрацюючого кредиту є його номінальна вартість. Якщо NPL не продано після проведення двох аукціонів, банк має право переоцінити вартість кредиту та встановити початкову ціну на третьому або будь-якому наступному аукціоні нижче номінальної вартості [5].

Прийняття Керівних принципів свідчить про значний прогрес у вирішенні питання NPL в Україні.

Згідно зі статтею 125 Конституції України, суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Відповідно до закону можуть діяти вищі спеціалізовані суди. З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається [6].

Список використаних джерел

1. https://platon.ua/ua/news/v-ukraine-poyavitsya-novyjfinansovyj-sud-dlya-zashhity-kreditorov.html/

2. https://nv.ua/ukr/biz/finance/beznadiyni-krediti-derzhbankispisali-26-mlrd-grn-za-pivroku-novini-ukrajini-50109113.html/

3. https://old.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=123459/.

4. https://eba.com.ua/pravovi-aspekty-nepratsyuyuchyh-kredytivv-ukrayini-ostanni-zminy-ta-perspektyvy/

5. Про затвердження критеріїв та умов визначення банками, в яких державі належить 75 і більше відсотків статутного капіталу, заходів з управління проблемними активами: постанова Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2020 р. № 281.

6. Романенко Є.О. Щодо судової реформи в Україні //Проблеми модернізації України: [зб. наук, пр.] / МАУП. К.: МАУП, 2008 - Внп. 11: Матеріали звітної наук.-практ. конф. “Теоретичні та прикладні проблеми розвитку громадянського суспільства і євроінтеграційннх процесів державного будівництва", м. Київ, МАУП, 20 листопада 2020 р. / редкол.: М. Ф. Гончаренко (голова) [та ін.]. 2020. с.11-15.

Размещено на Allbest.ru